ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"29" квітня 2025 р.м. Одеса  Справа № 916/289/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., розглянувши  заяву від 16.04.2025р. за вх. №2-578/25 Товариства  з обмеженою відповідальністю “Бізнес Буд” про прийняття додаткового рішення щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/289/23

за позовом Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси (65062, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945)

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Джинестра Груп” (65015, м. Одеса, Французький бульвар, 28/30, код ЄДРПОУ 44580477); 2. Товариства  з обмеженою відповідальністю “Бізнес Буд” (65015, м. Одеса, Французький бульвар, 28/30, код ЄДРПОУ 35302976)  

про скасування рішень державних реєстраторів, приведення приміщення у попередній стан

Представники сторін:

Від прокуратури:  Ейсмонт С. О.  посвідчення;

від позивача: не з`явився;

від відповідачів: 1. не з`явився;

                            2. не з`явився;

Рішенням господарського суду від 09.04.2025р. в задоволенні позову Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Джинестра Груп” та до Товариства  з обмеженою відповідальністю “Бізнес Буд” про скасування рішень державних реєстраторів, приведення приміщення у попередній стан відмовлено повністю.

16.04.2025р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява від Товариства  з обмеженою відповідальністю “Бізнес Буд”  про прийняття додаткового рішення щодо стягнення з Одеської обласної прокуратури витрат на професійну правничу допомогу в сумі 54 000грн. та 36     349,44грн. витрат на проведення судової експертизи.

Ухвалою суд від 17.04.2025р. розгляд заяви було призначено в засіданні суду.

Представник прокуратури письмових заперечень на заяву не надав, проте в судовому засіданні надав усні заперечення, згідно яких проти заяви заперечує та зазначає що заявлена сума витрат на правову допомогу в розмірі 54 000 грн., є недоведеною та не відповідає критерію розумності їхнього розміру з урахуванням чого в задоволенні заяви просить суд відмовити.

Крім того, представник прокуратури просить суд відмовити в стягненні витрат на проведення судової експертизи в сумі 36   349,44грн., оскільки оплату за її проведення здійснював не відповідач, а Адвокатське об`єднання «Де-Юре»

Розглянувши заяву Товариства  з обмеженою відповідальністю “Бізнес Буд” про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про таке:

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

З огляду на предмет договору про надання правової допомоги, об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, 13.02.2023р. між Товариством  з обмеженою відповідальністю “Бізнес Буд” та Адвокатським об`єднанням «Де-Юре» було укладено договір про надання правової допомоги №13-01-02-23 , згідно з яким об`єднання зобов`язується надати правничу (правову) допомогу, а клієнт зобов`язується прийняти надано правничу (правову) допомогу.

Під правничою (правовою) допомогою розуміється багатоаспектна, різна за змістом, обсягом та формами діяльність, що може включати, зокрема, але не виключно: консультації, роз`яснення, складання позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва в усіх без винятку державних, суспільних установах та організаціях, органах місцевого самоврядування незалежно від форм власності та підпорядкування, судах всіх інстанцій. Вибір форми надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тобто клієнта (п.1.2 договору).

Згідно п.5.1 – 5.2 договору, необхідність сплати та розмір гонорару визначається сторонами в додатковій угоді до договору. Фактичні витрати при наданні правничої (правової) допомоги компенсуються клієнтом в повному обсязі.  

13.02.2023р. між Товариством  з обмеженою відповідальністю “Бізнес Буд” та Адвокатським об`єднанням «Де-Юре» було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №13-01-02-23 від 13.02.2023р., п. 1 якої передбачено, що сторони погодили, що клієнт доручає об`єднанню, а об`єднання зобов`язується надати клієнту правничу допомогу у зв`язку з розглядом у Господарському суді Одеської області справи №916/289/23 за позовом до клієнта. На виконання пункту 5.1 договору, сторони погодили, що розмір гонорару за надання правничої допомоги, передбаченої пунктом 1 даної додаткової угоди складає 54   000грн. (п.2 додаткової угоди).  

Пунктом 3 Додаткової угоди №2 передбачено, що строк оплати  - 90 днів з моменту підписання Акту прийому-передачі наданої правової допомоги.   

Згідно Актом наданих послуг від 11.04.2024 Адвокатське об`єднання “Де-Юре” у період з 13.02.2023р. по 11.04.2025р. надало, а клієнт отримав наступні послуги (правову допомогу) у зв`язку з розглядом справи №916/289/23 в Господарському суді Одеської області на підставі договору, а саме:

1. Подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду 17 лютого 2023   року. -2000грн.

2. Дослідження позову та доданих до нього документів, аналіз законодавства та судової практики – 8   000грн.

3. Зустріч з клієнтом, узгодження правової позиції у справі – 1   000грн.

4. Підготовка проекту відзиву – 12   000грн.

5. Підготовка відзиву до подання: друк відзиву, формування пакетів документів для суду та інших учасників справи – 1   000грн.

6. Надіслання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та до суду – 1 000грн.

7. Представництво у судових засіданнях по справі: ??22 лютого   2023   року; 20 вересня   2023   року; 11 жовтня   2023   року; 23 жовтня   2023   року; 18 січня   2024   року; 06 лютого   2024   року; ??19 лютого   2024   року; 11 червня   2024   року; 15 січня   2025   року; 29 січня   2025   року; 12 лютого   2025   року; 24 лютого   2025   року; 12 березня   2025   року; 26 березня   2025   року; 09 квітня   2025   року – 12   000грн.

8. Ознайомлення з матеріалами справи (відповіддю на відзив) у приміщенні суду 15 вересня   2023 року, підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив – 9   000грн.

9. Підготовка та подання пояснень і заперечень з питань, що виникають під час судового розгляду, підготовка та подання процесуальних заяв і клопотань, зокрема:    ??підготовка та подання заяви про призначення експертизи; направлення адвокатського запиту до БТІ з метою отримання доказів на запит експерта; підготовка та подання заяви про долучення до матеріалів справи доказів (на запит експерта); участь в огляді об?єкта експертизи експертом 18 червня   2024   року; подання заяв про відкладення від 21 лютого   2023   року та 16 грудня 2024   року; додаткових пояснень щодо висновку експерта – 8   000грн.

Всього: 54   000грн.  

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України” (пункт 95), від 26.02.2015 у справі “Двойних проти України” (пункт 80), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат, проаналізувавши акт надання послуг від 11.04.2025, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, господарський суд з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 54 000грн., є необґрунтованими.

Так суд вказує, що вказані в пунктах 1 – 3, 5, 6 акту послуги із подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду 17 лютого 2023   року., дослідження позову та доданих до нього документів, аналіз законодавства та судової практики, зустріч з клієнтом, узгодження правової позиції у справі, підготовка відзиву до подання: друк відзиву, формування пакетів документів для суду та інших учасників справи, надіслання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та до суду, охоплюються послугою зазначено в п.4 вказаного акту та вказані послуги є одним безперервним процесом під час надання правової допомоги.

Крім того, відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 17.01.2022р. по справі №756/8241/20 ознайомлення адвоката з матеріалами справи, зустріч з клієнтом, погодження позиції – мають організаційний характер та за своєю природою не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

Оскільки договором встановлено гонорар адвоката, суд оцінює співмірність таких витрат через співвідношення суми гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом.

За цих підстав, суд, враховуючи заперечення прокурора, з урахуванням конкретних обставин даної справи та керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, вважає необхідним обмежити розмір витрат відповідача-2 на правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню за рахунок прокуратури, розміром 25 000 грн.

Суд зауважує, що звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат, а практика Верховного Суду щодо правовірності стягнення судових витрат саме з прокуратури у справах за позовами, поданих прокурором в інтересах інших осіб, є сталою (зокрема, постанова Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 922/838/22, постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21).

З урахуванням викладеного, за результатом розгляду заяви відповідача-2 суд дійшов висновку, що з Одеської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Буд”  слід стягнути витрати останнього на правничу допомогу в сумі 25 000 грн.

При цьому, з урахуванням заперечень прокуратури щодо відсутності доказів пояснення відповідачем -2 витрати, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Дану позицію підтримує Верховний Суд відповідно до Постанови Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019 року.

Вирішуючи питання щодо заявленої вимоги про відшкодування витрат за експертизу, суд зазначає, що вказані витрати понесені відповідачем-2 в процесі розгляду справи.

Так, в матеріалах справи міститься платіжна інструкція №2 від 18.04.2024 на суму 36   349,44 грн. щодо перерахування на рахунок ОНДІ судових експертиз платежу за наступним призначенням: ” код 25010100/101, Оплата рахунку №23-5885 (52) від 11.04.2024 за експертизу ТОВ “Бізнес Буд” в т.ч. ПДВ 20% - 6058,24 грн.”

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Враховуючи наведене, витрати відповідача 2 на проведення судової експертизи в порядку ст. 129 ГПК України покладаються судом на прокурора.

При цьому заперечення прокурора щодо відмови в задоволенні відповідних витрат за рахунок прокуратури, оскільки оплату за її проведення здійснював не відповідач, а Адвокатське об`єднання «Де-Юре», суд оцінює критично оскільки умовами п.2.3 договору про надання правової допомоги від 13.02.2023р., передбачено наявність у  Адвокатського об`єднання, зокрема, права сплачувати за клієнта платежі.

Отже, підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви від 16.04.2025р. за вх. №2-578/25 Товариства  з обмеженою відповідальністю “Бізнес Буд” про прийняття додаткового рішення щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/289/23, на підставі чого судові витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн. та витрати на проведення судової експертизи в сумі 36   349 грн. 44коп. підлягають відшкодуванню за рахунок Одеської обласної прокуратури.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 244, Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства  з обмеженою відповідальністю “Бізнес Буд”  від 16.04.2025р. за вх. №2-578/25  в порядку ст. 244 ГПК України по справі №916/289/23 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552) на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю “Бізнес Буд” (65015, м. Одеса, Французький бульвар, 28/30, код ЄДРПОУ 35302976) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25   000 (двадцять п`ять тисяч)грн.  та витрат на проведення судової експертизи в сумі 36   349 (тридцять шість тисяч триста сорок дев`ять)грн. 44коп.

3. В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241  ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення  складено  05.05.2025р.

Суддя                                                                              К.Ф. Погребна