ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" жовтня 2006 р.

Справа № 6/168/06

м. Одеса

          Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Сидоренко М.В.,

                                 Таценко Н.Б.

при секретарі судового засідання Кійко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Маляренко Д. С. –по довіреності

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на постанову господарського суду Миколаївської області від 12.04.2006 р.

по справі № 6/168/06

за позовом ТОВ „Арована”

до Миколаївської міської ради

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Корабел”

про скасування рішення

У березні 2006 року ТОВ „Арована” звернулось до господарського суду з адміністративним позовом до Миколаївської міської ради про скасування п. 2.6 рішення Миколаївської міської ради від 24.02.2006 р. №43/25 як незаконного.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 12.04.2006 р. (суддя Ткаченко О. В.) скасовано п. 2.6 рішення Миколаївської міської ради від 24.02.2006 р. №43/25.

Постанова вмотивована наступним: п. 1.45 рішення №138 про погодження місця  розташування земельної ділянки позивачу, було прийнято у встановленому порядку і у відповідності  з Земельним кодексом України і Законом „Про місцеве самоврядування в Україні”; відповідно до ст. 5.2 Регламенту Миколаївської міської ради IV скликання в рішенні міської ради повинно бути посилання на закон, на підставі якого воно прийнято; з п.2.6 рішення №43/25 не вбачається  всупереч яким правовим нормам було прийнято п. 1.45 рішення №138  і на підставі якого закону воно було скасовано; в порушення вимог ст. 36 положення про комісії Миколаївської міської ради IV скликання протокол профільної комісії міської ради від 01.02.2006 р. №149, на який посилається в рішенні відповідач, не містить ані обгрунтування, ані посилання на норму законодавства; посилання на ст. 5 ЗУ „Про основи містобудування” безпідставні, оскільки відсутні посилання на неї в рішенні та сама норма не передбачає можливості скасування рішення про погодження місця розташування  земельної ділянки лише на підставі звернення громадян; твердження відповідача про незабезпечення  права участі мешканців  спростовується угодою з Об’єднанням співвласників житлового будинку №48 про погодження будівництва.

Ухвалою від 19.05.2006 р. судом першої інстанції відповідно до ст. 169 КАС України виправлені описки, допущені в мотивувальній частині постанови.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, Миколаївська міська рада звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 12.04.2006 р.  та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити ТОВ „Арована” у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції  зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому скаржник зазначає наступне: Миколаївською міською радою ніколи не приймалось та в матеріалах справи не міститься рішення під №138, яке  містило п. 1.45 про погодження місця розташування земельної ділянки; судом не було встановлено порушень Миколаївською міською радою Конституції та законів України, а наведено лише посилання на Регламент Миколаївської міської ради IV скликання та Положення про постійні комісії Миколаївської міської ради IV скликання, які є локальними нормативними актами; в мотивуючій частині оскаржуваного рішення міститься посилання на ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” та на Земельний кодекс України, у вирішальній частині  рішення чітко і конкретно сформульоване рішення та зазначена підстава його прийняття, в заключній частині зазначена постійна комісія  міської ради з питань регулювання земельних відносин, архітектури та будівництва, на яку покладається контроль за виконанням  даного рішення, отже оскаржуване рішення цілком  відповідає вимогам ст. 5.2 Регламенту Миколаївської міської ради IV скликання; оскаржуване рішення прийнято міською радою відповідно до положень ч.5 ст.8 Закону України „Про основи містобудування”   за результатами розгляду  звернення мешканців багатоповерхового житлового будинку №48 по пр. Миру, в якому міститься посилання на те, що погодження будівництва було укладено головою ОСББ з порушенням статуту та без проведення зборів членів ОСББ.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ „Арована” вказує на виправлення судом першої інстанції допущених у  постанові описок; в діях Миколаївської міської ради  вбачається порушення Регламенту Миколаївської міської ради IV скликання, затвердженого рішенням Ради, отже обов’язкового для виконання відповідно до ст. ст. 144 Конституції України, ст. 26  ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”; Рада визнає порушення нею Регламента; ст. 5 ЗУ„Про основи містобудування” не регулює порядку погодження питань вилучення земельних ділянок і т. д.; договір позивача з ОСББ „Корабел” укладений відповідно до законодавства і має виконуватись сторонами; незаконність прийняття п. 2.6 рішення  №43/25 встановлена перевіркою  прокуратури м. Миколаєва з внесенням подання прокурора м. Миколаєва,  яке рішенням Миколаївської міської ради №3/29 від 14.07.2006 р. взято до відома без заперечень.

На підставі наведеного   позивач просить оскаржувану постанову залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

04.09.2006 р. Миколаївською міською радою заявлене клопотання про зупинення провадження у справі №6/168/06 до набрання  законної сили  судовим рішенням  в господарській справі №16/357/06, предметом спору в якій є недійсність угоди №01-01 від 20.12.2005 р.  між ТОВ „Арована” та ОСББ „Корабел”.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.09.2006 р.  до участі у справі на підставі ст. 53 КАС України  залучено Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Корабел”  в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

21.09.2006 р.  від третьої особи надійшло клопотання  про зупинення провадження у даній справі  у зв’язку  з прийняттям 18.09.2006 р.  господарським судом Миколаївської області  рішення  у справі №16/357/06 за позовом ОСББ „Корабел”  до ТОВ „Арована”, яким задоволено позов третьої особи  і визнано  недійсною угоду №01-01 від 20.12.2005 р.

Відповідач та третя особа мотивують  заявлені клопотання обставиною покладення оспорюваної угоди  в основу оскаржуваної постанови,  впливу рішення у господарській справі на оцінку  апеляційним судом доказів.

Судовою колегією  вказані клопотання розглянуті в судових засіданнях  і відхилені за відсутності  процесуальних підстав,  визначених п. 1 ч. 3 ст. 156 КАС України  умовою  зупинення  провадження у справі, а саме неможливості  розгляду адміністративної справи №6/168/06 до вирішення пов’язаної з нею господарської справи №16/357/06.

На таку неможливість не вказують  і заявники  клопотань, а їх ствердження про суттєвий  вплив результатів судового оспорювання угоди №01-01 від 20.12.2005 р. не уявляється  переконливою і достатньою підставою для застосування п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України.

У засіданнях суду апеляційної інстанції представники позивача і відповідача підтримали свою процесуальну позицію, викладену у запереченнях на апеляційну скаргу і в апеляційній скарзі. Крім того,  представник ТОВ „Арована” наполягає на тому, що оскаржуване рішення Миколаївської міської ради прийняте з перевищенням повноважень,  наданих Раді як органу місцевого самоврядування згідно Конституції України та ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Представник Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Корабел” (надалі –Об’єднання) підтримує доводи апеляційної скарги, вважає оскаржувану постанову незаконною і наполягає на тому, що при прийнятті Миколаївською міською радою рішення №40/16 від 22.12.2005 р.  про  погодження розміщення земельної ділянки для будівництва  комплексу  магазинів по просп. Миру, в районі буд. №48, не були враховані інтереси  мешканців житлового будинку.

Судом першої інстанції  встановлено та підтверджено в ході апеляційного провадження  наступне.

Рішенням Миколаївської міської ради №40/16  від 22.12.2005 р. „Про погодження місць розташування об’єктів, резервування земельних ділянок на термін виконання проектно-вишукувальних робіт  юридичним особам та громадянам, внесення змін до рішень  міської ради  та виконкому міської ради” ТОВу „Арована”  погоджено місце розміщення земельної ділянки орієнтовною площею 4200 кв. м за рахунок земель міста, не наданих у власність  або користування, для  будівництва  комплексу   магазинів по просп. Миру в районі багатоповерхового будинку №48; дозволено  виконання проектно-вишукувальних робіт та зарезервовано цю земельну ділянку   строком на 1 рік за умови дотримання пропозицій постійної комісії  міської ради з питань  регулювання земельних відносин, архітектури та будівництва, та збереження зелених насаджень. Підставою прийняття рішення (п.1.45 рішення) зазначено протокол профільної постійної комісії  №138 від 09.11.2005 р.

Згідно з матеріалами  погодження місця розташування земельної ділянки  ТОВ „Арована” були отримані необхідні погодження  та висновки  від органів земельних ресурсів, природоохоронних, санітарно-епідеміологічних, органів архітектури та містобудування, охорони культурної спадщини (а.с. 20-27), отриманий акт вибору земельної ділянки (а.с. 28-30) з погодженням усіх служб.

18.01.2006 р. до Миколаївської  міської ради (надалі –Рада) надійшло звернення  мешканців  будинку №48 по просп. Миру, де  висловлювалась категорічна незгода з будівництвом комплексу магазинів ТОВ „Арована”, вказувалось на порушення  прав мешканців, підписання головою правління Об’єднання згоди на будівництво без проведення зборів мешканців.

На засіданні постійної комісії Ради  з питань регулювання  земельних відносин, архітектури та будівництва 01.02.2006 р. було розглянуто протокольне доручення  40 сесії міської ради  про додаткове вивчення конфліктної ситуації  з питання узгодження місця розташування   земельної ділянки  по просп. Миру, №48, і вирішено  відмовити ТОВ „Арована” у розміщенні об’єктів торгівлі  на газонній частині  по просп. Миру  в районі  житлового будинку  №48, рекомендовано  внести це питання на розгляд чергової сесії міської ради.

Рішенням 43 сесії Миколаївської міської ради IV скликання №43/25 від 24.02.2006 р. (п. 2.6). „Про погодження  місць для розташування об’єктів, резервування земельних ділянок на термін виконання  проектно-вишукувальних робіт  юридичним особам та громадянам, внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради” пункт 1.45 розділу 1 рішення Ради від 22.12.2005 р. №40/16 та протокол  профільної постійної комісії  від 09.11.2005 р. №138 скасовані.  Підставою визначений протокол  профільної комісії №149 від 01.02.2006 р. і звернення мешканців  буд. №48 по просп. Миру від 18.01.2006 р. до міської ради стосовно  відмови у розміщенні.

Пункт 2.6 рішення №43/25 від 24.02.2006 р. прийнятий Радою з зазначенням ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” та Земельного кодексу України як правової підстави його прийняття Радою.

Вважаючи, що п. 2.6 рішення №43/25 від 24.02.2006 р.  порушує його права та охоронювані законом інтереси, ТОВ „Арована”  вимагає його  скасування в судовому порядку  у зв’язку з його протиправністю.

Місцевий господарський суд задовольнив позов, ухваливши оскаржувану постанову від 12.04.2006 р., в якій дійшов  висновку про необгрунтованість  нормами чинного законодавства оскаржуваного рішення Ради.

Перевіривши матеріали справи, правильність  застосування  судом норм матеріального і процесуального  права, заслухавши пояснення представників  осіб, які приймають участь у справі, судова колегія  не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлюється, що органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи   місцевого  самоврядування в    межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до преамбули ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” цей Закон  відповідно  до  Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Ст. 24 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлює наступне: правовий   статус   місцевого   самоврядування  в  Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону; органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч.ч. 1, 3 ст. 24 Закону).

Відповідно до ст. 25 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні,   міські   ради  правомочні  розглядати  і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 цього Закону виключно  на  пленарних  засіданнях  сільської,  селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Перелік повноважень міських рад у галузі земельних відносин наведений у ст. 12 Земельного кодексу України (від 25.10.2001 р.) і не містить  визначення права міської ради скасовувати власні рішення з питань  регулювання земельних відносин.

До виключної компетенції міських рад Законом віднесено, зокрема,  скасування актів виконавчих органів  ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

Рішення виконавчого комітету ради з питань,  віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою (ч. 9 ст. 59 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”).

Відповідно до ч. 10 ст. 59 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішення Миколаївської міської ради №40/16 від 22.12.2005 р. (п. 1.4.5) не є рішенням виконавчого органу цієї ради, тому  скасування Радою своїм рішення власного попереднього рішення з посиланням на Земельний кодекс України  та ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” здійснено з перевищенням повноважень, визначених Конституцією та законами України.

У випадку невідповідності  рішення органу місцевого самоврядування положенням Конституції та законів України таке рішення визнається незаконним за позовом особи, яка вважає, що  її права чи інтереси у сфері, що регулюється цим рішенням, порушені.

Наведений висновок випливає з приписів ч. 2 ст. 55 Конституції України, ст. ст. 6, 104 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 10 ст. 59 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Враховуючи, що питання погодження ТОВ „Арована” місця розміщення  земельної ділянки  для будівництва комплексу магазинів  стосується  прав та інтересів мешканців будинку  №48  по просп. Миру у м. Миколаєві, які утворили Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Корабел” з метою забезпечення, серед іншого, благоустрою прибудинкової території, та для захисту прав і інтересів членів Об’єднання (власників квартир будинку) –п. 2.1 Статуту ОСББ „Корабел”, приймаючи до уваги юридичний інтерес Об’єднання  до прийнятих  Миколаївською міською радою рішень, право оскарження скасованого Радою п. 1.45  рішення №40/16 від 22.12.2005 р. в контексті  приписів п. „г” ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України належить саме цій  юридичній особі  і може бути реалізоване  в порядку  та у строки, встановлені законом.

Миколаївська міська рада, прийнявши оскаржуване рішення №43/25 від 24.02.2006 р. (п. 2.6), діяла, таким чином, з перевищенням повноважень, не дотрималась  принципу рівності зацікавлених осіб перед законом, не врахувала право ТОВ „Арована” на участь у процесі прийняття рішення (підтвердженням останнього є витяг із стенограми 43-ої сесії Миколаївської міськради від 17.02.2006р., залучений до матеріалів справи за клопотанням  позивача 17.10.2006 р.).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Миколаївська міська рада як суб’єкт владних повноважень не довела суду правомірність п. 2.6 рішення №43/25 від 24.02.2006р. і зайняла позицію обгрунтування порушення вимог  чинного законодавства при прийнятті п. 1.45  рішення №40/16 від 22.12.2005р., яке не виступає предметом оскарження в даній справі, відповідно, її пояснення та надані нею докази спрямовані цілком на досягнення цієї мети і не враховують приписи ст. ст. 69, 70, 71, 138 ч. 1 КАС України щодо визначення доказів в адміністративному судочинстві, розподілу тягаря доказування у справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень, поняття „предмет доказування” в адміністративній справі.

Колегія суддів зауважує, що позивачем при поданні позову про скасування рішення №43/25  від 24.02.2006 р. (п. 2.6) наведені підстави його протиправності не вказуються, що не поставляє суд права встановлювати його невідповідність Конституції України та ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”, а зважаючи на приписи ч. 3 ст. 2, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 9, ч. 2 ст. 11, ст. 159 КАС України  - вважати це своїм обов’язком. Всупереч викладеному, місцевий господарський суд  не звернув увагу  на вирішальне  значення для  розгляду цієї справи  обставини перевищення  Радою своїх повноважень  при прийнятті оскаржуваного рішення, і ухвалив оскаржувану  постанову з мотивів невідповідності п. 2.6 рішення Ради Регламенту Миколаївської міської ради IV скликання, дійшовши в результаті правомірного і правильного висновку про його протиправність.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги Миколаївської міської ради стосовно незазначення  судом першої інстанції порушення Радою положень Конституції та законів України уявляються слушними, однак не можуть бути визнані підставою скасування оскаржуваної постанови від 12.04.2006 р., оскільки місцевий господарський суд  правильно вирішив справу по суті заявленого адміністративного позову і відновив становище, яке існувало до порушення Радою прав та інтересів ТОВ „Арована”, з дотриманням приписів ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведена в апеляційній скарзі правова позиція Ради стосовно прийняття нею оскаржуваного рішення відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ „Про основи містобудування” відхиляється судом  апеляційної інстанції як хибна:  адже межі повноважень  міських рад нормами ЗУ „Про основи містобудування” не встановлюються, у т. ч. і сфері  регулювання земельних відносин; жодна з норм  цього Закону не наділяє міську раду  правом скасовувати власні рішення  за зверненням будь-яких осіб.

Питання погодження будівництва без врахування  думки членів ОСББ „Корабел”, підписання угоди №01-01 від 20.12.2005р.  головою Об’єднання  без проведення загальних зборів не входять до предмету доказування у даній справі, оскільки стосуються прийняття  Радою  рішення №40/16 від 22.12.2005 р. , яке є чинним і до теперішнього часу ніким не оскаржено, в судовому порядку не скасовано.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова від 12.04.2006 р. є законною, ухвалена відповідно до норм  матеріального і процесуального права  на підставі  правильно встановлених обставин, що мають значення для справи і підтверджуються її матеріалами. тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Разом з тим, ухвалюючи постанову, суд  першої інстанції  не дотримався  вимог п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України і не  зазначив висновок про задоволення адміністративного позову в резолютивній частині постанови, у зв’язку з чим, резолютивна частина постанови від 12.04.2006 р. підлягає редакційному доповненню відповідного змісту.

Керуючись ст. ст. 94, 160 ч. 3, 167 ч. 4, 185, 195, 196, 198, 200,

205 ч. 1 п. 1, 206, п. 6 розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  Миколаївської міської ради залишити без задоволення, постанову господарського суду Миколаївської області від 12.04.2006 р. –залишити без змін, доповнивши резолютивну  частину постанови висновком  про  задоволення позову та виклавши резолютивну частину  постанови в наступній редакції.

"1.          Позов ТОВ „Арована” задовольнити.

 2. Скасувати п. 2.6 рішення Миколаївської міської ради №43/25 від 24.02.2006р. „Про погодження місць для розташування земельних ділянок на термін виконання проектно-вишукувальних робіт юридичним особам  та громадянам, внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради.”

3.          Відшкодувати ТОВ „Арована” з місцевого бюджету м. Миколаєва 3, 40 грн. сплаченого судового збору за квитанцією від 17.03.2006 р.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили  з моменту її проголошення відповідно до ст. 254 КАС України.

Право, порядок та строк  касаційного оскарження  визначаються згідно ст. ст. 13, 211, 212 КАС України.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 23.10.2006 р.

Головуючий суддя:                                                                                Мишкіна М. А.

Судді:                                                                                                        Таценко Н. Б.

                                                                                                                            

                                                                                                       Сидоренко М. В.