Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року                                                             Справа№640/19085/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна-С-Лтд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

                                                            В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна-С-Лтд» (далі- позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2022 року № 0027337/0706.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що факт здійснення господарських операцій із контрагентами підтверджується первинними документами та фактичним виконанням будівельних робіт, натомість висновки податкового органу є необґрунтованими та помилковими, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення за наслідком таких висновків є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав до суду відзив, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень. Зауважено, що товариством до перевірки не надано підтверджуючих первинних документів на виконання підрядних робіт спірними контрагентами, що свідчить про неможливість та нереальність перевіряємих господарських операцій.

Законом України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) викладено в новій редакції.

Так, приписами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст.27, ч. 3 ст.276, ст. ст.289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч.1 ст.27, ч.3 ст.276, ст.ст.289-1,289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2025 року, справу № 640/19085/22 передано для розгляду судді Черниковій А.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року прийнято адміністративну справу № 640/19085/22 до провадження, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

В період з 14 квітня 2025 року по 28 квітня 2025 року включно суддя Черникова А.О. перебувала у щорічній відпустці.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ДЕСНА-С- ЛТД» (код 35012753) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, травень 2022 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.09.2022 № 26960/Ж5/26-15-07- 06-02-19/35012753, у висновках якого зазначено про встановлені порушення:

п. 44.1, 44.6. ст. 44, п. 185.1 ст. 185, пп. «б» п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.7 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п. 2.4 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. 2.1, п. 2.2, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду за червень 2022 на суму 1 437 488,00грн;

п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, а саме відсутність реєстрації податкових накладних (з урахуванням вимог пункту 52 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

На підставі акту перевірки відповідачемприйнято податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2022 року № 0027337/0706, відповідно до якого встановлено завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду, за червень 2022 року в розмірі 1 437 488,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає = Податковий кодекс України.

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктами 16.1.2,16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Як встановлено положеннями пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

У відповідності зі статтею 198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України, згідно з положеннями якої:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно із п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, відповідно до пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться рошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 цього Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для формування податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З огляду на викладене, на переконання суду, в межах даних правовідносин повинні були бути досліджені первинні документи (в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), які у своїй сукупності можуть свідчити та підтверджувати факт придбання товарів/послуг та його подальшого використання для цілей, що прямо пов`язані з господарською діяльністю платника податку.

Висновки податкового органу щодо завищення товариством від`ємного значення суми податку на додану вартість обґрунтовано безпідставністю формування такої за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ІБК ГРУП 2014», ТОВ «ОКБУД ПЛЮС» та ТОВ «АРТУС-79».

Зокрема, відповідачем в розділі 3.1. «Результати перевірки визначення податкових зобов`язань (розділ І Декларації)» акта перевірки щодо порушень по списанню залишків будівельних матеріалів ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» зазначено, що права на будівельні матеріали не передавали іншим особам, а зарахували на рахунок 15 (капітальні інвестиції). Надано додатково до заперечення акти прийому передач на зберігання та використання їх для виконання будівельних робіт, акт на закриття прихованих робіт.

При аналізі оборотно-сальдової відомості по рахунку 205 «виробничі запаси будівельних матеріалів» встановлено, що по підрядчику ТОВ «Артус-79» значаться операції щодо отримання та списання будівельних матеріалів (теплоізоляційні мінватні плити, клейові суміши, грунтівки, дюбеля, сітки, фарби силіконові) на суму 1 424 799,69 грн, в т.ч. за серпень 2020 на суму 564 503,6 грн, за вересень 2020 на суму 275 121 грн, за листопад 2020 на суму 509 097,6 грн, за червень 2021 на суму 74 373,8 грн та за серпень 2021 на суму 1 703,7 грн, що відображено по дебіту та кредиту рахунку 205.

Згідно з наданими загальними оборотно-сальдовими відомостями по всіх рахунках у ТОВ «Десна-С-ЛТД» відсутні залишки ТМЦ на позабалансових рахунках.

Однак, за висновком податкового орагну, ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» не надано підписаних актів виконаних робіт форм КБ - 2в, КБ - 3 на підставі яких відбувається списання матеріалів в бухгалтерському обліку на 15 рахунок.

Судом установлено, що ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» є малим підприємством в розумінні Закону України «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (іззмінами та доповненнями) та в своїй роботі керується Наказом Міністерства фінансів № 186 від 19.04.2001 року (із змінами) «Про затвердження спрощеного Плану рахунківбухгалтерського обліку».

Відповідно до Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (із змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186 «На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

Інструкцією встановлено, що «Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків.

Інструкцією передбачено, що рахунок 15 «Капітальні інвестиції» призначений для обліку витрат на придбання та створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів. Мале підприємство використовує спрощений план рахунків.

Таким чином, твердження в акті перевірки «Згідно наданих оборотно-сальдових відомостей по всіх рахунках у ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» відсутні залишки ТМЦ на позабалансових рахунках» є економічно хибним.

Облік у власника матеріальних цінностей ведеться на рахунках класу 2 «Запаси». У разі передачі ТМЦ Підряднику для використання таких матеріалів в будівництві об`єкта Замовника, такі матеріали обліковуються у Підрядника на позабалансовому рахунку, так як не є власністю підрядника.

В акті перевіркивказано, що матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію та інше обліковуються на рахунках класу 0 «Позабалансові рахунки».

Однак, відповідачем не взято до уваги, що фактично ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» ніколи не отримувало від ТОВ «АРТУС-79» ТМЦ на відповідальне зберігання, тому і не має в бухобліку позабалансових рахунків.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку» № 25 «Фінансовий звіт малого підприємства», зокрема, п. 5.1 Розділу 5, зазначається, що дохід від реалізації продукції відображається як загальний дохід (виручка) реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.

Установлено, що ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» ніяким чином не виконувало робіт та послуг для ТОВ «АРТУС-79», а також не реалізовувала продукцію (товар) даному підприємству.

При цьому, податковий орган посилався на те, що відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 визначено: устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 15 «Капітальні інвестиції» після підтвердження їх монтажу й використання.

Судом установлено, що 17 серпня 2020 року між ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» (Замовник) та ТОВ «АРТУС-79» (Підрядник) укладений Договір підряду № 6-20-9 на улаштування фасаду з утепленням та нанесенням декоративної штукатурки і фарбуванням при будівництві об`єкту «Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр по просп. Генерала Ватутіна 10-А у Дніпровському районі м. Києва».

Згідно п. 5.1. роботи виконуються з матеріалів, придбаних у постачальних організацій Підрядником, з обов`язковим погодженням з Замовником. Згідно п. 5.2 Замовник має право, після узгодження з Підрядником, закуповувати матеріальні ресурси самостійно. Згідно п. 5.3. у разі придбання Замовником матеріальних ресурсів у відповідності до п. 5.2 цього Договору, він передає їх Підряднику за відповідними накладними на зберігання та використання для виконання робіт, передбачених Договором.

ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» придбано матеріали для виконання робіт з улаштуванням вентильованого фасаду і фарбуванням по об`єкту будівництва як самостійно (згідно заявкам від Підрядника у відповідності до п. 5.4 Договору), так і перерахуванням авансів на матеріали для виконання даних робіт Підряднику ТОВ «АРТУС- 79» у відповідності до п. 5.2 Договору.

Загалом, придбано матеріалів Замовником ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» для виконання робіт пов`язаних з улаштуванням фасаду з утепленням та нанесенням декоративної штукатурки і фарбування на об`єкті будівництва за адресою: проспект Генерала Ватутіна 10-А, м.Київ.» згідно Договору № 6-20-9 від 17.08.2020 на загальну суму 1 709 759,63 грн., в т.ч. ПДВ 284 959,94 грн, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями та видатковими накладними.

Матеріали придбавалися ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» як інвестиції в об`єкт будівництва.

Всі матеріали у відповідності до п. 5.3. Договору Замовник передав Підряднику на зберігання та використання для виконання робіт, передбачених Договором, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі (додатки копії актів прийому - передачі матеріалів згідно Договору підряду № 6-20-9 від 17.08.2020: № 1 від 18 серпня 2020 р., № 2 від 28 серпня 2020 р., № 3 від 03 вересня 2020 р., № 4 від 08 вересня 2020 р., № 5 від 21 вересня 2020 р., № 6 від 09 листопада 2020 р., № 7 від 12 листопада 2020 р., № 8 від 13 листопада 2020 р., № 9 від 19 листопада 2020 р., № 10 від 15 червня 2021 р., № 11 від 16 червня 2021 р., № 12 від 17 червня 2021 р., № 13 від 02 серпня 2021 р.) та актом на закриття прихованих робіт № 26 від 05 травня 2021 року, який є додатком до Заперечення Позивача до Акту перевірки.

Всі матеріали, які придбавались для робіт з улаштування фасаду з утепленням вкладені в об`єкт будівництва, що підтверджується проміжними актами виконаних об`ємів робіт, актами на закриття прихованих робіт, підписаними представниками підрядника, представником технічного нагляду, представником проектної організації.

Оскільки передачі права власності не було, перевіряючими неправомірно застосовано п.п. «б» п. 187.1. ст. 187 та п. 188.1. ст. 188 ПК України та незаконно нараховано податкове зобов`язання в розмірі 284 960 грн за червень 2022 року.

ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» не порушувало п.п. «б» п. 187.1. ст. 187 та п 188.1 ст. 188 ПКУкраїни, оскільки відсутній факт постачання товарів і, відповідно, відсутня база оподаткування податком на додану вартість, податкове зобов`язання за червень 2022 року не занижене.

При цьому, передачі права власності на матеріали не відбувається, вони залишаютьсяактивами на балансі ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» та зараховуються як капітальні інвестиції нарахунку 15 класу 1.

Отже, податковим органом протиправно застосовано п. 187.1. ст. 187 та п. 188.1 ст. 188 ПК України, що призвело до безпідставного збільшення у ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» податкових зобов`язань за червень 2022 року і, відповідно, зменшення суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації за червень 2022 р.).

Окрім цього, суд бере до уваги, що у відповідності до п. 3.7 Договору підряду обов`язком Замовника є оплата авансом робіт Підряднику протягом 3-х робочих днів після підписання Сторонами акту підтвердження об`ємів виконаних робіт.

При цьому, реєстрація податкових накладних ТОВ «АРТУС-79» здійснена на підставі перерахування коштів ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД».

ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» за період серпень 2020 року - серпень 2021 року перерахувало Підряднику по Договору підряду 2 472 604 грн 20 коп, в тому числі ПДВ- 412 100 грн 70 коп, (копії платіжних доручень додаються) а саме: Аванси на роботи - 1 417 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 236 166,67 грн; Аванси на матеріали - 1 033 044,20 грн, в т.ч. ПДВ 172 174,03 грн; Аванс на оплату машин і механізмів - 22 560,00 грн, в т.ч. ПДВ 3 760,00грн.

На виконання умов Договору підряду № 6-20-9 Підрядником - ТОВ «АРТУС-79» за період серпень 2020 року - серпень 2021 року виписані та зареєстровані податкові накладні на суму 2 472 604,22 грн, в тому числі ПДВ - 412 100,71 грн, по даті списання з банківського рахунку ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД».

Отже, включення за період серпень 2020 року - серпень 2021 року до податкового кредиту ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» суми ПДВ у розмірі 412 100,71 грн згідно податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманих від ТОВ «АРТУС-79», відповідає вимогам розділу V ПК України.

Таким чином, ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» п. 198.2 ст. 198 ПКУ не порушувало, а формування податкового кредиту відбувалося на законних підставах у відповідності до ПК України.

До того ж, відповідачем не взято до уваги, що в листопаді 2021 року ТОВ «АРТУС-79» наданий акт виконаних робіт, який повернутий позивачем без розгляду у зв`язку з виявленими недоліками в якості виконаних робіт та використаних матеріалів, а саме проявлення при мінусовому температурному режимі на фасаді будівлі плям, про що Замовник повідомив Підрядника листом (фотокопії листа та фото фасадів будівлі надавались разом з Запереченням до акту перевірки).

Станом на дату перевірки ТОВ «АРТУС-79» недоліки в повному обсязі не виправлені. Таким чином, ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» має право не підтверджувати акти форми КБ-2, КБ-3, так як згідно п. 9.8. Договору Підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки.

При цьому, Договір підряду № 6-20-9 від 17.08.2020 був чинний і діяв до повного виконання Сторонами зобов`язань.

Більш того, відповідачем в листі «Про розгляд заперечення» № 13116/1/26-15-07 06-02-09 від 14.10.2022 підтверджено наявність та достатність працівників у ТОВ «АРТУС-79», а також добросовісність підприємства, так як всі працівники працевлаштовані офіційно і підприємство сплачувало податки. Крім того, перевіряючими детально не досліджувалось питання щодо можливого залучення ТОВ «АРТУС-79» для виконання робіт третіх осіб. Тому твердження податкового орагну про недостатність працівників для виконання робіт ТОВ «АРТУС- 79» є суб`єктивним, а тому не може бути належним і допустимим доказом того, що підприємство, не здійснювало роботи, пов`язані з улаштуванням вентильованого фасаду з утепленням та нанесенням декоративної штукатурки і фарбування по об`єкту будівництва «Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торговельний центр по проспекту генерала Ватутіна 10-а у Дніпровському районі м. Києва.».

Також не заслуговують на увагу посилання відповідача на складений ними акт від 21.09.2022 № 4330/ж6/26-15-07-06-02-19, де зазначають про ненадання ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» додаткових угод, додатків до договорів ( в т.ч. календарний графік виконання робіт), актів виконаних робіт (форм КБ 2 та КБ 3), актів прийому-передач матеріальних ресурсів, журнали доступу до об`єктів будівництва, листів до перевірки, оскільки

Такі докуемнти не могли надаватися, так як на дату перевірки вони сторонами договору не складалися та не вимагалися для ведення Державними будівельними нормами.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про помилковість та безпідставність висновків податкового органу відносно контрагента ТОВ «АРТУС-79».

Щодо господарських операцій ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» із ТОВ «ОКБУД ПЛЮС» та ТОВ «ІБК ГРУП 2014» суд зазначає наступне.

В аткі перевірки відповідачем зазначалось, що згідно з умовами договору субпідряду від 25.03.2019 № 6-19-8 Замовник ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» в особі директора ОСОБА_1 , Генеральний підрядник ТОВ «ОКБУД ПЛЮС» в особі директора Поліщука А. та Субпідрядник ТОВ «ІБК ГРУП 2014» в особі директора Нянченка Є.В. Замовник доручає, а Генеральний підрядник та Субпідрядник забезпечують відповідно до проектно-кошторисної документації та на умовах Договору виконання будівельних робіт з нового будівництва об`єкту (Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торговельний центр по проспекту Генерала Ватутіна 10-А у Дніпровському районі м. Києва).».

Відповідач зазначав, що згідно з додатком 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» включено до складу податкового кредиту рядка 10.1 колонки Б Декларацій «Товари придбані з ПДВ для операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» показники по взаємовідносинам з ТОВ «ІБК ГРУП 2014» у розмірі 818 293,52 гривень, а саме:

II квартал 2019 року від 09.08.2019 № 9175700853 у сумі 735 636,87 грн.

III квартал 2019 року від 11.11.2019 № 9264528548 у сумі 82 656,65 грн.

На думку відповідача, вказаним контрагентом не могло бути виконано  означені будівельно- монтажні роботи по об`єкту будівництва «Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр по просп. Генерала Ватутіна, 10-А у Дніпровському районі міста Києва», оскільки відсутні достатні трудові ресурси. Зауважувалось, що  позивачем не надано актів прийому-передач матеріальних ресурсів, журналів доступу до об`єктів будівництва.

Поряд з цим, суд зазначає, що ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» надавало перевіряючим акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, ф. КБ-3; роздруківку картки по рахунку 3711 з контрагентом ТОВ «ІБК ГРУП 2014», акт звіряння  розрахунків станом на 31.12.2019, виконавчу документацію в тому числі документи, підписані авторським та технічним наглядом, копії Загального журналу робіт з фактичними записами щодо виконання робіт, іншу будівельну документацію, які належним чином відповідачем не досліджені, а тому перевіряючі дійшли хибних висновків щодо наявності у первинних документах недостовірних відомостей та неможливості виконання зазначених робіт Підрядною організацією ТОВ «ІБК ГРУП 2014».

Зкорема, відповідно до Договору субпідряду № 6-19-8 від 25.03.2019 року ТОВ «ІБК ГРУП 2014» на об`єкті будівництва «Реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торговельний центр по проспекту Генерала Ватутіна 10-А, у Дніпровському районі м. Києва» в березні-грудні 2019 року виконувало влаштування горизонтальних монолітних конструкцій на відм.-0,100, вертикальних монолітних конструкцій на відм.+0,100, механізацію будівельних робіт, щодо влаштування буд майданчика, розробку ґрунту вручну, влаштування вертикальної гідроізоляції, улаштування арматурних каркасів колон на об`єкті будівництва.

Фактично позивач підтверджує наданими до матеріалів доказами, що ТОВ «ІБК ГРУП 2014» виконало та підтвердило обсяги та якість робіт актами КБ-2в та КБ-3, до яких додані виконавча документація, акти огляду прихованих робіт технічним та авторським наглядом, актами про надання послуг автобетононасоса, договором та актами послуг з експлуатації баштового поворотного крану, ТТН на поставку елементів опалубки на об`єкт будівництва та ТТН на поставку бетону (копії копій документів додаються).

Також, на площадці працювало від 5 до 12 робітників даної організації, які, як і зазначають перевіряючі у висновках атку перевірки, рахувались на підприємстві в період фактичного виконання робіт.

Щодо висновку відповідача про відсутність у контрагентів Позивача необхідних засобів для виконання господарських операцій суд зазначає, що контролюючий орган дійшов таких висновків за наслідком аналізу податкової інформації щодо контрагентів позивача.

Однак, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно- аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.06.2020 року у справі № 340/422/19.

Наявність податкової інформації не звільняє контролюючий орган від виконання обов`язку щодо встановлення та доведення факту вчинення конкретним платником податків порушення закону.

Підсумовуючи викладене, висновки щодо вказаних контрагентів не підтверджені належними допустимими доказами, натомість ґрунтуються на припущеннях та неперевіреній інформації.

Надаючи оцінку доводам позивача в частині допущення відповідачем процесуальних порушень при відправленні повідомлення про розгляд заперечення на акт перевірки суд зверне увагу на наступне.

У відповідності до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Підпунктом 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Згідно із підпунктом 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що у контролюючого органу наявний обов`язок повідомити платника податків про час та місце розгляду заперечень на протязі двох робочих днів з дня отримання таких заперечень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. При цьому, не прибуття платником податків на розгляд заперечень не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Як установлено судом, позивачем подано Заперечення до Акту перевірки, яке одержано Головним управлінням ДПС у м.Києві 30 вересня 2022 року.

ГУ ДПС м. Києва за вих. №12576/1/26-15-07-06-02-09 від 03.10.2022 направило лист - повідомлення про розгляд Заперечення ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД». Згідно трекінгу Укрпошти цей лист податковою відправлено 04.10.2022. На поштове відділення, яке обслуговує ТОВ «ДЕСНА- С-ЛТД», вищезазначений лист надійшов 08.10.2022.

11 жовтня 2022 року у зв`язку з повітряною тривогою розгляд Заперечення до Акту перевірки не відбувся, про шо надійшло повідомлення директору ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» ОСОБА_1 від головного державного інспектора Андрія Блішуна в системі обміну миттєвими повідомленнями «Viber», встановленій на телефоні № 067-997-50-53.

Позивачем 25.10.2022 отриманий лист № 13116/1/26-15-07-06-02-09 від 14.10.2022 про розгляд заперечення ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД», де зазначено, що листом Головного управління ДПС у м.Києві від 03.10.2022 №12576/126-15-07-06-02 09 ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» повідомлено про дату та час розгляду заперечення в online-режимі (з використанням відео- зв`язку «Skype:DPS_Audit). Під час розгляду заперечення в ГУ ДПС у м. Києві з використанням відео-зв`язку «Skype:DPS_Audit 11.10.2022 о 10 годині 30 хвилин ТОВ «ДЕСНА-С-ЛТД» та його представники не вийшли на відео-зв`язок.

Таким чином, суд не вбачає прямого порушення права позивача бути присутнім при розгляді його заперечень до акту перевірки та надавати письмові та/або усні пояснення з приводупредмета розгляду.

В той же час, на думку суду, такі висновки не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішеннявід 20 жовтня 2022 року № 0027337/0706 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та, як наслідок, таке не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, в контексті частини 2 статті 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжногодоручення від 27.10.2022 № 183 позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 21 230,33 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 21 230,33 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна-С-Лтд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2022 року № 0027337/0706.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна-С-Лтд» (зареєстроване місцезнаходження: 02218, м. Київ, просп. Шухевича Романа, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 35012753) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 230,33 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (зареєстроване місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).     

Суддя                                                                                   А.О.Черникова