ПОСТАНОВА

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                      Справа №1-72/11

08 серпня 2011 року                                                                       смт.Любешів

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням:

судді                                                              Труша В.О.,

за участю секретаря                                                               Будько І.М.,

прокурора                                                                        Склезя М.П.,

потерпілого                                                                                  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 27 квітня 2011 року біля 12 год., перебуваючи в літній палатці, яка розташована по АДРЕСА_2 та належить приватному підприємцю ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу з столу для відвідувачів, таємно викрав мобільний телефон марки „Nokia-6500” IMEI НОМЕР_2 вартістю 1200 грн., у якому знаходився стартовий пакет мобільного оператора „Діджус” НОМЕР_1 вартістю 25 грн., на рахунку якого перебували грошові кошти в сумі 5 грн, що належали ОСОБА_1, жителю с.Залізниця Любешівського району, чим заподіяв останньому матеріальні збитки на загальну суму 1230 грн..

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними протиправними діями вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України.

Підсудний ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, його вина також доводиться матеріалами справи.

Під час судового слідства ОСОБА_2 заявив клопотання та подав заяву про застосування щодо нього Закону України «Про амністію», посилаючись на те, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, а вчинений ним злочин віднесено до злочинів невеликої тяжкості.

Заслухавши у судовому засіданні думку прокурора, який не заперечує проти звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності згідно Закону України «Про амністію у 2011 році», суд приходить до висновку, що клопотання підсудного підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п.«е»ст. 1 Закону України „Про амністію” від 8 липня 2011 року постановлено звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов»язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи –осіб, які підпадають під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та аналогічних законів інших держав –колишніх республік СРСР.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про амністію” від 8 липня 2011 року звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості до набрання чинності Закону України „Про амністію” від 8 липня 2011 року, тобто до 28 липня 2011 року, являється потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується дослідженим судом посвідченням, виданим на його ім”я Волинською облдержадміністрацією 24.12.1993 року, серії НОМЕР_3 (категорія 3), свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, проти закриття кримінальної справи згідно Закону України „Про амністію” не заперечує, суд вважає, що кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України підлягає закриттю внаслідок акту амністії, який усуває застосування покарання за вчинене ним діяння.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України.

Керуючись п. 4 ст.6 КПК, ст. 282 КПК України, ст. ст.1, 6 Закону України „Про амністію” від 8 липня 2011 року, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України провадженням закрити внаслідок акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 – підписку про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

Речові докази: мобільний телефон марки „Nokia-6500” IMEI НОМЕР_2, картонну коробку та інструкцію до мобільного телефону марки Nokia-6500” IMEI НОМЕР_2 - повернути їх володільцю ОСОБА_1.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий: /-/ В.О.Труш

Копія вірна:

Суддя Любешівського

районного суду В.О.Труш