ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2025 р.                                                  м. Київ                                           Справа №911/2419/24  

За позовом Заступника Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 9)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7)

про стягнення 12387200,00 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

прокурор: Владимирець А.О.

від позивача: Дяк Ю.М.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Обставини справи:

Заступник Генерального прокурора (далі – прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України (далі – позивач, МОЗ України) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» (далі – відповідач, ТОВ «Автоспецпром») про стягнення 12387200,00 грн неустойки, з яких 6899200,00 грн пені та 5488000,00 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю від 28.09.2021 №09/254-09/2021 за бюджетні кошти, укладеним відповідачем як постачальником з Державним підприємством «Медичні закупівлі України» як замовником, щодо поставки товару у визначений строк, надалі – договір про закупівлю. Прокурор при цьому посилається на те, що Державне підприємство «Медичні закупівлі України» у спірних правовідносинах діяло як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня та було замовником товару в обсязі та у межах видатків, що визначені МОЗ України (позивачем) як розпорядником бюджетних коштів вищого рівня. Прокурор з посиланням на правові висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 зазначає, що використання бюджетних коштів становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб, неефективне витрачання коштів бюджету може порушувати економічні інтереси держави у правовідносинах, а МОЗ України зобов`язане забезпечити законність та ефективність використання Державним підприємством «Медичні закупівлі України» коштів державного бюджету за договором про закупівлю. Однак МОЗ України (позивач) не вжило заходів із усунення порушень відповідачем умов договору про закупівлю та не здійснило захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

З наведених підстав прокурор просив суд залучити Державне підприємство «Медичні закупівлі» до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та стягнути до Державного бюджету України з відповідача-постачальника 6899200,00 грн пені та 5488000,00 грн штрафу за договором про закупівлю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2419/24 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (далі – третя особа, ДП «Медзакупівлі»), встановлено учасникам справи процесуальні строки для реалізації ними їхніх процесуальних прав, підготовче засідання призначено на 17.10.2024. Ухвала суду від 24.09.2024 про відкриття провадження у справі доставлена учасникам справи в електронні кабінети ЄСІТС.

25.09.2024 до Господарського суду Київської області від третьої особи (ДП «Медзакупівлі») надійшли письмові пояснення, у яких остання підтримала позовні вимоги прокурора та пояснила, що ДП «Медзакупівлі» є підприємством, яке засноване на державній власності і належить до сфери управління МОЗ України. В рамках виконання бюджетної програми та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 №339 «Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році» третьою особою як замовником проведена публічна закупівля 49 одиниць автомобілів швидкої медичної допомоги (далі – товар), за наслідками якої між відповідачем як постачальником та третьою особою як замовником укладений договір про закупівлю від 28.09.2021 №09/254-09/2021 із строком дії до 31.12.2021. На виконання умов договору про закупівлю третя особа 28.10.2021 сплатила відповідачу-постачальнику передоплату в розмірі 100% вартості товару, проте відповідач товар у встановлений строк не поставив. Додатковими угодами строк дії договору про закупівлю його сторони неодноразово продовжували. Додатковою угодою №8 від 24.01.2023 до договору про закупівлю його сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору та про повернення постачальником авансового платежу, при цьому постачальник не звільняється від сплати пені та штрафу. Також, не дивлячись на те, що відповідач ще не подав відзив на позов у справі №911/2419/24 станом на момент надання третьої особою пояснень у цій справі, третя особа у своїх поясненнях заперечила доводи відповідача про виникнення форс-мажорних обставин, які б звільняли відповідача від відповідальності за договором про закупівлю. Також третя особа зазначала, що нарахована неустойка за договором є доходом загального фонду Державного бюджету України, а тому вважала обґрунтованим представництво прокурором інтересів держави щодо стягнення вказаної неустойки з відповідача безпосередньо на користь Державного бюджету України.

08.10.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечив, пославшись на: 1) відсутність вини відповідача у несвоєчасній поставці товару (автомобілів) та виникнення в процесі виконання договору про закупівлю незалежних від відповідача обставин, а саме повномасштабне вороже вторгнення, несвоєчасна оплата товару замовником, затримки поставок шасі виробником; 2) відсутність у позивача (МОЗ України) компетенції на стягнення неустойки за договором про закупівлю, стороною якого сам позивач не є.

14.10.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про залишення позову прокурора без розгляду. Вказана заява мотивована тим, що ДП «Медзакупівлі» є окремою юридичною особою та самостійною стороною в договорі про закупівлю, в той час як сам позивач (МОЗ України) не є стороною цього договору. Тому відповідач вважає, що позов прокурора фактично спрямований не на захист прав та інтересів держави в особі МОЗ України, а на захист прав ДП «Медзакупівлі». Вказану заяву відповідача про залишення позову прокурора без розгляду суд у справі №911/2419/24 не задовольнив, оскільки предметом позовних вимог прокурора є стягнення неустойки в інтересах держави в особі МОЗ України, при цьому прокурор в позовній заяві обґрунтував підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі МОЗ України, а питання наявності у самого МОЗ України матеріального права на неустойку (на що у спорі посилаються прокурор та позивач) або відсутності у МОЗ України такого права на неустойку (на що у спорі посилається відповідач) може бути вирішено лише під час розгляду справи та вирішення судом спору по суті, враховуючи завдання та основні засади господарського судочинства, а не при встановленні підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі МОЗ України у такому спорі.

15.10.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор заперечив доводи відповідача у відзиві. Прокурор послався на те, що відповідач отримав 100% передоплати за товар 28.10.2021 задовго до повномасштабного ворожого вторгнення 24.02.2022; строк дії договору був продовжений з 31.12.2021 по 28.10.2022; замовником визначення кінцевого строку поставки переносилось у заявках на поставку; у періоді до кінцевої дати 28.10.2022 поставка товару відповідачем-постачальником все одно не була здійснена. Прокурор зазначив, що відповідачем не надано доказів причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, на які посилається відповідач як форс-мажорні, та неможливістю виконання відповідачем зобов`язання з поставки товарів за договором про закупівлю. Також прокурор зазначив, що відповідач як постачальник не повідомляв замовника про настання  форс-мажору, а такі обставини, як порушення зобов`язань контрагентами боржника, відсутність на ринку потрібних товарів, відсутність у боржника необхідних коштів, не є звільняють відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язання з поставки товару.

17.10.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло заперечення на відповідь прокурора на відзив, у якому відповідач повторив свою правову позицію про: 1) виникнення в процесі виконання договору про закупівлю незалежних від відповідача обставин, які відповідач вважає обставинами непереборної сили; 2) те, що МОЗ України є неналежним позивачем за позовними вимогами прокурора у цій справі про стягнення неустойки за договором про закупівлю, стороною якого МОЗ України не був.

17.10.2024 до Господарського суду Київської області від МОЗ України (позивача) надійшли додаткові пояснення, у яких позивач підтримав позовні вимоги прокурора, та просив долучити надані позивачем додаткові докази.  

У підготовче засідання 17.10.2024 з`явились усі учасники справи. За наслідками з`ясування думок учасників справи про можливість закриття підготовчого провадження протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2024 у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. 14.11.2024 у відрядженні справа №911/2419/24 призначена до судового розгляду по суті на 28.11.2024.

25.11.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшли додаткові письмові пояснення у справі, у яких прокурор послався на те, що ДП «Медзакупівлі» у спірних правовідносинах діяло як централізована закупівельна організація в інтересах МОЗ України, а тому прокурор вважає, що МОЗ України як головний розпорядник є безпосереднім учасником відносин щодо невиконання бюджетного зобов`язання та заінтересованою стороною, яка наділена правом для звернення до суду щодо стягнення неустойки з порушення договірного зобов`язання до Державного бюджету України. Також прокурор посилається на те, що ДП «Медзакупівлі» у своїх поясненнях суду підтвердило, що сплачені відповідачем кошти у вигляді штрафних санкцій державному підприємству є транзитними коштами, які в подальшому з рахунку ДП «Медзакупівлі» як державного підприємства повертаються до державного бюджету.

28.11.2024 судове засідання у справі №911/2419/24 не відбулось у зв`язку із відсутністю в приміщенні суду електропостачання та неможливістю проводити технічну фіксацію судових засідань, ухвалою суду від 02.12.2024 судове засідання призначено на 19.12.2024.

17.12.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, у яких відповідач послався на правові висновки постанови Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №911/826/23 про те, що стягнення неустойки в разі порушення контрагентом комунальної організації своїх зобов`язань за договором відбувається на користь такої організації; неустойка не є тими фінансами, що повертаються в бюджет.

В судове засідання 19.12.2025 з`явились усі учасники справи, які надали пояснення по суті спору, в судовому засіданні оголошувалась перерва на 30.01.2025.

В судове засідання 30.01.2025 з`явились прокурор та позивач, не з`явились відповідач та третя особа, які про судове засідання були повідомлені, а тому їх неявка відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи. За результатами з`ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів у судовому засіданні 30.01.2025 після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких вони ґрунтуються, дослідивши пояснення учасників справи та оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

1.1. Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (тут і далі – ДП «Медзакупівлі», третя особа у справі) засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України (тут і далі – МОЗ України, позивач у справі). Наведене підтверджується Статутом ДП «Медзакупівлі» в чинній редакції 2024 року, копія якого міститься в матеріалах справи, надалі – Статут.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Статуту ДП «Медзакупівлі» вказане підприємство утворене з метою забезпечення консультаційної та іншої діяльності, спрямованої на організацію і проведення процедур закупівель лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів, медичної техніки та інших товарів медичного призначення та послуг, а також закупівель за рамковими угодами медичних товарів і послуг в інтересах замовників відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», здійснення на промисловій та комерційній основі господарської діяльності, яка направлена на надання послуг із забезпечення закладів охорони здоров`я та інших підприємств і організацій, незалежно від форм власності, обладнанням, інвентарем, продовольчими товарами, медичними товарами, автотранспортом.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Статуту основними завданнями ДП «Медзакупівлі» є, зокрема, організація та проведення процедур закупівель медичних товарів та послуг в інтересах замовників.

ДП «Медзакупівлі» є юридичною особою публічного права (пункт 1 розділу ІІІ Статуту), має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків (пункт 5 розділу ІІІ Статуту) та несе відповідальність за своїми зобов`язаннями усім належним йому на праві господарського відання майном згідно із законодавством (пункт 7 розділу ІІІ Статуту). Держава та Уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов`язаннями Підприємства, крім випадків, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами України. Підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями держави та Уповноваженого органу управління (пункти 8 та 9 розділу ІІІ Статуту ДП «Медзакупівлі»). Майно Підприємства є державною власністю та закріплюється за ним на праві господарського відання (пункт 1 розділу IV Статуту), основним показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток (пункт розділу X Статуту).

Із наведених положень Статуту ДП «Медзакупівлі» випливає, що ДП «Медзакупівлі» є державним унітарним комерційним підприємством відповідно до статей 73 та 74 Господарського кодексу України, які визначають поняття державного унітарного та державного комерційного підприємств.

Також, як випливає із розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 №1405-р та постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 №1093, Державне підприємство “Медичні закупівлі України” на момент виникнення спірних правовідносин, які є предметом розгляду у справі №911/2419/24, було визначено централізованою закупівельною організацією для проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, медичних виробів та спеціалізованого санітарного транспорту в інтересах МОЗ згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних програм, визначених Міністерством охорони здоров`я.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 №339 «Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році» (із змінами станом на час виникнення спірних правовідносин) ДП «Медзакупівлі» було визначено замовником, який здійснює закупівлі спеціалізованого санітарного транспорту згідно із Законом України «Про публічні закупівлі».

1.2. Наказом МОЗ України від 07.07.2021 №1385 затверджено паспорт бюджетної програми на 2021 рік за КПКВК 2301220 КФКВК 0763 «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я» обсягом бюджетних призначень 2 000 000 тис. грн, з яких із загального фонду Державного бюджету України для закупівлі спеціалізованого санітарного транспорту для центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф було передбачено фінансування на загальну суму 1 357 129,1 тис. грн.

Метою цієї бюджетної програми було визначено забезпечення вчасного, якісного та ефективного реагування на випадки невідкладних станів, одним із завдань – забезпечення центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф спеціалізованим санітарним транспортом екстреної медичної допомоги типів В та С.    

1.3. Відповідно до інформації системи Prozorro на веб-порталі за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-20-011229-a ДП «Медзакупівлі» 20.08.2021 оприлюднило оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі за предметом: спеціалізований санітарний транспорт (Тип С 4х4) – автомобілі швидкої медичної допомоги, кількість товарів – 49 штук; кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 03.09.2021; строк поставки – до 15.12.2021; ідентифікатор закупівлі №UA-2021-08-20-011229-a, надалі – закупівля. Зазначена закупівля проводилась за кошти Державного бюджету України на виконання бюджетної програми «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 №339 «Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році».

1.4. За результатами проведення процедури вказаної спрощеної закупівлі, ДП «Медзакупівлі» в якості замовника та ТОВ «Автоспецпром» (відповідач) в якості постачальника уклали між собою 28.09.2021 договір про закупівлю № 09/254-09/2021 (тут і далі – договір про закупівлю), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов`язання у строки, в порядку та на умовах визначених цим договором, поставити замовнику спеціалізований санітарний транспорт екстреної медичної допомоги типу С (далі – товар), а замовник взяв не себе зобов`язання прийняти такий товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором про закупівлю.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару, обсяг та кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується в Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.2 договору про закупівлю).

Цей договір виконується в рамках виконання бюджетної програми «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 №339 «Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році» (пункт 1.4 договору про закупівлю).

Поставка товару здійснюється відповідно до Incoterms 2020 на умовах DDP (пункти 2.1 та 2.2 договору про закупівлю).

Адреса(-и) пункту(-ів) поставки товару (у межах переліку центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф) визначаються замовником в заявці на поставку товару, складеної замовником за формою, встановленою у додатку № 2 до цього договору (далі за текстом – заявка на поставку) (пункт 2.3 договору про закупівлю).

Право власності на товар переходить від постачальника до замовника після підписання уповноваженими представниками постачальника та кінцевого набувача, якому здійснено поставку товару, акту приймання-передачі транспортного засобу за формою, наведеною у додатку 6 до порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, акту огляду реалізованого транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 11 до Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1200, та підписання сторонами видаткової накладної та/або акту приймання товару, згідно з розділом 6 цього договору (пункт 2.4 договору про закупівлю).

Підписанням акту приймання-передачі транспортного засобу та акту огляду реалізованого транспортного засобу постачальник підтверджує факт поставки товару, а з моменту фактичного отримання товару та підписання між замовником та кінцевим набувачем видаткової накладної та/або акту приймання товару у кінцевого набувача виникає право власності на товар (підпункт 2.5.2 договору про закупівлю).

Загальна ціна товару складає 78400000,00 грн без ПДВ. Ціна за одиницю товару вказується у Специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.1 договору про закупівлю).

Оплата за партію поставленого товару за цим договором здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або акту приймання товару за місцем призначення, визначеним відповідно до пункту 2.3 цього договору, за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника. Замовником може проводитись попередня оплата з урахуванням положень бюджетного законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють питання здійснення попередньої оплати (пункт 3.4 та підпункт 3.4.1 договору про закупівлю).

Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк, визначений замовником у заявці на поставку товару, направленій замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором (пункт 4.1 договору про закупівлю).

Датою поставки товару за договором вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та/або акту приймання товару (пункт 4.6 договору про закупівлю).

Відповідно до підпункту 8.3.1 договору про закупівлю постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

У статті 9 договору про закупівлю замовник та постачальник встановили відповідальність сторін цього договору за його порушення.

У разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, прострочення усунення недоліків товару згідно з пунктами 6.3, 7.6, 7.9.3 цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання (пункт 9.2 статті 9 договору про закупівлю).

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від повного виконання зобов`язань за цим договором (пункт 9.7 договору про закупівлю).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов`язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє до 31.12.2021, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки товару – до повного виконання (пункт 11.1 договору про закупівлю).

Відповідно до пункту 1 Специфікації, яка є додатком № 1 до цього договору про закупівлю, під товаром, що постачається за цим договором, розуміється: Спеціалізований санітарний транспорт екстреної медичної допомоги типу С як система медичних виробів, допоміжних засобів до них та устаткування - легкові автомобілі (НК 024:2019 - 35988 Автомобільна швидка допомога).

У пункті 2 вказаної Специфікації сторони обумовили обсяг партії товару: найменування – Спеціалізований автомобіль швидкої медичної допомоги на базі DANGEL Jumper 4x4, тип С (Спеціалізований санітарний транспорт (Тип С 4x4)); кількість – 49 одиниць; ціна за одиницю – 1600000,00 грн без ПДВ, ціна всього товару – 78400000,00 грн.  

1.5. Згідно з платіжним дорученням №30 від 27.10.2021 ДП «Медзакупівлі» перерахувало на банківський рахунок ТОВ «Автоспецпром» грошові кошти в сумі 78400000,00 грн, що є предоплатою 100% вартості товару, що підлягав постачанню замовнику за договором про закупівлю.

1.6. У заявці ДП «Медзакупівлі» як замовника на поставку №1 від 01.10.2021 датою поставки товару в кількості 49 одиниць визначено 15.12.2021.

У заявці ДП «Медзакупівлі» як замовника на поставку №1 (Уточнююча №1) від 23.10.2021 датою поставки товару в кількості 49 одиниць визначено 14.02.2022.

У заявці ДП «Медзакупівлі» як замовника на поставку №1 (Уточнююча №2) від 14.02.2022 датою поставки товару в кількості 49 одиниць визначено: до 28.02.2022.

У заявці ДП «Медзакупівлі» як замовника на поставку №1 (Уточнююча №3) від 28.02.2022 датою поставки товару в кількості 49 одиниць визначено: до 30.03.2022 включно.

У заявці ДП «Медзакупівлі» як замовника на поставку №1 (Уточнююча №4) від 31.03.2022 датою поставки товару в кількості 49 одиниць визначено: до 13.05.2022 включно.

У заявці ДП «Медзакупівлі» як замовника на поставку №1 (Уточнююча №5) від 13.05.2022 датою поставки товару в кількості 49 одиниць визначено: до 24.06.2022 включно.

У заявці ДП «Медзакупівлі» як замовника на поставку №1 (Уточнююча №5) від 24.06.2022 датою поставки товару в кількості 49 одиниць визначено: до 24.07.2022 включно.

У заявці ДП «Медзакупівлі» як замовника на поставку №1 (Уточнююча №7) від 25.07.2022 датою поставки товару в кількості 49 одиниць визначено: до 23.08.2022 включно.

У заявці ДП «Медзакупівлі» як замовника на поставку №1 (Уточнююча №8) від 24.08.2022 датою поставки товару в кількості 49 одиниць визначено: до 30.09.2022 включно.

У заявці ДП «Медзакупівлі» як замовника на поставку №1 (Уточнююча №9) від 03.10.2022 датою поставки товару в кількості 49 одиниць визначено: до 14.10.2022 включно.

У заявці ДП «Медзакупівлі» як замовника на поставку №1 (Уточнююча №10) від 17.10.2022 датою поставки товару в кількості 49 одиниць визначено: до 28.10.2022 включно.

1.7. Додатковими угодами №1 від 22.10.2021, №2 від 11.02.2022, №3 від 28.02.2022, №4 від 25.04.2022, №5 від 28.06.2022, №6 від 23.08.2022, №7 від 21.10.2022 сторони цього договору про закупівлю неодноразово продовжували строк його дії, а саме до 14.02.2022, до 28.02.2022, до 30.04.2022, до 30.06.2022, до 23.08.2022, до 21.10.2022, до 28.10.2022 відповідно.

Додатковою угодою №8 від 24.01.2023 до договору про закупівлю його сторони дійшли згоди припинити дію договору про закупівлю з 24.01.2023, при цьому постачальник не звільняється від зобов`язань щодо повернення протягом 5 банківських днів авансового платежу за непоставлений товар, сплати пені та штрафу, передбачених договором та відшкодування замовнику документально підтверджених витрат, спричинених порушенням строків поставки, непередачею (несвоєчасною передачею) продукції.

1.8. Учасники спору не заперечують, що в рамках виконання договору про закупівлю ТОВ «Автоспецпром» (відповідач) як постачальник фактично не поставило жодної із одиниць товару, який був предметом поставки за договором про закупівлю. Тобто усі 49 одиниць товару залишились непоставленими відповідачем-постачальником, а дія договору про закупівлю є припиненою з 24.01.2023.

1.9. Як випливає із претензії ДП «Медзакупівлі» від 01.12.2023 №05/652-02/2023, у зв`язку із непоставкою товару за договором про закупівлю, ДП «Медзакупівлі» як замовник нарахувало постачальнику (ТОВ «Автоспецпром») пеню за період прострочення поставки 49 одиниць товару з 29.10.2022 (в претензії зазначено, що це є першим днем прострочення виконання заявки) по 24.01.2023 включно (дата розірвання договору про закупівлю) в сумі 6899200,00 грн (88 днів прострочення) та штраф в сумі 5488000,00 грн за прострочення поставки товару на строк понад 30 днів, що становить 7% від вартості непоставленого товару (0,07 х 78400000=5488000).

Цією претензією від 01.02.2023 №05/652-02/2023 нараховану постачальнику за договором про закупівлю неустойку в загальній сумі 12387200,00 грн ДП «Медзакупівлі» просило постачальника (ТОВ «Автоспецпром») перерахувати на банківський рахунок ДП «Медзакупівлі» в АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

1.10. В подальшому», як випливає із листа ДП «Медзакупівлі» від 25.01.2024 №03/433-01/2024 та ухвали Господарського суду Київської області від 11.01.2024 про повернення позовної заяви у справі №911/3696/23, в грудні 2023 ДП «Медзакупівлі самостійно звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Автоспецпром» 12387200,00 грн неустойки, нарахованої за договором про закупівлю (справа №911/3696/23). Разом з позовною заявою у справі №911/3696/23 ДП «Медзакупівлі» подало клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, в задоволенні якого суд у справі №911/3696/23 відмовив, позовна заява у справі №911/3696/23 була залишена без руху та в подальшому у зв`язку з не усуненням ДП «Медзакупівлі» недоліків позовної заяви ухвалою від 11.01.2024 у справі №911/3696/23 позовна заява була повернута ДП «Медзакупівлі».

1.11. Листом від 25.01.2024 №03/433-01/2024 ДП «Медзакупівлі» звернулося до Офісу Генерального прокурора у зв`язку із потребою у захисті державних інтересів зі стягнення неустойки. У цьому листі ДП «Медзакупівлі» стверджувало, що у разі надходження коштів неустойки на розрахунковий рахунок ДП «Медзакупівлі» ці кошти в подальшому підлягають зарахуванню до державного бюджету.

1.12. Звертаючись у вересні 2024 до Господарського суду Київської області із позовом у цій справі №911/2419/24, прокурор зазначає, що ТОВ «Автоспецпром» не поставило обумовлений договором про закупівлю товар (49 одиниць автомобілів). З цих підстав прокурором заявлено до стягнення з ТОВ «Автоспецпром» до Державного бюджету України пеню за прострочення поставки товару за період з 29.10.2022 по 24.01.2023 в сумі 6899200,00 грн (при цьому кінцевим строком для виконання постачальником зобов`язання з поставки товару прокурор вважає дату 28.10.2022) та штраф в сумі 5488000,00 грн за прострочення поставки товару на строк понад 30 днів, що становить 7% від вартості товару.

Позивач (МОЗ України) та третя особа (ДП «Медзакупівлі») позовні вимоги прокурора у справі №911/2419/24 підтримують та посилаються на те, що спірна закупівля проведена за кошти Державного бюджету України, а тому стверджують, що пеня та штраф, які є предметом спору, є доходами загального фонду Державного бюджету України.

Відповідач (ТОВ «Автоспецпром) проти позову заперечує, посилаючись на те, що МОЗ України не було стороною договору про закупівлю, укладеного між ДП «Медзакупівлі» як замовником та ТОВ «Автоспецпром» як постачальником, а тому МОЗ України не має права на неустойку за цим договором про закупівлю. Відповідач не заперечує періоди прострочення поставки товару, про які стверджує прокурор у позові, однак посилається також на виникнення в процесі виконання договору про закупівлю незалежних від відповідача обставин, які відповідач вважає обставинами непереборної сили, які звільняють відповідача від відповідальності за прострочення поставки товару.

2.1. Вирішуючи спір, суд дійшов висновку про відмову в позові прокурора у цій справі, оскільки предметом поданого прокурором позову є не повернення бюджетних коштів, а стягнення неустойки у зв`язку з порушенням ТОВ «Автоспецпром» договірних зобов`язань щодо строку поставки товару за договором про закупівлю, стороною якого МОЗ України (позивач у цій справі) не є. Стягнення неустойки в разі порушення контрагентом державного підприємства своїх зобов`язань за укладеним між ними договором має відбуватись на користь такого державного підприємства, тобто неустойка не є тими фінансами, що повертаються в державний бюджет та контролюються Міністерством охорони здоров`я України.

Надаючи при цьому правову оцінку спірним правовідносинам та позовним вимогам, суд виходить із такого.

2.2. Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі МОЗ України суд враховує, що згідно з частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

У даній справі підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі МОЗ України прокурором обґрунтовано тим, що МОЗ України є головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 №339 «Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році», а також є органом управління ДП «Медзакупівлі». А тому на МОЗ України покладено забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідної бюджетної програми із розвитку системи екстреної медичної допомоги.

При цьому прокурор звертався до МОЗ України з відповідним листами від 08.02.2024 №15/1/1-11228вих-24 та від 31.07.2024 №15/1/1-62285вих24 щодо існування, на думку прокурора, порушень інтересів держави у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «Автоспецпром» як постачальником своїх договірних зобов`язань з поставки спеціалізованого санітарного транспорту. У відповідь листом від 26.02.2024 №8703/2-24 МОЗ України повідомило прокурора, що функцію із здійснення закупівлі спеціалізованого санітарного транспорту за бюджетні кошти покладено на ДП «Медзакупівлі». Із наведених листів прокурора від 08.02.2024 №15/1/1-11228вих-24 та від 31.07.2024 №15/1/1-62285вих24 та листа-відповіді МОЗ України від 26.02.2024 №8703/2-24 вбачається, що МОЗ України самостійно не мало наміру пред`являти позов про стягнення до державного бюджету неустойки у зв`язку із стверджуваним прокурором порушенням інтересів держави.

Наведене свідчить про наявність достатніх підстав для здійснення захисту прокурором інтересів держави в особі МОЗ України, в той час як питання наявності чи відсутності у МОЗ України самого матеріального права на неустойку може бути вирішено лише під час вирішення судом спору по суті, враховуючи завдання господарського судочинства.

2.3. Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Також відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст.629 Цивільного кодексу України закріплений основоположний принцип договірного права “pacta sunt servanda”, відповідно до якого договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між ДП «Медзакупівлі» як замовником та ТОВ «Автоспецпром» як постачальником  договір про закупівлю від 28.09.2021 №09/254-09/2021 (тут  і далі – договір про закупівлю) за своєю правовою природою є договором поставки, який є різновидом договору купівлі-продажу.

Так, відповідно до ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

2.4. Аналізуючи доводи прокурора про те, що спірна закупівля проводилась за бюджетні кошти, розпорядником яких було МОЗ України і використання яких, як зазначає прокурор, становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб, суд зауважує, що предметом позовних вимог прокурора у цій справі є не стягнення (повернення) бюджетних коштів, які були сплачені за товар, а стягнення договірної неустойки. Прокурор у межах даної справи не оспорює правомірність та ефективність використання бюджетних коштів для оплати замовником закупівлі авансу за товар на підставі укладеного договору про закупівлю та не оспорює правомірність укладеного між ДП «Медзакупівлі» та ТОВ «Автоспецпром» договору про закупівлю; предметом заявленого прокурором у цій справі позову є не повернення бюджетних коштів, які були виділені з державного бюджету та використані для оплати вартості товару авансом за укладеним договором про закупівлю, а стягнення договірної неустойки.

Відтак, вказані доводи прокурора не можуть бути підставою для висновку про те, що МОЗ України має право на отримання цієї неустойки за договором про закупівлю від постачальника, та що нараховані за цим договором про закупівлю пеня та штраф є бюджетними коштами, беручи до уваги, що МОЗ України не було стороною укладеного між ДП «Медзакупівлі» та ТОВ «Автоспецпром» договору про закупівлю, а отже і не було управненою стороною на отримання такої договірної неустойки.

Так само, той факт, що ДП «Медзакупівлі» засноване на державній власності та належить до сфери управління МОЗ України, сам по собі не змінює правову природу договірної неустойки та не перетворює нараховану за договором неустойку в бюджетні кошти.

2.5. Стосовно доводів прокурора про те, що у спірних правовідносинах ДП «Медзакупівлі» виступало як централізована закупівельна організація (ЦЗО), що діє в інтересах іншого замовника – МОЗ України (позивача), суд зауважує, що вказані доводи прокурора також не вказують на виникнення у МОЗ України права на неустойку за договором про закупівлю, стороною якого МОЗ України не було.

Так, відповідно до пункту 38 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (в редакції на час укладення договору про закупівлю та виникнення спірних правовідносин), на який посилається прокурор у справі, централізовані закупівельні організації – це юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.26 ст.1 вказаного Закону рамкова угода – це правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди;

При цьому, як випливає із частини 13 ст.11 цього Закону, саме замовник укладає договір про закупівлю товару (товарів) та/або послуги (послуг) з переможцем процедури закупівлі за результатами тендеру та/або з переможцем відбору закупівлі за рамковою угодою, що були здійснені в його інтересах централізованою закупівельною організацією.

Водночас, у спірних правовідносинах МОЗ України замовником не було, натомість ДП «Медзакупівлі» діяло не просто як централізована закупівельна організація на підставі ст.1 Закону, а виступало безпосереднім замовником централізованої закупівлі та стороною покупця (замовника) за договором про закупівлю.

Так, як випливає із розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №175-р, утворенню ДП “Медзакупівлі” як закупівельної організації передувало спочатку схвалення урядом Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожньої карти”) в рамках зобов`язання України щодо приведення системи публічних закупівель у відповідність із стандартами ЄС. Вказаною Стратегією було передбачено інституційну реформу публічних закупівель та запровадження механізму централізованої закупівлі, враховуючи, що централізована модель сприяє стандартизації, професіоналізації, правовій визначеності, запровадженню гнучких методів закупівлі. Одним із завдань цієї інституційної реформи була професіоналізація публічних закупівель, що надасть можливість підвищити якість та керованість процесом організації процедур закупівлі, забезпечить економію бюджетних коштів, посилить підзвітність замовників та дозволить інтегрувати функцію публічних закупівель у цілісну систему управління державними фінансами.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 582-р була схвалена Концепція реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів, яка містила обґрунтування необхідності утворення окремо ЦЗО в системі охорони здоров`я. Як вказувалось у Концепції, система централізованих закупівель МОЗ та децентралізованих закупівель на регіональному рівні була неефективною протягом багатьох років (неприйнятно високі ціни, зволікання з проведенням тендерів, небажання компаній брати участь у торгах, що призвело до зниження конкуренції, нестачі лікарських засобів тощо, проблема корупції). Оскільки наслідками таких проблем у публічних закупівлях лікарських засобів та медичних виробів є загрози для людського життя, збереження існуючої системи здійснення публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів було неприпустимим, тому Верховна Рада України прийняла рішення про тимчасову, до 31.03.2019, передачу публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів від МОЗ до спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі, ухваливши Закон України від 19.03.2015 №269–VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі». В рамках реалізації вказаної Концепції, яка охоплювала період до 31.12.2021, було передбачено створення централізованої закупівельної організації, що забезпечить здійснення закупівель медичних товарів, орієнтованих на потреби пацієнта. Основними принципами діяльності такої закупівельної організації були визначені: ефективність; прозорість та доброчесність.

Як зазначалось у Концепції, принцип ефективності включає, зокрема: контроль виконання договорів; професіоналізацію кадрів; консолідацію обсягів медичних товарів для здійснення закупівель та укладення рамкових угод; довгострокове планування закупівель медичних товарів на підставі затвердженої та економічно обґрунтованої методології, розробленої з урахуванням світового досвіду; збільшення рівня конкуренції; запровадження системи управління ризиками (розділ «Шляхи і способи розв`язання проблеми» вказаної Концепції).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1216 були встановлені Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, надалі – Особливості. Відповідно до п.19 вказаних Особливостей основними функціями централізованої закупівельної організації є: 1) проведення тендерів в інтересах замовників відповідно до законодавства; 2) розроблення технічних специфікацій для товарів, послуг (крім поточного ремонту) під час проведення тендерів централізованою закупівельною організацією в інтересах замовників; 3) розроблення та затвердження методики аналізу ринку товарів, послуг (крім поточного ремонту), для закупівлі яких централізована закупівельна організація проводить тендери в інтересах замовників; 4) розроблення та затвердження методики визначення очікуваної вартості предмета закупівель для закупівель, що проводяться централізованою закупівельною організацією в інтересах замовників; 5) проведення постійного аналізу ринку з урахуванням потреб замовників, в інтересах яких централізована закупівельна організація проводить тендери; 6) надання замовникам консультаційної, навчальної, інформаційної та правової допомоги, пов`язаної з організацією та проведенням тендерів; 7) уніфікація технічних вимог і специфікацій для товарів, послуг (крім поточного ремонту), що закуповуються, створення стандартних технічних специфікацій, тендерної документації, договорів про закупівлю під час проведення тендерів, що проводяться централізованою закупівельною організацією в інтересах замовників.

Водночас, після утворення ДП «Медзакупівлі» як юридичної особи (дата державної реєстрації - 25.10.2018) постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 №1172 була затверджена нова редакція Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. № 298, надалі – Порядок.

Цей Порядок (із змінами та доповненнями станом на момент укладення договору про закупівлю від 28.09.2021) визначає механізм використання коштів, передбачених МОЗ у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем програм є МОЗ, а одержувачем бюджетних коштів є ДП “Медзакупівлі”, що належить до сфери управління МОЗ і одержує кошти на виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я в частині доведеного до нього переліку напрямів профілактики, діагностики та лікування протягом відповідного бюджетного періоду.

Відповідно до пункту 6 Порядку бюджетні кошти спрямовуються, зокрема:

-          на закупівлю лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, інших товарів (далі - товари) і послуг;

-          на виконання державним підприємством “Медичні закупівлі України” програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я в частині доведеного до нього переліку напрямів профілактики, діагностики та лікування, зокрема оплату праці, нарахування на оплату праці, предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, оплату послуг, видатків на відрядження, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, інших поточних видатків, придбання обладнання і предметів довгострокового користування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 №1405-р та в подальшому також постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 №1093 ДП «Медзакупівлі» на момент виникнення спірних правовідносин визначено централізованою закупівельною організацією для проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, медичних виробів та спеціалізованого санітарного транспорту в інтересах Міністерства охорони здоров`я згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних програм, визначених Міністерством охорони здоров`я.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 №339 «Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році» (із змінами станом на час виникнення спірних правовідносин) безпосередньо само ДП «Медзакупівлі» було визначено замовником, який здійснює закупівлі спеціалізованого санітарного транспорту згідно із Законом України «Про публічні закупівлі».

Із наведених положень законодавства випливає, що ДП «Медзакупівлі» у спірних правовідносинах діяло не просто як централізована закупівельна організація в інтересах інших замовників, а саме було замовником централізованої закупівлі санітарного транспорту екстреної медичної допомоги та стороною покупця за договором про закупівлю.

Крім того, як вбачається із Порядку, одержані ДП «Медзакупівлі» бюджетні кошти на виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я в частині доведеного до нього переліку напрямів профілактики, діагностики та лікування спрямовуються не тільки на закупівлю самих товарів (лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, медичних виробів, санітарного транспорту тощо), а й на покриття відповідних поточних витрат цього державного підприємства у зв`язку із виконанням ним таких програм та заходів.

Із наведених положень законодавства також недвозначно випливає, що після інституційної реформи системи публічних закупівель у сфері охорони здоров`я до функцій ДП «Медзакупівлі» як спеціалізованого державного підприємства, яке утворене з метою здійснення централізованих закупівель у сфері охорони здоров`я за бюджетні кошти, відноситься не тільки підготовка та проведення тендеру в якості ЦЗО (підготовка тендерної документації, публікація оголошення про проведення публічної закупівлі, визначення переможця тендеру), а й безпосередньо укладення як замовником відповідних договорів про закупівлю санітарного транспорту екстреної медичної допомоги та здійснення усіх прав та обов`язків сторони замовника (покупця) у такому договорі, в т.ч. здійснення у разі необхідності відповідної претензійно-позовної роботи як замовником централізованої закупівлі щодо своїх контрагентів-постачальників.

2.6. Аналізуючи доводи прокурора про те, що ДП «Медзакупівлі» у своїх поясненнях суду підтвердило, що сплачені відповідачем кошти у вигляді штрафних санкцій державному підприємству є транзитними коштами, які в подальшому з рахунку ДП «Медзакупівлі» як державного підприємства повертаються до державного бюджету, суд відмічає, що акти цивільного та бюджетного законодавства, на які посилається у позові прокурор, не передбачають такої правової категорії, як «транзитні кошти».

При цьому суд також не погоджується із доводами прокурора, МОЗ України та ДП «Медзакупівлі» про те, що нараховані суми пені та штрафу належать до доходів Державного бюджету України відповідно до вимог пункту 23 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України.

Так, пунктом 23 частини 2 зазначеної статті Бюджетного кодексу України передбачено зарахування до доходів загального фонду Державного бюджету України коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 6-3, 6-4, 6-9, і 13-5 частини третьої цієї статті, пунктами 37-39 частини першої статті 64, пунктом 13 частини першої статті 64-1 та пунктами 26 і 27 частини першої статті 66 цього Кодексу).

Зазначена норма регулює зарахування до Державного бюджету України штрафів та пені, які застосовуються відповідно до закону, тобто мова йде про податкові, митні адміністративні правопорушення тощо, а не про неустойку, сплата якої передбачається у договірних відносинах. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2024 у справі №909/532/23, від 09.08.2024 у справі №917/1957/23, від 09.09.2024 у справі №902/1372/23.

Натомість, відповідно до частин 1-3 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Отже, за загальним правилом, яке випливає із ст. 626 Цивільного кодексу України, договір створює права та обов`язки лише для сторін, які його уклали, а не для третіх осіб.

Таким чином, між постачальником (ТОВ «Автоспецпром») та замовником (ДП «Медзакупівлі») виникли договірні стосунки на підставі укладеного договору, а тому відносини сторін мають договірний характер і саме договір визначає, зокрема, підстави, порядок, умови, межі, період та розмір відповідальності сторін.

Так, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка. Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов`язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов`язань. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Тобто передбачена в договорі про закупівлю неустойка у разі порушення відповідачем-постачальником строків поставки насамперед є способом захисту інтересів ДП «Медзакупівлі» як сторони покупця у договорі у вигляді компенсації можливих втрат, які виникають внаслідок порушення постачальником умов договору і точний розмір яких не завжди може бути доведений покупцем (наприклад, витрат покупця на проведення повторного тендеру, витрат у зв`язку із закупівлею товарів, які не були поставлені контрагентом-постачальником, у іншого постачальника за більш високими цінами, тощо).

При цьому частинами 1 та 3 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Наведені вище положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України свідчать про те, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які його сторони, в межах встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.

Оскільки у пункті 9.2 договору про закупівлю його сторони погодили умову про те, що за порушення строку поставки чи непередачу товару постачальник (відповідач) сплачує пеню замовнику (ДП «Медзакупівлі – третя особа) у розмірі 0,1% від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день затримки передачі, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, відтак доводи прокурора та ДП «Медзакупівлі» про необхідність стягнення пені саме до Державного бюджету України, а не на рахунок третьої особи, є безпідставними. Та обставина, що грошові кошти, які відповідач отримав в рахунок оплати за договором, були виділені з державного бюджету, не нівелюють умов договору, оскільки умови про сплату пені та штрафу можуть встановлюватись сторонами у договорі, і його сторони, скориставшись такою можливістю, визначили, що пеня та штраф за порушення строків поставки товару сплачується на рахунок замовника (ДП «Медзакупівлі»). Аналогічний правовий висновок міститься в пунктах 83-86 постанови Верховного Суду від 23.07.2024 у справі №909/532/23 (справа про стягнення пені з постачальника на користь державного бюджету).

Тому доводи ДП «Медзакупівлі» про те, що сплачені відповідачем кошти у вигляді штрафних санкцій державному підприємству є транзитними коштами, які в подальшому з рахунку ДП «Медзакупівлі» як державного підприємства повертаються до державного бюджету, є хибними у цьому спорі, оскільки такі кошти є насамперед компенсацією витрат та інших збитків, які ДП «Медзакупівлі» понесло або може понести внаслідок невиконання чи неналежного виконання його контрагентом-постачальником своїх договірних зобов`язань.

Якщо ж в силу наявності відносин управління між МОЗ України як органом управління та ДП «Медзакупівлі» як підконтрольного підприємства ці кошти будуть в подальшому перераховані до державного бюджету, то це само по собі не означає, що первісно отримані ДП «Медзакупівлі» від відповідача кошти у вигляді штрафних санкцій були коштами державного бюджету. До того ж, ДП «Медзакупівлі» не надало доказів отримання коли-небудь від цього відповідача (ТОВ «Автоспецпром») коштів у вигляді штрафних санкцій.

2.7. Також суд відмічає суперечливість правової позиції самого ДП «Медзакупівлі» в питанні особи, управненої на стягнення договірної неустойки у спірних правовідносинах, враховуючи, що спочатку в претензії від 01.12.2023 №05/652-02/2023 та при поданні позову у справі №911/3696/23 ДП «Медзакупівлі» визнавало себе, а не МОЗ України, управненою особою на стягнення неустойки, а у справі №911/2419/24 стверджує, що належним позивачем за вимогами про стягнення неустойки є МОЗ України.

2.8. Крім того, висновок прокурора про те, що кінцевим строком для виконання постачальником зобов`язання з поставки товару було 28.10.2022, суд вважає передчасним, адже прокурором не враховано, що в п.11.1 договору про закупівлю був передбачений строк його дії (до 31.12.2021), який додатковими угодами продовжувався, в той час як кінцевим строком поставки за умовами даної публічної закупівлі було 15.12.2021.

Так, відповідно до ч.3 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на момент публікації оголошення проведення закупівлі) в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов`язково зазначається, зокрема, строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.

В оголошенні про проведення спрощеної/допорогової закупівлі строком поставки товару було визначено - до 15.12.2021.

Відповідно до п.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

У зв`язку з цим заявка ДП «Медзакупівлі» як замовника на поставку №1 (Уточнююча №10) від 17.10.2022, у якій датою поставки товару в кількості 49 одиниць визначено: до 28.10.2022 включно і на яку посилається прокурор, сама по собі не є безспірним доказом того, що кінцевим строком поставки товару за вказаною закупівлею було 28.10.2022, беручи до уваги, що первісно в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі кінцевим строком поставки було визначено 15.12.2021 і саме ця дата поставки (15.12.2021) була вказана у первісній заявці ДП «Медзакупівлі» на поставку №1 від 01.10.2021.

Той факт, що ДП «Медзакупівлі» та ТОВ «Автоспецпром» у цьому спорі погоджуються з правовою позицією прокурора у справі в питанні дати початку виникнення прострочення постачальника, сам по собі не нівелює умови проведеної публічної закупівлі, відповідно до якої первісним кінцевим строком поставки було визначено 15.12.2021, а не 28.10.2022.

2.9. Доводи відповідача про виникнення в процесі виконання договору про закупівлю незалежних від відповідача обставин, які відповідач вважає обставинами непереборної сили, які звільняють відповідача від відповідальності за прострочення поставки товару за договором про закупівлю, суд вважає у цьому спорі також передчасними, оскільки ці доводи та відповідні докази можуть бути досліджені та оцінені у межах спору про стягнення неустойки з ТОВ «Автоспецпром» як відповідача та постачальника, який прострочив поставку товару, на користь між ДП «Медзакупівлі» як позивача та управненої особи на стягнення неустойки. Водночас, у справі №911/2419/24 ДП «Медзакупівлі» не є позивачем, ДП «Медзакупівлі» самостійних вимог на спірну неустойку у межах справи №911/2419/24 також не заявляло, в той час як сам спір між прокурором та ТОВ «Автоспецпром» у справі №911/2419/24 не повинен створювати преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження, а тому суд у межах даної справи не встановлює наявність або відсутність обставин, які звільняють ТОВ «Автоспецпром» як постачальника від відповідальності перед ДП «Медзакупівлі» як замовником за прострочення поставки товару за договором про закупівлю, та конкретної календарної дати виникнення прострочення зі сторони постачальника.

2.10. Доводи ДП «Медзакупівлі» про відсутність у останнього коштів на сплату судового збору як підставу неможливості останнього самостійно пред`явити позов про стягнення неустойки з відповідача-постачальника, суд відхиляє з огляду на таке.

Залишаючи без руху поданий ДП «Медзакупівлі» позов про стягнення неустойки з ТОВ «Автоспецпром» у справі №911/3696/23, Господарський суд Київської області в ухвалі від 18.12.2023 у справі №911/3696/23, яка є в публічному доступі, зазначав, що ДП «Медзакупівлі», заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, не надало при цьому суду доказів, які б свідчили про відсутність у нього коштів для сплати судового збору. Також в ухвалі від 18.12.2023 у справі №911/3696/23 були зазначені інші недоліки позовної заяви (щодо невідповідності позовної заяви за формою вимогам Господарського процесуального кодексу України – відсутність деяких обов`язкових відомостей, неподання належних доказів направлення копії позовної заяви відповідачу), а також спосіб та строк їх усунення. Вказані недоліки позовної заяви у справі №911/3696/23 ДП «Медзакупівлі» не усунуло взагалі.

Тобто позов у справі №911/3696/23 був залишений без руху та, в подальшому – без розгляду, а у клопотанні ДП «Медзакупівлі» про звільнення від сплати судового збору було відмовлено не через незадовільний фінансовий стан ДП  «Медзакупівлі», який об`єктивно  перешкоджав ДП «Медзакупівлі» сплатити судовий збір, а через неподання самим ДП «Медзакупівлі» достатніх доказів для звільнення чи відстрочення від сплати судового збору та невиконання останнім інших вимог ухвали суду від 18.12.2023 про залишення без руху позову у справі №911/3696/23.

Щодо сплати судового збору за подання позовної заяви суд також враховує, що судові витрати визначають фактичну доступність звернення в суд за судовим захистом, та відповідно, можливість захисту суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів в судовому порядку. Залежно від призначення судові витрати поділяються на дві групи: 1) судовий збір та 2) витрати, пов`язані із розглядом справи. Ставки судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір». Якщо позов є майновим, ставка судового збору визначається у відсотковому відношенні до ціни позову (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Відповідно до ч.3 статті 4 зазначеного Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8.

Отже, враховуючи встановлені ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору, за подання до господарського суду в 2023 році позовної заяви в електронній формі розмір мінімального судового збору становив 2147,20 грн (2684 х 0.8=2147,20 грн), а у разі подання в електронній формі позовної заяви з ціною позову 12387200,00 грн розмір судового збору становив би 148646,40 грн (12387200 х 0,0015 х 0,8=148646,40).

Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов`язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя.

Європейський суд з прав людини у рішенні по «Справа «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 окремо наголосив, що «характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено. І в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду». Проте Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини «Справа Ейрі» від 09.10.1979).

Конституційний Суд України у рішенні від 28.11.2013 №12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» вказав: гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати».

Позиція Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стосовно сплати судового збору аналогічна: судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути "розумним". Разом з тим, на думку ЄСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів (див.: ухвала Верховного Суду від 19.10.2023 у справі №990/260/23).

Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу (ухвала Верховного Суду від 03.02.2023 у справі № 210/5758/16).

Відтак, відсутні підстави вважати, що станом на 2023 рік для ДП «Медзакупівлі розмір судового збору в сумі 148646,40 грн був непомірним. Доказів перебування ДП «Медзакупівлі» в процесі банкрутства, накладення арешту на банківські рахунки ДП «Медзакупівлі» та кошти, призначені для оплати поточних видатків, чи інші докази тяжкого фінансового стану вказаного підприємства та об`єктивної неможливості залучити фінанси для стягнення неустойки та сплатити судовий збір суду не були надані.

Більш того, навіть якщо припустити, що ДП «Медзакупівлі» не може одразу сплатити повністю судовий збір за подання позовів про стягнення з ТОВ «Автоспецпром» одночасно усіх штрафів та пені,  які були нараховані за різними договорами про закупівлю протягом тривалого періоду, це не спростовує фактичну можливість ДП «Медзакупівлі» сплатити хоча б мінімальний судовий збір (який в 2023 році становив 2147,20 грн) та пред`явити позов про стягнення з ТОВ «Автоспецпром» якщо не одразу усієї неустойки, то хоча б її певної частини, у разі якщо ДП «Медзакупівлі» має право на її стягнення у заявленому ним розмірі, та беручи до уваги, що відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Натомість, відповідно до обставин справи ДП «Медзакупівлі» і не сплачувало судовий збір і не подавало суду доказів об`єктивної неможливості його сплати повністю чи частково.

Тому суд не може погодитись з доводами ДП «Медзакупівлі» про відсутність у останнього коштів на сплату судового збору як підставу неможливості останнього самостійно реалізувати право на стягнення неустойки з постачальника в судовому порядку.

3. В будь-якому разі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі МОЗ України про стягнення з ТОВ «Автоспецпром»  до Державного бюджету України 3430700,00 грн штрафу та 3621670,00 грн пені, оскільки МОЗ України не є управненою особою на стягнення цієї неустойки і ця неустойка не є тими фінансами, що повертаються в бюджет та контролюються Міністерством охорони здоров`я України. Подібний за змістом висновок щодо стягнення неустойки викладено в п.124 постанови Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №911/826/23.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)". Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

У зв`язку з відмовою в позові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України залишаються на прокуратурі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» до Державного бюджету України 6899200,00 грн пені та 5488000,00 грн штрафу відмовити повністю.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2025.

Суддя                                                                                        О.О. Третьякова