ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2025 р.м. Одеса            Справа № 916/3883/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Бурмехи В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мастістий І.А. – за ордером ВН№1381478 від 21.08.2024,

від відповідача: Гегельська Н.А. - за ордером АА№1420259 від 15.03.2024,

від відповідача: Васильєва Д.В. - за ордером АА№1485086 від 19.09.2024,

від відповідача: Козирєва А.К. - за ордером серія АХ №1209153 від 19.09.2024,

від відповідача: Перепелинська О.С. - за ордером серія АА №1351563 від 19.09.2024,

розглянувши матеріали справи №916/3883/24 за позовом Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (вул. Заводська, 3, м. Южне, Одеська обл., 65481, поштова адреса: а/с 304 Головпоштамт, м. Одеса, 65001, код ЄДРПОУ 00206539) до Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (вул. Є.Сверстюка, 15, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 31517060) про стягнення 25406387,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 27.03.2019 між Акціонерним товариством «Одеський припортовий завод» (ОПЗ, виконавець) та Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» (замовник) було укладено договір №1006/1ТФ-2019 на надання послуг з прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку, що надходить по аміакопроводу від підприємств росії, за умовами якого замовник протягом лютого 2022 року забезпечує поставку з магістрального аміакопроводу «Тольятті - Горлівка - Одеса» на АТ «ОПЗ», а виконавець надає послуги з прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку рідкого технічного ГОСТ 6221-90 марки «АК» російського походження (надалі - аміаку) без права власності на нього Сторін, у відповідності до вимог нормативно-правових актів України, в обсязі до 215,0 тис. тон з письмовим узгодженням обома сторонами, з урахуванням використання причалу порту «Південний», що знаходиться у віданні ДП «Адміністрація морських портів України». Так, 03.02.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду №13, згідно якої у п. 4.1. договору №1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 встановлено, що за надані послуги з прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку російського походження у лютому 2022 році Замовник проводить оплату на розрахунковий рахунок виконавця за ставкою в еквіваленті 28,08 доларів США, включаючи ПДВ за кожну відвантажену на борт судна тону, розраховану у гривні по офіційному курсу НБУ. Позивач відмічає, що ним належним чином виконувались умови договору №1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019, зокрема, здійснювався прийом у визначених обсягах, а також захолодження, зберігання аміаку. Однак, у зв`язку із повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану по всій території України, листом від 24.02.2022 АТ «Укрхімтрансаміак» повідомило порт про те, що з огляду на введення воєнного стану, товариство зупиняє транзитне транспортування магістральним аміакопроводом Тольятті – Одеса та просить АТ «ОПЗ» негайно зупинити поставку аміаку по аміакопроводу. Військові дії агресора призвели до блокування логістичних магістралей по території України, в тому числі мінуванням акваторій Азовського та Чорного морів, яке спричинило неможливість прибуття суден до порту для відвантаження аміаку. Так, через зупинення операцій за договором №1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019, у сховищах АТ «Одеський припортовий завод» залишилось на зберіганні, фактично прийнятий та захолоджений, проте не відвантажений аміак у кількості 42 080,923 тон. Як встановлено актом №1 від 28.02.2022 звірки балансу руху аміаку російського походження, що надійшов з магістрального аміакопроводу в режимі транзит, через АТ «Одеський припортовий завод» за січень-лютий 2022 року станом на 01.03.2022 залишок аміаку в сховищах становить 42 080,923 тон. У зв`язку із знаходженням на території заводу небезпечної речовини і необхідністю її тривалого зберігання позивачем 12.05.2022 направлено на адресу ДП «Укрхімтрансаміак» підписаний зі своєї сторони проект договору зберігання, відповіді на даний лист ДП «Укрхімтрансаміак» не надало, договір на теперішній час не укладений, грошові кошти про оплату послуг з прийому, захолодженню та зберіганню транзитного аміаку в обсязі 42 080,923 тон на загальну суму 273 015 719,03 грн не сплачені.

01.10.2024 за вх.№ 35752/24 та 03.10.2024 за вх.№ 36046/24 до суду від ДП «Укрхімтрансаміак» надійшли відзиви на позовну заяву, в яких останній заперечує щодо заявлених позивачем позовних вимог, зазначаючи про те, що з позовної заяви чітко не вбачається, ні за які конкретно послуги, ні на підставі яких існуючих правовідносин між позивачем та відповідачем, позивач заявляє відповідні вимоги. Так, відповідач вважає, що позовна заява має назву "про стягнення заборгованості за договором зберігання", водночас у прохальній частині позову позивач вже просить суд стягнути з відповідача "заборгованість за надання послуги з приймання та зберігання аміаку", в той час як по тексту позовної заяви позивач також посилається на нібито існуючу заборгованість відповідача вже за ряд послуг з приймання, захолодження та зберігання аміаку. З огляду на те, що єдиним та останнім діючим договором між сторонами в спірний період був договір № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019, обов`язки відповідача перед позивачем щодо зберігання не виникають, так як обов`язки за даним правочином визначають здійснення комплексної послуги, а не послуги на зберігання, тож відповідач вважає, що позивач просить суд стягнути заборгованість за послуги надані саме за договором № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019. На думку відповідача, ним належним чином виконано свої зобов`язання за договором № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 в редакції додаткової угоди № 13 від 03.02.2022 за лютий 2022 року щодо аміаку в обсязі 147 069,526 тон, включаючи зобов`язання відповідача "своєчасно оплатити виконавцю послугу з прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна російського аміаку і витрат по доступу до причалів порту в національній валюті, в розмірі, обумовленому в цьому Договорі, відповідно до виставлених рахунків", що перебачено п. 2.1.4. договору. Вказане підтверджується підписанням як позивачем, так і відповідачем Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 від 28.08.2022 року та акту надання послуг з прийому, захолоджування, зберігання і відвантаження на судна транзитного аміаку за лютий 2022 року від 28.02.2022, що свідчить про відсутність взаємних претензій сторін одна до одної. З огляду на те, що аміак в обсязі 42 080,923 тони так і не був відвантажений позивачем на судно, тобто комплексна послуга не була надана позивачем, у відповідача не виникло обов`язку з оплати по договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019. При цьому, дія договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 закінчилася 28.02.20022, а отже після 28.02.2022 договірні зобов`язання сторін більше не існують.

Поряд із цим, відповідач відмічає, що ДП "Укрхімтрансаміак" є неналежним відповідачем у даній справі та не повинно відповідати за пред`явленим позовом, оскільки договір № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 передбачає надання позивачем комплексної послуги з прийняття, захолоджування, зберігання та відвантаження аміаку на борт судна. Надання такої окремої послуги як зберігання, у тому числі в умовах дії воєнного стану в Україні, договором № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 не було передбачено та власне суперечило б технології здійснення комплексної послуги за договором. Інших договорів в спірний період (та в подальшому) між сторонами, за якими відповідач був би зобов`язаний здійснити на користь позивача оплату за окрему послугу зберігання аміаку в ізотермічних сховищах позивача, не укладалось. Відповідач не є власником майна – аміаку, що зобов`язувало б останнього утримувати своє майно, а також дозволяло б на власний розсуд заключати щодо нього договори зберігання, тощо. Зобов`язання відповідача за договором № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 полягали виключно у забезпеченні поставки аміаку з магістрального аміакопроводу "Тольятті – Горлівка - Одеса" на AT "ОПЗ", оплаті комплексної послуги позивача та жодних зобов`язань щодо утримання аміаку на відповідача не покладалося.

Крім цього, витрати позивача, заявлені до стягнення як заборгованість, а також застосований позивачем порядок формування ціни за окрему послугу зберігання, на думку відповідача, не передбачені договором № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019, такі витрати є позадоговірними витратами. Відповідно до умов договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019, який діяв між сторонами до 28.02.2022, позивач може вимагати відшкодування оплати фіксованої ставки за кожну відвантажену на борт судна тону аміаку, лише після відвантаження такого аміаку на судно, та лише оплату витрат, понесених ним при оплаті ДП "АМПУ" за доступ до причалу порту при відвантаженні на судна аміаку. Крім того, відповідач стверджує, що позивач не надав суду доказів на підтвердження начебто понесених ним витрат та не навів аргументів щодо того, чому такі позадоговірні витрати мають бути компенсовані саме відповідачем в умовах закінчення строку дії договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019. Звідси, відповідач вважає, що заявлена позивачем основна вимога щодо стягнення з відповідача начебто понесених позивачем витрат на зберігання аміаку є необґрунтованою та безпідставною, а отже і відсутні правові підстави для задоволення вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних.

У поясненнях за вх.№ 45598/24 від 23.12.2024 поданих на ухвалу про витребування доказів від 25.11.2025 та у поясненнях за вх.№ 1449/25 від 15.01.2025, окрім раніше викладеної правової позиції, відповідач зазначає про те, що неподання позивачем завіреного фінансового плану на 2023 рік разом з пояснювальною запискою спростовує наявність дебіторської заборгованості відповідача по договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 за період з 23.02.2022 по 28.02.2022 за послуги зберігання аміаку в обсязі 42 080,923 тон, яку позивач просить суд стягнути з відповідача всупереч положенням договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019. Спростовується наявність дебіторської заборгованості відповідача по договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 за період з 23.02.2022 по 28.02.2022 за послуги зберігання аміаку в обсязі 42 080,923 тон ще й тим, що фінансова звітність за 2023 рік, яку позивач надав, не містить жодних відомостей про заборгованість відповідача. З викладеного вбачається, що відповідно до наданої позивачем фінансової звітності за 2023 рік дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги станом на кінець звітного періоду сягає 12 304 000,00 грн, а інша поточна дебіторська заборгованість – 351 000,00 грн, що не пов`язані з заявленою до стягнення позивачем з відповідача сумою заборгованості в розмірі 17 853 858,36 грн за період з 23.02.2022 по 28.02.2022 року, 6 207 872,12 грн інфляційних втрат та 1 344 656,55 грн трьох процентів річних. Крім того, відповідач відмічає, що в матеріалах справи відсутні й будь-які інші підписані між сторонами первинні документи, такі як акти звірки взаєморозрахунків, акти надання послуг тощо, які б могли підтверджувати наявність заборгованості відповідача по договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 за спірний період.

27.01.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення за вх.№ 2724/25, в яких останній посилається на те, що АТ «Одеський припортовий завод» на виконання умов договору № 1006/1ТФ-2019 в редакції додаткової угоди № 13 від 03.02.2022, а саме згідно п. 2.2.1 договору, у належний спосіб забезпечило щодобовий прийом аміаку в обсязі зазначеному в п. 2.1.1., a також захолодження, зберігання, відвантаження на судна транзитного аміаку рідкого російського походження поставленого замовником. Так, введення воєнного стану призвели до зупинення операцій за договором, при цьому слід констатувати, що обидві сторони договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 були позбавлені можливості належним чином і в повному обсязі виконувати взяті на себе зобов`язання за договором № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019, а саме: ДП «Укрхімтрансаміак» не виконало в повному обсязі зобов`язання п. 2.1.2. договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019. Вказані обставини, які спричинені зупиненням операцій за договором № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019, призвели до скопичення у сховищах АТ «Одеський припортовий завод» (в ізотермічних сховищах) на зберіганні, фактично прийнятого та захолодженого, проте не відвантаженого аміаку у кількості 42 080,923 тон. Згідно, акту № 1 від 28.02.2022 звірки балансу руху аміаку російського походження, що надійшов з магістрального аміакопроводу в режимі транзит, через АТ «Одеський припортовий завод» за січень-лютий 2022 року станом на 01.03.2022 залишок аміаку в сховищах становить 42 080, 923 тон. Отже, ДП «Укрхімтрансаміак» було обізнано про наявність залишку аміаку в сховищах у кількості 42 080, 923 тон, який був доставлений і не відвантажений на судна до моменту закінчення дії договору, тобто до 28.02.2022 і при цьому, повинно було усвідомлювати і той факт, що в повному обсязі не виконало зобов`язання, встановлені п. 2.1.2 щодо забезпечення замовником своєчасної подачі суден. З огляду на вищевказане, позивач зазначає, що закінчення терміну/строку дії договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 в жодному разі не припиняє виконання договірних зобов`язань та не ставить його в залежність від виконання договірного зобов`язання іншою стороною. Отже, доводи ДП «Укрхімтрансаміак» щодо закінчення строку дії договору є безпідставними, з огляду на те, що договір за своєю правовою суттю покладає права і обов`язки на обох сторін, що не припиняються до повного виконання зобов`язань за таким договором, а тому недоцільно розмежовувати строк виконання зобов`язання із строком дії договору, у контексті можливості оскарження порушеного права, за захистом якого звертається особа.

Щодо доводів відповідача, що вимоги про стягнення з ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» заборгованості за оплату окремої послуги зберігання аміаку в обсязі 42 080, 923 тони в ізотермічних сховищах АТ «Одеський припортовий завод» виходять за рамки правовідносин, що існували між сторонами на підставі договору № 1006/1ТФ-2019 в редакції додаткової угоди № 13 від 03.02.2022 дія якого закінчилась 28.02.2022, позивач вважає за необхідне відмітити про те, що вказане слід кваліфікувати, як фактичні події, які спричинили необхідність - зберігання аміаку в обсязі 42 080, 923 тони в ізотермічних сховищах АТ «Одеський припортовий завод», як такі обставини, які виникли та існували незалежно від волі АТ «Одеський припортовий завод» і були їй непідконтрольні, при цьому, явище соціального характеру (оголошення воєнного стану) мають юридичне значення, як такі, що породжують цивільно-правові наслідки.

На пояснення позивача від 27.01.2025 за вх.№ 2724/25 відповідач подав пояснення від 07.02.2025 за вх.№ 4408/25 в яких зазначив про те, що позивач, назвавши письмовими поясненнями від 27.01.2025, фактично подав відповідь на відзив з порушенням встановленого судом строку та не зазначив причини поважності пропуску такого строку, що суперечить ч. 4 ст. 166 ГПК України.

Також, відповідач вважає, що позивач у письмових поясненнях від 27.01.2025 року змінив підстави та предмет позову, при цьому всупереч ч. 3 ст. 46 ГПК України не подав до суду окрему письмову заяву про це. Таку одночасну зміну і предмета, і підстав позову відповідач вважає недопустимою, оскільки фактично виникла нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується вже іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Ухвалою суду від 09.09.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу №916/3883/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання суду.

У підготовчому засіданні 02.10.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 06.11.2024 о 11:00. 02.10.2024 за вх.№ 35796/24 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 02.10.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 06.11.2024 о 11:00 та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 06.11.2024.

У підготовчому засіданні 06.11.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 25.11.2024 о 11:00.

У підготовчому засіданні 25.11.2024 було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 16.12.2024 о 09:50.

Ухвалою суду від 25.11.2024 задоволено клопотання ДП «Укрхімтрансаміак» від 05.11.2024 за вх.№ 39973/24, від 11.11.2024 за вх.№ 40571/24 про витребування доказів по справі №916/3883/24 та витребувано у АТ «Одеський припортовий завод» (вул. Заводська, 3, м. Южне, Одеська обл., 65481, поштова адреса: а/с 304 Головпоштамт, м. Одеса, 65001, код ЄДРПОУ 00206539) підтверджуючі документи про відображення в бухгалтерському обліку (фінансовій звітності) АТ "Одеський припортовий завод" дебіторської заборгованості ДП "Укрхімтрансаміак" за послуги, згідно Договору №1006/1ТА-2019 на надання послуг з прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку, що надходить по аміакопроводу від підприємств рф від 27.03.2019 за період з 23.02.2022 по 28.02.2022 та завірений Фінансовий план АТ "Одеський припортовий завод" на 2023 рік разом з Пояснювальною запискою.

У підготовчому засіданні 16.12.2024 було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 23.12.2024 о 11:00.

У підготовчому засіданні 23.12.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 27.01.2025 о 11:00.

У підготовчому засіданні 27.01.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 17.02.2025 о 11:50.

Протокольною ухвалою суду від 17.02.2025 залучено до матеріалів справи пояснення позивача від 27.01.25 за вх. №2724/25 та пояснення відповідача від 07.02.25 за вх. №4408/25.

Ухвалою суду від 17.02.2025 відкладено підготовче засідання по справі №916/3883/24 на 10.03.2025 о 11:30 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Одеса та області.

17.02.2025 за вх.№ 5290/25 до суду від АТ «Одеський припортовий завод» надійшли пояснення в яких повторно викладено раніше зазначену позивачем правову позицію щодо підстав позову.

Протокольною ухвалою суду від 10.03.2025 відмовлено ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» у задоволенні заяви від 07.03.2025 за вх. №7563/25 про роз`яснення обставин, які входять до предмета доказування та доказів, які мають бути подані учасниками справи.   

Ухвалою суду від 17.02.2025 відкладено підготовче засідання по справі №916/3883/24 на 10.03.2025 о 11:30 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Одеса та області.

Протокольною ухвалою суду від 10.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.03.2025 о 12:10.

У судовому засіданні 19.03.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 24.03.2025 о 11:20.

У судовому засіданні 24.03.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 09.04.2025 о 11:00.

У судовому засіданні 09.04.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 11.04.2025 о 11:00.

У судовому засіданні 11.04.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 14.04.2025 о 11:45.

Ухвалою суду від 11.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ДП «Укрхімтрансаміак» від 01.04.2025 за вх.№ 10337/25 про зупинення провадження по справі №916/3883/24.

У судовому засіданні 14.04.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 16.04.2025 о 10:45.

У судовому засіданні 16.04.2025 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 23.04.2025 о 10:30.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:  

27.03.2019 між Акціонерним товариством «Одеський припортовий завод» (виконавець) та Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» (замовник) було укладено договір № 1006/1ТФ-2019 про надання послуг з прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку, що надходить по аміакопроводу від підприємств росії, згідно п.1.1. якого в редакції додаткової угоди № 13 від 03.02.2022 замовник протягом лютого 2022 року забезпечує поставку з магістрального аміакопроводу «Тольятті - Горлівка - Одеса» на АТ «ОПЗ», а виконавець надає послуги з прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку рідкого технічного ГОСТ 6221-90 марки «АК» російського походження (надалі - аміаку) без права власності на нього Сторін, у відповідності до вимог нормативно-правових актів України, в обсязі до 215,0 тис. тон з письмовим узгодженням обома Сторонами, з урахуванням використання причалу порту «Південний», що знаходиться у віданні ДП «Адміністрація морських портів України».

Пунктами 2.1.1., 2.1.2., 2.1.4., 2.1.6., 2.1.7., 2.2.1. договору № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 встановлено, що обов`язком замовника є забезпечити підтверджене виконавцем, рівномірне щодобове постачання аміаку рідкого в обсязі, як правило, 5250-7560 тон. За згодою сторін, в залежності від виробничих умов, може встановлюватися інше навантаження до 8200 тон на добу, за умови, що температура аміаку, що поступає по аміакопроводу не перевищує 15 градусів Цельсія. Замовник забезпечує рівномірну своєчасну подачу суден під відвантаження поставленого відповідно до місячного графіку аміаку. Щомісячне вивезення повинне складати не менше 90% поставленої Виконавцю місячної партії аміаку. Обов`язком замовника: є своєчасна оплата виконавцю послуги з прийому, захолоджуванню, зберіганню відвантаженню на судна російського аміаку і витрати по доступу до причалів порту в національній валюті, в розмірі, обумовленому в цьому Договорі, відповідно до виставлених рахунків. Обов`язком виконавця: є забезпечення щодобового прийому в обсязі зазначеному в п. 2.1.1., a також захолодження, зберігання, відвантаження на судна транзитного аміаку рідкого російського походження поставленого замовником, при дотриманні ним п.п. 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4., 3.1. відповідно до узгоджених обсягів за винятком обставин з причин не залежних від виконавця (відключення або обмеження по природному газу, електроенергії із зовнішніх мереж і т.п.).

Пунктом 4.1. договору № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 передбачено, що за надані послуги з прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку російського походження у лютому 2022 році замовник проводить оплату на розрахунковий рахунок виконавця за ставкою в еквіваленті 28,08 доларів США, включаючи ПДВ за кожну відвантажену на борт судна тону, розраховану у гривні по офіційному курсу НБУ навантаження кожного судна (дату коносаменту або штурманської розписки), але не менше 364,00грн за кожну відвантажену на борт  судна тону.

Згідно п.8.1. договору № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 в редакції додаткової угоди № 13 від 03.02.2022 цей договір набуває чинності з 01.04.2019 і діє до 28.02.2022, а в частині взаєморозрахунків до повного їх проведення.

За актом від 31.01.2022 про надання послуг по прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку російського походження до договору № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 за січень 2022 року виконавцем були надані послуги замовнику на 188748013,68 грн.

Відповідно до акту від 28.02.2022 про надання послуг по прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку російського походження до договору № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 за лютий 2022 року виконавцем були надані послуги замовнику на 116803326,44 грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 за договором № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 по ДП "УКРХІМТРСАМІАК" та калькуляції витрат АТ "ОПЗ" на послуги з прийому, захолодженню, зберіганню залишку аміаку невідвантаженого з 23.02.2022 по 28.02.2022 такі витрати становлять 26 335 923,59 грн (повна собівартість прийому, захолодженню, зберіганню залишку аміаку).

Актом №1 від 28.02.2022 звірки балансу руху аміаку російського походження, що надійшов з магістрального аміакопроводу в режимі транзит, через Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» за договором № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 встановлено, що залишок аміаку у сховищах за період з січня по лютий 2022 року станом на 01.03.2022 становить 42 080, 923 т (ПАО «ТОАЗ» 30 296, 308 т – АО «Минудобрения» 11 784, 615 т).

Листом від 24.02.2022 року ДП «Укрхімтрансаміак» повідомило, що у зв`язку із введенням воєнного стану, підприємство зупиняє транзитне транспортування магістральним аміакопроводом Тольятті-Одеса та просить АТ «ОПЗ» негайно зупинити поставку аміаку по аміакопроводу.

24.02.2022 АТ «ОПЗ» направлено ДП «Укрхімтрансаміак» лист за №474 про негайне зупинення поставки аміаку по аміакопроводу у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин.

09.03.2022 позивач направив відповідачу лист за № 499 в якому викладено прохання про відшкодування витрат на прийом, захолоджування і зберігання невідвантаженого аміаку в обсязі 42 080,923 тон.

Листом від 12.05.2022 за № 1/01-378 відповідач повідомив позивача, що калькуляції останнього не підтверджені даними бухгалтерського обліку за січень-лютий 2022 року та зазначив про відсутність заборгованості підприємства за договором № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019.

12.05.2022 АТ «Одеський припортовий завод» направлено на адресу ДП «Укрхімтрансаміак» підписаний зі своєї сторони проект договору зберігання залишку аміаку, що становить 42 080, 923 тон, відповіді на даний лист ДП «Укрхімтрансаміак» не надало.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 13.07.2022, за наслідками розгляду клопотання прокурора у рамках кримінального провадження № 72022000410000003 від 05.04.2022 про арешт майна та визначення порядку зберігання речових доказів, накладено арешт на товарно-матеріальні цінності (аміак рідкий технічний), виробництва ПАТ «Тольяттіазот» - у кількості 30296,308 тон. та виробництва АТ «Міндобрива» 11784,615 тон., який зберігається в ізотермічних сховищах АТ «Одеського припортового заводу» (код 00206539) із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном; визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 72022000410000003 від 05.04.2022 шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код 41037901) в управління для реалізації у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» речові докази у кримінальному провадженні № 72022000410000003, а саме товарно-матеріальні цінності (аміак рідкий технічний), виробництва ПАТ «Тольяттіазот» - у кількості 30296,308 тон та виробництва АТ «Міндобрива» - 11784, 615 тон., які зберігаються в ізотермічних сховищах АТ «Одеського припортового заводу» (код 00206539).

14.07.2022 на адресу АТ «Одеського припортового заводу» надійшов лист за підписом Голови Начальника Одеської обласної військової адміністрації № 1/01-25/5425/2-22, в якому зазначено, що: «… у травні поточного року територія АТ «Одеського припортового заводу» зазнала ворожого ракетного обстрілу, в результаті якого стався вибух, виникла пожежа. Зруйновано приміщення, що знаходяться на відстані 50 метрів від сховища аміаку. На даний час небезпека повторних ракетних обстрілів та пошкодження або знищення сховища АТ «Одеський припортовий завод» зберігається та є надвисокою… Враховуючи можливий подальший масований ракетний обстріл території Одеської області, просимо терміново забезпечити вивезення небезпечних речовин, які внаслідок фізико-хімічних, вибухо-пожежо-небезпечних та токсичних властивостей віднесені до індивідуальних небезпечних речовин, визначених в Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, та перебувають на території АТ «Одеський припортовий завод», та у випадку загоряння, вибуху, витоку яких, в регіоні може настати надзвичайна ситуація екологічного характеру, яка загрожуватиме життю та здоров`ю людей.».

19.07.2022 позивачем направлено відповідачу вимогу про оплату послуг з прийому, захолодженню та зберіганню транзитного аміаку в обсязі 42 080,923 тон на загальну суму 273 015 719,03 грн., без ПДВ.

22.07.2022 позивачем повторно направлено відповідачу вимогу про оплату послуг з прийому, захолодженню та зберіганню транзитного аміаку в обсязі 42 080,923 тони на загальну суму 327 618 864,84 грн., у тому числі ПДВ, а також рахунок на оплату від 21.07.2022.

На замовлення позивача була проведена судова економічна експертиза, згідно з висновком №23-5858 від 28.06.2024 витрати АТ «ОПЗ» за приймання, захолодження та зберігання аміаку, який надійшов у лютому 2022 року від ДП «Укрхімтрансаміаку» за договором № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 у кількості - 42 080,923 тон та зберігався з 23.02.2022 по 28.02.2022, документально підтверджуються / у загальній сумі 14 878 215,30 грн., що разом з ПДВ складає у сумі 17 853 858,36 грн.

Також, позивачем надано до суду в підтвердження витрат на зберігання залишку аміаку в обсязі 42 080,923 тон інформаційну довідку щодо витрат на прийом, захолодження та зберігання аміаку, який надійшов від ДП «Укрхімтрансаміаку» у лютому 2022 року, в якій зазначені детальні витрати на зберігання аміаку, а також інші документи, укладені з комунальними установами.

Відповідачем на виконання умов договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 подано до суду: виписки за рахунком за 04.02.2022, за 11.02.2022, за 16.02.2022, за 18.02.2022, за 22.02.2022; виписки № 00026 від 24.02.2022, № 00014 від 02.03.2022; рахунки-фактури № 2108484 від 05.02.2022, № 2108485 від 05.02.2022, № 2108486 від 07.02.2022, № 2108487 від 12.02.2022, № 2108488 від 15.02.2022, № 2108489 від 15.02.2022, № 2108490 від 17.02.2022, № 2108491 від 18.02.2022, № 2108492 від 22.02.2022, № 2108493 від 22.02.2022.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши правові позиції сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Між юридичними особами правочини належить вчиняти у письмовій формі (ч.ч.1, 4 ст.202, ст.ст. 203, 208 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 2 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття пропозиції.

Згідно з вимогами ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується  передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Однією з характерних особливостей послуг є їх споживання в процесі надання, тобто безпосередньо під час здійснення певної діяльності, хоча вони й передбачають досягнення певних результатів, невід`ємних від самої роботи.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України закріплено обов`язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування (ст. 936 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 947 ЦК України витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві.

В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76,  ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як встановлено судом вище 27.03.2019 між Акціонерним товариством «Одеський припортовий завод» та Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» було укладено договір № 1006/1ТФ-2019 про надання послуг з прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку, що надходить аміакопроводом від підприємств рф, за умовами якого згідно редакції додаткової угоди № 13 від 03.02.2022 замовник протягом лютого 2022 року забезпечував поставку з магістрального аміакопроводу «Тольятті - Горлівка - Одеса» на АТ «ОПЗ», а виконавець надавав послуги з прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку рідкого технічного ГОСТ 6221-90 марки «АК» російського походження без права власності на нього сторін, у відповідності до вимог нормативно-правових актів України, в обсязі до 215,0 тис. тон, з урахуванням використання причалу порту «Південний», що знаходиться у віданні ДП «Адміністрація морських портів України».

Відповідно до актів від 31.01.2022 та від 28.02.2022 про надання послуг по прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку російського походження до договору № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 за січень, лютий 2022 року виконавцем були надані послуги замовнику по комплексній послузі в кількості 375   251,936 тон на суму 305   547   340,12 грн. Відповідачем вказані послуги були сплачені, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за договором № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 від 28.08.2022. Дані акти містять посилання на кількість аміаку, що надійшов по аміакопроводу до АТ «ОПЗ» та його навантаження в період з 01.01.2022 по 22.02.2022 на судна, оплату ДП «Укрхімтрансаміак» об`єму поставленого позивачу аміаку та проведення у відношенні до нього комплексної послуги у кількості 375   251,936 тон на суму 305   547   339,60 грн, залишок станом на 28.02.2022 неоплаченої вартості відвантаженого на судна аміаку у сумі 1027314,68грн.

Водночас, 24.02.2022 було введено воєнний стан по всій території України на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, який продовжений по теперішній час, що є загальновідомим фактом. Так, повномасштабне вторгнення рф призвело до блокування логістичних магістралей по території України, в тому числі мінування акваторій Азовського та Чорного морів, що спричинило неможливість прибуття суден до порту для відвантаження аміаку. Листом від 24.02.2022 року ДП «Укрхімтрансаміак» повідомило АТ «ОПЗ» про зупинення транзитного транспортування магістральним аміакопроводом Тольятті-Одеса у зв`язку із введенням воєнного стану та виклало прохання до АТ «ОПЗ» негайно зупинити поставку аміаку по аміакопроводу. Вказані обставини призвели до зупинення операцій за договором № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 та накопичення у сховищах АТ «Одеський припортовий завод» (в ізотермічних сховищах) на зберіганні, фактично прийнятого та захолодженого, проте не відвантаженого на судна аміаку у кількості 42 080,923 тон, що підтверджується актом № 1 від 28.02.2022 звірки балансу руху аміаку російського походження, що надійшов з магістрального аміакопроводу в режимі транзит, через Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» за січень-лютий 2022 року.

Отже, у АТ «Одеський припортовий завод» виникла необхідність виконувати обов`язки приймання, захолодження, зберігання невідвантаженого на судна аміаку рідкого технічного, що надійшов по магістральному аміакопроводу «Тольятті - Горлівка - Одеса» на АТ «ОПЗ» за договором № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019, укладеним з ДП «Укрхімтрансаміак» у кількості 42 080,923 тон в період з 23.02.2022 по 28.02.2022, тобто по дату закінчення дії даного договору. При цьому, прийняття, захолоджування, зберігання та відвантаження на морські судна аміаку є єдиним комплексом послуг кінцевого етапу транзиту аміаку через територію України. Така єдина комплексна послуга кінцевого стану транзитного аміаку через територію України у відношенні до 42 080,923 тон аміаку, що надійшли через аміакопровод фактично не завершилася його відвантаженням та потребувала подальшого утримання шляхом його захолодження та зберігання незалежно від закінчення дії договору. З цього приводу, слід звернутись до висновків ВП ВС викладених у постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17 де вказано, що не передбачено такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним за таким договором. Звідси, в період дії договору № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 відповідач мав відповідати перед позивачем за своїми зобов`язаннями.

Так, ДП "Укрхімтрансаміак" засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства економіки України, створене наказом Державного комітету промислової політики від 05.06.2001 № 233 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2001 № 571. Підприємство є транспортувальником рідкого аміаку та оператором української ділянки магістрального аміакопроводу «Тольятті-Одеса», який транспортує від виробників до АТ «Одеський припортовий завод» для подальшого постачання на експорт. Правовідносини позивача та відповідача базувались виключно на договорі № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 та не визначали можливим існування у позивача будь-яких взаємовідносин з власниками аміаку, а тому ствердження ДП "Укрхімтрансаміак" щодо неналежного визначення підприємства, як відповідача у даній справі спростовуються договірними взаємовідносинами сторін згідно договору № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 та передбачуваність за ним у ціні договору вартості послуг, що входять до комплексу послуг, а отже ДП "Укрхімтрансаміак" є належним відповідачем по зобов`язанням, які виникли з договору № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019.

З приводу виниклих між сторонами правовідносин слід звернутися до судової практики, зокрема до постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18), в якій визначено, що відповідно до ст. 901 ЦК у разі укладення договору про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За договором про надання послуг умови переходу права власності не визначені, однак на час виконання зобов`язання виникає зобов`язання зберігання, в якому зберігачем є виконавець, а поклажодавцем — замовник. Зазвичай право власності на товари (пов`язані з наданням послуги), передані на зберігання, від поклажодавця до зберігача не переходить. Однак, поклажодавець несе юридичну відповідальність за виконання умов договору та збереження предмета договору. Норми глави 66 ЦК України розраховані на регулювання зобов`язання зі зберігання, що виникають на підставі договору, в той час як в статті 954 ЦК прямо вказано про необхідність їх застосування до зобов`язання зі зберігання, що виникають на підставі вказівки закону. До зобов`язань зі зберігання, що виникають на підставі вказівки закону, належить, зокрема, зберігання майна яке відбулося у спірних правовідносинах. Отже, відшкодування поклажодавцем (замовником) зберігачу (виконавцю) витрат, які були необхідні для зберігання, застосовується якщо інше не встановлено договором. З огляду на викладене, слід розмежовувати зобов`язання зі зберігання, що виникають на підставі договору, та зобов`язання зі зберігання, що виникають на підставі вказівки закону. Специфікою зобов`язання зі зберігання, що виникають на підставі вказівки закону, є те, що вони, звісно, не виникають безпосередньо із закону, для цього необхідні відповідні юридичні факти, інші ніж договір. Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту.

З врахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про необхідність оплати ДП "Укрхімтрансаміак" послуг по прийому, захолодженню, зберіганню аміаку рідкого технічного в період з 23.02.2022 по 28.02.2022 за договором № 1006/1ТФ-2019 від 27.03.2019 у кількості 42 080,923 тон, який не був відвантажений на судна, у зв`язку із веденням воєнного стану по всій території України, оскільки надання таких послуг відноситься до зобов`язань АТ «Одеський припортовий завод», а їх оплата в реалізованому об`ємі є зобов`язанням ДП "Укрхімтрансаміак". При цьому, дослідивши подані позивачем докази, зокрема, судову економічну експертизу за договором № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019, подану позивачем до справи бухгалтерську документацію, суд вважає правомірними витрати нараховані позивачем до стягнення з відповідача за зберігання 42 080,923 тон невідвантаженого аміаку у розмірі 17 853 858,36 грн, які підлягають судом стягненню на користь АТ «Одеський припортовий завод».

Також, позивач у зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем наданих послуг нарахував до стягнення з останнього інфляційні втрати на суму 6 207 872,12 грн за період з 01.03.2022 по 31.08.2024 та три проценти річних на суму 1 344 656,55 грн за період з 01.03.2022 по 31.08.2024.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, перевіривши зроблені позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд встановив, що їх зроблено вірно, у зв`язку з чим, судом підлягають повному задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 6 207 872,12 грн за період з 01.03.2022 по 31.08.2024 та трьох процентів річних у розмірі 1 344 656,55 грн за період з 01.03.2022 по 31.08.2024.

Стосовно позиції відповідача про відсутність заборгованості перед позивачем по прийому, захолодженню, зберіганню аміаку у кількості 42 080,923 тон в період з 23.02.2022 по 28.02.2022 відображення чого мало місце в акті звірки взаєморозрахунків від 28.02.2022, актах від 31.01.2022 та від 28.02.2022 про надання послуг по прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку російського походження по договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 за січень-лютий 2022 року, фінансовому звіті АТ «Одеський припортовий завод» за 2023 рік станом на 31.12.2023, слід відмітити наступне. Акти від 31.01.2022 та від 28.02.2022 про надання послуг по прийому, захолоджуванню, зберіганню і відвантаженню на судна транзитного аміаку російського походження, акт звірки взаєморозрахунків від 28.02.2022 містять відомості стосовно надходження до позивача по аміакопроводу в січні-лютому 2022 аміаку та його навантаження на судна, включно по 22.02.2022 у кількості 375   251,936 тон на суму 305   547   340,12 грн, залишок несплаченої даної комплексної послуги відповідачем в сумі 1 027 314,66 грн, однак дані акти не містять відомостей щодо залишку аміаку в 42 080,923 тон, існування якого не заперечується відповідачем та зафіксовано в акті №1 від 28.02.2022 де залишок аміаку не відвантаженого на судна з настанням повномасштабного вторгнення рф на територію України та мінування Азовського та Чорного морів визначено, як 42 080,923 тон. Звідси, підписані сторонами договір № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019, акти надання послуг від 31.01.2022, від 28.02.2022, акт звірки взаєморозрахунків від 28.02.2022 в сукупності з актом №1 від 28.02.2022 свідчать про не закінчення у відношенні до аміаку у кількості 42 080,923 тон комплексної послуги та відповідно необхідність в подальшому його захолодження, зберігання в ізометричних сховищах із застосуванням відповідних виробничих потужностей позивача, об`єм яких підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами, експертним висновком №23-5858 від 28.06.2024. З цього приводу не відображення позивачем у відповідній фінансовій звітності за 2023 рік дебіторської заборгованості в сумі 17 853   858,36грн свідчитиме лише про неналежне оформлення такої, але не спростовує існування заборгованості оформленої відповідними документами первинного бухгалтерського обліку наявними у справі з 69 аркуша по 231 аркуш тому 1 справи.

З огляду на існування договірних взаємовідносин між АТ «Одеський припортовий завод» та ДП "Укрхімтрансаміак" у відношенні до аміаку, який надходив по аміакопроводу відповідно до договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019, а отже відсутність існування у позивача будь-яких інших договірних чи позадоговірних правовідносин пов`язаних із поставкою аміаку та здійснення у відношенні останнього відповідного виробничого циклу, відсутність взаємовідносин із власниками аміаку, не передбачуваність умовами договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 прийняття сторонами об`єму відповідальності у випадку настання невідворотних обставин, є обґрунтованим покладанням АТ «Одеський припортовий завод» такої відповідальності на договірну сторону до зобов`язань якої віднесено постачання аміаку та оплата послуг наданих спеціалізованим підприємством у відношенні до його утримання.

Із визначенням договором № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 об`єму послуг в які входять приймання, захолодження, зберігання аміаку, законодавчу визначеність щодо можливості передбачення в договорі декілька видів правовідносин, тобто застосування змішаного договору в даних правовідносинах сторін, не заслуговують на увагу ствердження відповідача стосовно відсутності укладеного між сторонами окремого договору зберігання, оскільки, по-перше, предметом розгляду даної справи є заборгованість відповідача по послугам приймання, захолодження, зберігання 42 080,923 тон аміаку в період дії договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019, а саме з 23.02.2022 по 28.02.2022 та, по-друге, відповідно до наявної у справі переписки сторін, зокрема листа від 12.05.2022, між сторонами велись перемовини щодо укладення договору зберігання обумовленого періодом з 01.03.2022, тобто по закінченню 28.02.2022 дії договору № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019.

Не приймається судом як доказ відсутності заборгованості відповідача по зобов`язанням за договором № 1006/1ТА-2019 від 27.03.2019 протокол №7 від 04.04.2023 Тимчасової слідчої комісії Верховної ради України, так як існування здійснених позивачем виробничих витрат по прийому та подальшому утриманню аміаку підтверджується насамперед наданими до справи первинними бухгалтерськими документами та зміст стенограми засідання комісії від 04.03.2023 в її цілому вигляді не зводиться до встановлення уповноваженою комісією відсутності наданих АТ «Одеський припортовий завод» послуг по прийому, захолодженню, зберіганню залишку аміаку в період з  23.02.2022 по 28.02.2022.

З урахуванням викладених сторонами позицій, слід відмітити, що рішенням ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зазначалось наступне: «…Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, хоча пункт 1 статті 6 конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення   (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, « 303-A, п. 29).   Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень   (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003)…».

Враховуючи викладене, на підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів в сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог АТ «Одеський припортовий завод» та відповідно задовольняє їх в повній мірі.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 304876,65грн, які підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 304876,65грн, внаслідок повного задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (вул. Заводська, 3, м. Южне, Одеська обл., 65481, поштова адреса: а/с 304 Головпоштамт, м. Одеса, 65001, код ЄДРПОУ 00206539) до Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (вул. Є.Сверстюка, 15, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 31517060) про стягнення 25406387,03 грн.

2. Стягнути з  Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (вул. Є.Сверстюка, 15, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 31517060) на користь Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (вул. Заводська, 3, м. Южне, Одеська обл., 65481, поштова адреса: а/с 304 Головпоштамт, м. Одеса, 65001, код ЄДРПОУ 00206539) 17 853   858 (сімнадцять мільйонів вісімсот п`ятдесят три тисячі вісімсот п`ятдесят вісім) грн 36 коп заборгованості, 6 207   872 (шість мільйонів двісті сім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 12 коп інфляційних втрат, 1 344   656 (один мільйон триста сорок чотири тисячі шістсот п`ятдесят шість) грн 55 коп три проценти річних, 304876 (триста чотири тисячі вісімсот сімдесят шість) грн 65 коп судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 травня 2025 р.

Суддя                                                                              І.А. Малярчук