Справа №11-1242Головуючий у І інстанціїШумко
Категорія20Доповідач у 2 інстанції Ігнатюк О.В.
23.12.2011
УХВАЛА
Іменем України
24 листопада 2011 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з
кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Ігнатюка О.В.
суддів Беха М.О., Орла А.І.
з участю: прокурора Скрипки І.М.
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2 на вирок Ржищівського міського суду Київської області від 16 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Ржищівського міського суду Київської області від 16 листопада 2010 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ржищів, Київської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, учня Півецької ЗОШ І-ІІ ступенів, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки;
на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначене покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на чотири роки;
на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання частково приєднане не відбуте покарання за попереднім вироком і остаточне покарання ОСОБА_2 визначене у виді позбавлення волі строком на п’ять років;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Василівка Новотроїцького району, Херсонської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, учня Ржищівської ЗОШ І-ІІ ступенів, який мешкає в АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки;
на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначене покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на чотири роки;
на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання частково приєднане не відбуте покарання за попереднім вироком і остаточне покарання ОСОБА_2 визначене у виді позбавлення волі строком на п’ять років;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Ржищів, Київської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_3, раніше неодноразово судимого
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років;
на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнено із випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю три роки;
на підставі п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України ОСОБА_5 зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ, повідомляти КВІ про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтись до КВІ для реєстрації;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Ржищів, Київської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_4, раніше не судимого
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки;
на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнено із випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю в один рік;
на підставі п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України ОСОБА_5 зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ, повідомляти КВІ про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтись до КВІ для реєстрації;
стягнуто в рівних долях з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь СПД ОСОБА_8 в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням експертизи 938 грн. 40 коп.;
вирішене питання про речові докази.
Відповідно до зазначеного вироку, злочини, за які ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 засуджено, були вчинені ними за наступних обставин.
ОСОБА_2 18 січня 2010 року близько 23-ї год., повторно за попередньою змовою з ОСОБА_3 таємно проникли у будинок, що розташований в АДРЕСА_5, що належав ОСОБА_9 таємно викрали майно та продукти харчування на загальну суму 634 грн. 25 коп., завдавши потерпілій матеріальної шкоди в указаному розмірі. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
20 січня 2010 року близько 23 год. ОСОБА_2 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 з будинку, що розташований в Київській області АДРЕСА_6, який належав ОСОБА_11, таємно викрали майно на загальну суму 1751 грн., завдавши потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 матеріальну шкоду в указаному розмірі. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
02 лютого 2010 року близько 22 години засуджений ОСОБА_2 повторно, таємно викрав з їдальні Ржищівської ЗОШ І-ІІ ступенів, яка розташована на вул. А. Петренка, 2 продукти харчування на загальну суму 176 грн. 53 коп. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Також 05 лютого 2010 року ОСОБА_2 близько 3 години, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 таємно, шляхом проникнення до будинку ОСОБА_13, який розташований в АДРЕСА_7 викрали ноутбук «ASUS»з мишкою, зарядний пристрій, аудіо та USB шнурами, вартістю 4000 грн., жорсткий диск на 120 ГгБ, вартістю 280 грн., телефон NOKIA N 73, вартістю 800 грн., гітару 120 грн., завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 5 200 грн. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
В апеляції засудженого ОСОБА_3 та в доповненні до неї вказано на незаконність вироку в частині призначеного покарання та необхідність його зміні. В обгрунтування засуджений послався на те, що йому було призначене покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його суворості. Судом із неналежною повнотою було враховано те, що він визнав вину у вчиненні злочину, покаявся у його вчиненні, з боку потерпілих до нього відсутні будь –які претензії. Просив вирок змінити, пом’якшивши йому призначене покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
В апеляції ОСОБА_2 вказано на незаконність вироку та необхідність його зміні в частині призначеного покарання. В обґрунтування засуджений послався на те, що йому було призначене покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його суворості. При призначенні покарання суддею із неналежною повнотою були враховані дані про особу засудженого та обставини, які пом’якшують покарання. Також зазначив, що факт викрадення продуктів харчування із Ржищівської школи, яке мало місце 02 лютого 2010 року, він не вчиняв. Окрім того, викрадення майна з будинку на вулиці Фрунзе в м. Ржищів він вчинив під впливом погрози та примусу ОСОБА_4 Просив вирок змінити, пом’якшивши йому призначене покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
На даний вирок була подана апеляція і прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції. Однак до початку розгляду справи прокурор в порядку ст. 355 КПК України свою апеляцію відкликав у зв’язку із чим ця апеляція колегією суддів не розглядалась.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій засуджених, їх доводи вважав не обґрунтованими, просив залишити апеляції засуджених без задоволення, а вирок без змін;
засудженого ОСОБА_2, який свою апеляцію підтримав, просив її задовольнити, вирок змінити шляхом пом’якшення призначеного покарання;
засудженого ОСОБА_3, який свою апеляцію підтримав, просив її задовольнити, вирок змінити шляхом пом’якшення призначеного покарання;
засудженого ОСОБА_4, який не заперечував проти задоволення апеляцій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, їх доводи вважав обґрунтованими, просив вирок змінити, пом’якшивши призначене покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3;
вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підлягають до задоволення.
Висновки суду щодо доведеності події злочинів за обставин, наведених у вироку, стверджуються зібраними у справі доказами, зокрема: показаннями самих засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, показаннями потерпілих, свідків, протоколами відтворення обстановки та обставин події, протоколами огляду місця подій, іншими доказами.
Дослідивши указані докази та давши їм належну юридичну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини засуджених у вчиненні зазначених злочинів.
Кваліфікація дій засуджених за ч. 3 ст. 185 КК України є правильною.
Покарання засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначене із дотриманням вимог ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів. Покарання за сукупністю вироків та сукупністю злочинів засудженим призначене із дотриманням вимог ст.ст. 70, 71 КК України.
Доводи апеляцій засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про неправильне застосування кримінального закону та необхідність пом’якшення призначеного їм покарання не ґрунтуються як на вимогах закону, так і на матеріалах справи, із яких вбачається, що при призначенні засудженим покарання були враховані дані, які характеризують їх особи та обставини, які пом’якшують покарання, зокрема –щире каяття у вчиненні злочину, активне сприяння у розкритті злочину. Також доводи апеляції ОСОБА_2 щодо недоведеності його участі у викраденні продуктів харчування із Ржищівської школи, спростовуються зібраними у справі доказами, серед яких: протоколи відтворення обстановки та обставин події від 03 та 04 березня 2010 року, що проводилося за участю ОСОБА_2, протоколом огляду місця події від 03 лютого 2010 року, протоколом огляду місця події від 04 лютого 2010 року, показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відповідно до яких засуджений дійсно у час, в місці та за обставин, наведених судом у вироку викрав продукти харчування із Ржищівської школи. Дослідивши указані докази, проаналізувавши їх та давши їм належну юридичну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
На думку колегії суддів призначене засудженим покарання відповідає як особам засуджених, так і тяжкості вчиненого ними злочину, підстав для пом’якшення цього покарання колегія суддів не вбачає.
Вирок Ржищівського міського суду від 16 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає у зв’язку із чим залишає даний вирок без змін, а апеляції –без задоволення.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Ржищівського міського суду Київської області від 16 листопада 2010 року щодо засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 залишити без змін.
СУДДІ
Ігнатюк О.В. Бех М.О. Орел А.І.