Справа № 308/6049/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року                                                                м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022105010001740 від 21 жовтня 2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Донецьк, Донецької області, українка, громадянки України, середньо-спеціальною освітою, не одруженої, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Під час дізнання з`ясовано, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.09.2022, у ОСОБА_3 виник умисел на вчинення кримінального правопорушення, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), з метою особистого протиправного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_3 , заволоділа коштами у сумі 20 000 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, в подальшому ОСОБА_4 , не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_3 , 20.09.2022 потерпілий ОСОБА_4 з належної йому банківської картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 здійснив переказ належних йому коштів у сумі 20 000 гривень, шляхом пересилання коштів через платіжну систему IPAY.UA на банківську картку відкриту в AT «Райффайзен Банк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_5 .

Після чого 22.09.2022 ОСОБА_3 здійснили обготівкування коштів у сумі 5000 гривень та 5000 у банкоматі за адресою м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 36, та обготівкування коштів у сумі 10 000 гривень у банкоматі за адресою м. Ужгород, вул. Швабська, 57, з належної їй банківської картки AT «Райффайзен Банк» № НОМЕР_2 , та отриманими коштами розпорядилась на власний розсуд.

Вказаними протиправними діями ОСОБА_3 завдала ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 20 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

Разом із обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди. Потерпілий просить стягнути на його користь із ОСОБА_3 20 000 грн. матеріальної шкоди.

До суду разом із обвинувальним актом надійшла заява ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд справи у спрощеному провадженні, складена в присутності її захисника ОСОБА_6

ОСОБА_3 також зазначила що цивільний позов потерпілого на суму 20 000 грн. визнає повністю.

Згідно заяви потерпілого ОСОБА_4 він надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, підтримує поданий ним цивільний позов на суму матеріальних збитків у розмірі 20 000 грн., він згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України, цивільний позов підтримує повністю.

Судом встановлено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому, в присутності його захисника, прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз`яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання, про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене вище, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: а саме у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, являється щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують його покарання, досудовим розслідуванням не встановлені.

Згідно з частини 3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7від 24жовтня 2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винного, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, не одружена.

Враховуючи наведене та конкретні обставини справи, за яких вчинене діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність претензій зі сторони потерпілої сторони, суд вважає, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення з її боку нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно обрати покарання у вигляді штрафу, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

В матеріалах справи містяться цивільний позов потерпілого до ОСОБА_3 про стягнення на його користь 20 000 грн. матеріальної шкоди.

Потерпілий підтримав заявлений ним позов про стягнення із обвинуваченої на його корить вказаної суми матеріальної шкоди, згідно його заяви. Обвинувачена визнала цивільний позов повністю.

Окрім того, в матеріалах кримінального провадження наявні докази, які підтверджують суму завданої шкоди, належність та допустимість яких не оспорювалась.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Положеннями ч. 1 ст. 129 КПК визначено, що суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому. При цьому суд зобов`язаний усебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

Вирішуючи цивільний позов у кримінальній справі про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я потерпілого (витрат на лікування, посилене харчування, протезування, сторонній догляд, поховання тощо), суди повинні керуватися відповідним цивільним законодавством і виходити з роз`яснень із цих питань, які містяться впостановах Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"тавід 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"з наступними змінами.

При вирішенні цивільного позову потерпілого про відшкодування майнової шкоди, суд враховує, що факт заподіяння майнової шкоди і винність обвинуваченої стверджено матеріалами кримінального провадження, а тому на підставі ст. 1166 ЦК України позов про відшкодування майнової шкоди, слід задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Процесуальні витрати відсутні. Згідно обвинувального акту речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_3 на корить потерпілого  ОСОБА_4 , 20 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний районний протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду                                               ОСОБА_1