ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.11 Справа№ 5015/7116/11
За позовом: ПАТ „Компанія Райз”, м. Київ
до відповідача: ПП „Галицька картопля”, с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область
про: стягнення 350 000,00 грн. боргу.
Суддя Довга О. І.
Секретар Скремета О.О.
Представники:
Від позивача : ОСОБА_1 –довіреність від 03.06.2010р.
від відповідача: не з’явився
Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді не подано (не заявлено).
Представник сторони подав письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.
Суть спору:
На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом „Компанія Райз”, м. Київ до ПП „Галицька картопля”, с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область про стягнення 350 000,00 грн. боргу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.
Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
18.04.2011р. між ПАТ „Компанія Райз” (надалі - Позивач) та ПП „Галицька картопля” (надалі —Відповідач), було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №19205 (надалі —договір). На підставі вищевказаного договору Позивач зобов'язувався поставляти засоби захисту росли, а Відповідач відповідно до п.1.1 договору зобов'язувався прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом.
На виконання умов договору Позивач відвантажив Відповідачу товар по накладних (знаходяться в матеріалах справи) на загальну суму 233163,76 грн., що еквівалентно згідно п.2.1 договору сумі 29209,13 дол. США.
Сума в гривні, що підлягає сплаті Відповідачем на виконання ним зобов’язань по договору визначається шляхом множення грошового еквіваленту ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на курс продажу відповідної валюти, який буде опублікований на відповідній Інтернет - сторінці офіційного Інтернет сайту Постачальника на день фактичної оплати Відповідачем ціни договору (її несплаченої частини).
Відповідно до п.п. 2.3-2.6 та додатків до Договору Відповідач зобов’язаний сплачувати на користь Позивача відсотки за весь час фактичного користування товарним кредитом. Всього Відповідачу нараховано відсотки за користування товарним кредитом в сумі 2897,81 грн., що еквівалентно згідно умов договору 363,04 дол. США
Відповідач у встановлені договором терміни повної оплати не провів, тому, в зв'язку з порушенням умов Договору Відповідачем, а саме за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в зазначений кінцевий термін - до 30.09.2011р., який міститься в додатках до Договору, знижка на товар, яка була надана Відповідачу відповідно до додатків в сумі 83879,14 грн., що еквівалентно 10508,72 дол. США, анулюється. Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 21.11.11р. становить 223438,59 грн.
Також Позивач просить стягнути з Відповідача 5028,90 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 118422,45 грн. штрафу, 10382,24 грн. –32% річних.
Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (господарських зобов’язань).
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.
Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобов’язання, яке виникло між сторонами на підставі договору поставки №19205 від 18.04.2011р., в частині оплати за поставлений товар не виконано. На день розгляду спору в суді сума боргу становить 223438,59 грн.
Відповідно до п.7.3. договору, Відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості товару та процентів за користування товарним кредитом, сплачуючи за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу. Згідно з п.7.4 договору, Відповідач сплачує Позивачу штраф в розмірі 1% від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день такого прострочення.
Згідно з п.7.5 договору, Відповідач за прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків сплачує Позивачу 32% річних за неправомірне користування коштами з простроченої суми.
У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій унормований ст. 231 ГК України, п. 6 якої передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Проаналізувавши положення вищенаведених правових норм та перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 5028,90 грн. пені та 10382,24 грн. –32% річних.
Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
З огляду на те, що в даному випадку пеню і штраф позивачем нараховано за одне й те ж правопорушення, а саме –порушення термінів оплати товару, із врахуванням положень ст. 231 ГК України суд вважає, що в задоволенні позову в частині стягнення 118422,45 штрафу слід відмовити.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 546, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з ПП „Галицька картопля”(81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Південна, 7, код ЄДР 37325542) на користь ПАТ „Компанія Райз” (03680, м. Київ, вул. Заболотного, 152, код ЄДР 13980201) 223438,59 грн. боргу, 5028,90 грн. пені, 10382,24 грн. –32% річних, 4777,00 грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити повністю.
4. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Суддя Довга О.І.