КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-3347/11                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Ступак О.В.

Суддя-доповідач:  Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2011 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:          

головуючого –судді                    Ісаєнко Ю.А.;

суддів:                                        Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва  з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва, в якому просив визнати неправомірними дії територіального управління Пенсійного фонду України в частині виконання Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік за період з 01.05.2010 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2011 року позовні вимоги задоволено, визнані дії відповідача неправомірними, зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 14.10.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік, і виплатити її з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій він просить скасувати постанову та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.

З доповіді судді –доповідача  вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін –не обов’язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю –доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва та отримує пенсію продовжуючи працювати. Відповідачем на підставі заяви від 19.05.2010 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

У зв’язку із цим позивач звернувся із заявою від 28.01.2011 року про роз’яснення правових підстав такого нарахування та питанням, чи відповідає воно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Не погодившись з відповіддю, позивач звернувся до суду про перерахунок пенсії.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії за віком згідно ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»із застосування показника середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки за 2009 рік.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Зазначена редакція ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «а»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

З відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 зазначеного Закону вбачається, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).   

Також слід звернути увагу на те, що в ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»у редакції, що діяла до 01.01.2008 року, у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс –це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії. Посилання на нього у статті, яка передбачає порядок та підстави перерахунку пенсії, –відсутні.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії»застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

Таким чином, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 рік відсутні. Показники середньої заробітної плати у галузях економіки застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва  задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2011 року скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                                                    Ю.А. Ісаєнко          

Суддя:                                                                                              Л.П. Борисюк

Суддя:                                                                                              Я.М. Собків