УХВАЛА

06 травня 2025 року

м. Київ

справа №420/20102/24

адміністративне провадження №К/990/11954/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів - Желєзного І.В., Мартинюк Н.М.,

перевірив касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі №420/20102/24 за позовом Південного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги,

У С Т А Н О В И В:

Південне міжрегіональне територіальне управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів звернулось до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги про усунення виявлених порушень від 24 травня 2024 року №151508-14/2339-2024 Південного офісу Держаудитслужби.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано пункт 3 вимоги про усунення виявлених порушень від 24 травня 2024 року № 151508-14/2339-2024 Південного офісу Держаудитслужби. Стягнуто з Південного офісу Держаудитслужби на користь Південного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

20 березня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі №420/20102/24. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Південного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі з урахуванням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

На виконання вимог ухвали Суду Південним офісом Держаудитслужби через підсистему «Електронний суд» надіслано клопотання про усунення недоліків.

Таким чином, недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, заявником усунуто.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Верховним Судом встановлено, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, тому судові рішення у такій справі можливо переглянути у касаційному порядку за умов, установлених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у системному зв`язку з підставами, визначеними частиною четвертою статтею 328 КАС України.

У заяві про усунення недоліків Південний офіс Держаудитслужби, посилаючись на те, що судом першої інстанції помилково віднесено справу до категорії справ незначної складності, справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що за змістом відповідає підпунктам «а» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Отже, Південний офіс Держаудитслужби у касаційній скарзі, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник указує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про неврахуваннями судами попередніх інстанцій правову позицію Верховного Суду щодо застосування пунктів 7 та 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України», викладених у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі №809/504/17, від 02 квітня 2020 року у справі №820/3534/16, від 12 лютого 2020 року у справі №815/7325/13-а, від 29 липня 2019 року у справі №400/2658/18, від 02 липня 2019 року у справі №826/2525/15, від 20 лютого 2018 року у справі №822/2087/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16.

Посилання заявника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 січня 2015 року у справі №21-436а14 відхиляється, оскільки згідно пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження є застосування судом норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду.

Також підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник указує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме вимог частини першої статті 638 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 180 Господарського кодексу України.

Верховний Суду зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен обґрунтувати в чому полягає помилка судів при застосування відповідної норми права.

Зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Отже, зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що доводи заявника щодо відсутності висновку Верховного Суду з питань застосування зазначених норм та відповідно потреби у такому висновку не пов`язані з наявністю колізій, можливістю неоднозначного тлумачення їх різним застосування судами, а зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлення обставин справи.

Проте, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може забезпечувати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, оскільки касаційна скарга не містить належних обґрунтувань щодо неправильного застосування вищезазначених норм судами попередніх інстанцій та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм, за обставин, установлених судами саме у цій справі.

Отже, проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки вказані заявником доводи потребують перевірки.

Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328-330, 334, 335, 338 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі №420/20102/24 за позовом Південного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги.

Витребувати справу № 420/20102/24 із Одеського окружного адміністративного суду.

Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему «Електронний суд» у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М.В. Білак

І.В. Желєзний

Н.М. Мартинюк