КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2025 року                м. Кропивницький               Справа № 420/36338/24

провадження № 2-іс/340/80/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області, вул. А. Паученка,69, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

1) визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Кіровоградської області від 11.10.2024 за №32,

2) зобов`язати КДКА Кіровоградської області  порушити дисциплінарну справу за його скаргою на дії адвоката Новицького В.М. щодо проведення засідання 04.04.2023 дисциплінарною палатою  КДКА Одеської області по справі №699/222 під час "повітряної тривоги".

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року, адміністративну справу №420/36338/24, згідно з вимогами ст.29 КАС України, передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Вказана справа надійшла до суду 26.12.2024 року та передана для подальшого розгляду головуючій судді Петренко О.С. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 06.01.2025.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Представником відповідача надано відзив на вказаний позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні (а.с.67).

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив та додаткові пояснення (а.с.127-129)

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в жовтні 2023 року позивач звернувся до ВКДКА зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_2 , в зв`язку з виконанням ним обов`язків голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області.

В липні 2024 року зазначена скарга надійшла на розгляд до КДКА Кіровоградської області.

11.10.2024 року на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Новицького В.М. за скаргою ОСОБА_1 (а.с.119-122).

Позивач, не погоджуючись з зазначеним, звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає   Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI   (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до   статті 2 Закону № 5076-VI, адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з частиною 1   статті 23 Закону № 5076-VI   професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються   Конституцією України, цим   Законом   та іншими законами, зокрема, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Частиною 1   статті 33 Закону № 5076-VI   передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

За визначенням, наведеним у частині другій цієї ж статті, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 3   статті 33 Закону № 5076-VI   дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з положеннями   статті 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 37 Закону № 5076-VI   встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до   статті 36 Закону № 5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Отже, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, що виразився, зокрема, у порушенні правил адвокатської етики, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Накладенню дисциплінарного стягнення передує процедура дисциплінарного провадження, що може бути ініційована будь-якою особою, якій відомо про поведінку адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, шляхом подання відповідної заяви (скарги).

Порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката визначено у   статті 38 Закону № 5076-VI.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань (абзац перший частини другої   статті 38 Закону № 5076-VI).

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (абзац п`ятий частини другої   статті 38 Закону № 5076-VI).

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (частина третя   статті 38 Закону № 5076-VI).

Частиною 1   статті 39 Закону № 5076-VI   передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Таким чином, рішення про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є колегіальним рішенням, яке приймається більшістю голосів членів палати, що беруть участь у її засіданні та ґрунтується на власній суб`єктивній оцінці кожним таким членом обставин, викладених в заяві (скарзі) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки, наданих на   розгляд дисциплінарної палати.      

Судом встановлено, що в жовтні 2023 року позивач  звернувся до Вищої  кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури  зі скаргою на дії адвоката   ОСОБА_2 , в зв`язку з виконанням ним обов`язків  голови дисциплінарної палати КДКА адвокатури Одеської області. В липні 2024 вказана скарга передана на розгляд до КДКА Кіровоградської області.

Так, скаржник вказує, що 13.12.2022 він отримав повідомлення  дисциплінарної  палати КДКА Одеської області про надходження скарги ОСОБА_3 та необхідність надання пояснень по суті  порушених у ній питань. Скарга ОСОБА_3 розглядалась на засіданні палати, призначеному на 04.04.2023. на час розгляду дисциплінарної скарги (13 год.00 хв.) в м. Одеса та Одеській області діяв сигнал "Повітряна тривога", який був скасований в  14 год. 43 хв. Виконуючий обов`язки голови дисциплінарної палати КДКА адвокатури Одеської області ОСОБА_2 провів засідання палати під час повітряної тривоги, чим, на думку позивача, проігнорував вимоги безпеки, поставив під загрозу життя скаржника та інших учасників засідання.

Також вказував, що ОСОБА_2 призначений в.о.  голови дисциплінарної палати КДКА адвокатури Одеської області з 31.05.2022, згідно з наказом №14-К КДКА  Одеської області, а тому, відповідно до висновків Верховного суду, викладених в постанові від 21.02.2020 в справі №451/1363/17, роз`яснення Держкомітету Ради Міністрів СРСР  з питань праці та  заробітної плати  №30/39 від 29.12.1965, приписи  ч. 8 ст. 31 КЗпП України, за якою строк тимчасового виконання обов`язків не може перевищувати 3  місяців, а отже ОСОБА_2 не міг здійснювати  виконання обов`язків голови ДП КДКА Одеської області  після  31.08.2022.

Вказані обставини, на переконання позивача, слугували підставою для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, шляхом звільнення його з посади виконуючого обов`язки голови ДП КДКА Одеської області.

В ході проведення перевірки адвокат   ОСОБА_2 надав пояснення про те, що питання, яке ОСОБА_1 ставить  у скарзі було предметом розгляду в справі №420/9147/23. Вказав, що Регламентом  КДКА регіону, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 №77 не встановлено будь-якого  строку виконання заступником голови дисциплінарної палати обов`язків голови дисциплінарної палат  за його / її відсутності.

Дослідивши матеріали перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 , дисциплінарна комісія дійшла висновку, що дії адвоката ОСОБА_2 не містять ознак дисциплінарного проступку.

Суд вказує, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому суд приходить до висновку, що правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії чи ВКДКА на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди надають виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Дотримання процедури має важливе значення для вирішення питання про правомірність рішення. Втім, у кожному конкретному випадку слід з`ясувати насамперед, в чому полягало порушення, відтак наскільки це порушення процедури вплинуло (чи могло вплинути) на остаточний результат розгляду (рішення), тобто наскільки воно було істотне.

З огляду на вказане, суд надає оцінку доводам позивача щодо допущених процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення.

Так, позивач вказує, що:

під час винесення рішення 11.10.2024 відповідачем не прийнято до уваги, що ОСОБА_2 порушено гарантії забезпечення професійної діяльності адвоката (п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про адвокатуру  та адвокатську діяльність")

під час винесення рішення 11.10.2024 відповідачем не прийнято до уваги, що ОСОБА_2 порушено п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про адвокатуру  та адвокатську діяльність" - адвокату гарантується право на забезпечення безпеки під час участі в кримінальному судочинстві, в порядку, встановленому законом;

під час винесення рішення 11.10.2024 відповідачем не прийнято до уваги, що ОСОБА_2  порушені норми ст. 3 Конституції України, де встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека  визнаються в  Україні найвищою цінністю;

під час винесення рішення 11.10.2024 відповідачем не прийнято до уваги, що ОСОБА_2  порушені норми Закону України "Про адміністративну процедуру", зміни до якого прийнято ВР 10.10.2024 №10161.

Вказує, що відповідачем порушено його право на участь.

Суд зазначає, що порушення, вказані позивачем були предметом дослідження в справі №420/9147/23 за позовом ОСОБА_1 до в.о. голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.04.2023 в провадженні №699/22.

За результатом розгляду справи №420/9147/23 Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 13.11.2023, в якому судом встановлено, що посилання ОСОБА_1  на    порушення процедури винесення рішення з підстав розгляду дисциплінарної скарги під час повітряної тривоги, то суд приймає до уваги, що згідно витягу з протоколу № 80 засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 4 квітня 2023 р., позивач приймав участь у засіданні з розгляду вказаної скарги, а тому його права не є порушеними в даному випадку.

Зазначеним судовим рішенням в справі №420/9147/23 також встановлено, що доказами виконання ОСОБА_2 обов`язків голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області є наявні в матеріалах дисциплінарного провадження № 699/22 перелік документів, підписаних в.о. голови ДП КДКА Одеської області ОСОБА_2 , а саме, доручення, листи, витяги з протоколів засідань дисциплінарної палати, рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області тощо.

Судове рішення  в адміністративній справі № 420/9172/23, а саме рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року, набрало законної сили 13.03.2024 року, залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 року.

За положеннями частини 4   ст. 78 КАС України   обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд, виходячи з наданих сторонами доказів по справі, зазначає, що наведені позивачем доводи щодо порушення процедури спростовано в ході розгляду справи. Інші доводи позивача не стосуються процедурних порушень щодо прийняття рішення.

Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17, від 10.06.2021 у справі № 826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі № П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Таким чином, правову оцінку рішенню про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 826/14291/17 та підтриманий у постановах 26.01.2023 у справі № 420/5597/19 та від 19.10.2023 у справі № 280/1396/22, від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 11.10.2024  за №32. Відтак, у задоволенні позовних вимог  слід відмовити.

Підстави для відшкодування судового збору у порядку статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Керуючись   статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову   ОСОБА_1 до  Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено  до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний  строк з дня складення повного тексту.   

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду                                                   О.С. ПЕТРЕНКО