ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"19" жовтня 2006 р. | Справа № 34/171-06-4704А |
На підставі Розпорядження Голови Одеського апеляційного господарського суду В.С. Балуха № 125 від 17.10.06 р. про заміну складу колегії суддів:
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Жукової А. М.
суддів : Туренко В.Б.
Поліщук Л.В.
при секретарі : Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача –Бейгельзімер М.Г., Кошеленко Г.М.
від відповідача –Лобанов Р.М.
від прокуратури в Суворовському районі м. Одеси –Форманюк О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ДПІ у Суворовському районі м. Одеси
на постанову господарського суду Одеської області
від 19.07.2006р.
по справі № 34/171-06-4704 А
за позовом: МПП „КОШЕЛЕНКО”
до відповідача : ДПІ у Суворовському районі м. Одеси
про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ
встановив:
Постановою господарського суду Одеської області від 19.07.06 р., ( суддя Фаєр Ю.Г.) позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.03.06 р. №0003332301/2; №0003322301/2;№0003312301/2; №0000912301/0, стягнуто на користь позивача судові витрати 85 грн.
ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не погодившись із цією постановою звернулась 28.07.06 р. із заявою про апеляційне оскарження, а 17.08.06 р. –із апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, у позові відмовити, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм матеріального права, зокрема п.п.5.3.9 п.5.3; п.п.5.2.1 п.5.2; п.п.5.4.2 п.5.4; ст.5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, ЗУ „Про податок на додану вартість” (п.п.7.4.1; 7.4.4 п.7.4 ст.7) та пояснює, що за результатами комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства МПП „ Кошеленко” за період з 1.10.02 р. по 1.07.05 р. встановлено заниження податку на прибуток в сумі 66 400 грн; податку на додану вартість в сумі 8575 грн.;завищення від'ємного значення з ПДВ в сумі 1639 грн. у зв'язку з чим відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на донарахований податок на прибуток та податок на додану вартість до підприємства правомірно застосовано штрафні санкції відповідно - 33 360 грн. та 5372,50 грн.;зменшено суму від'ємного значення з ПДВ –1757 грн. та застосовано штрафні санкції з цього податку в сумі 1146 грн.
Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги - МПП „Кошеленко” направило до суду письмові заперечення у якому зазначило про необґрунтованість доводів скаржника, які були по суті спростовані оскаржуваною постановою. Зокрема, застосування товарно-транспортних накладних для віднесення транспортних послуг на валові витрати є необов’язковим. Це встановлено у листі ДКУ з питань розвитку підприємництва №3-312/6108 від 10.10.2001 року. Правомірність віднесення підприємством витрат до валових витрат підтверджено документами, про наявність яких суд зазначив у судовому рішенні. Оскільки у позивача відсутні порушення нарахування валових витрат то і не має порушень в нарахуванні податкового кредиту з ПДВ.
Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи судовою колегією встановлено таке.
Перевіркою дотримання вимог податкового і валютного законодавства МПП „Кошеленко” за період 1.10.02 р. по 1.07.05 р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси виявлено порушення порядку ведення податкового обліку. Так, в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством включено до валових витрат вартість транспортних послуг в сумі 54,9 тис. грн. без належного підтвердження первинними документами, які передбачені Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи” затв. Мін. Статистики України, МТУ від 7.08.96 р. №228/253, зареєстр. МЮУ 28.08.96 р. за №483/1508. Також виявлено, що підприємством необґрунтовано віднесено до складу валових витрат орендну плату в сумі 0,8 тис. грн. за верстат драночний (п.2.2.3 акту); в порушення п.п.5.4.2 ст.5 цього закону до складу валових витрат віднесено витрати, в сумі 0,4 тис. грн. пов'язані з професійною підготовкою працівників згідно договору №5180/71 від 4.09.02 р. укладеному з ДП „Парус – Одеса” ( не українським закладом освіти) ; завищення витрат в сумі 1,9 тис. грн. пов'язаних з поліпшенням основних фондів ( перевищення 10% сукупної балансової вартості основних фондів на початок звітного періоду), а саме, за виготовлення та монтаж металопластикових вікон, здійснених СП „Інтервіндоус” (п.п.2.2.5 акту). За даними бухгалтерського обліку підприємством у 2 кв.2005 року частково відсторновано 4.3 тис. грн. по рахунку „281 П” „путівки” вартість путівок до пансіонату „Мирний” строк дії яких минув у 1998/1999 р.р. та не виключено зі складу валових витрат вартість путівок в сумі 9,5 тис. грн. які не пов'язані з веденням господарської діяльності (п.2.2.6 акту) Перевіркою правильності визначення приросту (убутку) балансової вартості товаро-матеріальних цінностей встановлено, що в порушення ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (п.3.2 ст.3 п.9.1 ст.9) „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” затв. Наказом МФУ №88 від 24.05.95 р., зареєстр. МЮУ 5.06.95 р. за №168/704 – на підприємстві відсутні журнали №5 щодо обліку руху запасів, відомості аналітичного обліку запасів за рахунком №28 „товари”, які передбачені „Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку” затв. МФУ наказом №356 від 29.12.00 р.; відсутні первинні облікові документи, ведення яких передбачено наказом МСУ №193 від 21.06.96 р. „Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів, відсутній облік за рахунками №282 „товари в торгівлі”, №285 „торгова націнка”, відсутнє документальне підтвердження достовірності даних відображених у головній книзі за кредитом рахунку №281 „товари в дебет рахунку №902 „собівартість реалізованих товарів”, балансової вартості товарів відповідно до п.5.9 ст.9 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”. Документально не доведено достовірність даних, відображених у рядках 01.2 та 04.2 декларації, внаслідок чого підприємством завищено валові витрати на суму 246,5 тис. грн. убутку балансової вартості запасів.
В результаті завищення валових витрат підприємством занижено податок на прибуток в сумі 66,4 тис. грн. (п.2.4 акту)
Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження чистої суми податкових зобов"язань з ПДВ на суму 10332 грн. в порушення ЗУ „Про податок на додану вартість” (п.4.1 ст.4; п.п.7.3.1;п.п.7.3.4 п.7.3; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7) Зокрема, заниження податку на додану вартість у 2002/2005 р.р. склало 8693 грн., а завищення від'ємного значення з ПДВ за період 2003 р. (лютий-липень) склало 1639 грн. яке відшкодовано підприємству у наступних податкових періодах. Крім того, підприємством включено до податкового кредиту ПДВ по послугам, які не відносяться до складу валових витрат (транспортні послуги, послуги з навчання), що склало 8131 грн.(8061+70) (а.с. 29 т.1) У червні 2005 р. з вартості путівок до пансіонату „Мирний”, по яким минув строк дії, не зменшено податковий кредит з ПДВ в сумі 1895 грн.
За результатами перевірки контролюючим органом донараховано:
- 66,4 тис. грн. податку на прибуток;
- 8693 грн. податку на додану вартість та відповідно прийнято податкове повідомлення-рішення:
- №0003312301/0 від 21.11.05 р.
- №0003332301/0 від 21.11.05 р.
- №0003322301/0 від 21.11.05 р.
В порядку адміністративного узгодження за результатами розгляду первинної скарги МПП „ Кошеленко” податкові повідомлення-рішення залишено без змін, що підтверджено рішенням №25323/10/23-1012 від 19.12.05 р. „про результати розгляду первинної скарги” (а.с.10-19 т.2) Рішенням про результати розгляду повторної скарги №3466/25-0007 від 24.02.06 р. (а.с.28-32 т.2) ДПАУ в Одеській області залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0003312301/0 щодо донарахування податку на прибуток –66 400 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 33360 грн., збільшено суму податку на прибуток на 4800 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 13 600 грн.;залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0003332301/0 щодо зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 1757 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1146 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення №0003322301/0 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 454 грн. а в іншій частині це податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
ДПІ у Суворовському р-ні з метою доведення граничних строків сплати податкового боргу за матеріалами перевірки від 9.11.05 р. направила МПП „Кошеленко” податкові повідомлення-рішення від 11.03.06 р. в т.ч.
- №0000912301/0 про сплату податку на прибуток –4800 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13600 грн.
- №0003312301/2 про сплату податку на прибуток в сумі 66 400 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33360 грн.
- 0003332301/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ –1757 грн. (які фактично було відшкодовано платникові) та про застосування штрафних санкцій –1146 грн.
- №0003322301/2 про сплату податку на додану вартість –8575 грн. та штрафних санкцій –5372,50 грн.( а.с. 8-11 т.1)
Вважаючи, що зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями порушено права та охоронювані законом інтереси суб'єкта підприємницької діяльності, МПП „Кошеленко” звернулось із позовною заявою про скасування цих податкових повідомлень-рішень, обґрунтувавши свої доводи невідповідністю висновків акту перевірки фактичним обставинам.
Місцевий суд, задовольняючи позовні вимоги, вмотивував постанову посиланням на матеріали справи, норми матеріального права, зазначив, що надані позивачем на розгляд суду акти наданих послуг свідчать про наявність зв'язку транспортних витрат з господарською діяльністю позивача, передбачену статутом, що свідчить про правомірне віднесення 54,9 тис. грн. транспортних послуг на валові витрати. Надані позивачем розрахунки, накладні, довіреності на отримання ТМЦ свідчать про промислове використання верстату драночного багатопільного з метою виготовлення дошок та брусу для подальшої реалізації, що спростовує висновок ДПІ про необґрунтованість віднесення 0,8 тис. грн. орендної плати на валові витрати. Судом не прийнято до уваги посилання відповідача про порушення позивачем п.п.5.4.2 п.5.4 ст. 5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки із аналізу п.п.5.4.2 ст.5 цього закону вбачається проведення професійної підготовки саме у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах, а не як зазначає відповідач в „українських”, що не є тотожними поняттями. Отже, позивачем правомірно віднесено до валових витрат- витрати пов'язані з професійною підготовкою –0,4 тис. грн.
Висновок ДПІ про завищення валових витрат пов'язаних з поліпшенням основних фондів на 1,9 тис. грн., що перевищують 10% балансової вартості основних фондів суд вважає неправомірним, оскільки позивачем віднесено лише 4,6 тис. грн. тоді як балансова вартість засобів складає 82,0 тис. грн., а 10% - 8200 грн.
Висновок відповідача щодо завищення валових витрат на 9,5 тис.грн. у 1п/р 2005 року за рахунок віднесення вартості путівок суд вважає неправомірним, оскільки позивачем придбані путівки у вересні-жовтні 2002 р. на суму 9174 грн., які станом на 30.06.05 р. не були реалізовані, а були відображені в бухгалтерському обліку в жовтні-вересні 2005 р. проводкою „сторно”, тоді як перевірка здійснена за період 1.10.02 р. по 1.07.05 р.
Щодо неможливості ДПІ здійснити перевірку правильності розрахунку приросту та убутку балансової вартості товарів, то це є підставою для визначення зобов"язань за непрямими методами, а не підставою для прийняття рішення про донарахування податкових зобов"язань та застосування штрафних(фінансових) санкцій. За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність донарахування платнику податку на додану вартість, та зменшення бюджетного відшкодування і застосування штрафних санкцій по цьому податку.
Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.3 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.98 р. ( із змінами) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно ст.4 п.4.3 цього закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього закону та суму амортизаційних відрахувань нарахованих згідно ст.8 цього закону. Пунктом 4.1 ст.4 цього закону передбачено, що валовий дохід- це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманих протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
По коду 01 та 01.6 декларацій з податку на прибуток за перевіряємий період підприємство відобразило доходи від продажу товарів та інші доходи які не відповідають даним бухгалтерського обліку ( відсутні первинні облікові документи), внаслідок чого валовий доход за перевіряємий період завищено в сумі 82,7 тис.грн.
Відповідно до ст.5 п.5.1 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” –валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат (п.5.2.1 ст.5) включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3-5.7 цієї статті. Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 цього закону датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів ( робіт, послуг) а в разі їх придбання за готівку –день їх видачі з каси платника податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) –дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Фактично, у перевіряємому періоді підприємством завищено загальну суму валових витрат на суму 333 тис.грн.
Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.
Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затв. МТУ наказом №363 від 14.10.97 р. зареєстр. МЮУ 20.02.98 р. за №128/2568 визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту, перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів-замовників. Пунктом 1 Правил –визначено, що транспортна послуга –це перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом. Пунктом 11.1;11.3 Правил встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товаро-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Остаточний розрахунок за перевезення вантажів проводиться „замовником” на підставі рахунку перевізника з доданням товарно-транспортних накладних.
Акти виконаних робіт на перевезення вантажів, рахунки на оплату транспортних послуг не підтверджені жодною товаро-транспортною накладною яка є первинним документом обліку.
Основною ознакою віднесення витрат до валових є сума витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбані для подальшого використання у власні господарській діяльності. Віднесення орендної плати за верстат драночний багатопільний не відповідає приписам ст.5 п.п.5.2.1 закону. В бухгалтерському обліку по рахунку 23 „виробництво” відсутні витрати по виробництву продукції на цьому станку, що свідчить про не використовування підприємством цього верстату у діяльності, пов'язаній з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, що власне, керівник МПП „Кошеленко” підтвердив пояснювальною запискою (а.с 36 т.2).
Відповідно до п.5.4 ст.5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” „особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку” –обов'язок доведення зв'язку витрат на цілі обумовлені п.п.5.4.2 ст.5 цього закону з основною діяльністю платника податку покладається на такого платника податку. Наданий у судовому засіданні договір №51080/71 від 4.09.02 р. укладений із господарюючим суб'єктом ДП „Парус –Одеса”, СП „Парус –Україна” на поставку програмного комплекса Парус не може розглядатися як доказ професійної підготовки фізичних осіб цим підприємством. Фактично МПП „Кошеленко” належним чином не довело правомірність віднесення до валових витрат – витрат, пов'язаних з професійною підготовкою фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з цим підприємством, або фізичних осіб що не перебувають у трудових відносинах з таким платником податку.Відповідно до п.п.8.7.1 ст.8 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” –платник податку має право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів (груп 2-4) чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів групи на початок розрахункового кварталу . Підприємство за договором №248 від 28.09.04 р. сплатило СП „Інтервіндоус” 5,5 тис. грн. згідно накладної №462 від 18.10.04 р. за виготовлення та монтаж металопластикових вікон. Ця сума віднесена в рядок 04.1 декларації за 2004 рік. Витрати підприємства на поліпшення основних фондів склали 4,6 тис. грн. які віднесено до рядка 04.1.0 декларації. Балансова вартість основних фондів станом на 1.01.04 р. була 82, 0 тис. грн. із яких 10 % від балансової вартості складає 8,200 тоді як підприємством до складу валових витрат віднесено 10,1 тис. грн.( 5,5+4,6)
Також, на порушення ст.5 п.5.2.1 Закону –підприємством безпідставно включено до валових витрат невикористані путівки за 1998/1999 р.р. в сумі 9,5 тис. грн. Місцевим судом акцентовано увагу на путівки, придбані у вересні-жовтні 2002 р., тоді як по цим путівкам висновки контролюючого органу відсутні.
Відповідно до ЗУ „Про податок на додану вартість” (п.п.7.4.1 7.4.4 7.4.5 п.7.4. ст.7) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. У разі придбання товарів ( послуг) вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до податкового кредиту не відносяться. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені документально.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів, (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку, товарів, робіт, послуг (п.7.5 ст.7 ЗУ „Про податок на додану вартість”). Матеріали справи не містять доказів на підтвердження права підприємства на податковий кредит у сумі 10332 грн.( 1757+8575). У разі коли на момент перевірки платника податку суми попередньо включені до податкового кредиту не підтверджені –платник несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством.
У зв'язку з порушенням бухгалтерського та податкового обліку МПП „Кошеленко” оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства та прийняті контролюючим органом в межах його компетенції.
Постанова місцевого суду не відповідає обставинам, матеріалам справи, нормам матеріального права і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд
постановив:
1.Постанову господарського суду Одеської області від 19.07.2006р. у справі №34/171-06-4704 А –скасувати, у позові –відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає чинності моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя В.Б. Туренко