Справа № 191/1041/25

Провадження № 8/191/1/25

У Х В А Л А

іменем України

06 травня 2025 року                                        м. Синельникове

Синельниківській міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді – Форощук С.А.

за участю секретаря - Вехник С.Л.

заявника (боржника) - ОСОБА_1

стягувача – Гаврилюк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Синельникове заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мальцев Вадим Петрович про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просить скасувати судовий наказ, виданий Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 31 березня 2025 року у справі № 191/1041/25 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Дніпро, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.03.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В заяві про скасування вказаного судового наказу, представник ОСОБА_1 зазначає, що 28 лютого 2025 року ОСОБА_1 подав до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 та визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.

28 лютого 2025 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/2167/25 вирішено вказану цивільну справу передати на розгляд до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату подання позову про розірвання шлюбу зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично мешкала за місцем реєстрації батька за адресою: АДРЕСА_1 , у квартирі, яка належить батькові. Після подання позову, ОСОБА_2 змінила зареєстроване місце проживання з « АДРЕСА_1 » на « АДРЕСА_2 », забрала спільну дитину та поїхала до с. Яворницьке. На сьогодні справа за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 та визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком знаходиться на розгляді у Синельниківському міськрайонному суді Дніпропетровської області. При цьому, під час подачі заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів ОСОБА_2 не було вказано зазначений факт. Отже, під час розгляду заяви про видачу судового наказу судом не було враховано той факт, що місце проживання дитини не визначено та між батьками наявний спір про місце проживання спільної малолітньої дочки.

Крім того, з того моменту, коли подружжя почали проживати окремо та було подано суду позов про розірвання шлюбу, батько добровільно перераховує грошові кошти на утримання малолітньої дочки, що підтверджується квитанціями банку ПУМБ № 029774112117 від 08.02.2025 року на суму 3500,00 грн., № 030103083601 від 24.02.2025 р. на суму 4000,00 грн., № 030398034514 від 10.03.2025 р., № 030690997791 від 24.03.2025 р. на суму 4020,10 грн.

Заявник в судовому засіданні свої вимоги підтримав, зазначив, що добровільно надає матеріальну допомогу на утримання своєї дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на сьогодні рішення у справі за його позовом про визначення місця проживання доньки з ним, судом не прийнято. Також зазначив, що з 16.02.2025 року вони з ОСОБА_2 спільно не проживають, з цієї дати ОСОБА_2 та їх малолітня донька проживають у сел. Яворницьке.

Представник заявника - адвокат Мальцев В.П. в судове засіданні не з"явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. На адресу суду через систему "Електронний суд" 06.05.2025 року направив заяву про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ з використанням власних технічних засобів. Ухвалою судді від 06.05.2025 року у задоволенні заяви відмолено у зв"язку із пропущенням строку звернення із відповідною заявою до суду.

Заслухавши думку заявника ОСОБА_1 , який зазначив, що не потребує участі в судовому засіданні його представника адвоката Мальцева В.П. та буде представляти свої інтереси самостійно, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутність представника заявника.

Стягувачка ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу.

Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши доводи заяви, матеріали справи, дослідивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за заявою ОСОБА_2 виданий судовий наказ № 191/1041/25 від 31.03.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Дніпро, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду 04.03.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначений судовий наказ отримано боржником ОСОБА_1 01.04.2025 року через застосунок «Дія». Конверт із судовим наказом, направленим за зареєстрованим місцем проживання боржника, повернувся на адресу суду із позначкою «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до положень ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу (заявлено вимогу про стягнення аліментів на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину), судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у прядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У відповідності до роз`яснень Пленуму ВССУ у постанові від 30.03.2012 № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

За змістом наведених норм права необхідними умовами для визнання обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст.423 ЦПК України нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Як нововиявлені обставини для перегляду судового наказу № 191/1041/25 від 31.03.2025 року, виданого Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області, представник боржника зазначив наявність на розгляді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ опіки та піклування Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком. Водночас, судом встановлено, що станом на час видачі судового наказу та станом на сьогодні рішення у справі за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини не ухвалено.

Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади від 21.02.2025 року, яка додана стягувачем ОСОБА_2 до заяви про видачу судового наказу, її зареєстрованим місцем проживання з 21.02.2025 року є АДРЕСА_2 .

Згідно з актом обстеження умов проживання від 26.02.2025 року, копія якого додана стягувачем до матеріалів заяви про видачу судового наказу, за адресою: АДРЕСА_2 , проживають: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – мати та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 – бабуся.

Також згідно з довідки Центра надання адміністративних послуг виконавчого комітету Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №238/07-18 від 26.02.2025 року, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована ОСОБА_2 , з 18.02.2025 року по теперішній час за вказаною адресою без реєстрації проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, суд зазначає, що станом на час подачі заяви про видачу судового наказу, та станом на дату видачі судового наказу, а також станом на сьогодні малолітня ОСОБА_3 проживає спільно з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана обставина не спростована заявником ОСОБА_1 в ході розгляду його заяви про скасування судового наказу.

Крім того, в своїй заяві про скасування судового наказу, заявником зазначено, що після подання позову про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком у лютому 2025 року, ОСОБА_2 змінила зареєстроване місце проживання та спільно з дитиною проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Посилань на докази із приводу того, що малолітня дитина сторін, проживає із заявником ОСОБА_1 , останнім до суду не надано.

Суд також зауважує, що добровільне надання боржником матеріальної допомоги на утримання дитини, є його суб`єктивним правом, стягнення аліментів за судовим рішенням, є правовою гарантією належного забезпечення права дитини на утримання обома батьками, контроль за виконанням якої покладено на державу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що твердження заявника як на підставу обставин для перегляду судового наказу, не мають істотного значення та не є нововиявленими обставинами у розумінні ч.2 ст.423 ЦПК України та роз`яснень Пленуму ВССУ у постанові від 30.03.2012 № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами».

Суд звертає увагу заявника на те, що діючим законодавством передбачений порядок зміни розміру аліментів за наявності до цього відповідних підстав, що не перешкоджає заявнику у майбутньому звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 3 ст.429ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Крім того, суд враховує, що у випадку незгоди боржник вправі захистити своє право шляхом подачі позову про зменшення розміру аліментів (припинення стягнення, тощо) (ч. 7 ст. 170 ЦПК України).

Як вбачається з усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Відтак, проаналізувавши зміст заяви боржника про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового наказу № 191/1041/25 від 31.03.2025 року, виданого Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області, суд вважає, що наведені заявником обставини у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, не є нововиявленими, а тому підстави для скасування судового наказу відсутні.

Керуючись ст. ст. 126, 127, 260, 423-429 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мальцев Вадим Петрович про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовий наказ виданий Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 191/1041/25 від 31.03.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Дніпро, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду 04.03.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишити в силі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 06.05.2025 року.

Суддя                                         С. А. Форощук