Справа № 227/24/21

Провадження № 1-в/191/807/24

У Х В А Л А

іменем України

07 травня 2025 року                                        м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді                                        - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання                - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність з чинним законодавством, в порядку ст.ст. 537-539 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність з чинним законодавством, в порядку ст.ст. 537-539 КПК України.

Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.

У судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

1) Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2023 року з урахуванням вироку Дніпровського апеляційного суду від 16.08.2023 року ОСОБА_4 було засуджено за вчинення:

- 04.02.2023 року кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України (сума завданої майнової шкоди становила 5315,00 грн., вартість викраденого майна перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на час їх вчинення, не підлягає приведенню у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX) – до 5 років позбавлення волі,

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24.11.2021 р. призначено остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахувати з 15.06.2023 року. На підставі ст.72 КК України у строк покарання враховано строк відбутий за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24.11.2021 р., починаючи з дати його затримання з 06.04.2023 року,виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.

2) Вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24.11.2021 р. ОСОБА_4 було засуджено за вчинення:

- 18.11.2020 року кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185 (сума завданої майнової шкоди становила 585,20 грн., вартість викраденого майна не перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на час їх вчинення); 24.11.2020 р.(сума завданої майнової шкоди становила 1300,00 грн., вартість викраденого майна не перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на час їх вчинення); 26.05.2021 р. (сума завданої майнової шкоди становила 342,65 грн., вартість викраденого майна не перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян на час їх вчинення – до 5 місяців арешту.

Початок строку: 15.06.2023 року, кінець строку 15.07.2028 року.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно із п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 2102,00 грн. у 2020 році) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, у зв`язку із декриміналізацією вчинених ОСОБА_4 діянь, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначеного покарання за крадіжку майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за Законом України від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року по вироку Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24.11.2021 р., за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185 КК України у виді 5 місяців арешту.

У зв`язку із зазначеним, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

На підставі ч.2 ст.74 КК України негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24.11.2021 р. покарання за ч.2 ст.185 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

Вважати засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що відбуває покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2023 року з урахуванням вироку Дніпровського апеляційного суду від 16.08.2023 року за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя                                         ОСОБА_1