САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД   м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

                                                                                                                        Справа №2-265/11            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

03.10.2011  року           Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                                                            Румянцева О.П.

при секретарі                                                            Бакум І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача шляхом розірвання договору про роботу по наданню юридичних послуг адвокатам та стягнення гонорару за невиконану роботу, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2010 року позивач звернувся до суду із цим позовом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 18.05.2009 року між ним та відповідачем було укладено договір № 3-5/10-ГИ про роботу по наданню юридичних послуг адвокатом. За виконану роботу та надані послуги позивач сплачує адвокату гонорар в сумі 10000 грн. узгоджений сторонами, я кий сплачено в повному обсязі. Відповідно до п. 3.1.1 договору відповідач зобов’язується забезпечувати виконання юридичних послуг по предмету вищевказаного договору, згідно з п.1.1 в повному обсязі та згідно з вимогами чинного законодавства України та гарантує їх якість. Умови договору відповідачем виконано не професійно та не в повному обсязі, чим спричинена шкода інтересам позивача. Так відповідачем самостійно без згоди на те позивача при поданні позовної заяви було збільшено позовні вимоги, чим була збільшена сума судових витрат при розгляді справи в Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпропетровська. Ухвалу про відкриття провадження у справі позивачем в Амур-Нижньодніпровському суді м. Дніпропетровська було отримано самостійно, без будь-якої участі у цих діях відповідача.  У зв’язку із зазначеними обставинами позивач ОСОБА_1, як директор ПП «ПФ «Віктор-13»був змушений звернутися до дисциплінарної палати Дніпровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з відповідною заявою. Рішенням комісії призупинено дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю відповідача ОСОБА_2 строком на 3 місяці. Заявою позивача від 10.08.2009 року адресованою відповідачу ОСОБА_2 запропоновано розірвати договір № 3-5/10-38-ГИ за домовленістю сторін. Однак відповідач своїм листом від 18.08.2009 року відмовляється від дострокового розірвання вищевказаного договору та наполягає на подальшому виконанню його умов. Крім того, у зв’язку із вищезазначеними діями відповідача позивачу та його сім’ї було спричинено моральну шкоду, яку останній оцінює в 4000 грн. Позивач просив достроково розірвати договір № 3-5/10-38-ГИ про роботу по наданню юридичних послуг відповідачем, укладеного 18.05.2009 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2, у зв’язку з істотним порушенням останнім умов договору; стягнути з відповідача сплачений гонорар за невиконану роботу 10000 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача 30 грн.  - 3% річних за користування чужими грошовими коштами за період серпень 2009 року –квітень 2010 року. Всього стягнути з відповідача на користь позивача 10 300 грн.; в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу протиправними діями відповідача, стягнути з останнього на користь позивача моральну шкоду 4000 грн.; а також витрати пов’язані з розглядом справи.   

Після неодноразових уточнень своїх позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача на його користь 550 грн. –3 відсотки річних за користування чужими коштами за період серпень 2009 року –травень 2011 року, витрати від інфляції у сумі 1943 грн., а всього стягнути з відповідача 12493 грн. та моральну шкоду у сумі 4000 грн.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити на підставі обставин викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову на тих підставах, що спірний договір припинений відповідно заяви позивача від 10.08.2009 року на підставах ст. 1008 ЦК України у зв’язку з мировою угодою між позивачем та його контрагентом. При таких обставинах, догові є виконаним та в силу ст. 653 п.4 ЦК України позивач не має права вимагати повернення того, що було виконано їм по зобов’язанню до моменту припинення даного договору. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу. У разі неналежного виконання доручення на вимогу громадянина або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адвокатським об’єднанням, внесена плата повертається їм повністю або частково, а при виникненні спору –за рішенням суду.

           В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено  договір № 3-5/10-38-ГИ від 18.05.2009 року відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов’язання від імені позивача представляти його інтереси в суді АНД району в м. Дніпропетровську, за що отримав гонорар у сумі 10000 грн. ( а.с. 6).

          Відповідно до п. 4.1 договору № 3-5/10-38-ГИ за неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України.

Своїм листом до відповідача від 10.08.2009 року позивач просив розірвати укладений договір по наданню юридичних послуг адвокатом та повернути частину невиплаченої суми. (а.с. 14).

          Однак відповідач відмовився розривати договір з тих підстав, що позивачем не надано доказів мирного урегулювання спору відповідно до позову, що підтверджується копією відповіді адвоката від 18.08.2009 року (а.с. 15).

          Відповідно до ст. 40 Адвокатської етики клієнт не зобов’язаний пояснювати причину відмови від послуг адвоката, а останній перешкоджати в цьому.

Так відповідач належним чином своїх зобов’язань по договору не виконував, в результаті чого позивач змушений був звернутися до Дисциплінарної палати із відповідною заявою. (а.с. 16-18).

          Рішенням Дисциплінарної палати від 01.10.2009 року за порушення вимог Закону України «Про адвокатуру», грубе порушення Присяги адвоката, ст.ст. 6, 7, 10, 15, 16, 17, 32, 33, 34, 37, 38, 40 Правил Адвокатської етики вирішено призупинити дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2 строком на 3 місяці та встановлено, що адвокат ОСОБА_3 отримує гонорар та договірні зобов’язання не виконує або виконує їх неякісно (а.с. 20-22).

          Суд критично ставиться до посилань відповідача, що він виконуючи свої обов’язки підготував та 22.05.2009 року подав до АНД районного суду м. Дніпропетровська уточнену позовну заяву від імені позивача, оскільки ці твердження спростовуються відповіддю голови АНД районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 від 02.06.2010 року, згідно якої зазначена позовна заява до суду на надходила (а.с.134).  

          Таким чином суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині розірвання договору укладеного між сторонами та стягнення з відповідача гонорару за невиконану роботу у сумі 10000 грн.

          Вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 3% річні та інфляційні витрати на думку суду задоволенню не підлягають, як такі що не ґрунтуються на законі, оскільки спірна угода про надання юридичних послуг не є грошовим зобов’язанням, а тому до неї не можуть застосовуватись положення ст. 625 ЦК України.

          Також суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди у сумі 4000 грн., оскільки позивачем не надано належних доказів в їх обґрунтування.

          Крім того, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме судовий збір у сумі 100 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Враховуючи          викладене, керуючись ст. 611 ЦК України, ст. 12 ЗУ «Про адвокатуру», ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШІВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати договір про надання юридичних послуг адвокатом №3-5/10-38-ГИ від 18.05.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 гонорар по договору №3-5/10-38-ГИ від 18.05.2009 року в сумі 10000 (десять тисяч) грн., держмито в сумі 100 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                                              О.П.Румянцев