Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області    

                            Справа № 2-1337/11

РІШЕННЯ

Іменем України

 21.11.2011 р.                                                                                                        м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

при секретарі Маліщук Н.А.,

за участю позивача –ОСОБА_1,представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідачів Навроцького О.Д., Любевич Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до філії «Жмеринський райавтодор» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказав, що  наказом №15 від 09.11.2006 року його було прийнято майстром філії «Жмеринський райавтодор». Згідно наказу №49 від 12.09.2011 року його було звільнено за скороченням чисельності штату  п.1 ст.40 Кодексу Законів про працю.

Своє звільнення позивач вважає незаконним, так як  за час роботи позивач сплачував профспілкові внести і тому являється членом профспілки. 15.08.2011 року позивача запросили на спільне засідання профспілкового комітету і адміністрації щодо розгляду питання про його звільнення. 17.08.2011 року на судовому засіданні були присутні працівники філії, які жодним чином не відносяться до виборного органу профспілки. Позивачу не відомо, чи при винесенні наказу про його звільнення, відповідач керувався рішенням профспілкового комітету чи ні. Підставою для звільнення позивача є наказ від 15.06.2011 року №37. Позивач відповідачем було наказ №50 від 30.05.2011 року «Про скорочення чисельності працівників філій ДП «Вінницький облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», виданого ДП «Вінницяоблавтодор», в якому зазначено про те, що начальникам філії здійснити скорочення чисельності і штату інженерно –технічних  працівників та робітників в необхідній кількості для приведення чисельності працівників філій під фактичний об’єм робіт з метою забезпечення беззбитковості підприємства.  Вважає не зрозумілим, чому керівництво філії при скороченні чисельності вирішили залишити інженера, який працює два роки, з гуманітарною освітою. Вважає, що відповідач при скороченні штату чисельності не надав йому переважне право на залишення на роботі, яке надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці,  та не врахував його  п’ятирічний безперервний стаж на даному підприємстві, те що він має вище освіту, кваліфікацію інженер –механік, відповідно характеристики начальника філії «Жмеринський райавтодор»від 09.09.2011 року позивач до службових обов’язків відноситься сумлінно, завдання виконував вчасно.     

Просив поновити його на роботі майстром філії «Жмеринський райавтодор», стягнути

з філії «Жмеринський райавтодор»на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, що становить 2206,71 грн., зобов’язати філію «Жмеринський райавтодор»відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 2 тис. грн., стягнути з філії «Жмеринський райавтодор»витрати на правову допомогу в розмірі 1 тис. грн.

В судовому засіданні позивач та його представник збільшили заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та просили стягнути з філії    «Жмеринський райавтодор»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, що становить 3759,58 грн. Решту позовних вимог залишили без змін. Просили задоволити позов.   

Позивач пояснив, що його звільнення відбулося незаконно та несправедливо, так як він вважає що при скороченні чисельності необхідно було скоротити посаду інженера по охороні праці, так як цю посаду займає людина з гуманітарною освітою, а його з вищою освітою інженера –механіка та п’ятирічним стажем роботи не  звільняти за скороченням.

Представники  відповідача  позов не визнали повністю та пояснили, що позивач працював  в філії «Жмеринський райавтодор»на посаді майстра з посадовим окладом 2240,00 грн. На виконання наказу ДП «Вінницький облавтодор»№50 від 30.05.2011 року філії «Жмеринський райавтодор»  виданий наказ №37 від 15 червня 2011 року «Про скорочення чисельності працівників філії «Жмеринський райавтодор»ДП «Вінницький  облавтодор». Пунктом 1 наказу №37 від 15 червня 2011 року скорочені штатні одиниці: майстра одну одиницю з посадовим окладом 2205,00 грн. з 15.08.2011 року, майстра одну одиницю з посадовим окладом 2240,00 грн. з 07.09.2011 року.  12.07.2011 року було попереджено про звільнення з роботи по скороченню чисельності. З даним наказом він був ознайомлений та ним підписаний. 12.07.2011 року ОСОБА_1 було надано попередження про вивільнення, а також з метою працевлаштування було запропоноване робоче місце сторожа (будь –якої вакансії щоб перевести позивача за його згодою на іншу роботу не було, на посаді сторожа працює працівник який досяг 72 –річного віку та погодився звільнитися з роботи, якщо би позивач виявив бажання перейти працювати сторожем).  З попередженням він ознайомився та підписав його. 15.08.2011 року начальником філії «Жмеринський райавтодор» було  направлено Подання Голові профспілки філії щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади майстра за п.1 ст. 40 КЗпП України по скороченню чисельності працівників з 12 вересня 2011 року.  На засідання профспілкового комітету ОСОБА_1 був запрошений, де 17.08.2011 року профспілковий комітет ухвалив: дати згоду адміністрації філії «Жмеринський райавтодор»ДП «Вінницький облавтодор» на звільнення по п.1 ст. 40 КЗпП України по скороченню чисельності –майстра ОСОБА_1 12.09.2011 року наказом №49 по філії «Жмеринський райавтодор»майстер ОСОБА_1 був звільнений з роботи по скороченню чисельності. В день звільнення ОСОБА_1 йому була виплачена вихідна допомога, проведений повний розрахунок належних йому виплат, видана трудова книжка та копія наказу про звільнення. Також зазначили, що скоротити інженера з охорони праці не можливо за виробничою необхідністю та в зв’язку з тим, що на шість робочих припадає чотири майстра та зменшенням обсягу робіт вирішено скоротити дві посади майстра.  Просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши докази і давши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню  з  слідуючих підстав.     

Відповідно до ч.1 ст.. 40  КЗпП України      трудовий договір,  укладений на невизначений строк,  а  також строковий  трудовий  договір  до  закінчення  строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:     1)  змін  в  організації  виробництва  і  праці, в тому числі ліквідації,   реорганізації,   банкрутства   або  перепрофілювання підприємства,  установи,  організації,  скорочення чисельності або
штату працівників та ч.2 цієї ж статті звільнення з даних підприємств допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

              Відповідно до ст.. 42   КЗпП України  при скороченні  чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації  виробництва  і  праці  переважне  право  на залишення   на   роботі  надається  працівникам  з  більш  високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

         При рівних   умовах   продуктивності   праці  і  кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

    1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;     2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;  3) працівникам  з  тривалим  безперервним  стажем  роботи  на даному підприємстві, в установі, організації;     4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;     5) учасникам бойових дій,  інвалідам війни та особам, на яких поширюється  чинність  Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";  6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;    7) працівникам,  які  дістали  на   цьому   підприємстві,   в установі,    організації    трудове    каліцтво   або   професійне захворювання;     8)  особам  з  числа  депортованих  з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;     9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб,  які проходили альтернативну (невійськову) службу,  протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.     Перевага в  залишенні  на  роботі  може  надаватися  й  іншим категоріям  працівників,  якщо   це   передбачено   законодавством  України.

         Відповідно до  п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 з подальшими змінами «Про практику розгляду трудових спорів»,   розірвання трудового договору з ініціативи  власника  або уповноваженого ним  органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу,  крім випадків,  передбачених статтями 43 і 43(1) КЗпП  України.   

        Звільнення погоджується з органом профспілки,  яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник.  

      Згода профспілкового  органу  на  звільнення  не  може   бути визнана такою,  що має юридичне значення, якщо не додержані вимоги про участь у  засіданні цього органу більше половини його  членів, або згода  давалась  на  прохання службової особи,  що не наділена правом прийняття і звільнення і  не  мала  відповідного  доручення правомочної особи,  чи з  ініціативи самого профспілкового органу або з  інших  підстав,  ніж  зазначалось  у  поданні  власника  чи уповноваженого ним органу, а потім і в наказі про звільнення.     

     Оскільки у зазначених вище нормах за їх змістом  йдеться  про профспілковий орган     підприємства,    установи,    організації, профспілкові органи  структурних  підрозділів  (цехів,  управлінь, відділів тощо)   можуть  вирішувати  питання  про  дачу  згоди  на звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, якщо   їм  таке  право  делеговане  профспілковим  органом підприємства, установи, організації.    

      Встановивши, що звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового  органу, суд зупиняє  провадження  по справі,  запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови  профспілкового  органу  в  дачі згоди  на  звільнення  працівника розглядає спір по суті.  Не буде суперечити закону,  якщо до профспілкового  органу  в  такому випадку звернеться  власник  чи  уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи  до  судового  розгляду.  Аналогічним  чином вирішується спір    про   поновлення   на   роботі,   якщо   згоду профспілкового органу на  звільнення  визнано  такою,  що  не  має юридичного значення.  Відмова  профспілкового  органу  в  згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

           Відповідно до п. 19  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 з подальшими змінами «Про практику розгляду трудових спорів»розглядаючи трудові спори,  пов'язані зі  звільненням  за п.1   ст.40   КЗпП,   суди  зобов'язані  з'ясувати,  чи  дійсно  у відповідача мали місце зміни в організації  виробництва  і  праці, зокрема,    ліквідація,    реорганізація    або   перепрофілювання підприємства,  установи,  організації,  скорочення чисельності або штату  працівників,  чи  додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства,  що регулюють вивільнення  працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці,  про те, що працівник відмовився від переведення  на  іншу  роботу  або  що власник  або  уповноважений  ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж  підприємстві,  в установі,  організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався  він за 2 місяці про наступне вивільнення.         

Обов’язок власника або уповноваженого ним органу запропонувати працівникові, одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, іншу роботу на тому ж підприємстві, передбачений ч.3 ст. 49-2 КЗпП України.

Відповідно до ст. 235  КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди. Завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжких вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу,  ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості  та справедливості.         

        В судовому засіданні встановлено, що   30.05.2011 року ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»ДП «Вінницький облавтодор»було видано наказ №50  «Про скорочення чисельності працівників філій ДП «Вінницький облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», в якому зазначено про те, що в зв’язку із скороченням обсягів робіт в поточному році по відношенню до 2010 року (згідно плану, доведеного Службою автомобільних доріг у Вінницькій області на 2011 рік), з подорожчанням будівельних матеріалів, підвищенням мінімальної заробітної плати, з метою проведенню чисельності у відповідність з обсягами робіт та до проведеного аналізу фактичної та розрахункової чисельності працівників філій -   начальникам філії здійснити скорочення чисельності і штату інженерно –технічних  працівників та робітників в необхідній кількості для приведення чисельності працівників філій під фактичний об’єм робіт з метою забезпечення беззбитковості підприємства; внести зміни до штатного розпису станом на 01.06.2011 року; попередити працівників філій, посади яких ліквідуються, про звільнення з скороченням чисельності і штату відповідно до чинного законодавства; головним бухгалтерам провести остаточний розрахунок з оплати праці працівникам, які підлягають скороченню, згідно чинного законодавства (а.с. 30),  

      відповідно до наказу №37 від 15 червня 2011 року начальника філії «Жмеринський райавтодор», було вирішено скоротити наступні штатні одиниці: майстра одну одиницю з посадовим окладом 2205,00 грн. з 15.08.2011 року, майстра одну одиницю з посадовим окладом 2240,00 грн. з 07.09.2011 року(а.с.32),

      згідно наказу начальника філії «Жмеринський райавтодор» від 12  липня 2011 року №47 «Про попередження про звільнення по скороченню  чисельності » майстра ОСОБА_1 було попереджено про його звільнення  з роботи по скороченню чисельності  (а.с.33), та цього ж дня ОСОБА_1  попереджено про вивільнення та запропоновано робоче місце сторожа, оскільки на день повідомлення про скорочення посади майстра вакантні посади у штатному розписі філії  «Жмеринський райавтодор»відсутні (а.с. 34),

       15.08.2011 року начальником філії «Жмеринський райавтодор» було  направлено Подання Голові профспілки філії щодо надання згоди профспілковим комітетом  на звільнення ОСОБА_1 з посади майстра за п.1 ст. 40 КЗпП України по скороченню чисельності працівників з 12.09.2011 року (а.с. 35),     15.08.2011 року адміністрацією і профспілковим комітетом філії «Жмеринський райавтодар» ОСОБА_1 було запрошено на спільне засідання профспілкового комітету і адміністрації, де розглядатиметься питання про його звільнення по скороченню чисельності,згідно п.1 ст. 40 КЗпП України, яке  ОСОБА_1 отримав 15.08.2011 року (а.с.36),

  відповідно до копії протоколу засідання профспілкового комітету філії «Жмеринський райавтодор»від 17.08.2011 року №5 було ухвалено дати згоду адміністрації філії «Жмеринський райавтодор»на звільнення по п.1 ст. 40 КЗпП України по скороченню чисельності працівників майстра ОСОБА_1 (а.с.38-40 ),  

   відповідно до наказу №49  від 12.09.2011 року начальника філії «Жмеринський райавтодор» ОСОБА_1 –майстра звільнити з роботи 12.09.2011 року,за згодою профкому філії «Жмеринський райавтодор» (протокол №5 від 17.08.2011 року), по скороченню чисельності п.1 ст. 40 КЗпП України ( а.с.41).

    згідно  штатного розкладу керівників, спеціалістів і службовці на 2011 рік Жмеринського райавтодору, затвердженого директором ДП «Вінницький облавтодор», веденого з 01.04.2011 року  кількість штатних одиниць: три  майстра з посадовим окладом 2240 грн., один майстер з окладом 2205 грн. (а.с.48),

    згідно  штатного розкладу керівників, спеціалістів і службовці на 2011 рік Жмеринського райавтодору, затвердженого директором ДП «Вінницький облавтодор», веденого з 01.06.2011 року  кількість штатних одиниць два  майстра з посадовим окладом 2290 грн. (а.с49);

    відповідно до трудової книжки позивача ОСОБА_1 та його  особової картки він був прийнятий майстром  в «Жмеринський райавтодор»09.11.2006 року , одружений, в склад сім’ї входить дружина ОСОБА_10 1987 року народження;

   відповідно до особової картки ОСОБА_8, він має більший стаж роботи, ніж позивач, так як працює з 18.02.2004 року на тому ж підприємстві, одружений,  має  на утриманні неповнолітню дитину сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2;             

    відповідно до особової картки ОСОБА_5, він має більший стаж роботи, ніж позивач, так як працює з 11.06.1981 року на тому ж підприємстві, одружений.

          Свідок ОСОБА_6. суду пояснила, що вона є головою профспілкового комітету філії «Жмеринський райавтодор».   Відповідно до наказу ДП «Вінницький облавтодор»№50 від 30.05.2011 року філії «Жмеринський райавтодор»  виданий наказ №37 від 15 червня 2011 року «Про скорочення чисельності працівників філії «Жмеринський райавтодор»ДП «Вінницький  облавтодор». При прийнятті даного наказу  було враховано, що на підприємстві працює чотири майстра , із них переважне право на залишення на роботі мали  ОСОБА_8, так  як він має більший стаж роботи, ніж позивач, а також має  на утриманні неповнолітню дитину, за кваліфікацією інженер –будівельник, та ОСОБА_5, який має  більший безперервний стаж роботи , відповідну кваліфікацію технік- будівельник.  17.08.2011 року відбулося засідання  профспілкового комітету. В склад комітету входить три члени, два з яких проголосувало «за»при розгляді питання про надання згоди на звільнення по скороченню чисельності працівника  ОСОБА_1         

    Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він є членом профспілкового комітету філії «Жмеринський райавтодор», був присутній на засіданні  профспілкового комітету 17.08.2011 року на якому розглядалося питання про надання згоди на звільнення по скороченню чисельності працівників ОСОБА_1 Він особисто проголосував «за».       

         Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що  профспілковий комітет на підприємстві обирався 20.10.2006 року. Переобрання відбулося 30.10.2011 року.  На засіданні  профспілкового комітету 17.08.2011 року  розглядалося питання про надання згоди на звільнення по скороченню чисельності працівника  ОСОБА_1,  він при голосуванні «утримався».             

        Суд не приймає ствердження  позивача та його представника про неправомірність дачі згоди профспілкового комітету на його звільнення за скороченням чисельності, так як   в судовому  засіданні позивач та його представник визнали що  профспілковий комітет надав згоду на його вивільнення та зазначили, що не має необхідності  зупиняти  провадження  по справі та  запитати згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови  профспілкового  органу  в дачі згоди  на  звільнення  працівника продовжувати розгляд справи.

       Також не приймає суд посилання позивача на необхідність скорочення посади інженера по охороні праці, так як відповідно до вищезазначених наказів скорочувалися посади майстрів відповідно до затверджених вищестоящою організацією відповідача штатних розкладів та виробничою  необхідністю.  

        Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку що дійсно у відповідача мали місце

зміни в організації виробництва і праці, зокрема  скорочення чисельності та штату працівників, ним додержано норми законодавства що регулюють вивільнення працівника і відповідач не мав можливості перевести позивача за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, вивільнюваний  позивач не користувався переважним правом на залишення на роботі, та був попереджений за два місяці про наступне вивільнення.  

          Так як судом не встановлено неправомірність дій відповідача та позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди, остання не підлягає відшкодуванню.   

       Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України  стороні,  на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

         В зв’язку з тим, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу.

 Керуючись 10, 60, 61, 88, 209, 212 -215 ЦПК України,  п.1 ч.1 ст. 40, ч.2 ст. 40, ст. 49-2 ч.3, ст. 235, ст..237-1 КЗпП України, на підставі ст.. 23 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 з подальшими змінами «Про практику розгляду трудових спорів»,  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -  

ВИРІШИВ:

          Відмовити в задоволенні позову.  

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення  рішення.

Суддя:Л. Ю. Сенько