ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2006 р. Справа № 12/7115
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Вечірка І.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Воробйовій Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Босий А.П., довіреність № 119 від 03.01.2006 року; Горлевський Б.К.,довіреність № 2331 від 03.01.2006 року,
від відповідача: Бернада Л.О., довіреність №280 від 25.07.2006 року; Горбань О.В., довіреність № 279 від 24.07.2006 року,
від третьої особи: Марковський В.М., довіреність № 949 від 25.07.2006 року,
від прокуратури: Стражник О.В., посвідчення № 180 від 07.09.2005 року,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі відділу маркетингу та збуту Хмельницького міського району електричних мереж, м. Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "28" березня 2006 р. у справі № 12/7115 (суддя Шпак В.О.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі відділу маркетингу та збуту Хмельницького міського району електричних мереж, м. Хмельницький
до Будинкоуправління № 2 КЕЧ Хмельницького району, м. Хмельницький,
заучастю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Хмельницького КЕВ, м. Хмельницький
та за участю Військової прокуратури Хмельницького гарнізону, м. Хмельницький
про стягнення 4634121,02 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28 березня 2006 року у справі № 12/7115 відмовлено у позові Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі відділу маркетингу та збуту Хмельницького міського району електричних мереж до Будинкоуправління № 2 КЕЧ Хмельницького району, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Хмельницького КЕВ, про стягнення 4634121,02 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі відділу маркетингу та збуту Хмельницького міського району електричних мереж звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 28 березня 2006 року у справі № 12/7115 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- суд взяв до уваги докази, які не були злучені до справи в порядку, передбаченому ст. 33 та ст. 38 ГПК України;
- згідно п. 7.8 Правил користування електроенергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 22.08.2002 року № 928, остаточний розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється споживачем відповідно до показів розрахункових приладів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором. Відповідно, підставою для розрахунків є подані відповідачем рапорти про кількість спожитої електроенергії;
- на думку позивача, між ним, відповідачем та Хмельницькою КЕЧ було укладено за своєю правовою природою договір купівлі-продажу електричної енергії, за яким Будинкоуправління № 2 мало самостійно проводити оплату за спожиту електроенергію;
- відповідно до п. 1.10 Правил користування електроенергією (в редакції на момент укладення угоди № 1742) споживачі, які передають електроенергію від своїх електростанцій, укладають з електропостачальною організацією договір на загальну (сумарну) кількість електроенергії, що передається, з урахуванням електроспоживання населенням. Електроенергія передавалась відповідачу саме з врахуванням цього споживання;
- підписання відповідачем акту звірки станом на 01.06.2002 року свідчить про визнання ним боргу по договору про перевід боргу, й відповідно, тягне за собою переривання перебігу позовної давності.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги.
Відповідач в своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу та його представники в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не визнали. Вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначають, що копія висновку судово-бухгалтерської експертизи по справі № 14/7/5306 була надано відповідачем в судовому засіданні. Крім того, розрахунки відповідача відповідають розрахункам, зробленим експертом, та не заперечуються позивачем. Вказують, що посилання позивача на те, що підставою для розрахунків є рапорти - звіти про спожиту електроенергію згідно показників лічильників, і між сторонами фактично склались відносини купівлі-продажу електроенергії, не узгоджуються з фактичними обставинами справи та вимогами законодавства. В звітах, які подавались відповідачем, вказано кількість електроенергії, яка була спожита всіма споживачами (юридичними та фізичними особами) військового містечка № 24 мікрорайону "Раково", а починаючи з листопада 2002 року відповідач вказував у рапортах також і кількість електроенергії, яка була спожита ним безпосередньо. Цей факт не заперечує і позивач, оскільки кількість спожитої електроенергії, що вказана в рахунках позивача, менше ніж в рапортах відповідача. Сам факт подачі рапортів не свідчить про погодження сторонами кількості струмоприймачів, за які повинен платити відповідач, оскільки вказане згідно Правил повинно зазначатись у договорі.
Прокурор та представник третьої особи в судовому засіданні заперечили проти вимог апеляційної скарги, просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокурора, розглянувши матеріали справи, а також оглянувши матеріали справи № 14/7/5306, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено.
В листопаді 2001 року між ВАТ "Хмельницькобленерго" (Енергопостачальна організація"), Хмельницькою КЕЧ району ("Споживач") і Будинкоуправлінням № 2 (Субспоживач) було укладено угоду № 1742 про порядок розрахунків за спожиту електроенергію (а.с. 137-138, т. 1).
Пунктом 1 вказаної угоди встановлено, що у зв’язку з відсутністю у Споживача ліцензії на постачання електричної енергії, Субспоживач цією угодою переводиться на прямі розрахунки з Енергопостачальною організацією. Відповідно до п. 4 угоди починаючи з 12 листопада 2001 року плата за електроенергію, спожиту Субспоживачем від мереж Споживача, проводиться Субспоживачем на розрахунковий рахунок Енергопостачальної компанії. Згідно п.11 угоди № 1742 прилади обліку спожитої електроенергії на період укладення договору вказуються в додатку до договору. Дана угода є нєвід’ємною частиною договору на користування електроенергією № 380 від 04.08.1998 року (а.с. 7-8, т. 1).
01 квітня 2002 року між Хмельницькою КЕЧ району (Боржник), Будинкоуправлінням № 2 (Споживач) та ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" (Кредитор) було укладено договір про перевід боргу, відповідно до якого Боржник передає фактичному Споживачу борги за використану електричну енергію в сумі 1591076,00 грн. Відповідно до п. 2.2 договору Кредитор перереєстровує на підставі цього договору та акту звірки заборгованість Боржника на Споживача.
Позивач обґрунтовує свій позов тим, що Будинкоуправління № 2 не є Електропостачальною організацією, але на його балансі знаходяться житлові будинки мікрорайону "Раково", тому воно несе всі витрати по забезпеченню його електричною енергією та проводить розрахунки, приймаючи платежі від населення. В порушення умов угоди відповідач розрахунки за спожиту електроенергію в повному обсязі не проводив і за період з 01 грудня 2001 року по листопад 2005 року заборгував перед позивачем за використану електроенергію суму у розмірі 3473323,70 грн. Крім того, відповідач не здійснив розрахунки з позивачем згідно договору від 01.04.2002 року про перевід боргу в сумі 1591076,00 грн.
Відносини між енергопостачальними компаніями і споживачами електричної енергії регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, зареєстрованою в Мін'юсті України 02.08.1996 року за № 417/1442 (надалі Правила).
Пункт 1.1 Правил дає наступні визначення:
- Споживач електричної енергії (Споживач) - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
- Субспоживач - це Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальною організацією через мережі електропередавальних організацій та основного Споживача, до мереж якого він приєднаний.
Відповідно до п.1.7 Правил користування електричною енергією здійснюється на підставі договору про надання доступу до місцевої (локальної) електромережі (додаток 1 до Правил), що укладається між Споживачем і електропередавальною організацією, до мереж якої приєднані електроустановки споживача, і договору про постачання електричної енергії (додаток 2 до Правил), що укладається між електропостачальною організацією і споживачем електричної енергії.
Згідно п.1.10 Правил (в редакції, чинній на момент укладання угоди № 1742) основні споживачі, які передають та постачають електричну енергію субспоживачам, укладають з електропостачальною організацією договір на сумарний обсяг електроенергії.
Такий договір № 380 укладений між Позивачем і Хмельницькою КЕЧ району. Взаємини споживачів та субспоживачів, в тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договорами про постачання електричної енергії та про надання послуг (п. 1.10).
Як вбачається зі Статуту державного підприємства "Будинкоуправління № 2 Хмельницької КЕЧ району" (а.с. 128-131), основною метою діяльності підприємства є своєчасне і в повному обсязі виконання робіт по утриманню та ремонту будинків, що знаходяться у нього на балансі (утримання будинків військового містечка № 24 мікрорайону "Раково").
Згідно Порядку визначення нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов'язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій, затвердженого Наказом Держбуду України від 03.09.1999 року № 214, до переліку робіт з утримання будинків та прибудинкових територій входить забезпечення електроенергією ліфтів, освітлення сходових кліток та підвалів.
Відповідно до угоди № 1742 Будинкоуправління № 2 (Субспоживач), починаючи з 12.11.2001 року, проводив оплату за електроенергію, спожиту електроприймачами, які знаходяться в його обслуговуванні відповідно до мети його господарської діяльності, зокрема: освітлення сходових маршів, підвалів, дахів та ліфтів.
Відповідно до розрахунків Відповідача, які не заперечуються Позивачем, за період з 12.11.2001 року до 01.01.2004 року Відповідачем було спожито на зовнішнє освітлення, освітлення сходових маршів, підвалів, дахів будинків та для забезпечення роботи ліфтів електроенергії на суму 322994,20 грн., яка визначалась розрахунковим методом відповідно до Порядку визначення нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов’язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій.
Населенням Будинкоуправління № 2 за цей же період було спожито електроенергії на суму 2481473,61 грн. Відповідач загалом сплатив позивачу за цей період 1911130,94 грн., а населення перерахувало БУ № 2 за електроенергію кошти в сумі 1261069,63 грн. Відповідно, відповідачем станом на 01.01.2004 року переплачено позивачу за спожиту відповідачем електроенергію суму в розмірі 327068,11 грн.
Правильність цього розрахунку також підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи № 255 від 31 березня 2005 року у справі № 14/7/5306 за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України та ВАТ енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького району електромереж до Будинокуправління № 2 Хмельницької КЕЧ про стягнення 2263107,01 грн. та за зустрічним позовом Будинокуправління № 2 Хмельницької КЕЧ про визнання недійсною угоди № 1742 про порядок розрахунків за спожиту електроенергію (а.с. 29-32, т. 3, справа № 14/7/5306).
За період з 01.01.2004 року до 01.01.2005 року відповідачем було спожито електроенергії на освітлення сходових маршів, підвалів і дахів будинків та ліфти на суму 283015,00 грн. Населенням Будинкоуправління № 2 за цей же період було спожито електроенергії на суму 2512185,29 грн. Відповідач сплатив позивачу за цей період 1927313,89 грн., а населення перерахувало БУ № 2 за електроенергію кошти в сумі 1287246,57грн. Переплата Відповідача за фактично спожиту ним електроенергію становить 357052,32 грн.
Справа № 14/7/5306 була витребувана судом апеляційної інстанції з господарського суду Хмельницької області та її матеріали досліджені в судовому засіданні за участю представників сторін, третьої особи та прокурора.
Таким чином, кошти, які надходили до БУ № 2 від населення, перераховувалися останнім на рахунок позивача, що також підтверджується наданими представником відповідача платіжними дорученнями за 2001-2005 роки, які долучені до матеріалів справи.
Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що відповідач не несе відповідальності за несплату коштів за електричну енергію населенням. Судова колегія погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, угода № 1742 була укладена між трьома сторонами - ВАТ "Хмельницькобленерго" (Енергопостачальна організація), Хмельницькою КЕЧ району (Споживач) і Будинкоуправлінням № 2 (Субспоживач).
Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
З огляду на мету діяльності відповідача, останній уклав угоду на користування електроенергією в обсягах, необхідних для реалізації мети його діяльності, зокрема: забезпечення електроенергією ліфтів, освітлення сходових кліток, дахів та підвалів.
Враховуючи наведене положення законодавства, права та обов'язки за договором виникають лише у сторін цього договору.
З тексту угоди № 1742 не вбачається, що Будинкоуправління № 2 брало на себе зобов'язання по здійсненню оплати за електроенергію, використану населенням мікрорайону "Раково".
Отже, правові підстави для виникнення у Будинкоуправління № 2 зобов'язання зі сплати коштів за електроенергію, використану населенням, відсутні. Відповідно, у відповідача не виникає обов'язку нести відповідальність за несвоєчасну сплату зазначених коштів населенням.
Слід також зазначити, що населення є самостійним суб'єктом у відносинах, пов'язаних зі споживанням електроенергії. Ці відносини регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357.
Пункт 1 зазначених Правил встановлює, що вони регулюють відносини між громадянами (далі - споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками. Відповідно до п. 3 цих Правил споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником.
Тобто законодавцем для користування населенням електроенергією передбачено укладання двосторонніх договорів безпосередньо з енергопостачальником, а не через житлово-експлуатаційну організацію.
Судовою колегією враховується, що такі договори укладалися позивачем з окремим населенням мікрорайону "Раково" (а.с. 146-153, т. 3).
Що стосується доводів позивача про те, що підставою для розрахунків є подані відповідачем рапорти про кількість спожитої електроенергії, то судова колегія зазначає, що в рапортах відповідач вказував кількість спожитої електроенергії всіма споживачами військового містечка № 24 мікрорайону району. Враховуючи, що відповідач не брав на себе зобов'язань зі сплати коштів за електроенергію, використану населенням, рапорти про кількість спожитої електроенергії не можуть вважатися підставою для проведення розрахунків по зобов'язанням відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції за угодою № 1742 не підлягають задоволенню.
Відносно вимог про стягнення боргу згідно договору про перевід боргу № 59 від 01.04.2002 року з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції, то судова колегія також погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як зазначалося раніше, згідно п.2.2. договору про перевід боргу на підставі даного договору та акту звірки Хмельницький міський енергозбут перереєстровує заборгованість Хмельницької КЕЧ району в сумі 1591076,00 грн. на Будинокоуправління № 2.
Проте, зазначений акт звірки, який відповідно до умов договору про перевід боргу підтверджує заборгованість Хмельницької КЕЧ району перед Позивачем в сумі 1591076,00 грн., позивачем наданий не був.
Доводи позивача стосовно того, що заборгованість первісного боржника підтверджується поданими останнім рапортами, не приймаються судом до уваги, оскільки не дозволяють достовірно встановити суму заборгованості. Подані рапорти не відображають фактичну заборгованість боржника, адже останній міг здійснювати частковий або повний розрахунок за електроенергію. Будь-яких інших доказів, які підтверджують виникнення заборгованості Хмельницької КЕЧ району та її можливе погашення, сторонами надано не було.
Колегія суддів також вважає, що судом першої інстанції правомірно застосовано позовну давність до спірних правовідносин.
Посилання позивача на підписання відповідачем акту звірки станом на 01.06.2002 року, що свідчить про визнання ним боргу по договору про перевід боргу, й відповідно, тягне за собою переривання перебігу позовної давності, є безпідставними, оскільки з цього акту не вбачається, що сума заборгованості в розмірі 1931503,74 грн. виникла на підставі договору про перевід боргу і не має іншого походження. Судовою колегією враховано, що відповідачем не було здійснено жодних платежів на виконання договору про перевід боргу. Зазначене дозволяє зробити висновок, що відповідачем не вчинялись дії, які тягнуть за собою переривання перебігу позовної давності.
Отже, позовні вимоги про стягнення боргу згідно договору про перевід боргу № 59 від 01.04.2002 року не обґрунтовані належними доказами, заявлені після сплину строку позовної давності, й відповідно, не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі відділу маркетингу та збуту Хмельницького міського району електричних мереж до Будинкоуправління № 2 КЕЧ Хмельницького району, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Хмельницького КЕВ, про стягнення 4634121,02 грн..
Доводи Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі відділу маркетингу та збуту Хмельницького міського району електричних мереж спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Судова колегія вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 28.03.2006 року у справі № 12/7115 є законним, обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, підстав для його зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 28 березня2006 року у справі № 12/7115 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі відділу маркетингу та збуту Хмельницького міського району електричних мереж, м. Хмельницький - без задоволення.
2. Справу № 12/7115 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
судді:
Вечірко І.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 6 прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - третій особі
5 - Військовій прокуратурі Хмельницького гарнізону
6 - в наряд