Справа № 2-195/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2011 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Шешені М.О.,

при секретарі - Багара М.М.

з участю позивача- ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача- Бондарєва С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ПрАТ по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист» про визнання наказу про звільнення незаконним та трудового контракту діючим,-

В С Т А Н О В И В:

До Перечинського районного суду із позовом звернувся ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ПрАТ по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист» про визнання наказу про звільнення незаконним та трудового контракту діючим. Позовні вимоги мотивовані тим, що звільнення ОСОБА_1 є незаконним, а підстави надуманими, у зв»язку з чим контракт є дійсним, оскільки відсутні підстави для розірвання контракту, звільнення проведено з порушенням закону, а трудові права ОСОБА_1 порушено і підлягають поновленню судом. До того ж, ОСОБА_1, разом із своєю сім'єю, за час роботи директором Лумшорського дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплес "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист", надали безпроцентну поворотну фінансову допомогу на загальну суму 1 млн.552тис.700 грн., що визнано і відображено в балансі цього підприємства та рішеннях органів управління цього підприємства, для погашення боргу, що виник до призначення його директором цього закладу. За період керівництва підприємством ОСОБА_1 домігся подальшого відновлення роботи ДП ЛОК "Полонина" з використанням коштів фінансової допомоги для ефективного і раціонального розвитку цього єдиного в Перечинському районі лікувально-оздоровчого комплексу. Результатом роботи ОСОБА_1 на посаді директора стало визнання державою Лумшорського ДП ЛОК "Полонина" "Лідером галузі 2010 року" у Закарпатській області за даними Національного бізнес-рейтингу, що зафіксовано Державними органами статистики України, а його, тобто ОСОБА_1, представлено до нагородження орденом "Професіонал галузі".

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 збільшив розмір позовних вимог, а саме просив суд поновити ОСОБА_1 на посаді директора ДП ЛОК «Полонина»; з метою забезпечення виконання рішення суду державному реєстратору відобразити інформацію, в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців, в якій зазначити гр.ОСОБА_1 керівником підприємства ДП ЛОК «Полонина» та особою уповноваженою вчиняти юридичні дії від імені підприємства без довіреності в межах компетенції, визначеної статутом підприємства; зобов'язати ПрАТ по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07 червня 2011 року по день прийняття рішення судом по даній справі; на підставі ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення частині поновлення гр. ОСОБА_1 керівником підприємства ДП ЛОК Полонина та відобразити інформацію, в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців, в якій зазначити гр.ОСОБА_1 керівником підприємства ДП ЛОК Полонина. На підтвердження збільшених позовних вимог представник позивача ОСОБА_3 надав суду письмові докази, які приєднано до матеріалів справи, а також подав суду заяву про забезпечення доказів шляхом витребування їх від відповідача та державного реєстратора Перечинської районної державної адміністрації Тішкової Н.О., яку судом задоволено шляхом постановлення ухвали суду про забезпечення доказів від 17.06.2011р., яку державний реєстратор виконав у повному обсязі, а відповідач-частково.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 збільшені представником ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повномі обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог.

Представники відповідача Жихарєв О.В. та Бондарев С.В. проти задоволення зміненого позову заперечили і просили у такому відмовити, так як такий, на їх думку, заявлено безпідставно. В обґрунтування своїх заперечень представники відповідача надали суду письмові заперечення на спростування позовних вимог, а також зазначили, що мала місце незаконна діяльність позивача, як керівника ДП ЛОК "Полонина", що стверджується висновками позапланової ревізії Контрольно-ревізійного відділу в місті Ужгороді (Акта №07-110/24 від 19.08.2011 року, який надали через канцелярію до суду), висновками позапланової перевірки Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області (Акт №522/23-1/02649377 від 16.06.2011 року, який надали через канцелярію до суду), на підставі чого, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, а також порушення позивачем вимог Статуту ДП ЛОК "Полонина", затвердженого в новій редакції рішенням загальних зборів ПрАТ "Закарпаттурист" від 10.04.2009 року за №Р-13-6, який на вимогу суду та представників позивача до суду в оригіналі для огляду так і не надали.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державний реєстратор Перечинської державної адміністрації Тішкова Н.О., надала суду письмові документи, що стали підставою для включення 09.06.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців в.о.директора Лумшорського ДП ЛОК "Полонина" гр.ОСОБА_4 та в судовому засіданні зазначила, що в частині вирішення спору повністю покладається на рішення суду.

Заслухавши пояснення позивача та його представників, представників відповідача, думку третьої особи, дослідивши матеріали справи, з"ясувавши повно і всебічно обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Так, згідно ст.1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч.5 цієї ж статті Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Також, відповідно до п.6 ст.5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від незаконного звільнення.

Отже, аналіз указаних норм трудового законодавства дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Відповідно до роз»яснень, які містяться у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 27 січня 2009 року працював у відповідача на посаді директора Лумшорського ДП ЛОК "Полонина", що стверджується контрактом від 27 січня 2009 року, який переукладено головою правління Закритого акціонерного товариства "Закарпаттурист" Федченко А.Д. з 27 січня 2010 року із строком його дії до 27 січня 2013 року , а також наказом ЗАТ "Закарпаттурист" №03/02-01 від 27 січня 2009 року про прийняття гр.ОСОБА_1 на посаду директора Лумшорського ДП ЛОК "Полонина".

Отже, ОСОБА_1, як керівник підприємства, відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом, що прямо передбачено також і статутними положеннями підприємства, а саме п.5.2.Статуту, зареєстрованого розпорядженням голови Перечинської райдержадміністрації від 28 листопада 2003 року за №338.

Згідно ч.3 ст.21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Як роз»яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року, контракт є особливою формою трудового договору і укладається він, коли його застосування відповідає законодавству (ст. 21 КЗпП). Власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом (наприклад, керівники підприємств). Порушення цих вимог може бути підставою для визнання відповідно до ст. 9 КЗпП недійсними умов праці за контрактом, які погіршують становище порівняно з законодавством України.

Як убачається із п.1.2 вищевказаного контракту від 27 січня 2010 року, то цей контракт є строковим трудовим договором та на підставі нього виникають трудові відносини між Керівником та ЗАТ «Закарпаттурист». Права та обов'язки керівника визначені розділом ІІ і ІV Контракту та розділом 5 Статуту, ст.ст.21,30 КЗпП України. Підстави змін та умов розірвання контракту визначені розділом VІ контракту.

Таким чином, прийняття ОСОБА_1 на посаду директора відповідає вимогам КЗпП України та пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. N170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору", згідно якого контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною у письмовій формі. Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін.

Також, у судовому засіданні встановлено, що ПрАТ «Закарпаттурист» припинив достроково, з 07.06.2011 року, дію Контракту від 27 січня 2010 року, укладеного з ОСОБА_1 та звільнив його з посади директора Лумшорського ДП Лікувально-оздоровчого комплексу «Полонина» відповідно до п.п. «б» п.6.3. Розділу4 Контракту за грубе порушення законодавства України та обов»язків, передбачених п.2.2. Розділу 11 Контракту, про що свідчить оскаржуваний наказ № 42/02-01 від 24 травня 2001 року.

Отже, слід зазначити, що підставами звільнення ОСОБА_1 з посади директора Лумшорського ДП Лікувально-оздоровчого комплексу «Полонина» вказано грубе порушення законодавства України та обов»язків, передбачених п.2.2. Розділу 11 Контракту. При цьому, в наказі № 42/02-01 від 24 травня 2011 року взагалі не зазначено, яке саме законодавство України грубо порушив ОСОБА_1 та які умови контракту ним не виконуються, а також які саме його дії можуть бути кваліфіковані, як такі, що завдають шкоду акціонерному товариству.

Так, відповідно до п.8 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Згідно п.п."б" п. 6.3. розділу VІ Контракту передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи ЗАТ в особі голови правління до закінчення його дії: у випадках грубого порушення керівником законодавства чи обов"язків, передбачених контрактом, що зумовило для ДП чи ЗАТ негативні наслідки (збитки, штрафи, майнова шкода, постраждав імідж підприємства, ЗАТ).

Відповідно до п.2.2. розділу ІІ Контракту визначено обов"язки керівника, що складаються із 11 підпунктів, зокрема, підпунктів 2.2.1.-2.2.11., що оголошені і досліджені судом під час судового засідання.

Разом з цим, згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

При цьому, згідно ст.ст.58 та 59 ЦПК України докази повинні бути належними та допустимими.

Однак, представниками відповідача суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність будь-яких порушень з боку ОСОБА_1, та підтверджували їх виявлення.

При цьому, суд відмічає, що в порядку забезпечення доказів під час розгляду справи за клопотанням представника позивача було виносено ухвалу про забезпечення доказів від 17.06.2011р., однак така в частині надання суду оригіналу постанови Наглядової ради ПрАТ «Закарпаттурист» від 20.05.2011 року за № ПР-77 «Про результати перевірки достовірності показників ПрАТ « Закарпаттурист» за 1 квартал 2011 року та порядок її реалізації», яка і слугувала підставою для видачі оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи, представниками відповідача так і не була надана, при цьому будь-яких пояснень з приводу неможливості її надання суду не повідомлено, а тому суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

Що стосується наданої під час судового засідання представником позивача ОСОБА_2 копії Витягу із постанови Наглядової ради ПрАТ «Закарпаттурист» від 20.05.2011 року за № ПР-77 «Про результати перевірки достовірності показників ПрАТ « Закарпаттурист» за 1 квартал 2011 року та порядок її реалізації» з відбитком штампу ПрАТ «Закарпаттурист» від 03.06.2011 року вих.№ 201, то як убачається із вступної частини тексту цієї постанови перевірку достовірності показників фінансової звітності ПрАТ «Закарпаттурист» за І квартал, було проведено головним бухгалтером ПрАТ "Укрпрофтур" ОСОБА_6 та заступником головного бухгалтера ОСОБА_5 на виконання наказу ПрАТ "Укрпрофтур" від 12.05.2011 року № 49-к.

Також, як убачається із Витягу із постанови Наглядової ради ПрАТ «Закарпаттурист» від 20.05.2011 року за №ПР-77, то в такому міститься тільки третій пункт, де зазначено лише частину фінансових показників за 2010 рік, які відображені у балансі ДП ЛОК "Полонина" за 2010 рік та частина фінансових показників за І квартал 2011 року, які будуть тільки відображені у балансі ДП ЛОК "Полонина" за 2011 рік по закінченню фінансового року в 2012 році. При цьому, жодного грубого порушення законодавства України та обов"язків, передбачених п.2.2. розділу ІІ Контракту ОСОБА_1, як керівником ДП ЛОК "Полонина", у цьому Витягу із постанови Наглядової ради не наведено, і відсутнє будь-яке посилання на порушення норми законодавства, та на будь-яке порушення або невиконання обов"язків п.2.2. розділу ІІ Контракту від 27 січня 2010 року. До того ж, будь-які порушення ОСОБА_1 Статуту ДП ЛОК "Полонина" також у цьому витягу із постанови Наглядової ради ПрАТ «Закарпаттурист» від 20.05.2011 року за № ПР-77 не наведено, як і не наведено жодні негативні наслідки (збитки, штрафи, майнова шкода, постраждав імідж підприємства, ЗАТ) за що, передбачено розірвання Контракту з позивачем з ініціативи ЗАТ в особі голови правління до закінчення його дії за п.п. "б" п. 6.3. розділу VІ Контракту. У той же час, у цьому Витягу із постанови Наглядової ради в пункті 5 зазначено тільки, що "за грубе порушення фінансово-розрахункових операцій, та невиконання внутрішніх положень і рішень звільнити з обійманої посади директора ДП ЛОК "Полонина" ОСОБА_1 та доручити в.о.голови правління ПрАТ «Закарпаттурист» Трохимовичу А.В. припинити дію контракту.»

Разом з цим, у довідці про результати достовірності показників фінансової звітності ПрАТ «Закарпаттурист» за І квартал від 18 травня 2011 року, складеної працівниками акціонера, а не ревізійною комісією чи аудитором, взагалі містяться тільки відомості, що викладені в пункті 3 Витягу із постанови Наглядової ради ПрАТ «Закарпаттурист» від 20.05.2011 року за № ПР-77, і так само, відсутнє будь-яке посилання на порушення норми законодавства, та на будь-яке порушення або невиконання п.2.2. розділу ІІ Контракту від 27 січня 2010 року, який визначає обов"язки ОСОБА_1, як керівника ДП ЛОК "Полонина", а дано тільки загальні пропозиції щодо покращення роботи без пропозиції щодо звільнення ОСОБА_1

До того ж, під час судового засідання представником позивача ОСОБА_3 надано суду для огляду і дослідження трудову книжку гр.ОСОБА_1 та оригінал наказу №04/02-01 (розпорядження) від 07.06.2011 року за підписом в.о.голови правління ПрАТ "Закарпаттурист" ОСОБА_8 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Лумшорського ДП ЛОК "Полонина" з 07.06.2011 року з тих самих підстав, як зазначено в тексті цього наказу №04/02-01, як і оскаржуваний позивачем наказ В.о.голови правління ПрАТ «Закарпаттурист» Трохимовича A.B. № 42/02-01 від 24 травня 2011 року про звільнення позивача з роботи. Оригінал наказу №04/02-01 (розпорядження) від 07.06.2011 року за підписом в.о.голови правління ПрАТ "Закарпаттурист" ОСОБА_8 та трудову книжку із записом зробленим в.о.голови правління ПрАТ "Закарпаттурист" ОСОБА_8 про звільнення позивача на підставі наказу В.о.голови правління ПрАТ «Закарпаттурист» Трохимовича A.B. № 42/02-01 від 24 травня 2011 року судом оглянуто і досліджено, а копії приєднано до матеріалів цивільної справи. З приводу прийнятого наказу №04/02-01 (розпорядження) від 07.06.2011 року за підписом в.о.голови правління ПрАТ "Закарпаттурист" ОСОБА_8 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Лумшорського ДП ЛОК "Полонина" з 07.06.2011 року, представники відповідача взагалі не змогли пояснити, яким чином ОСОБА_1 був звільнений з посади директора Лумшорського ДП ЛОК "Полонина" з 07.06.2011 року вдруге з тих самих підстав та іншою особою.

Тому, суд вважає, що видача наказу №04/02-01 (розпорядження) від 07.06.2011 року за підписом в.о.голови правління ПрАТ "Закарпаттурист" ОСОБА_8 про вдруге звільнення ОСОБА_1 з тих самих підстав, як і оскаржуваний позивачем наказ В.о.голови правління ПрАТ «Закарпаттурист» Трохимовича A.B. № 42/02-01 від 24 травня 2011 року про його звільнення з роботи, про який зроблено запис в трудову книжку ОСОБА_1 є протиправним і таким, що грубо порушує трудові права позивача, оскільки ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Твердження представників відповідача про порушення позивачем вимог Статуту ДП ЛОК "Полонина", затвердженого в новій редакції рішенням загальних зборів ПрАТ "Закарпаттурист" від 10.04.2009 року за №Р-13-6 щодо обмежень в господарській діяльності позивача як керівника підприємства, не заслуговують уваги суду, а надані ними ксерокопії цього Статуту не беруться судом до уваги, оскільки, на вимогу суду, та представників позивача, надати цей Статут в оригіналі для огляду представники відповідача так і не надали його, а зміст ксерокопій не відповідає вимогам ст.ст.58,59 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів. До того ж, представники відповідача не заявляли суду клопотання про забезпечення судом цього Статуту, як доказу.

У той же час, на спростування тверджень представників відповідача щодо Статуту, як слідує з письмових доказів, наданих представником позивача ОСОБА_3 в оригіналі і приєднаних судом до матеріалів цієї справи копій, позивач за період його роботи керівником Лумшорського ДП ЛОК "Полонина" не був обмежений в господарській діяльності цього підприємства, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.10.2009 року серії АГ №729164 станом на 22.10.2009 року та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.11.2010 року серії АД №729164 станом на 30.11.2010 року, щодо достовірності змісту, належності і допустимості яких, також підтверджено в судовому засіданні державним реєстратором Перечинської районної державної адміністрації Тішковою Н.О., яка пояснила суду, що відомості з реєстру друкуються безпосередньо із цього Єдиного реєстру і їх змінити можна тільки шляхом внесення відповідних змін державними реєстраторами на підставі документів наданих уповноваженими особами згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Поряд з цим, як убачається із тексту Акту прийому-передачі посади директора Лумшорського ДП ЛОК "Полонина" від 27 січня 2009 року в примітці зазначено, що реєстрація Статуту від 30.10.2006 року не завершена.

Окрім того, на спростування позовних вимог представником відповідача Жихарєвим О.В. через канцелярію суду в додатку до письмових заперечень від 26.12.2011 року було надано суду Акт №07-110/24 Контрольно-ревізійного відділу в місті Ужгороді "Про результати позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності в Лумшорському дочірньому підприємстві лікувально-оздоровчий комплекс "Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" за період 2009-2010 роки та січень-травень 2011 року" від 19.08.2011 року та Акт №522/23-1/02649377 Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області "Про результати виїзної позапланової перевірки Лумшорського ДП ЛОК "Полонина", код ЄДРПОУ: 02649377 з окремих питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 року" від 16.06.2011 року. Як вбачається із самого Акта КРУ, ревізію КРУ було проведено на підставі постанови слідчого прокуратури Великоберезнянського району від 13.07.2011 року та постанов Великоберезнянського районного суду від 14.07.2011 року і 03.08.2011 року, у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи №9303411, а із Акта Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області убачається, що позапланова перевірка була проведена на підставі листа прокуратури Великоберезнянського району від 20.04.2011 року №9703411. Отже, фактично дані Акта перевірки КРУ та дані Акта Ужгородської МДПІ є доказовою базою в кримінальній справі. Будь-яких даних щодо надання дозволу представнику відповідача Жихарєву О.В. слідчим або прокурором оголосити результати цієї ревізії під час розгляду даної цивільної справи у суду відсутні.

Таким чином, з урахуванням того, що Акт перевірки контрольно-ревізійного органу та висновки, викладені в цьому акті, а також Акт позапланової перевірки Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області та висновки, викладені в цьому акті, носять форму доказів, зібраних під час розслідування кримінальної справи, а не були підставою звільнення ОСОБА_1 з посади директора Лумшорського ДП ЛОК "Полонина", тому суд вважає, що такі докази не можуть бути взяті судом до уваги як належні і допустимі письмові докази при вирішенні даного трудового спору в порядку цивільного судочинства.

Оскільки представниками відповідача будь-яких інших письмових доказів на підтвердження заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не надано, а представник відповідача Бондарєв С.В. у судовому засіданні стверджував тільки те, що ОСОБА_1 був звільнений законно, при цьому у підтвердження своїх заперечень він посилався виключно на Акт №522/23-1/02649377 Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області від 16.06.2011 року та Акт №07-110/24 Контрольно-ревізійного відділу в місті Ужгороді від 19.08.2011 року, що надані представником відповідача Жихарєвим О.В., які судом не взято до уваги, таким чином, суд відмічає, що представниками відповідача доказів про грубе порушення законодавства та обов"язків ОСОБА_1, передбачених п.2.2. розділу ІІ Контракту, до суду у порядку ст.131 ЦПК України подано не було.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, на підставі аналізу фактичних обставин справи і доказів у їх сукупності, виходячи з принципу закріпленому в ст.3 Конституції України, за яким, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був звільнений відповідачем без законних підстав та з порушенням встановленого порядку, а в діях позивача, визначених в оскарженому наказі, відсутні порушення умов контракту, у зв»язку з чим змінений позов слід задовольнити частково, окрім заявленої позивачем вимоги про визнання контракту діючим.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як встановлено в судовому засіданні період вимушеного прогулу позивача ОСОБА_1 є період з 07.06.2011 року по день постановлення судом рішення по суті заявлених вимог, а тому суд вважає, що ПрАТ «Закарпаттурист» необхідно зобов»язати виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, у період з 07 червня 2011 року по 30 грудня 2011 року.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про визнання контракту діючим, то у задоволенні даної вимоги суд вважає, що позивачу слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Так, згідно ст.3 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст.16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Статтею 232 КЗпП України передбачено, що безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються; 2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу; 3)керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб, митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу; 4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації; 5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.

Таким чином, звернення позивача до суду з позовом про визнання контракту діючим не відповідає передбаченим законодавством про працю України способам захисту трудових прав та інтересів, у зв»язку з чим у задоволенні даної позовної вимоги необхідно відмовити.

Крім цього, суд, дослідивши надані представниками позивача письмові докази, зокрема, трудову книжку ОСОБА_1 з поштовим конвертом та описом вкладення до нього та про сплату сум, належних позивачу при звільненні, констатує також порушення вимог ст.ст.47,148 КЗпП України, оскільки позивачу у день звільнення не видали трудову книжку, а надіслали поштовим відправленням та не провели з ним відповідний розрахунок, провівши оплату не у день звільнення.

Враховуючи, що уповноваженим на здійснення реєстрації статутних документів підприємства та змін до них, а також внесення записів про підприємство до Єдиного державного реєстру відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV є державний реєстратор і саме від вчинення відповідних дій з його боку залежатиме відновлення порушених прав позивача, як керівника підприємства, тому суд вважає, що у відповідності до ст.ст.19,31,38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», ст.217 ЦПК України вчинення відповідних реєстраційних дій, щодо зазначення керівником підприємства та особою, що має право вчиняти юридичні дії від імені підприємства без довіреності ОСОБА_1 є порядком забезпечення виконання рішення суду про поновлення на посаді, способом проведення двосторонньої реституції, тобто повернення сторін в попереднє становище, що діяло до моменту прийняття правочину, а відтак способом відновлення порушеного права позивача, що є предметом даного позову.

Також, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати, що відповідає положенням ст.88 ЦПК України.

Тому, враховуючи вищевикладене та керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.1,3,4,10,11,57-61, 64, 88, 212-215, 217, 218, 367 ЦПК України, ст.ст.5-1, 9, 21,232, 235 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року, суд,-

В И Р І Ш И В:

Змінений позов - задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ В.о.голови правління ПрАТ «Закарпаттурист» Трохимовича А.В. № 42/02-01 від 24 травня 2011 року «Про виконання Постанови Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Закарпаттурист» від 20.05.2011 року № Пр-77 « Про результати перевірки достовірності показників ПрАТ « Закарпаттурист» за 1 квартал 2011 року та порядок її реалізації».

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс « Полонина» з 07.06.2011 року.

З метою забезпечення виконання рішення суду державному реєстратору Перечинської державної адміністрації відобразити інформацію в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців, у якій зазначити ОСОБА_1 керівником дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина» та особою уповноваженою вчиняти юридичні дії від імені підприємтсва без довіреності в межах компетенції визначеної статутом підприємства.

Зобов»язати ПрАТ «Закарпаттурист» виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07 червня 2011 року по 30 грудня 2011 року.

В решті позову - відмовити.

Рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді директора дочірнього підприємства лікувально-оздоровчий комплекс «Полонина» із зазначенням в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців його керівником підприємства та особою уповноваженою вчиняти юридичні дії від імені підприємтсва без довіреності в межах компетенції визначеної статутом підприємства- підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ПрАТ «Закарпаттурист» на корсить держави 17грн.00коп. судового збору та 37грн.00коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: М. О. Шешеня