Справа № 2-а-1104/11   

  П О С Т А Н О В А   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

       28 січня  2011 року  Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим   

 у складі: головуючої судді –Андрєєвої О.М.,   

                при секретарі       –Шарапової К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до Управління ДАІ при ГУ МВС України в АР Крим  про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

       В с т а н о в и в :   

 Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ при ГУ МВС України в АР Крим про скасування постанови від 23.11.2010 року про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що  постановою інспектора ДПС УГАІ м. Сімферополя від 23.11.2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.   

З даною постановою позивач не погодився з тих підстав, що вона є необґрунтованою, оскільки 23.11.2010 року у 14.40 час. на вул.Севастопольскій, 10 в м.Сімферополі він почав маньовр обгону транспортного засобу,  коли мікроавтобус включив поворот праворуч та зупинився при узбіччі дорозі. Він проїхав мимо мікроавтобуса по дорозі, нікому не заважаючи. Проїхавши метрів 70-80 його було зупинено інспектором УГАІ, який повідомив, про порушення правила дорожнього руху.

Позивач  у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Ващенко О.В., діючий на підставі довіреності, позовні вимоги не визнав та пояснив, що постанова винесена законно, обґрунтовано. Підстав для її скасування немає.     

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню   з наступних підстав.   

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна, довести суду обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень.    

Судом встановлено, що 23.11.2010 року інспектором ДПС ДАІ м. Сімферополь Хайредіновим У.Д.  був складений протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1  за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відносно ОСОБА_1  23.11.2010 року була винесена постанова про адміністративне   правопорушення. Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення,  23.11.2010 р. о 14-40 год. у м. Сімферополь на вул. Севастопольський,  керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser»д.н. НОМЕР_1 здійснив обгін на ділянці дорозі, яка має дві смуги в одному напряму, чим порушив п. 14.6 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП України. На ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 510 грн. (а.с. 7).

Ст. 251 КУпАП передбачає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному закон порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його здійсненні і інші обставини, що мають значення, для правильного дозволу справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача –суб’єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв’язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб’єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов’язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріли, які можуть бути використані як докази у справі.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідачем під час розгляду справи у суді не надано будь-яких доказів, які б підтвердили, що саме позивач  ОСОБА_1  23.11.2010 р. о 14-40 год. у м. Сімферополь на вул. Севастопольський,  керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser»д.н. НОМЕР_1 здійснив обгін на ділянці дорогі, яка має дві смуги в одному.  

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В порушення вказаних вимог в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП  орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що дії інспектора в частині складення протоколу та винесення відносно ОСОБА_1 постанови від 23.11.2010 року  є неправомірними, а постанова серії   АК № 211911  від 23.11.2010 року   є незаконною, в зв’язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа закриттю.

На підставі викладеного, керуючись п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»;  ст.ст.7, 245, 247, 251, 252, 256, 283, 284, 293 КУпАП, ст. ст. 11, 17-20, 69, 70, 71, 72,94, 104, 105, 128, 161, 162, 163 КАС України, суд -           

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.   

Визнати неправомірною та скасувати постанову  АК № 211911  по справі про адміністративне правопорушення  від 23.11.2010 року   винесену інспектором  ДПС ДАІ м. Сімферополя Хайредінова Ізета Діляверовичаа  про накладення на ОСОБА_1  адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення по ч.2 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1  

            Постанова суду оскарженню  не підлягає.

                                        Суддя-