Справа № 1-60/07

ВИРОК

ІМ«ЯМ    УКРАЇНИ

27 липня 2007р. Турківський районний суд Львівської області

в складі: головуючого -                       судді Спурза М.В.

при секретарі  -                                   Яворській І. М.

з участю прокурора                           Дудчак В. Б.

адвоката                                               ОСОБА_1

потерпілого -                                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., уродженця с. Оржів Ровенського району, Ровенської області, жителя смт. Бориня Турківського району Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, дітей на утриманні немає, освіта середня-спеціальна, не працючого, інвалідності не має, не військовозобов 'язаного, депутатом не являється, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., уродженця та жителя смт. Бориня Турківського району Львівської області, громадянина України, українця, освіта середня- спеціальна, не працюючого, не одруженого, військовозобов 'язаного, депутатом не являється, інвалідності немає, в силу cm. 89 КК України- раніше не судимого,

по cm. 289 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 20 березня 2007 приблизно о 21 год. 05 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в смт Бориня Турківського району Львівської області, за попередньою змовою з ОСОБА_4., з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшов на автомобільну заправочну станцію, де на вулиці знаходився автомобіль ВАЗ 21099 з державним номерним знаком НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2. вартістю 26034 гривень 17 копійок і скориставшись тим, що дверки автомобіля на замок були не закриті, сів разом з ОСОБА_4. в салон автомобіля, де ОСОБА_4. сів на праве переднє сидіння автомобіля, а ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля і скориставшись ключами, які ОСОБА_3 викрав раніше з автомобіля ОСОБА_2. та запустивши двигун, рушив з місця і вони разом поїхали в напрямку міста Турка. їдучи по трасі Ужгород-Львів в напрямку міста Турка і на 138 кілометрі + 800 метрів дороги ОСОБА_3 не справився з керуванням автомобіля і з 'їхав з дороги. В цей час їх наздогнали і затримали працівники міліції.

Свою вину у вчиненому підсудні визнали частково, у вчиненому розкаялись та пояснили, що: ОСОБА_3. мив автомобіль потерпілого, знайшов ключі в кишені сидіння і захотів покататись. Він попробував чи підходять ключі, завів автомобіль. Він побачив ОСОБА_4.   та покликав його

покататись. Вони поїхали в напрямку м. Турка і він налякавшись з»їхав з дороги. Він не тікав, а тільки трохи збіг від дороги і його наздогнали та затримали. Вони з ОСОБА_4. не домовлялись про викрадення автомобіля. Під час вчинення злочину він був випивший. Світло в автомобілі він зразу не включав, а включив вже на мості при виїзді з смт. Бориня.

ОСОБА_4. пояснив, що в той день він був у ОСОБА_5 знав, що у ОСОБА_3. немає автомобіля. Останній попросив його сісти в автомобіль послухати музику. На цьому автомобілі вони поїхали в сторону м. Турка покататись. ОСОБА_3. йому повідомив, що автомобіль належить потерпілому та сказав, що нічого не буде, хоча він сказав ОСОБА_3., що буде погано. Він не зупинив останнього, а поїхав з ним в автомобілі в сторону м. Турка.

Хоч підсудні свою вину визнали частково, їхня винність стверджується такими зібраними по справі та перевіреними в суді доказами:

-показами в суді потерпілого про те, що він доручив ОСОБА_3. помити його автомобіль, так як раніше знав підсудного. Ключі від автомобіля були в нього. За це він погостив підсудного, заплатив йому гроші і останній кудись пішов. Приблизно о 21год. прийшов ОСОБА_6. і повідомив, що його автомобіль поїхав в напрямку Турки. Він зразу не повірив, так як ключі були в нього, а потім ОСОБА_7 сіли в автомобіль і поїхали наздоганяти його автомобіль. Під час руху до Турки він передзвонив в міліцію, щоб перекрити дорогу. Свій автомобіль він побачив неподалік пам "ятника загиблим воїнам. Там вони і затримали підсудних. До підсудних він претензій не має, так як його автомобіль не пошкоджений;

-показами в суді свідка ОСОБА_8. про те, що він знаходився в смт. Бориня Турківського р-ну із ОСОБА_9. Біля бару ОСОБА_5. приблизно о 22год. підійшов ОСОБА_9. та повідомив, що ОСОБА_3знаходився біля автомобіля потерпілого і цей автомобіль без включених фар поїхав на третій швидкості в сторону м. Турка. В цю мить вибіг з бару потерпілий і разом із ОСОБА_7 сіли в атомобіль останнього і поїхали в сторону м. Турка. Він пердзвонив в чергову частину мілііції, повідомивши про угон автомобіля, і разом із ОСОБА_9. та ОСОБА_5. поїхали наздоганяти автомобіль. Перед поворотом біля пам»ятника на схилі він побачив автомобіль та шарпанину. Коли вони вийшли з автомобіля, там вже були потерпілий, ОСОБА_7 та підсудні, які розмовляли на високих тонах. Підсудний ОСОБА_3 повідомив, що потерпілий раніше його просив поїхати з ним в м. Ужгород і коли потерпілий вийшов з автомобіля, то він подивився в автомобілі де що знаходиться і в кишені переднього сидіння знайшов ключі. Повернути ключі він не хотів, а залишив собі, щоб колись ними скористатись. Підсудний викинув ключі і він з підсудним виїздили на місце події та знайшли ключі;

-показами в суді свідка ОСОБА_6. про те, що він працює оператором АЗС і в той день був на зміні. Підсудний ОСОБА_3 мив на заправці автомобіль потерпілого. Він почув як запрацював двигун автомобіля і побачив, що автомобіль поїхав у сторону м. Турка. Про це він повідомив потерпілого;

-показами в суді свідка ОСОБА_5. про те, що в той день він був у ларьку. ОСОБА_6 повідомив, що викрали автомобіль. Він автомобілем ОСОБА_8. разом з дільничим поїхали наздоганяти автомобіль і побачили його на краю дороги. Дільничий вийшов, а він з ОСОБА_8. повернули назад;

-показами в суді свідка ОСОБА_9. В. про те, що в той день він знаходився з дільничим інспектором в смт. Бориня і його син повідомив, що ОСОБА_3та ОСОБА_4сіли в автомобіль і поїхали в сторону м. Турка. Дільничий повідомив в РВ і автомобілем ОСОБА_8. вони поїхали наздоганяти угнаний автомобіль. Перед ними автомобілем ОСОБА_7а в сторону Турки поїхав потерпілий. Коли вони під»їхали, то біля пам»ятника на обочині побачили автомобіль потерпілого, а внизу потерпілого, ОСОБА_7а та підсудних. Вони з дільничим підійшли, затримали підсудних та доставили їх в міліцію;

-письмовою заявою ОСОБА_2(а.с. З ) від 20 березня 2007 року (ЖРЗПЗ № 332 від 20 березня 2007 року) про те, що він просить прийняти міри до невідомих, які 20 березня 2007 року приблизно в 21 годині 05 хвилин викрали його автомобіль з АЗС в смт. Бориня Турківського району;

-протоколом огляду місця події та протоколом огляду і перевірки технічного стану транспорту від 20 березня 2007 року (а.с. З ) під час якого на дорозі поблизу м. Турка було виявлено легковий автомобіль ВАЗ 21099, 2000 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2. та схемою до протоколу огляду місця події;

-протоколами вилучення від 20 березня 2007 року та 1 квітня 2007 року (а.с. 14, 79), в яких вказано, де було вилучено ключі від автомобіля ОСОБА_2. та те, що ОСОБА_2. цього числа добровільно видав свій автомобіль;

-протоколами огляду в'язки ключів та автомобіля (а.с. 69, 70, 80, 81), які належать ОСОБА_2. та постановами про прилучення їх до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів;

-висновком товарознавчої експертизи № 281 від 26 квітня 2007року (а.с. 98-103;) в якому вказано, що ринкова вартість легкового автомобіля ВАЗ 21099, 2000 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2., на момент незаконного заволодіння складала 26034 гривні 17 копійок.

-згідно довідок виданих Турківською ЦРЛ (а.с. 22, 25, 96-97;) ні ОСОБА_3., ні ОСОБА_4. на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не знаходяться. Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 281 від 12 квітня 2007 року ОСОБА_3. примусових заходів медичного характеру не потребує.

Наведені докази по суті співпадають, не суперечать один одному, а тому їх слід визнати достовірними та відповідаючими дійсності. Ними вину підсудних суд вважає доведеною повністю.

Суд вважає вірною кваліфікацію дій підсудних по cm. 289 ч. 2 КК України, оскільки вони вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене групою осіб за попередньою змовою.

Суд не приймає до уваги покази підсудних про те, що вони не мали наміру викрадати автомобіль, так як для кваліфікації угону не має значення мета заволодіння автомобілем. Крім того, суд не приймає до уваги пояснення підсудних про те, що вони не мали попередньої змови, оскільки вони спростовуються поясненнями ОСОБА_3 дільничому інспектору (а. с. 17) про те, що коли потерпілий зайшов в бар, то він відкрив дверки автомобіля, разом з ним сів ОСОБА_4. і вони стали вчиняти угон; поясненнями дільничому інспектору ОСОБА_4. (а. с 18) про те, що домовившись з ОСОБА_3., який завчасно мав ключі від автомобіля, сів з ним в автомобіль і вони почали їхати в сторону м. Турка і вони їхали без включеного світла фар, так як ОСОБА_3 не вдалось його включити; поясненнями в якості підозрюваного ОСОБА_4. (а. с 49) про те, що після розпивання спиртних напоїв о 21, 05год. вони вийшли на вулицю і побачили автомобіль потерпілого. ОСОБА_3запропонував сісти в автомобіль і кудись поїхати. ОСОБА_3підійшов до вищезгаданого автомобіля і сів зі сторони водія, а він сів на переднє праве сидіння і ОСОБА_3завів автомобіль та рушив з місця. При їхньому затриманні вони вирішили тікати, але їх затримали та забрали в міліцію; аналогічними поясненнями в якості підозрюваного ОСОБА_3 (а. с. 57); і вважає їх спрямованими на уникнення від відповідальності.

Обираючи міру покарання підсуднім суд враховує те, що вчинений ними злочин відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_3 вчинив злочин вперше, був ініціатором злочину.

Суд також враховує те, що підсудний ОСОБА_4. по місцю проживання характеризується позитивно, підсудний ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується негативно, ОСОБА_4. двічі притягався до кримінальної відповідальності, злочин вчинили в нетверезому стані.

Враховуючи всі наведені обставини у їх сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних не можливе без ізоляції від суспільства, а тому їм слід обрати покарання у межах санкції статті у вигляді позбавлення волі.

Речові докази по справі залишити у потерпілого.

В силу cm. 93 КПК України стягнути з підсудних судові витрати по справі в сумі 117,67грн за проведення експертизи.

Керуючись cm. cm. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним по спи 289 ч.2 КК України та засудити на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;

ОСОБА_4 визнати винним по спи 289 4.2 КК України та засудити на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 117,67грн в користь НДЕКЦ при УМВС у Львівській області, солідарно.

Речові доказа по справі -7ключів від автомобіля та автомобіль ВАЗ 21099 з державним номерним знаком НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, та знаходяться в нього на зберіганні, залишити в користуванні останнього.

Міру запобіжного заходу засудженим залишити без змін -тримання під вартою в СІЗО№19 м. Львова, до вступу вироку в законну силу.

Час відбуття покарання рахувати з часу затримання з 24.03.2007р.

Вирок може бути оскарженим до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими- з часу отримання копії вироку.