Справа №: 486/1379/24 Провадження № 2/486/251/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення первісної позовної заяви без розгляду

02 травня 2025 року                                                м. Південноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом Петрини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернувася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03.09.2024 року відкрито позовне провадження.

23.10.2024 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області прийнято до провадження зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

08.11.2024 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області витребувано докази у справі.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті.

05.02.2025 ухвалою суду зобов`язано сторін забезпечити явку малолітньої ОСОБА_3 для заслуховування її думки в присутності практичного психолога, а також зобов`язано Південноукраїнський міський центр соціальних служб призначити практичного психолога, який раніше не працював з малолітньою ОСОБА_4 , та забезпечити його явку в судове засідання для участі у заслуховуванні думки дитини.

В судове засідання позивач ОСОБА_5 та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні просила суд залишити первісний позов без розгляду з підстав не з`явлення триччі в судові засідання позивача за первісним позовом та його представника.

Вбачається, що 28.03.2025, 11.04.2025 та 02.05.2025 позивач та його представник в судові засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили.

Позивач викликався судовими повістками, направленими за місцем його реєстрації, а також шляхом розміщення оголошення на сайті "Судова влада".

Представник позивача ОСОБА_6 отримувала судові повістки через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведений правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20.09.2020 року в справі№ 658/1141/18.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком без розгляду у відповідності до вимог, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.257, ст.ст.260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя:                                                                О.О. Волощук