ЄУН: 336/2984/25

Провадження №: 3/336/2301/2025

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 травня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмила Василівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не відомий, військовослужбовця, військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

03 квітня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від командира військової частини НОМЕР_2 для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом № 8 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП складеним 16 березня 2025 року в с.Приморське командиром мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2 , слідує, що 13 березня 2025 року о 20-00 годині, старший солдат ОСОБА_1 , самовільно залишив місце служби у військовій частині НОМЕР_1 , а саме у АДРЕСА_2 , до трьох діб в умовах особливого періоду (воєнного стану), повернувся у частину 16 березня 2025 року о 18-00 годині, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-11 КУпАП.

Як докази вини ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 251 КУпАП до протоколу додано доповіді про самовільне залишення військової частини, рапорти, акт службового розслідування №166 тощо.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, приходжу до висновку про повернення адміністративної справи враховуючи наступне.

Згідно зі ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ч. 2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 278 КпАП України, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, законом України N 475/97-ВР. 11 вересня 1997 року Конвенція набула чинності для України, після чого в України виникло міжнародно-правове зобов`язання забезпечити додержання конвенційних гарантій, зокрема і тих, які передбачені статтею 6 Конвенції, на національному рівні. Держава також визнала для себе обов`язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП справи про адміністративне правопорушення розглядаються за місцем їх вчинення.

Відповідно до статті 15 КУпАП Військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.

Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

За вчинення військових адміністративних правопорушень поліцейські поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, несуть відповідальність, передбачену статтями 172-10 і 172-19 глави 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. До поліцейських не може бути застосовано арешт з утриманням на гауптвахті.

Положеннями частини першої ст.172-11 КУпАП адміністративна відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.

Відповідно до ч.2 ст.172-11 КУпАП адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення.

Положеннями частини 3 ст.172-11 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до ч.4 ст.172-11 КУпАП адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Відповідно до статей 276, 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до роз`яснень п. 12 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою, або без додержання вимог статті 256 цього КУпАП вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що правопорушення вчинено 13 березня 2025 року о 20-00 годині, старший солдат ОСОБА_1 , самовільно залишив місце служби у військовій частині НОМЕР_1 , а саме у АДРЕСА_2 , до трьох діб в умовах особливого періоду (воєнного стану), повернувся у частину 16 березня 2025 року о 18-00 годині.

Відповідно до статей 276, 277 КУпАП дана справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, для даної категорії справ альтернативної підсудності не передбачено.

Справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.4 ст.172-11 КУпАП, розглядаються виключно за місцем вчинення правопорушення.

Місцем вчинення правопорушення є місце, де було вчинено (допущено) протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність (не вчинено необхідну дію).

Отже, згідно діючих норм КУпАП, відносно справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 172-11 КУпАП, альтернативної підсудності не встановлено і діє загальне правило, визначене ч. 1 ст. 276 КУпАП.

Відповідно до висновку Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП від 26.05.2015 року N 5-рп/2015 передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. В аспекті цього питання необхідно розуміти, що використане словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до протоколу №8 про військове адміністративне правопорушення, місцем вчинення правопорушення зазначено селище Новоолександрівка Новоолександрівської сільської громади Запорізького районного Запорізької області, що не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Територіальна юрисдикція Шевченківського районного суду м. Запоріжжя на с.Новоолександрівка Новоолександрівської сільської громади Запорізького районного Запорізької області, не поширюється.

Матеріали провадження не містять документів, які б давали підстави передбачені ст. 276 КУпАП для його розгляду Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

Суд, звертає увагу на те, що порушення правил територіальної підсудності має наслідком порушення прав особи, зокрема права на "суд, встановлений законом", що є міжнародною гарантією, визначеною статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин Шевченківський районний суд м. Запоріжжя позбавлений можливості розглянути вказану справу, оскільки такий розгляд буде виходити за межі його компетенції та буде порушенням ст. 276 КУпАП, що у подальшому може слугувати приводом для оскарження та скасування прийнятого по суті рішення в апеляційній інстанції.

Таким чином, дана справа підлягає поверненню для належного оформлення до Військової частини НОМЕР_1 , оскільки при направленні до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя було порушено вимоги територіальної підсудності, відносно справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-11 КУпАП, положення закону щодо альтернативної підсудності не розповсюджуються, та такі справи розглядаються виключно за місцем вчинення правопорушення.

Оскільки вказані недоліки є суттєвими і унеможливлюють розгляд справи по суті, зазначений адміністративний матеріал підлягає поверненню на доопрацювання.

При цьому, відповідно до змісту ст. 257 КУпАП, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складання, направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року N 329, справа подається уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, своєму командиру (начальнику) військової частини (начальнику органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ), для розгляду та подальшого її направлення до районного, районного у місці (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення (далі - суд).

Під час розгляду поданих матеріалів командиром (начальником) військової частини (начальником органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ) з`ясовується обґрунтованість, правильність, повнота складання протоколу та наявність інших матеріалів, необхідних для розгляду справи про військове адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ вказаної Інструкції,справа не пізніше ніж у триденний строк з дати складання протоколу із супровідним листом, підписаним командиром (начальником) військової частини (начальником органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ), надсилається до суду.

У супровідному листі до справи, що надсилається до суду, зазначаються обставини, місце, час, суть учиненого військовослужбовцем (військовозобов`язаним) військового адміністративного правопорушення та прохання повідомити військову частину (орган військового управління, орган управління Служби правопорядку, орган управління ДССТ) про прийняте судом рішення.

Про направлення протоколу і доданих до нього матеріалів робиться запис у журналі обліку протоколів про військові адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу, що КУпАП не передбачає самостійного направлення справи за підсудністю до належного суду.

Враховуючи наведене, вважаю, що адміністративний матеріал слід повернути до Військової частини НОМЕР_2 для подальшого її спрямування до суду з дотриманням правил підсудності, оскільки дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 172-11, 245, 256, 276, 277, 278, 283 КУпАП, суддя, -

постановив:

Матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Військової частини НОМЕР_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не відомий, військовослужбовця, військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, повернути до Військової частини НОМЕР_2 , для подальшого її спрямування до суду з дотриманням правил підсудності.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: