Справа №22-а-27739/11Головуючий у І інстанціїКошель Б.І.

Категорія100Доповідач у 2 інстанції Оношко

21.12.2011

УХВАЛА

Іменем України

16 грудня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Приходька К.П.,

суддів: Оношко Г.М., Данілова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні апеляційного суду Київської області адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2010 року у справі за позовом         ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква Київської області, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплату яких передбачено статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХII.

Зазначав, що є постраждалим від аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом ІІ групи у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з впливом аварії на ЧАЕС та отримує державну та додаткову пенсію, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону.

Посилаючись на те, що розміри призначених йому пенсій та доплат не відповідають розмірам, передбаченим цим Законом, привести їх у відповідність із Законом відповідач відмовився, просив визнати бездіяльність та відмову відповідача провести перерахунок неправомірними та зобов’язати його провести відповідні перерахунки та виплати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від                           01 липня 2010 року позов задоволено. Постановлено визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку пенсії та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону, зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії та додаткової пенсії позивачеві у відповідності із статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01 січня 2009 року по                    31 грудня 2009 року та провести виплату з урахуванням вже виплачених коштів.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування постанови та ухвалення нової про відмову в позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач є інвалідом ІІ групи у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з впливом аварії на ЧАЕС та отримують державну та додаткову пенсію, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону.

Відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розмір його пенсії не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем державна та додаткова пенсія виплачувалась в розмірі, встановленому відповідними постановами                     Кабінету Міністрів України,які суперечать вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в значно меншому розмірі, ніж встановлено зазначеними нормами Закону.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19). Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивача, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», необхідно керуватися статтями 50, 54 цього Закону, а не постановами Кабінету Міністрів України

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10—рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 28 розділу II «Внесення змін до законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким змінено статті 50,54 Закону в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Дане рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, тому статті 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»діють в попередній редакції.

Прийнявши до уваги наведене, суд обґрунтовано визнав дії відповідача щодо відмови перерахувати розмір додаткової пенсії відповідно до статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними та зобов’язав відповідача здійснити відповідний перерахунок.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій відповідача з посилання на відсутність бюджетних коштів та відсутність фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у постанові.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква Київської області відхилити.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від                           01 липня 2010року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ч.5 ст. 254 КАС України, та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді