Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/16452/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Полякової К.В.
при секретарі Карлюк М.О.
За участю представника позивача: ОСОБА_1 (дов. № 05-32/1854 від 30.09.2011 р),
відповідача не з`явися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Краснолиманського міського центру зайнятості – робочий органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 4528,92 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Краснолиманський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 4528,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.12.2006 року відповідачу був наданий статус безробітної та призначена виплата допомоги по безробіттю. 07.04.2008 року ОСОБА_2 знято з обліку, у зв`язку з працевлаштуванням. 05.01.2009 року ОСОБА_2 вдруге звернулась до центру зайнятості та їй надано статус безробітного з 12.01.2009 року по 13.01.2010 року. 13.01.2010 року відповідач знята з обліку у зв`язку з поданням письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятсті без поважних причин. 18.04.2011 року ОСОБА_2 втретє звернулась до центру зайнятості та їй надано статус безробітного з 25.04.2011 року. 25.07.2011 вона знята з обліку у зв`язку з працевлаштуванням. На підставі службової записки провідного спеціаліста відділу надання соціальних послуг населення Краснолиманського МЦЗ проведено перевірку наданих даних ОСОБА_2 при реєстрації в центрі зайнятості, в результаті якої встановлено, що остання з 05.11.2007 року була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі як фізична особа-підприємець. Таким чином, ОСОБА_2 перебуваючи на обліку в центрі зайнятості незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 05.11.2007 року по 21.12.2007 року, з 12.01.2009 року по 06.01.2010 року та з 24.07.2011 року по 25.07.2011 року у сумі 4528,92 грн. На підставі викладеного, просив суд стягнути з відповідача на користь Краснолиманського міського центру зайнятості безпідставно виплачену допомогу по безробіттю у сумі 4528,92 грн. (а.с. 2-3).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просив позов задовольнити, давши аналогічні пояснення тим, що викладені в позовній заяві.
В судове засідання відповідач не прибув, про час та місце розгляду справи в розумінні ч.11 ст. 25 КАС України, повідомлений належним чином (а.с. 68), причини неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надйшло.
Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутність відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» від 02.03.2000 року № 1522-ІІІ (надалі – Закон № 1522-ІІІ) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 01.03.1991 року № 703-ХІІ (надалі – Закон № 703-ХІІ) для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, створюється Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до статті 12 Закону № 703-ХІІ та уповноважений, зокрема, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводити розслідування страхових випадків та обґрунтованість виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 – відповідач по справі, тричі зверталася до Краснолиманського міського центру зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», а саме:
- 27 грудня 2006 року, на підставі чого їй призначена та виплачена допомога по безробіттю з 27.12.2006 року по 21.12.2007 року. 07 квітня 2008 року ОСОБА_2 знято з обліку у зв`язку з працевлаштуванням (а.с. 10, 27-28);
- 12 січня 2009 року на підставі чого їй призначена та виплачена допомога по безробіттю з 12.01.2009 року по 06.01.2010 року. 13 січня 2010 року ОСОБА_2 знято з обліку у зв`язку з поданням нею письмової заяви про відмову від послуг центру зайнятості (а.с. 11, 29);
- 26 квітня 2011 року на підставі чого їй призначена та виплачена допомога по безробіттю з 25.04.2011 року по 25.07.2011 року. 25 липня 2011 року ОСОБА_2 знято з обліку у зв`язку з працевлаштуванням (а.с. 12, 30-31).
У своїх заявах відповідач зазначила, що вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.
З метою контролю за цільовим використанням коштів центру зайнятості та на підставі службової записки провідного спеціаліста відділу надання соціальних послуг населення Краснолиманського міського центру зайнятості проведено перевірку наданих ОСОБА_2 при реєстрації в центрі зайнятості, а саме: 18 липня 2011 року начальником відділу взаємодії з роботодавцями Краснолиманського міського центру зайнятості направлено запит до Державного реєстратора щодо реєстрації ОСОБА_2 як суб`єкта підприємницької діяльності, згідно якого отримана довідка № 073037 від 28.07.2011 року, згідно якої гр. ОСОБА_2 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі як фізична особа-підприємець з 05.11.2007 року, запис № 22720000000001377 (а.с. 41-42)
05 серпня 2011 року Краснолиманським міським центром зайнятості здійснено звірку даних Державного реєстратора щодо дати реєстрації та знята з реєстраційного обліку ОСОБА_2 як фізичної особи підприємця в період перебування її на обліку в центрі зайнятості, як безробітної, в результаті якої встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 05.11.2007 року запис № 22720000000001377. 12.03.2011 року до ЄДРПОУ внесено запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2, що не пов`язано з її банкрутством (а.с. 38-39,41-42). Тобто до теперішнього часу відповідач є фізичною особою-підприємцем.
Таким чином, ОСОБА_2, перебуваючи на обліку в Краснолиманському міському центрі зайнятості як безробітна з 27.12.2006 року до 07.04.2008 року, з 12.01.2009 року по 13.01.2010 року та з 25.04.2001 року по 25.07.2011 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець, що призвело до незаконного отримання нею допомоги по безробіттю за період з 05.11.2007 року по 21.12.2007 року у сумі 250,21 грн., з 12.01.2009 року по 06.01.2010 року у сумі 4261,94 грн., з 24.07.2011 року по 25.07.2011 року 16,77 грн., всього на загальну суму 4528,92 грн. (а.с. 38 звор. бік).
05 серпня 2011 року на адресу ОСОБА_2 з боку Краснолиманського міського центру зайнятості направлено претензію з проханням протягом п`тнадцяти календарних днів з моменту отримання вказаної претензії добровільно відшкодувати безпідставно отриману допомогу по безробіттю у сумі 4528,92 грн. (а.с. 44)
Претензія отримана відповідачем 27.08.2011 року (а.с. 44 звор. бік).
Між тим, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідачем не погашена.
Відповідно до статті 2 Закону № 1522-ІІІ (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
На підставі пункту «б» частини 3 статті 1 Закону № 1522-ІІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону № 703-ХІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У відповідності до ч. 3 ст. 36 Закону № 703-ХІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.12.2000р, за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (надалі – Закон № 755-ІV) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов`язано з банкрутством фізичної особи-підприємця встановлений статтею 49 Закону № 755-ІV, якою передбачено, що суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.
Так, згідно ч. 9 статті 47 Закону № 755-ІV, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, остання чи уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу документи, перелічені в даній частині статті.
Згідно ч.ч. 15,16 ст. 47 Закону № 755-ІV, за відсутності підстав для залишення документів без розгляду, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи, строк якої не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем. Датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємцем.
З аналізу вищевказаних вимог законодавства вбачається, що законодавець пов`язує припинення статусу підприємця та проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності з певною процедурою щодо внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та з дати внесення державним реєстратором запису про держану реєстрацію припинення підприємницької діяльності, але ж ніяк з внесенням державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
З довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 28.07.2011 року (а.с. 41-42), вбачається, що запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що не пов’язано з її банкрутством внесено 12.03.2011 року.
З системного аналізу вищевказаних норм законодавства та досліджених в судовому засіданні доказів, вбачається, що діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 станом на 28.07.2011 року не припинено.
Таким чином, з встановлених під час розгляду справи обставин вбачається, що з боку ОСОБА_2 не повернуті безпідставно отримані суми допомоги по безробіттю у розмірі 4528,92 гривень за період з 05.11.2007 року по 21.12.2007 року у сумі 250,21 грн., з 12.01.2009 року по 06.01.2010 року у сумі 4261,94 грн., з 24.07.2011 року по 25.07.2011 року 16,77 грн., всього на загальну суму 4528,92 грн. Відповідачем, також, не надано доказів щодо сплати суми заборгованості на час розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Краснолиманського міського центру зайнятості – робочий органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 4528,92 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Краснолиманського міського центру зайнятості – робочий органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 4528,92 грн. – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Краснолиманського міського центру зайнятості – робочий органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на р/р 37170001004270 ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25774091, допомогу по безробіттю у сумі 4528 (чотири тисячі п`ятсот двадцять вісім) гривень 92 копійок.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України, проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 29 листопада 2011 року.
Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Полякова К.В.