Саправа № 1-53/07

ВИРОК

ІМ«ЯМ    УКРАЇНИ

20 червня 2007р. Турківський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Спурза М.В.

при секретарі  -                                  Роздольській О.Б.

з участю прокурора                            Затварського А. М.

адвоката                                              ОСОБА_1

законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Турка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, уродженця с. Комарники Турківського р-ну, жителя смт Бориня Турківського р-ну, прописаного в с. Комарники Турківського р-ну, гр-на України, українця, освіта середня-спеціальна, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину-сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2р. н., військовозобов'язаного, інвалідності не має, депутатом не являється, раніше не судимого,

по ст. ст. 122 ч.1,296 ч.2 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця та жителя смт. Бориня Турківського району, Львівської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня-спеціальна, не працюючого, інвалідності не має, військовозобов'язаного, депутатом не являється, раніше не судимого,

по ст. 296 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В ніч з 10 лютого на 11 лютого 2007 року приблизно о 2 годині ночі, перебуваючи в селищі міського типу Бориня Турківського району Львівської області та знаходячись на сільській дорозі, при зустрічі з ОСОБА_6, який зробив йому зауваження з приводу того, що він своїм автомобілем зачепив інший автомобіль, за яким власник автомобіля попросив ОСОБА_6. подивитися поки він буде в барі, з метою вчинення хуліганських дій, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в групі з ОСОБА_5, ОСОБА_3. умисно наніс один удар рукою в голову ОСОБА_6в ділянку правого вуха, а ОСОБА_5. наніс ОСОБА_6. удар ногою по ногах, від чого потерпілий впав на землю. Після цього вони нанесли спільно ще декілька ударів ногами ОСОБА_6. в обличчя і потилицю. Своїми спільними умисними діями ОСОБА_5та ОСОБА_3грубо порушили громадський порядок та спричинили ОСОБА_6. фізичну біль, та ОСОБА_3. нанесеним ударом в праве вухо спричинив ОСОБА_6. крововилив в барабанну перетинку, вторинний післятравматичний кохлеоневрит, що супроводжувалось глухотою на праве вухо, тобто середньої тяжкості тілесні

ушкодження, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 702 від 19 березня 2007 року.

Крім цього, ОСОБА_3, в ніч з 10 лютого на 11 лютого 2007 року приблизно в 2 годині ночі, перебуваючи в селищі міського типу Бориня Турківського району, Львівської області та знаходячись на сільській дорозі при зустрічі з ОСОБА_6, який зробив йому зауваження з приводу того, що він своїм автомобілем зачепив інший автомобіль, за яким власник автомобіля попросив ОСОБА_6. подивитися поки він буде в барі, з метою спричинення ОСОБА_6. тілесних ушкоджень, умисно наніс удар рукою в голову ОСОБА_6в ділянку правого вуха і спричинив останньому крововилив в барабанну перетинку, вторинний післятравматичний кохлеоневрит, що супроводжувалось глухотою на праве вухо, тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 702 від 19 березня 2007 року.

Свою вину у вчиненому підсудні не визнали та пояснили, що 10.02.2007р. ОСОБА_3. разом із своєю дружиною їхали в бар. По дорозі до них в автомобіль підсів ОСОБА_5.. Коли ОСОБА_3. разом із своєю дружиною ОСОБА_7, ОСОБА_5, та ОСОБА_8, жителем с. Комарники, знаходились поблизу кафе-бару "Корчма при дорозі" в смт. Бориня, в салоні свого легкового автомобіля ВАЗ 2105 і хотів їхати автомобілем, даючи взад він зачепив автомобіль, що знаходився ззаді. ОСОБА_3. вийшов з автомобіля і до нього підійшов потерпілий. Він спитав потерпілого чи це його автомобіль, на що потерпілий йому відповів, що водій автомобіля в барі. Так як потерпілий був п"яний, то він сказав йому відійти, щоб його не зачепити. ОСОБА_3. відвів потерпілого в сторону і поїхав додому, а ОСОБА_6. залишився на місці неподалік кафе-бару "Корчма при дорозі". Із салону автомобіля виходив тільки ОСОБА_3., але після цього вийшла його дружина. Вони потерпілого не били і звідки в нього тілесні ушкодження не знають.

Хоч підсудні своєї вини не визнали, їхня винність стверджується такими зібраними по справі та перевіреними в суді доказами:

-показами в суді потерпілого ОСОБА_6., який показав, що він 10 лютого 2007 року приблизно в 23 годині знаходився в дискобарі в смт. Бориня Турківського району де познайомився з молодими хлопцями родом з Закарпатської області. Після цього він з хлопцями пішли в бар "Корчма при дорозі". Через 2 хв підійшли хлопці з Закарпаття і попросили його подивитись за їхнім автомобілем і він погодився. З бару вийшли його однокласники і стали з ним говорити, а він дивився за машиною. Коли дівчата зайшли в бар, він залишився на місці і на цей час з бару вийшли підсудні та сіли в свій автомобіль ВАЗ 21-05. В той момент, коли вони заводили автомобіль він почув удар по машині і він підійшов до них. З автомобіля вийшов ОСОБА_3., він підійшов до нього і спитав чого вдарив машину. ОСОБА_3.

сказав, що не міг вдарити. Тоді з автомобіля вийшли ОСОБА_5. та дружина ОСОБА_3. ОСОБА_5 пригрозив йому, що переламає йому хребет та челюсть і вдарив його по ногах. Від удару він похитнувся, а ОСОБА_3. наніс йому удар в сторону правого вуха. Коли він падав, то ще хтось наніс йому удар ногою в обличчя. Він втратив свідомість. Внаслідок отриманої травми вуха він втратив слух і лікувався у лор-відділі ЛОКЛ;

- показами в суді законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2., який показав, що він 10 лютого 2007 року в суботу знаходився по місцю проживання. Сина ОСОБА_6 привели додому його друзі, вночі в нього була запухла губа, він погано орієнтувався в просторі, малася рвота і він скаржився на болі у вусі, при цьому повідомив, що його побив ОСОБА_3. Після цього коли стан здоров'я сина почав погіршуватися, він втратив слух, вони звернулися по медичну допомогу. Син пройшов стаціонарне лікування 26 днів у лор-відділі ЛОКЛ і судово-медичну експертизу. Вечером ОСОБА_3. приходив до нього до дому Із ОСОБА_5 та швагром і говорив, що він цього не хотів, що так получилось;

-показами в суді свідка ОСОБА_8. про те, що вона бачила, як потерпілому надавали допомогу. Допомогу йому надавали хв через 30 після того, як вони з ним розмовляли. Потерпілий спиртні напитки не вживає взагалі, в т. ч. і в той день.

-показами в суді свідка ОСОБА_9. про те, що він надав першу медичну допомогу потерпілому, а саме завів його у фойє бару «Корчма при дорозі», приніс йому води та приводив до нормального стану. Потерпілого він побачив коли приїхав з диско-бару і побачив велике скупчення людей. Потерпілий сидів на обочині дороги, схиливши голову. Він спитав що сталось, але потерпілий не відповів. Потерпілий був дуже блідий, не міг нічого говорити, прийшов до себе приблизно через 15хв і тільки тоді сказав, що його побив Комарницький. В цей час він не бачив ні підсудніх, ні їхньої машини;

-свідок ОСОБА_7. від дачі показів в суді відмовилась;

-показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_10(а. с, 26) про те, що 10 лютого 2007 року в суботу вона знаходилась в смт. Бориня біля бару "Корчма при дорозі" де бачила ОСОБА_6., який перебував у тверезому стані;

-показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_11(а.с. 29) про те, що дійсно 10 лютого 2007 року в суботу він знаходився в смт. Бориня біля бару "Корчма при дорозі" де зустрівся з ОСОБА_6., якого тримав під руки ОСОБА_12. Потерпілий виглядав блідий, хитався, невиразно говорив, хоча перебував у тверезому стані. Після цього він з ОСОБА_12. надали потерпілому першу домедичну допомогу; - аналогічними показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_12(а.с. 87);

-протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_3. та потерпілим ОСОБА_6. (а.с. 68-69), на якій потерпілий ОСОБА_6. підтвердив, що саме ОСОБА_3. та ОСОБА_5. 10 лютого 2007 року побили його і спричинили йому тілесні ушкодження.

-протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_5. та потерпілим ОСОБА_6. (ах. 70-71), на якій потерпілий ОСОБА_6. підтвердив, що саме ОСОБА_3. та ОСОБА_5. 10 лютого 2007 року побили      його      і      спричинили      йому      тілесні      ушкодження

-висновком судово-медичної експертизи № 702 від 19 березня 2007 року (а.с. 72-74) в якому вказано, що дійсно у ОСОБА_6. малися такі тілесні ушкодження: крововилив в барабанну перетинку, вторинний післятравматичний кохлеоневрит, що супроводжувалось глухотою на праве вухо, тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження. Дані тілесні ушкодження могли виникнути від удару рукою в ділянку вуха 10 лютого 2007 року. Судово-медичних даних про утворення даних тілесних ушкоджень внаслідок падіння на площину немає;

-письмовою заявою ОСОБА_2. в якій він просить прийняти міри до ОСОБА_3., який 10 лютого 2007 року в смт. Бориня Турківського району Львівської області побив його сина і спричинив йому тілесні ушкодження;

-постановою суду від 17.07.2006р. про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_3. по ст. ст. 130 ч.1, 121 ч,4 КпАП України.

Наведені докази по суті співпадають, не суперечать один одному, а тому їх слід визнати достовірними та відповідаючими дійсності,

Ними вину підсудних суд вважає доведеною повністю.

Суд вважає вірною кваліфікацію дій підсудних по ст. 296 ч.2 КК України, оскільки останні умисно вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.

Суд також вважає вірною кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_3. по ст.122 ч.1 КК України, оскільки останній умисно спричинив середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, що спричинило тривалий розлад здоров"я.

Суд не приймає до уваги покази підсудних про те, що вони не наносили ударів потерпілому, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами, та спрямовані на уникнення ними від відповідальності.

Обираючи міру покарання підсуднім суд враховує те, що вчинені ними злочини відносяться до злочинів середньої тяжкості, злочини вчинено вперше.

Суд також враховує те, що підсудні позитивно характеризуються за місцем проживання, підсудний ОСОБА_3. притягався до адмінвідповідальності за керування автомобілем в нетверезому стані, має на утриманні малолітню дитину.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних можливе без ізоляції від суспільства, а тому їм слід обрати покарання із застосуванням ст.75 КК України.

Враховуючи те, що на утриманні підсудного ОСОБА_3. є малолітня дитина, а також те, що він дає згоду на застосування до нього

амністії, суд вважає необхідним застосувати до нього п. Б ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007р.

Речових доказів по справі не має.

Судових витрат по справі не має.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ: ОСОБА_3 визнати винним та засудити :

·           по ст. 296 ч.2 КК України  на 4 роки позбавлення волі,

·           по ст. 122 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі,

·           на підставі ст. 70 КК України остаточно обрати покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

ОСОБА_5 визнати винним та засудити  по ст. 296 ч.2 КК України  на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном 3 роки, та на підставі ст. 76 КК України зобов»язати ОСОБА_5. періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі п. Б ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007р. звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженим залишити без змін - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскарженим до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення.