Справа № 136/599/25

провадження № 2/136/196/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року                 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), у якому просив:

- розірвати шлюб, який укладений між позивачем та відповідачем, що зареєстрований 04.02.2001 виконавчим комітетом Сиваковецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, актовий запис №1.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

04.02.2001 між сторонами було зареєстровано шлюб, про що було зроблено відповідний актовий запис №1. Однак, сімейне життя не складається із-за різних характерів, в звязку з сим спільне проживання стало неможливим. Позивач зазначає, що більше 9 років спільно із відповідачем не проживають.

Ухвалою суду від 07 квітня 2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву та повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалося через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

04 лютого 2001 Виконавчим комітетом Сиваковецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, актовий запис №1 між сторонами було зареєстровано шлюб. Позивач стверджує, що сімейне життя не складається із-за різних характерів, утрати почуття поваги та любові один до одного та різні погляди на життя. Спроби зберегти сім`ю не мали успіху, проти призначення строку для примирення позивач заперечує. Фактично шлюбні відносини припинилися, не проживають разом.

Як визначено в ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до ст.ст. 105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд, аналізуючи вищевказані норми СК України зауважує, що в Україні гарантується право подружжя на припинення шлюбу шляхом його розірвання у будь-який момент існування шлюбу. Існують випадки, коли рішення щодо розірвання шлюбу позитивно сприймається лише одним із подружжя у той час, як інший прагне зберегти шлюбні відносини та сім`ю. Відсутність вільної згоди на розірвання шлюбу іншим з подружжя не є перепоною. В Україні регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння. Держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Суд встановив, що позивач стверджує, що збереження шлюбу з відповідачем суперечитиме її інтересам, а примирення та подальше спільне життя подружжя неможливе. Крім того, відповідач не подав заперечень проти позову на пропозицію суду викладену в ухвалі суду від 07.04.2025 та не навів обставин, які підлягають з`ясуванню та доказуванню у даній справі.

Отже, суд дійшов висновку, що вимога про розірвання шлюбу, який укладений між позивачем та відповідачем, що зареєстрований 04 лютого 2001 Виконавчим комітетом Сиваковецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, актовий запис №1, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Оскільки позивач була звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", тому згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання:  АДРЕСА_1  РНОКПП:  НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу  - задовольнити.

Розірвати шлюб, який укладений між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 04 лютого 2001 Виконавчим комітетом Сиваковецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, актовий запис №1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО