ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
12.10.2006 року Справа № 14/247пд(15/52пд)
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Баннової Т.М.
Перлова Д.Ю.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від заявника Губська А.В., прокурор – головний
спеціаліст юридичного відділу,
посвідчення № 484 від 02.08.2006;
від позивача Ломакіна О.В., представник за
довіреністю № 1/с-83 від 27.06.2006;
від 1-го відповідача Стрижак Є.О., представник за
довіреністю № 1 від 03.07.2006;
від 2-го відповідача повноважний представник в
судове засідання не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційне подання Прокурора м. Алчевська,
м. Алчевськ Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 03.08.2006
по справі №14/247пд(15/52пд)
(суддя Лісовицький С.А.)
за позовом Прокурора м. Алчевська в інтересах
держави в особі Алчевської міської ради,
м. Алчевськ Луганської області
до 1-го відповідача Відкритого акціонерного товариства
„Алчевський завод будівельних
конструкцій”, м. Алчевськ Луганської
області
2-го відповідача Малого приватного підприємства
„Укрвторресурси”, м. Алчевськ
Луганської області
про визнання недійсним договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області, звернувся із заявою до господарського суду Луганської області про визнання недійсним договору оренди території №7 від 02.01.2002, який укладено між Відкритим акціонерним товариство „Алчевський завод будівельних конструкцій” (Орендодавець) та Малим приватним підприємством „Укрвторресурси” (Орендар).
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.08.2006 у справі №14/347пд(15/52пд) у задоволенні позову відмовлено.
В обґрунтування рішення місцевий господарський суд зазначив, що доказів того, що договір оренди укладений з метою користування земельною ділянкою, а не складською територією, краном та залізничними коліями, які є власністю першого відповідача, суду не надано, тому твердження прокурора про необхідність застосування до даного договору вимог, встановлених Земельним кодексом України та законом України „Про оренду землі” є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Не погоджуючись з даним рішенням, Прокурор м. Алчевська, м. Алчевськ Луганської області, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням від 11.08.2006 №7465, яким просить рішення господарського суду Луганської області від 02.08.2006 у даній справі скасувати, справу №14/347пд(15/52пд) направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник зазначив, що рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права при неповно з’ясованих обставинах, що мають значення для справи, таким, що ґрунтується на висновках, які не відповідають обставинам справи.
Перший відповідач – Відкрите акціонерне товариство „Алчевський завод будівельних конструкцій”, м. Алчевськ Луганської області, відзивом б/н від 13.09.2006 просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційне подання – без задоволення, оскільки наведені доводи про визнання договору оренди недійсним вважає безпідставними.
Другий відповідач – Мале приватне підприємство „Укрвторресурси”, м.Алчевськ Луганської області, відзивом від 20.09.2006 №20/09 з доводами апеляційного подання не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційне подання – без задоволення.
Позивач – Алчевська міська рада, м. Алчевськ Луганської області, запереченнями на відзиви від 09.10.2006 №1/с-166 погоджується із доводами за апеляційним поданням прокурора м. Алчевськ та вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 02.08.2006 є необґрунтованим, прийнято з порушенням норм матеріального права, без повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи, виводи суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, просить скасувати дане рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог прокурора м. Алчевськ.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.08.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційного подання Прокурора м. Алчевська, м.Алчевськ Луганської області, від 11.08.2006 на рішення господарського суду Луганської області від 03.08.2006 по справі №14/347пд(15/52пд) призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю. – судді.
У зв’язку з відпусткою судді Перлова Д.Ю. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.09.2006, на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю Перлова Д.Ю. виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №14/347пд(15/52пд) та введено до складу судової колегії суддю Єжову С.С.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відпусткою суддів Єжової С.С. та Лазненко Л.Л., їх виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №14/347пд(15/52пд) та введено до складу судової колегії суддів Баннову Т.М. та Перлова Д.Ю.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Алчевською міською радою, позивач у справі, видано відкритому акціонерному товариству „Алчевський завод будівельних конструкцій”, перший відповідач у справі, державний акт на право постійного користування землею, підписаний головою Алчевської міської ради народних депутатів 27.08.1993, за яким першому відповідачу, як землекористувачу, було надано в постійне користування 26,6085 га землі, в межах - згідно з планом землекористування, на підставі рішення від 21.08.1993 №470/13 (а.с.10,11,Т.1). Землю надано для експлуатації виробничих об’єктів і відвалів для промислово – технічних відходів.
02.01.2002 між відкритим акціонерним товариством „Алчевський завод будівельних конструкцій” (орендодавець) та малим приватним підприємством „Укрвторресурси” (орендар) укладено договір №7 про оренду складської території площею 2600 кв.м., козлового крану ККТ – 2, залізничних шляхів згідно акту передавання. (далі – Договір оренди) (а.с.13,14,Т.1).
Договір оренди від імені першого відповідача підписаний керуючим санацією Вільчинським С.Г. (а.с.14,Т.1).
Пунктом.1.2 Договору оренди зазначено, що мета оренди – зберігання, переробка, виконання навантажувально – розвантажувальних робіт матеріалів, що належать Орендодавцю (1-ий відповідач) в асортименті лом та відходів чорних металів.
Вступ орендаря у володіння і користування складською територією, обладнанням, механізмами настає одночасно з підписанням сторонами даного договору (п.2.1 Договору оренди).
02.01.2002 між першим відповідачем та другим відповідачем підписаний акт прийому – передачі до договору оренди (а.с.85,Т.1).
Строк дії Договору оренди сторони встановили до 21.12.2002 (п.1.3 Договору оренди).
28.02.2002 Алчевська міська рада, розглянувши клопотання першого відповідача від 07.02.2002, прийняла рішенням №42/16 про припинення його права постійного користування частиною земельної ділянки площею 14,51 га на вул. Чапаєва із загальної площі земельної ділянки 26.6075 га, тобто у постійному користуванні першого відповідача залишилась земельна ділянка площею 12,0985 га (а.с.12.Т.1).
01.03.2002 між першим відповідачем та другим відповідачем підписана додаткова угода до договору оренди території, згідно якої були внесені зміни до його умов стосовно площі складської території зі зменшенням її до 1250 кв.м (а.с.16,Т.1).
04.12.2002 сторони за договором оренди продовжили строк дії договору оренди до 31.12.2003, про що уклали додаткову угоду (а.с.17,Т.1).
За додатковою угодою від 17.12.2003 перший та другий відповідачі продовжили строк дії договору оренди до 31.12.2004 (а.с.18,Т.1).
Прокурор наполягає на тому, що в оренду було незаконно здано земельну ділянку, чим Алчевській міській раді завдають збитки у вигляді ненадходження орендної плати. Було порушено порядок укладення та державної реєстрації договору оренди.
Відповідно до положень Земельного кодексу України та Закону України “Про оренду землі” об’єктом договору оренди землі є земля (земельна ділянка).
Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (ст.2 Земельного кодексу України).
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України “Про оренду землі”).
Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін (ч.1 ст.15 Закону України “Про оренду землі”).
Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом (ч.4 ст.15 Закону України “Про оренду землі”).
Отже спірний договір має інший предмет оренди в ньому відсутні ознаки договору оренди землі.
Судова колегія аналізуючи матеріали справи вважає доводи прокурора та позивача необґрунтованими.
Вищий господарський суд України, скасовуючи своєю постановою від 18.05.2006 рішення господарського суду Луганської області від 15.11.2005 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 31.01.2006 по даній справі, зазначив що слід визначити дійсний предмет оспорюваного договору оренди, правовий режим майна, переданого в оренду, в тому числі встановити чи має предмет оренди (складська територія) асфальтне покриття.
За актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 138 від 14.06.2005 зазначено, що відходи металобрухту складуються на площі, що орендується, при цьому площа не має твердого покриття, але у даному акті не зазначено, яке саме покриття ділянки, чи воно взагалі відсутнє (а.с.54,Т.1).
Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації листом №1679 від 27.07.2006 повідомило суд, що згідно даних технічної інвентаризації від 15.11.2005 асфальтове покриття (замощення), що є власністю ВАТ „Алчевський завод будівельних конструкцій”, мається, знаходиться у непридатному технічному стані (а.с.28,Т.2).
Згідно інвентарних карток на балансі першого відповідача знаходиться козловий кран ККТ-3, підкранова площадка у тому числі шлакобетонне покриття – 1152 кв.м., шлакове покриття 360 кв.м (а.с.26,27,Т.2). Також на балансі врахований склад готової продукції площею з монолітним залізобетонним покриттям .
Згідно акту обстеження від 19.07.2006 ділянка, якою користувався другий відповідач, складається з частини складу готової продукції площею 240 кв.м., який має монолітне бетонне покриття, підкранового майданчика площею 480 кв.м., який має покриття у вигляді залишків шлакобетонного покриття і ділянки між складом та підкрановим майданчиком площею 150 кв.м. яка, як зазначено у акті, не має покриття (а.с.15-20,Т.2).
Перший відповідач стосовно ділянки площею 150 кв.м. зазначив у акті окрему думку, що ділянка має шлакобетонне покриття, але на час перевірки забруднена технологічними відходами.
З фототаблиці, складеної до акту, видно, що ділянка площею 150 кв.м. розташована між складом готової продукції та залізничною колією козлового крану, засмічена як промисловими відходами так і сміттям, по ній прокладено ще одну залізничну колію, яка прокладена на відповідний фундамент, ділянка шириною 5 м і має такий же вигляд як і шлакобетонне покриття під козловим краном. За договором оренди передані в оренду залізничні шляхи.
Отже, судова колегія вважає, що метою укладення оскаржуваного договору оренди від 02.01.2002 є користування складською територією, краном та залізничними коліями, які є власністю першого відповідача, оскільки спірний договір не містить жодної з зазначених істотних умов, що має містити договір оренди стосовно земельної ділянки відповідно до чинного законодавства.
Предметом договору оренди були виробничі об’єкти, в тому числі складська територія, а не земля.
За викладеним та з урахуванням фактичних обставини справи судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції є вірними. Твердження прокурора про необхідність застосування до даного договору вимог, встановлених Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі” є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та обставинах справи.
Крім того, до спірного договору мають бути застосовуватися наслідки передбачені ст.ст.22,23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у зв’язку із відкриттям процедури ліквідації першого відповідача (а.с.25,Т.2).
Судова колегія вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 07.07.2006 у справі №14/247пд(15/52пд) ґрунтується на повному та всебічному розгляді всіх обставин справи, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права та відповідає обставинам справи.
Підстав для скасування або зміни рішення не вбачається.
На підставі викладеного апеляційне подання не може бути задоволено, рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки скаржник звільнений від їх сплати Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.
За згодою представників сторін присутніх у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання прокурора м. Алчевська, м. Алчевськ Луганської області, від 11.08.2006 №7465 на рішення господарського суду Луганської області від 02.08.2006 у справі №14/247пд(15/52пд) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 02.08.2006 у справі №14/247пд(15/52пд) залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Т.М. Баннова
Суддя Д.Ю. Перлова