ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"19" жовтня 2006 р. | Справа № 29-8/158-06-3944А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: В.Б.Туренко
Суддів: А.М. Жукової, Л.В.Поліщук
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача - не з’явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином
від відповідача –Дяченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ВАТ „Одеське шахтоуправління”
на постанову господарського суду Одеської області від 16.08.2006р.
у справі № 29-8/158-06-3944А
за позовом ВАТ „Одеське шахтоуправління”
до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси
про визнання нечинним рішення
встановив:
ВАТ „Одеське шахтоуправління” в травні 2005 року звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправним та нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси від 27.02.2006р. № 158 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками внесків за вересень 2005р. на суму 7515,72грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що з рішення неможливо встановити, що послужило підставою для його прийняття; яка саме сума страхових внесків та за який період, на думку відповідача, несплачена або несвоєчасно сплачена позивачем; скільки днів складає затримка сплати; яким чином розраховані суми фінансових санкцій. Крім того, ВАТ „Одеське шахтоуправління”, посилаючись на угоду про розстрочення погашення заборгованості, згідно листа УПФ в Малиновському р-ні м. Одеси №9671/02 від 07.12.2005р. та доданим до нього графіком, затвердженим Головою Малиновської райадміністрації м. Одеси за погодженням із начальником Управління ПФУ в Малиновському р-ні м. Одеси, вважає, що сторонами були змінені строки погашення заборгованості позивача за серпень-жовтень 2005р. по сплаті страхових внесків. Відповідно до вказаного графіку, позивач станом на 27.02.2006р. повинен був погасити заборгованість в сумі 20 000,00грн. а фактично сплатив 33 883,09грн. В підтвердження чого надав платіжні доручення, тому, на його думку, застосування фінансових санкцій є неправомірним. (а.с.2).
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач послався, по-перше, на пропуск десятиденного строку на оскарження в судовому порядку рішення пенсійного органу, встановленого Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”; по-друге, Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” не передбачено та не зобов’язано виконавчі органи ПФУ вказувати в рішенні про застосування фінансових санкцій весь розрахунок фінансових санкцій (штрафу) та пені; по-третє, листом від 07.12.2005р. за № 9671/02, на який посилається підприємство, його було попереджено про необхідність одночасно з погашенням недоїмки, згідно графіку, обов’язково сплачувати поточні платежі, але останнім поточні платежі у повному обсязі не здійснювались. Всі сплачені ним суми зараховувались в рахунок сплати боргу у порядку календарної черговості його виникнення. Пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення їх від сплати не можуть встановлюватися законодавством. Тому, позивач не звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків за вересень 2005р. (а.с.47-49).
Постановою господарського суду Одеської області від 16.08.2006р. (суддя Аленін О.Ю.) у позові відмовлено з мотивів недоведеності позивачем підстав вважати оскаржуване рішення пенсійного органу протиправним і судом такі підстави не встановлені.
Не погодившись із постановою, ВАТ „Одеське шахтоуправління” звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив про безпідставність апеляційної скарги, у зв’язку з чим просив залишити її без задоволення.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги частково, виходячи із наступного.
ВАТ „Одеське шахтоуправління” є страхувальником і платником страхових внесків відповідно із п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058 (із змінами).
Згідно ч. 6, 12 ст. 20 цього Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників (роботодавців), є календарний місяць. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Статтею 106 вказаного Закону встановлена відповідальність у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначенні статтею 20 означеного Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 5 ст.106 Закону № 1058 визначений порядок погашення недоїмки, а саме: за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Згідно ч.8, 9, 12 ст.106 Закону № 1058, на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, накладається штраф залежно від строку затримки платежу у розмірах: 10% своєчасно несплачених зазначених сум –при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20% зазначених сум –при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50% зазначених сум –при затримці понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу; нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.
За дорученням голови Одеської обласної державної адміністрації, Управлінням ПФУ в Малиновському районі м. Одеси 07.12.2005р. був складений графік погашення недоїмки по страховим внескам, пені та фінансових санкціях, який підписаний керівником, головним бухгалтером, головою профспілки ВАТ „Одеське шахтоуправління”, інспектором ПФУ, погодженим з начальником Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси та затвердженим Головою Малиновської райадміністрації м. Одеси.(а.с. 6, 82, 84, 85).
Із зазначеного графіку вбачається, що ВАТ „Одеське шахтоуправління” розстрочено борг в загальній сумі 64309,09грн. (у т.ч. недоїмка –59350,32грн., пеня –749,35грн., фінансові санкції –4200,42грн.), який підлягав сплаті: в грудні 2005р. в сумі 20000,00грн., І кварталі 2006р. –10000,00грн., ІІ кварталі 2006р. –15000,00грн., ІІІ кварталі 2006р. –14350,32грн., ІV кварталі 2006р. –4949,74грн. (штраф і пеня). Тобто зазначений графік має всі істотні умови, необхідні для договору.
Таким чином, строки погашення недоїмки змінені графіком за погодженням усіх зацікавлених осіб, а тому не має підстав не приймати це до уваги при вирішенні питання про нарахування штрафних санкцій та пені за порушення зазначених строків сплати. Посилання відповідача на ч. 6 ст. 18 Закону № 1058, є необґрунтованим, оскільки у даному випадку не встановлювалися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Можливість відстрочення або розстрочення сплати страхових внесків законодавством не виключена, про що свідчить п.10.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.02.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Мінюсті України 16.01.2004р. за № 64/8663 (із змінами та доповненнями).
Матеріали справи містять картки особового рахунку страхувальника, що ведуться пенсійним органом, в яких відображені: терміни щомісячної сплати страхових внесків, суми нарахованих внесків до сплати, дати та суми перерахованих страхувальником коштів, нараховані суми фінансових санкцій по кожному базовому звітному періоду та суми їх зарахування в оплату. (а.с. 59-61, 65-66).
Проаналізувавши наведені в них дані, колегія встановила, що у загальну суму розстроченого боргу 64309,09грн. включено:
- згідно картки особового рахунку (32%, 4%, 42%) частково несплачена недоїмка за VІІІ.2005р. в сумі 11228,21грн., недоїмка за ІХ.2005р. –22022,30грн. та за Х.2005р. –21196,05грн., всього недоїмка станом 04.12.2005р. склала 54446,56грн. і штрафна санкція –4120,28грн. (а.с. 59-60).
- згідно картки особового рахунку (1% - 5%) частково несплачена недоїмка за VІІ.2005р. в сумі 839,99грн., недоїмки за VІІІ.2005р. –1331,77грн., ІХ.2005р. –1392,56грн., Х.2005р. –1339,41грн., усього недоїмка станом на 04.12.2005р. склала 4903,96грн. і штрафна санкція –80,14грн. (а.с. 65-66)
- згідно розрахунку по пені –749,35грн. (а.с. 63, 68)
З урахуванням графіку погашення: до 31.12.2005р. підлягало сплаті 20000,00грн. (погашення недоїмки за VІІ.2005р. в сумі 839,99грн., за VІІІ.2005р. 12559,98грн. (1331,77+11228,21) та частково за ІХ.2005р. в сумі 6600,03грн.;
до 31.03.2006р. (І квартал 2006р.) підлягало сплаті 10000грн. –вся сума у часткове погашення недоїмки за ІХ.2005р.;
до 30.06.2006р. (ІІ квартал 2006р.) підлягало сплаті 15000,00грн. (решта недоїмки за ІХ.2005р. в сумі 6814,83грн. та частково за Х.2005р. в сумі 8185,17грн.);
до 30.09.2006р. (ІІІ квартал 2006р.) підлягало сплаті 14350,32грн. –залишок недоїмки за Х.2005р.
до 31.12.2006р. (ІV квартал 2006р.) підлягало сплаті 4949,74грн. у погашення пені та штрафної санкції.
Таким чином, станом на 27.02.2006р. (день прийняття пенсійним органом оскарженого позивачем рішення) підприємство повинно було сплатити 20000,00грн. (строк першого платежу, згідно графіка). Відповідно до довідки про перерахування останнім коштів, наданої відповідачем, позивач перерахував: 14.02.2005р. –2545,00грн.; 18.01.2006р. –1240,00грн., 26.01.2006р. –16698,09грн., 30.01.2006р. –10000,00грн., 10.02.2006р. –2640,00грн., 21.02.2006р. –2000,00грн., тобто загальну суму 35123,09грн. (а.с. 58), допустивши при цьому прострочку платежу на суму 1240,00грн. на 18 днів, на суму 9614,97грн. на 26 днів при настанні строку погашення недоїмки за VІІІ.2005р., а також порушив строк часткового погашення недоїмки за ІХ.2005р. на суму 6600,03грн. на 26 днів. (839,99 –погашено повністю своєчасно 14.12.2005р.; 12559,98 –погашено: 14.12.2005р. в сумі 1705,01грн. без прострочення; 18.01.2006р. в сумі 1240,00грн. з прострочкою 18 календарних днів; 26.01.2006р. в сумі 9614,97грн. з прострочкою 26 календарних днів; 6600,03 –погашено повністю 26.01.2006р. з прострочкою 26 календарних днів).
Отже, сума штрафної санкції за несвоєчасне погашення частини недоїмки за ІХ.2005р. складає 660,00грн. (6600,03Ч10%) і пені –171,60грн. (6600,03Ч26Ч0,1%).
З огляду на наведене рішення пенсійного органу, яким застосовувались фінансові санкції за ІХ.2005р., підлягає визнанню нечинним частково, за виключенням вищезазначених сум штрафу та пені.
Посилання відповідача на те, що позивач одночасно із погашенням недоїмки згідно графіку, повинен був сплачувати поточні платежі, не впливає на вищевикладений висновок судової колегії, оскільки ч.5 ст.106 Закону №1058 встановлено, що у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Безпідставним є посилання пенсійного органу на пропуск десятиденного строку на оскарження його рішень, встановленого ч. 2 п. 13 ст. 106 Закону № 1058, оскільки цей строк застосовується лише, коли страхувальник оскаржує рішення до вищого органу Пенсійного фонду, а якщо у судовому порядку, то слід керуватися ст.99 КАС України, який набрав чинності з 01.09.2005р.
Вищевикладені обставини не були враховані судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
Апеляційну скаргу ВАТ „Одеське шахтоуправління” задовольнити частково.
Постанову господарського суду Одеської області від 16.08.2006р. зі справи № 29-8/158-06-3944А скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси від 27.02.2006р. № 158 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 5560,00грн. та пені в сумі 1124,12грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя А.М. Жукова
Суддя Л.В. Поліщук