ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19 грудня 2011 р.           Справа № 2а/0270/4804/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Альчука Максима Петровича,

при секретарі судового засідання:   Ткачук Вікторії Олексіївні  

за участю представників сторін:

позивача      :   ОСОБА_1 - представник за довіреністю

відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - представники за довіреностями

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Сорочанський мірошник"   

до:   Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області       

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Сорочанський мірошник" до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Іллінецькою міжрайонною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового з валютного та іншого законодавства  ТОВ "Сорочанський мірошник". За результатами перевірки складено акт № 278/23/34709632 від 20.07.2011 року, на підставі  якого прийнято податкові повідомлення-рішення  № 0000152320 від 02.08.2011 року відповідно до якого позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 2928831 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 1 грн.; № 0000162320 від 02.08.2011 року - збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість 264 990,25 грн.; № 0000172320 від 02.08.2011 року зменшено суму від'ємного значення по податку на додану вартість 4074 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 1 грн.

На думку позивача, вказані рішення є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення, а тому є протиправними  та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити в його задоволені, посилаючись на обґрунтованість висновків податкового органу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сорочаниський мірошник" зареєстровано 22.03.2007 року в Іллінецькій районній державній адміністрації на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 22.03.2007 року № 11521020000000438 Серія А01 № 098535 (а.с. 11) та перебуває на обліку в Іллінецькій міжрайонній державній податковій інспекції.

На підставі направлень від 21.06.2011 року № 197 від 21.06.2011 № 198, від 21.06.2011 року № 199, працівниками Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Сорочанський мірошник" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №278/23/34709632 від 20.07.2011 року.

Перевіркою встановлено:  порушення  п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про  оподаткування прибутку  підприємств" в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього в сумі 2 928 831 грн.; порушення ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB "Сорочанський мірошник" при придбанні товарів (послуг) у TOB "Газторг України"; порушення пп.7.4.1 п.7.4., пп.7.4.3 п.7.4, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" , п. 198.4 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 212 278 грн. та зменшено від'ємне значення по податку на додану вартість за березень 2011року в сумі 4074 грн.

Надаючи правову оцінку діям та рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З акту перевірки вбачається, що за перевіряємий період товариством завищено валові витрати з придбання на 168709 грн.,  яке відбулось внаслідок відображення в складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг) не понесених у звітному періоді затрат, які не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі наданих товариством для перевірки накладних на отримання товарно-матеріальних цінностей, актів виконаних робіт, рахунків-факту, товарно-транспортних накладних, перевіркою встановлено, що товариством за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року зайво відображено в деклараціях, не підтверджених первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку витрат.

Крім того, товариство у перевіряємому періоді завищено валові витрати з придбання на 292744 грн., у зв'язку з відображенням у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг) по рядку 04.1 Декларацій затрат понесених платником податку не для здійснення господарської діяльності, а саме придбання послуг з охорони об'єктів товариства пов'язаних з утриманням невиробничих фондів.

З наданого на перевірку Договору №81/60 від 11.05.2007 року укладеного між TOB "Корпорацією Ровекс"  та ТОВ "Сорочанський мірошник" вбачається, що позивачу надавались охоронні послуги об'єкта згідно проекту організації охорони.

Відповідно вказаного Договору, охороні підлягає весь об'єкт хлібоприймального комплексу загальною площею 10 га, незалежно від того де розташовані пости.

За перевіряємий період надано таких послуг на суму 588 991,39 грн. в т.ч. податок на додану вартість - 98165,20 грн. та віднесено до складу витрат з придбання товарів (робіт, послуг) послуг з охорони всього об'єкту TOB "Сорочанський мірошник" в сумі 490 826 грн.

В ході проведення планової документальної перевірки за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року встановлено, що на балансі підприємства по pax. 103 "Будинки та споруди" рахуються основні засоби І групи первісна балансова вартість яких (по податковому обліку) становить: станом на 01.01.2010 року 11 590 294,37 грн.; станом на 01.04.2010 року 11 350 018,37 грн.; станом на 01.07.2010 року 13 039 673,24 грн.; станом на 01.10.2010 року 13 039 673,24 грн.; станом на 01.01.2011 року 13 039 673,24 грн.

В складі вказаних основних засобів, їх більша частина на загальну суму 7 414 706,58 грн. не введена в експлуатацію (відсутні акти введення об'єктів в експлуатацію, амортизація по ним не нараховується) та не законсервована.

Дана частина основних засобів підпадає під визначення "невиробничих фондів" наведене у пп.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться: капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із пп.8.2.2. цієї статті, включаючи орендовані.

Невиробничі фонди товариства в загальній балансовій вартості основних фондів І групи, які охороняються, становить: станом на 01.04.2010 року - 63,97%;  станом на 01.04.2010 року - 65,33%;  станом на 01.07.2010 року - 56,86 %; станом на 01.10.2010 року - 56,86%;  станом на 01.01.2011 року - 56,86%, тому зі складу валових витрат підлягає виключенню послуг з охорони у такому ж відсотковому відношенні, як такі, що були використанні не у господарській діяльності платника в сумі 292744 грн.

Відповідно до пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону України  "Про оподаткування прибутку підприємства" не  підлягають  амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку зокрема на утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.

Таким чином, дані витрати пов'язані з утриманням, а саме охорона об'єкту, не можуть бути віднесені до складу валових витрат звітного періоду, оскільки вказані об'єкти не законсервовані у встановленому Законом порядку та не використовуються у власній господарській діяльності.

Крім того, дана господарська операція стосується і правильності нарахування податку на додану вартість (в частині формування податкового кредиту).

Згідно акту перевірки товариство завищило податковий кредит в сумі 54474 грн., у зв'язку з відображенням податку на додану вартість у складі податкового кредиту по рядку 10.1 Декларацій витрат понесених платником податку не пов'язаних з господарською діяльністю, а саме придбання послуг з охорони об'єктів товариства пов'язаних з утриманням невиробничих фондів.

Отже, податковий кредит на охорону невиробничих основних фондів за результатами перевірки в сумі 54474грн. визначено не правомірно, а саме завищено на 21743 грн.

Щодо правочинів здійснених товариством при придбані товарів (послуг) у ТОВ "Газторг України" судом встановлено наступне.

Основним аргументом яким обґрунтовує свою позицію відповідач є те, що господарські операції здійснені позивачем не спричинили реального настання правових наслідків, а тому відповідно до ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України такі правочини є недійсними, а відтак суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними (ст. 228 ЦК України), є відсутність факту передачі товару від контрагентів, оскільки в актах приймання-передачі вартісних показників природного газу підписані постачальником і споживачем при цьому підписи повноважних представників газотранспортної компанії відсутні.

З такою позицією суд погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1-3, 5 і 6 ст. 203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218-235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

Зокрема, відповідно до положень ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проаналізувавши вказані норми закону, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

В ході перевірки податкова надала правову оцінку господарським операціям, які відбувались між позивачем та його контрагентом ТОВ "Газторг Україна".

TOB "Сорочанський мірошник" (покупець) заключив договори про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу (місце заключення договору м. Київ) № 07/10-01/04 від 01.07.2010 року та № ІЛ-10-27 від 22.07.2010 року з TOB "Газторг Україна" (постачальник), юридична адреса вказана в договорі: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13. TOB "Газторг-Україна" перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, місце знаходження суб'єкта відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.14/1 (відповідно до бази даних АІС РПП), фактичне місце знаходження TOB "Газторг Україна": 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.14/1, корп. 0 кв.511.

Як вбачається з договору, ціна за послуги по забезпеченню постачання природного газу встановлена в розмірі 125 грн. за поставку 1000 куб.м. природного газу, крім того ПДВ 20% -25 грн. Разом ціна за послуги по забезпеченню постачання 1000 куб.м. природного газу становить 150 грн.

Дані договори та додаткова угода підписані від TOB "Газторг Україна" директором Сєдьолкін A.C. та від TOB "Сорочанський мірошник" директором Шарапанюк В.А.

На виконання умов договорів на постачання природного газу та про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу № 07/10-01/04 від 01.07.2010 року та № ІЛ-10-27 від 22.07.2010 року з TOB "Газторг Україна" оформлені акти прийому-передачі вартісних показників природного газу.

Підприємством не виконувався п.3.3 Договору на постачання природного газу, а саме акти приймання-передачі вартісних показників природного газу підписані Постачальником і Споживачем при цьому підписи повноважних представників газотранспортної компанії відсутні.

Розрахунки TOB "Сорочанський мірошник" з TOB "Газторг-Україна" проводились у безготівковій формі через розрахунковий рахунок.

Станом на 31.03.2011 року на рахунку 3711 "Розрахунки по виданим авансам в національній валюті" рахується дебіторська заборгованість по TOB "Газторг Україна" в сумі 82527,58 грн.

Таким чином, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що товариством до складу валових витрат зайво включено суму витрат з придбання у TOB "Газторг" на загальну суму без податку на додану вартість  796 162 грн.

Дане правопорушення також стосується і нарахування податку на додану вартість.

Правочин заключений між TOB "Сорочанський мірошник" та TOB "Газторг Україна" в силу закону є нікчемним та не спричиняє настання правових наслідків, отже у товариства відсутнє право і на податковий кредит по вказаних операціях.

Сформований податковий кредит в сумі 159233 грн. TOB "Сорочанський мірошник" від TOB "Газторг Україна" є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Згідно кредитного договору від 12.04.2007 року № СМ-1/07 заключеного з Компанією "TRITTICO HOLDINGS LIMITED" Республіка Кіпр, регістраційне свідоцтво № НЕ 163636 від 27.07.2005 року. Адреса: 2-4 Arch. Makarios III Avenue, 9 Floor, Capital Center, Nicosia, 1065, Cyprus (далі по тексту - Кредитор) нерезидент надає в тимчасове користування ТОВ "Сорочанський мірошник" позику в іноземній валюті під відсотки. Загальна сума договору - 10000000 (десять мільйонів) доларів США. Мета використання коштів - для поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності. Процентна ставка - фіксована, 11.0 % річних (а з 31.08.2009 року - 17.58% річних). Строк погашення - 31.12.2010 року.

Станом на 01.01.2010 року залишок отриманих та не повернутих кредитних коштів становив - 4528300 доларів США або 36158475,50 грн.

За період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року надійшло 260000 доларів США або 2521166 грн.

Як вбачається з акту перевірки повернення кредитору тіла кредиту в перевіряємому періоді не відбувалося. Станом на 31.03.2011 року залишок отриманих та не повернутих кредитних коштів становив 4788300 доларів США або 38123008,11 грн.

За отримані кредитні кошти (основна сума яких була отримана у 2007 році - 3300 тис. дол. США) було придбано цілісний майновий комплекс будівель та споруд комбінату хлібопродуктів загальною площею 12677,28 кв.м, та об'єкти рухомого майна на загальну суму 12625 000 грн. в т.ч. ПДВ 2 104 166,67 грн.

Даний цілісний майновий комплекс було придбано у АК "Промислово-фінансовий банк"  згідно договорів.

Товариством більша частина основних засобів І групи (будівлі та споруди, нерухоме майно) на загальну суму 7 414 706.58 грн. не введена в експлуатацію (відсутні акти введення об'єктів в експлуатацію, амортизація по ним не нараховується) та не законсервована.

Дані основні засоби не приймають участі у господарській діяльності платника податків - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (п. 1 ст. 3 Господарського кодексу України).

Пунктом 1.32. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пункт 5.5.1. п. 5.5 ст. 5 вищезазначеного Закону дозволяє включати до складу валових витрат будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у т.ч. за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Товариством із загальної суми отриманого кредиту на 01.01.2010 року 36158475,50 грн., частина коштів в сумі 7414706.58 грн., що становить 20,51%, була витрачена на придбання невиробничих основних фондів, які не приймають участі у господарській діяльності платника податків, тому нарахування процентів за кредит та віднесення їх до валових витрат потрібно проводити також тільки на ту частину тіла кредиту, яка використана на здійснення фінансово-господарської діяльності платника податків.

Товариством було нараховано та включено до складу "інших витрат" по рядку 04.13 Декларацій процентів за кредит в сумі 8148300 грн.

Зі складу валових витрат підлягає виключенню частина процентів за кредит 20,51%, як такі, що були використанні не у господарській діяльності платника в сумі 1671216 грн.

Отже, оскарженні податкові повідомлення-рішення  Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області, прийняті за наслідками проведеної перевірки, є обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідачем надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                  Альчук Максим Петрович

19.12.2011