УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22-ц/0690/1986/11
Категорія
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Заполовського В.Й.,
суддів : Павицької Т.М., Євстаф’євої Т.А .,
при секретарі судового засідання Жовновській О.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Житомирінвест” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, грошової компенсації за невикористані відпустки за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Житомирінвест” на заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 25317 грн.88 коп., суму компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації за не використані відпустки, а також 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто із відкритого акціонерного товариства „Житомирінвест” (далі ВАТ „Житомирінвест”) на користь ОСОБА_1 13220 грн. середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні, 54064 грн. компенсації за невикористані відпустки та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Також стягнуто 682 грн.84 коп. судового збору на користь держави і 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
_________________________________________________________________
Справа № 22/1986/11 Головуючий в суді 1 інст.: Замега О.В.
Категорія 51 Суддя - доповідач: Заполовський В.Й.
У поданій апеляційній скарзі ВАТ „Житомирінвест”, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Зокрема зазначає, що судом не досліджено згідно яких розпорядчих документів по підприємству позивач має право на грошову компенсацію за невикористану відпустку терміном 186 календарних дні. Суд не взяв до уваги та не врахував, що заборгована заробітна плата позивачу була виплачена в повному обсязі 30.09.2009 року. Тобто суд не врахував термін затримки проведення розрахунку. Крім того, суд не врахував, що позивач після звільнення працював на інших підприємствах. Визначаючи розмір компенсації за затримку проведення розрахунку при звільненні та розмір компенсації за невикористану відпустку, суд допустив арифметичну помилку, завищивши вказаний розмір.
Апеляційний розгляд справи проведено у відсутність представника відповідача зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Остання відома апеляційному судові адреса відповідача є вул.Чапаєва, 7 м. Житомир, що зазначено в поданій ним апеляційній скарзі (а.с. 167). На зазначену адресу відповідачу судом надсилалися судові повістки. Проте повістки не вручені, оскільки, як свідчить поштове повідомлення та акт судового розпорядника від 28.09.2011 року, ВАТ „Житомирінвест” із зазначеної адреси вибуло та там не знаходиться. Всупереч вимог ст.77 ЦПК відповідач про зміну свого місця знаходження суд не повідомив. Тому колегія суддів вважає доставленою судову повістку відповідачу та визнає, що останній повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи відповідачем не подано.
Зазначене дає підстави суду вважати про відсутність підстав передбачених ст.305 ЦПК для відкладення розгляду справи, тобто про наявність перешкод для її розгляду.
Перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, провадиться в день звільнення.
Статтею 117 КЗпП визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ч.1 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1. перебував у трудових відносинах з відповідачем та наказом від 22.07.2009 року був звільнений з роботи (а.с.5-11).
Розрахунок належних виплат відповідач з позивачем не провів.
Відсутності своєї вини у затримці проведення розрахунку відповідач не довів.
Тобто відповідач в цей же день, зокрема в день звільнення позивача з роботи, мав змогу провести виплату позивачу всіх сум, що належать йому. Проте таку виплату провів в повному обсязі лише 30.09.2009 року.
Тому суд, у відповідності до вимог ст.ст.116, 117 КЗпП України, а також з врахуванням роз’яснень постанови Пленуму ВС України від 24.12.1999 року №13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” обгрунтовано поклав на відповідача обов'язок про виплату позивачу середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку за період з моменту його звільнення з роботи до дня проведення розрахунку.
При цьому суд правильно визначив термін затримки проведення розрахунку, що становить 47 робочих днів та розмір середньоденного заробітку позивача, який становить 228 грн.35 коп. Проте визначаючи розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні суд допустив арифметичну помилку, визначивши такий розмір у сумі 13220 грн., замість 10735 грн. (228, 35 х 47 = 10735).
Правильним є і висновок суду, що в період роботи у відповідача позивачем не використано відпустки тривалістю 186 робочих дні та правильно визначив розмір його середньоденного заробітку – 135, 84 грн.
Проте визначаючи розмір компенсації за невикористану відпустку, суд допустив арифметичну помилку, визначивши такий розмір у сумі 54064 грн.34 коп., замість 25296 грн.( 135,84 х 186 = 25296).
Тому оскаржуване рішення у зазначеній частині та в частині судових витрат підлягає зміні.
Доводів про незаконність рішення суду в частині стягнення моральної шкоди апеляційна скарга не містить, а тому законність рішення в зазначеній частині апеляційним судом не перевіряється і залишається без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Житомирінвест” задовольнити частково.
Заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2011 року в частині стягнення сум середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні, суми компенсації за невикористані відпустки, судового збору змінити.
Зменшити розмір стягнення сум середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні з 13220 грн. до 10735 грн., суми компенсації за невикористані відпустки з 54064 грн. до 25296 грн. , судового збору з 682 грн.84 коп. до 360 грн.31 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді