У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2005 року

ОСОБА_1,

1971 року народження, судимого: 19.03.1999 р. за ч.2 ст.229-6  КК України на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі; 13.10.1999 р. за ч.3 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі,

засуджено за ч.5 ст.185 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ч.2 ст.309 КК України - на 3 роки позбавлення волі. 

            На підставі ст.70 КК України ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді - 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

            Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судові рішення щодо яких не оскаржено.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2005 р. апеляції засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок відповідно до ст.365 КПК України у частині цивільного позову змінено й визначено, що засуджені повинні відшкодовувати судові витрати не в солідарному, а у дольовому порядку.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у період із липня по вересень 2003 р. у м. Черкаси у складі організованої групи, до складу якої також входили ОСОБА_2 та ОСОБА_3, повторно, таємно, із проникненням у приміщення, викрав майно вартістю: ОСОБА_4 - 1 900 грн.;  ОСОБА_5 - 2 280 грн. 90 коп.; ОСОБА_6 - 2 020 грн., що завдало їм значної  шкоди.

Його також визнано винуватим у тому, що він 28.12.2004 р. у м. Черкаси, без мети збуту, повторно, незаконно придбав за 45 грн., а у подальшому зберігав наркотичний засіб - опій ацетильований вагою - 0,19 грама.

За змістом касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, посилаючись на: безпідставність засудження за ч.2 ст.309 КК України; неправильну кваліфікацію дій за ч.5 ст.185 КК України; невідповідність призначеного покарання ступені тяжкості злочинів та його особі, просить судові рішення змінити й перекваліфікувати його дії з ч.5 на ч.3 ст.185 КК України й пом'якшити покарання. 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, та, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Твердження засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі про безпідставність засудження за ч.2 ст.309 КК України та про неправильну кваліфікацію дій за ч.5 ст.185 КК України, є необґрунтованими.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 на досудовому слідстві та у суді визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів та показав, що у липні 2003 р. він  дав згоду ОСОБА_2 увійти до створеної ним організованої групи для вчинення крадіжок майна. До складу цієї групи також увійшов ОСОБА_7. Зазначена група мала: єдиний план учинення злочинів, який був відомий її учасникам;  розподіл функцій між її учасниками. ОСОБА_1 також визнав, що 28.12.2004 р. у м. Черкаси, без мети збуту, він незаконно придбав у незнайомого чоловіка медичний шприц з опієм ацетильованим, який незаконно зберігав. У зв'язку з цим він не оспорював фактичні обставини справи.

З огляду на це, суд за клопотанням прокурора й згодою учасників судового розгляду визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи. При цьому ОСОБА_1 було належним чином роз'яснено зміст ч.3 ст.299 КПК України, а саме, що у разі ухвалення судом рішення про недоцільність дослідження доказів стосовно всіх обставин справи він буде позбавлений права оскаржувати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Це підтверджується даними протоколу судового засідання, на який не принесено зауважень (а.с.70, 72-73). Крім показань засудженого його винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.309 і ч.5 ст.185 КК України, підтверджується показаннями потерпілих, свідків, даними, що містяться в протоколах слідчих дій, яким суд дав належну оцінку.

Отже, встановлені по справі фактичні обставини свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів. Його дії за ч.2 ст. 309 і ч. 5 ст. 185  КК України кваліфіковано правильно.

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що призначене йому покарання не відповідає ступені тяжкості злочинів та його особі, є непереконливими.

Призначене двічі судимому ОСОБА_1, мінімальне за санкцією ч.5 ст.185 КК України і наближене до мінімального за санкцією ч.2 ст.309 КК України покарання, відповідає вимогам ст.65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

            За таких обставин підстав для призначення справи до касаційного розгляду немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.   

          Судді:

КОЛЕСНИК М.А.                 ЛАВРЕНЮК М.Ю.              КИЯШКО А.Я.