Справа № 177/135/24

Провадження № 1-кп/177/73/25

У Х В А Л А

Іменем України

07.05.2025        Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

                       головуючого судді ОСОБА_1 ,

                       суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

                       за участю:

                       секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

                       прокурора ОСОБА_5 ,

                       потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

                       обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

                       захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків передбачених ст. 194 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023041230001181 від 16.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України, 

встановила:

У провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

01.05.2025 року прокурором через канцелярію суду подано клопотання про продовження запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування клопотань прокурор вказував на продовження та не зменшення ризиків визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливого переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного (обвинуваченого), вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначав, що вказані ризики існували на час обрання запобіжного заходу, були підставою для продовження обраного запобіжного заходу, та на даний час не зменшилися, продовжують існувати.

Прокурор зазначав, що за обставин даного кримінального провадження, існуючих ризиків, обмеження прав обвинувачених на особисту свободу, є виправданим з метою виконання завдань кримінального провадження.

Також, прокурором через канцелярію суду подано клопотання про продовження строку дії обов`язків передбачених ст. 194 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що 25.09.2024 колегією суддів Дніпровського апеляційного суду відносно ОСОБА_8 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави та у випадку її внесення визначено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. 30.09.2024 заставу за ОСОБА_8 було внесено та останнього звільнено з-під варти та покладено обов`язки згідно ч. 5 ст. 194 КПК України. На даний час строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого закінчується, разом з тим підстави, з яких відносно ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави та визначено ряд обов`язків, продовжують існувати. Також зазначав, що метою та підставами продовження строку дії обов`язків є запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а саме спробам переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків, іншого підозрюваного (обвинуваченого), експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. За вказаних обставин просить клопотання задовольнити та продовжити на два місяці строк дії обов`язків ОСОБА_8 , а саме: повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання; за першим викликом з`являтися до суду; не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу прокурора та суду; здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

В судовому засіданні прокурор  ОСОБА_5  підтримав зазначені клопотання. Вважав за неможливе запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом зміни запобіжних заходів на більш м`який, ніж тримання під вартою.  Щодо клопотання захисника ОСОБА_13 щодо скасування ОСОБА_8 обов`язку не покидати межі міста Кривого Рогу просив відмовити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 – адвокат ОСОБА_13 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, однак просила скасувати щодо обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язок не покидати межі міста Кривого Рогу та надати можливість її підзахисному вільно пересуватися в межах Криворізького району, посилаючись на настання літнього сезону та бажання обвинуваченого та його сім`ї відвідувати зони відпочинку, розташовані за межами міста.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_15 покладалася на розсуд суду при вирішенні клопотання прокурора відносно її підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 – адвокат ОСОБА_14 заперечував проти задоволення клопотання, вказував на те, що ризики зазначені прокурором не індивідуалізовані. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на менш суворий, просив застосувати домашній арешт в нічний час доби або ж особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_9 звернувся з письмовим клопотанням про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 – адвокат ОСОБА_12 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що ризики не обґрунтовані та не доведені, в залі суду присутня особа, який зобов`язується утримувати його підзахисного у разі зміни запобіжного заходу. Просив обрати більш м`який запобіжний захід, застосувати цілодобовий домашній арешт, зменшити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_11 надав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, заперечував проти клопотання прокурора, зазначив, що ризики на які вказує прокурор нічим не підтверджені. Просив врахувати, що він нещодавно одружився та бажає жити повноцінним сімейним життям, зобов`язаний утримувати свою сім`ю, планує з дружиною народження дитини.

Заслухавши учасників судового провадження, розглянувши клопотання прокурора та заперечення сторони захисту, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Зважаючи на вищевказані положення Основного закону слід визначити такі обов`язкові вимоги до правомірного тримання під вартою: по-перше, тримання під вартою має здійснюватися виключно на підставі належним чином вмотивованого рішення суду; по-друге, підстави та порядок застосування такого запобіжного заходу мають бути визначені в законі та повинні відповідати конституційним гарантіям справедливої судової процедури та принципу верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов`язків; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 19.06.2023 року ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 року підозрюваному ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених спливає 29.03.2025 року.

Також, відповідно до ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визначено суму застави 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, ОСОБА_11 зменшено суму застави до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.

Розглядаючи заявлені клопотання прокурора відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , суд приходить до висновку про необхідність та доцільність їх задоволення та продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених виходячи з наступних підстав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 строків тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає до задоволення, оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених не змінилися та продовжують існувати.

Судом враховано зміни в сімейному стані обвинуваченого ОСОБА_11 , що ним зареєстровано шлюбні відносини, однак така обставина не може нівелювати зазначені стороною обвинувачення ризики.

Так, після зміни учасника колегії, сторона захисту реалізувала право на розгляд справи спочатку, відповідно існує необхідність допиту потерпілих, свідків сторони обвинувачення, що свідчить про продовження існування ризику можливого впливу на них. Обрання менш суворого запобіжного заходу не здатне виключити можливість впливу на потерпілих, свідків, застосуванням засобів електронного зв`язку, інтернету, месенджерів.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченим злочинів, даних про осіб, те, що відповідно до ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризики та обставини відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України, які враховував суд при обранні та продовженні відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на сьогодні не зменшилися та продовжують існувати.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та запобігти вищевказаним ризикам.

При цьому суд зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Колегія суддів уважно ставиться до того, що з плином часу продовжуване тримання обвинувачених під вартою потребує більшого обґрунтування і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання.

Однак при цьому, колегія суддів також враховує, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Оскільки ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 обвинувачуються окрім інших кримінальних правопорушень, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, колегія суддів дійшла висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинувачених переважають інтереси забезпечення поваги до особистих свобод кожного з них.

До того ж, суд зазначає, що в цій справі тримання під вартою обвинувачених не є для них безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.

Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинувачених винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.

Отже, враховуючи існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених ст. 178, ч. 4 ст. 183 КПК України, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, за таких обставин клопотання про продовження строку застосування щодо обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Обставин, які б спростовували правомірність подальшого тримання обвинувачених під вартою судом не встановлено.

У задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та їх захисників про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який колегія суддів вважає за необхідне відмовити, враховуючи, що подібні клопотання розглянуті по суті 30 квітня 2025 року, будь яких нових обставин, як не розглядалися судом, у них не наведено.

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника адвоката ОСОБА_12 про зменшення розміру застави, суд дійшов, наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до обвинуваченого та накладає відповідні зобов`язання не тільки на обвинуваченого, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за обвинуваченого (заставодавця). Так, застава забезпечує виконання обвинуваченим обов`язків, покладених на нього як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених судом, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Застава як вид запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків з умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1ст. 182 КПК). При цьому, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Тобто застава забезпечує дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

На думку суду, наразі розмір застави, визначений ухвалою суду від 13.12.2023, здатен і надалі забезпечити належне виконання обвинуваченим ОСОБА_11 покладених на нього процесуальних обов`язків. Стороною захисту не було надано суду доказів, які б свідчили про непомірність цього розміру застави для обвинуваченого ОСОБА_11 .

Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків передбачених ст. 194 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст.ст. 176, 177, 194 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, які існують (ст.177 КПК України).

Згідно ч. 1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК).

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, наявні підстави покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання; за першим викликом з`являтися до суду; не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу прокурора та суду; здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю за виключенням необхідності проведення медичних обстежень та маніпуляцій, адже такі обов`язки будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого.

У клопотанні захисника ОСОБА_13 щодо скасування обов`язку ОСОБА_8 не покидати межі міста Кривого Рогу суд вважає за необхідне відмовити, враховуючи що в межах міста Кривого Рогу наявні міста для відпочинку, в т.ч. і біля водойм.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 331 КПК України, колегія суддів  

постановила:

У задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та їх захисників про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_12 про зменшення розміру застави - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_13 щодо виключення обов`язку не покидати межі міста Кривого Рогу - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - задовольнити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків передбачених ст. 194 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_8 – задовольнити.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , продовжити строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України покладених ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25.09.2024 строком на 2 місяці, тобто до 05 липня 2025 року, а саме:

1) повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання;

2) за першим викликом з`являтися до суду;

3) не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу прокурора та суду;

4) здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю за виключенням необхідності проведення медичних обстежень та маніпуляцій.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначеним розміром застави у межах 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, строком на шістдесят днів, тобто до 05 липня 2025 року, включно.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_9 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) - м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, спеціалістами, експертами та іншими обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні, а також з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим, прокурором, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим, прокурором, судом;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначеним розміром застави у межах 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, строком на шістдесят днів, тобто до 05 липня 2025 року, включно.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_10 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) - м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, спеціалістами, експертами та іншими обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні, а також з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим, прокурором, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим, прокурором, судом;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначеним розміром застави у межах 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, строком на шістдесят днів, тобто до 05 липня 2025 року, включно.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_11 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) - м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, спеціалістами, експертами та іншими обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні, а також з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим, прокурором, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим, прокурором, судом;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 07.05.2025 о 16-30 годині.

Головуючий суддя                                                         ОСОБА_1

Судді                                                                         ОСОБА_2

ОСОБА_3