ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  9/38327.12.11

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами"Крістал Ессет Менеджмент"

До                    Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс"

Про                    визнання недійсним рішення Спостережної ради від 19.02.2008 року

За позовом

третьої особи з

самостійними

вимогами на

предмет спору ОСОБА_1

До                      Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс"

Про                   визнання недійсним рішення Спостережної ради від 19.02.2008 року

Суддя   Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача        ОСОБА_2 (дов. б/н від 16.11.2011 року)

Від відповідача   ОСОБА_3 (дов. № 23-09/2011 від 23.09.2011 року)

Від третьої особи  ОСОБА_4 (дов. б/н від 23.12.2011 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні  27 грудня 2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

                                     ОБСТАВИНИ СПРАВИ :                                                                               

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Крістал Ессет Менеджмент" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до  Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс" (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсним протоколу Спостережної  ради Товариства № 02-2008 від 19.02.2008 року з моменту його прийняття.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 19 лютого 2008 року при ухваленні протоколу за № 02-2008 Спостережна рада Товариства перевищила свій обсяг цивільної дієздатності, чим порушила вимоги закону, охоронювані законом права та інтереси акціонерів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/383, розгляд справи призначено на 13.12.2011 року.

У судовому засіданні 13.12.2011 року представник позивача вимоги ухвали суду від 18.11.2011 року виконав, надав додаткові матеріали по справі та усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.12.2011 року надав усні заперечення проти задоволення позовних вимог.

У зв'язку з необхідністю підготовки відзиву відповідачем та необхідністю надання додаткових доказів по справі відповідачем, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 27.12.2011 року, про що сторони повідомлені під розписку.

23.12.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано уточнення позовних вимог, в яких позивач просить суд визнати недійсним рішення Спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс", оформленого протоколом від 19 лютого 2008 року № 02-2008, з моменту його прийняття.

23.12.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано документи по справі та відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд залишити позовні вимоги без задоволення.

26.12.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 подано позовну заяву, в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору,  в якій останній просить суд залучити ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги  щодо спору у справу № 9/383 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами"Крістал Ессет Менеджмент" до Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс" та  визнати недійсним рішення Спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс", оформленого протоколом від 19 лютого 2008 року № 02-2008, з моменту його прийняття.

У судовому засіданні 27.12.2011 року, розглянувши позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1, суд приймає її до розгляду  разом з первісно заявленими позовними вимогами в порядку ст. 26 ГПК України, про що винесено відповідну ухвалу.

Представником позивача у судовому засіданні 27.12.2011 року надано усні пояснення по справі.

Представник третьої особи з самостійними вимогами у судовому засіданні надав усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2008 року Наглядова рада Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" постановила наступні рішення, що оформлено протоколом  засідання за №02-2008 :

1.          "Отримання кредиту у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) Євро в акціонерному комерційному банку "ТАВРИКА" на строк 3 (три) роки.

2. З метою забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору передати Акціонерному банку "ТАВРИКА" в заставу виробниче обладнання згідно Додатку №1 до Протоколу №02-2008 від 19.02.2008р., що належить Відкритому акціонерному товариству "Завод дитячого харчування "Салюс" на праві власності.

3. Надати необхідні повноваження директору Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" для підписання всіх необхідних договорів, документів для отримання вище зазначеного кредиту та передачу в заставу виробничого обладнання".

У зв'язку з приведенням діяльності Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" (надалі - Товариство) у відповідність із Законом України "Про акціонерні товариства", Відкрите акціонерне товариство "Завод дитячого харчування "Салюс" перейменовано у Публічне акціонерним товариством "Завод дитячого харчування "Салюс", що підтверджується статутом Товариства, затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" (протокол від 26.04.2011 року).

На виконання оскаржуваного рішення Наглядової ради  відповідача, 06 березня 2008 року між Товариством та Акціонерним банком "ТАВРИКА" було укладено договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 25-08-КЛ (надалі по тексту - Кредитний договір), відповідно до якої Акціонерний банк "ТАВРИКА" відкрив Товариству невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в сумі 700 000,00 (сімсот тисяч) Євро, терміном користування з 06 березня 2008 року по 04 вересня 2009 року. В забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору 06 березня 2008 року між Товариством та Акціонерним банком "ТАВРИКА" було укладено договір застави обладнання (надалі по тексту - Договір застави) , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюком А.В. та 26.03.2008 р. було внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №6875400, тип обтяження: обладнання по виробництву дитячого харчування, яке належить Товариству на праві власності згідно Довідки від 11 березня 2008р. за №77, та яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Майорова, 2 оціночною вартістю 8 560 845,16 грн. Згідно з п. 1.1 Договору застави застава забезпечує вимоги Відповідача, що випливають з Кредитного договору зі всіма змінами та доповненнями до нього, укладеним між позивачем та відповідачем, за умовами якого позивач надає відповідачу кредит у сумі 700 000,00 Євро.

Відповідно до п. 1.3 Договору застави  предмет застави за домовленістю сторін було оцінено в 29 476 600,00 грн. Згідно з п. 3  Договору застави  предмет застави Сторони за домовленістю оцінили в 54 896 444, 78 грн.

Пунктом 2.1.6 Договору застави Акціонерний банк "ТАВРИКА" має право за рахунок предмета застави задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи кредит, проценти по кредиту, збитки, завдані прострочкою виконання, неустойкою, а також витрати на здійснення забезпеченою заставою вимоги. У випадку виникнення права звернення стягнення на предмет застави - реалізувати відповідно своє право відповідно до чинного законодавства.

Позивач зазначає, що на момент подання позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Крістал Ессет Менеджмент", є акціонером Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" та володіє іменними акціями Товариства у кількості 57 985 481 штук загальною номінальною вартістю 14 496 370,25 грн., що у процентному відношення складає 95,9535% статутного капіталу Товариства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, при ухваленні протоколу за №02-2008 від 19.02.2008 року Наглядова рада Товариства перевищила свій обсяг цивільної дієздатності, чим порушила вимоги закону, охоронювані законом права та інтереси акціонерів, а отже відповідно, протокол Наглядової ради Товариства від №02-2008 є недійсним з моменту його прийняття.

23.12.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано уточнення позовних вимог, в яких позивач просить суд визнати недійсним рішення Спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс", оформлене протоколом від 19 лютого 2008 року № 02-2008, з моменту його прийняття з огляду на те, що виходячи зі змісту глави 7 ЦК України, Статут відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства. За таких обставин, Спостережна рада відповідача у відповідності до ч. 2 ст. 98 ЦК України, не мала повноважень приймати оскаржувані  рішення.

Також позивач зазначає, що спірне рішення Спостережної ради дало можливість директору відповідача від імені Товариства, укласти договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №25-08-КЛ від 06.03.2008р. на суму 700 000,00 Євро, договір застави обладнання від 06.03.2008р. на суму 29 476 600,00 грн. та Договір від 30.11.2009р. про внесення змін до Договору застави на суму 54 896 444, 78 грн., що за своєю вартістю перевищує суму, що становить п'ятдесят відсотків майна Товариства, проаналізувавши баланс Товариства станом на 31 грудня 2008 року, позивач прийшов до висновку, що наслідки спірного рішення істотно погіршили фінансово-господарський стан відповідача.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, зазначаючи, що ніяких обмежень повноважень Спостережної ради в частині прийняття спірного рішення законодавством України, що діяло на момент прийняття рішення, не встановлено. Таким чином, Спостережна рада Товариства мала всі повноваження на прийняття спірного рішення. Окрім того, відповідач стверджує, що прийняте Спостережною радою рішення щодо отримання ВАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" кредит в розмірі 1 000 000,00 Євро в комерційному АКБ "Таврика" строком на три роки відповідало майновим інтересам Товариства. Приймаючи вказане рішення, Спостережна рада виходила з того, що отримання кредиту дозволить розширити поточну діяльність Товариства, а поповнення обігових коштів Товариства за рахунок кредитних коштів та їх використання забезпечить отримання товариством максимального прибутку.

26.12.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 подано позовну заяву про визнання недійсним рішення Спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс", оформленого протоколом від 19 лютого 2008 року № 02-2008, з моменту його прийняття.

З довідки, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Регістсервіс" від 23.12.2011 року за вих. № 164/12-11, вбачається, що зазначеним товариством 29.07.2010 року були прийняті документи системи реєстру емітента - Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" від іншого реєстратора ТОВ "Зерно-реєстр" та відкрито особовий рахунок акціонеру ОСОБА_1 на якому обліковувались 2 360 шт. простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс".  Реєстратор ТОВ "Зерно-реєстр" прийняв систему реєстру від емітента ВАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" 10.02.2006 року. Запис в журналі обліку записів у реєстрі, складеного станом на 29.07.2010 року, свідчить про те, що власник рахунку ОСОБА_1 володів 2 360 шт. простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" вже з 10.02.2006 року.

Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами обґрунтовані тим, що пункт 10.5.7 Статуту Товариства, яким передбачено, що до компетенції Спостережної ради відноситься надання згоди на укладення від імені Товариства кредитних договорів та договорів застави, відчуження основних засобів, надання згоди на укладення від імені Товариства угод, договорів, контрактів, ціна яких перевищує 100 000,00 грн. не відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", оскільки, нормами ЦК України передбачено, що до компетенції Загальних зборів відносяться всі питання діяльності товариства, в тому числі і ті, які були передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу Товариства. Відповідно, визначення компетенції органів Товариства регулюються положеннями ЦК України, Закону України "Про господарські товариства". Ці норми є імперативними, а їх недотримання порушує публічний порядок.

Таким чином, третя особа з самостійними вимогами вважає, що Спостережна рада перевищила свої повноваження та компетенцію, оскільки повноваження щодо укладення угод (тим більше в розмірі 700 000,00 Євро) відноситься лише до компетенції Загальних зборів акціонерів.

Окрім того, третя особа без самостійних вимог зазначає, що рішення Спостережної ради від 19.02.2008р. про укладення кредитного договору в розмірі 1 000 000,00 Євро відноситься до значної угоди, оскільки така угода перевищує вартість активів на 25%, проте, Статут Товариства взагалі не містить такого визначення як значна угода, що порушує права ОСОБА_1, який вклавши кошти у Товариство, та, відповідно, набувши статусу акціонера має певні права, тому що важливість корпоративного управління для Товариства полягає у його внеску до підвищення їх конкурентоспроможності та економічної ефективності завдяки забезпеченню належної уваги до інтересів акціонерів, рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин фінансової прозорості.

Зважаючи на вищенаведене, ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним рішення Спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс", оформленого протоколом від 19 лютого 2008 року № 02-2008, з моменту його прийняття, оскільки прийнявши дане рішення Спостережна рада Товариства перевищила свій обсяг цивільної дієздатності, чим порушила вимоги закону, охоронювані законом права та інтереси акціонерів.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги з урахування заяви про уточнення позовних вимог, не підлягають задоволенню, а позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору підлягають задоволенню у повному обсязі,  виходячи з наступного.

Згідно ст. 167 Господарського кодексу України  корпоративними   є   права   особи,  частка  якої  визначається  у статутному фонді (майні) господарської організації,  що  включають правомочності  на  участь  цієї  особи  в управлінні господарською організацією,  отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації  та  активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону,  а  також  інші  правомочності,  передбачені  законом   та статутними документами.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства в межах вартості належних їм акцій (ст. 80 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмежено є статут.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчими документами товариства за законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Частиною 1 ст. 88 Господарського кодексу України передбачено учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Відповідно до  ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управління акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Акціонери-власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Вказана норма закону кореспондується з  п. 7.12 Статуту Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс".

Статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. До компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

У відповідності до п. 9.2 Статуту, затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом №01-05 від 31.08.2005 року, Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс" до компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства належить визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження планів та звітів про їх виконання, надання згоди на укладення від імені Товариства кредитних договорів та договорів застави, відчуження основних засобів, надання згоди на укладення від імені Товариства угод, договорів, контрактів, ціна яких перевищує 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 10.1 Статуту Товариства з метою контролю та регулювання діяльності виконавчого органу (Директора) Товариства і представництва інтересів Акціонерів в перервах між проведенням Загальних зборів Товариства створюється Спостережна рада у складі 3 осіб, які обираються загальними зборами Товариства з числа акціонерів.

Згідно з  п. 10.5.7 Статуту до компетенції Спостережної ради відноситься надання згоди на укладення від імені Товариства кредитних договорів та договорів застави, відчуження основних засобів, надання згоди на укладення від імені Товариства угод, договорів, контрактів, ціна яких перевищує 100 000,00 грн.

Таким чином, Статутом Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс" передбачено, що надання згоди на укладення від імені Товариства кредитних договорів та договорів застави, відчуження основних засобів, надання згоди на укладення від імені Товариства угод, договорів, контрактів, ціна яких перевищує 100 000,00 грн. відноситься до компетенції як Загальних зборів акціонерів так і до компетенції Спостережної ради.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2  Статуту Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс" статутний капітал Товариства (на момент прийняття спірного рішення) складав 15 107 697,00 гри, розподілений на 60 430 788 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2008 року протоколом засідання за №02-2008 Спостережна рада Товариства постановила наступні рішення:

1.          "Отримання кредиту у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) Євро в акціонерному комерційному банку "ТАВРИКА" на строк 3 (три) роки.

2. З метою забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору передати Акціонерному банку "ТАВРИКА" в заставу виробниче обладнання згідно Додатку №1 до Протоколу №02-2008 від 19.02.2008р., що належить Відкритому акціонерному товариству "Завод дитячого харчування "Салюс" на праві власності.

3. Надати необхідні повноваження директору Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" для підписання всіх необхідних договорів, документів для отримання вище зазначеного кредиту та передачу в заставу виробничого обладнання".

Суд приходить до висновку, що вищезазначене рішення прийнято з порушенням чинного законодавства, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 97 ЦК України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. До компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

У відповідності до ч. 2 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Отже, нормами ЦК України передбачено, що до компетенції Загальних зборів відносяться всі питання діяльності товариства, в тому числі і ті, які були передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу Товариства.

Разом з тим, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13  "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що  відносини між засновниками (учасниками) господарського товариства щодо формування його органів, визначення їх компетенції, процедури скликання загальних зборів та визначення порядку прийняття рішень на зборах регулюються положеннями ЦК та Закону "Про господарські товариства". За своїм змістом ці норми є імперативними, а їх недотримання порушує публічний порядок.

У разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечить Закону України "Про господарські товариства", слід керуватися нормами закону (абзац 3 пункту 22).

Згідно з п. п. 38., 39 вищезазначеної постанови учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Судам необхідно враховувати, що прийняття іншими органами товариства рішень з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів (статті 145, 159 ЦК, стаття 41 Закону про господарські товариства), є перевищенням їхньої компетенції, а тому ці рішення можуть бути визнаними в судовому порядку недійсними.

Зважаючи на вищезазначені положення чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що повноваження щодо затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства відноситься лише до компетенції Загальних зборів акціонерів, таким чином, Спостережна рада Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс", прийнявши рішення про укладення Кредитного договору на суму 1 000 000,00 Євро, діяла поза межами своїх повноважень та компетенції, оскільки сума вказаного договору перевищує вартість активів Товариства на 25%.

Судом встановлено, що третя особа з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 був акціонером Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" на момент прийняття спірного рішення спостережної ради та володів 2 360 шт. простих іменних акцій Товариства..

Відповідно до п. 2.1 Статуту, затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом від 31.08.2005р. №01-05, метою діяльності Товариства є задоволення потреб споживачів у товарах власного виробництва на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу, одержання прибутків від фінансово - господарської діяльності і задоволення на їх основі інтересів акціонерів.

Відповідно до п. 2 рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2003р. №571 "Про затвердження Принципів корпоративного управління" Товариство повинно сприяти реалізації та забезпечувати захист прав та законних інтересів акціонерів, зокрема право на участь акціонерів в управлінні товариством шляхом участі та голосуванні на загальних зборах. Для того, щоб акціонери мали можливість ефективно реалізовувати це право, товариство повинно забезпечити дотримання таких прав акціонерів, як: брати участь у вирішенні найважливіших питань діяльності товариства, у тому числі прийняття рішення про внесення змін до статуту, обрання членів ради та ревізійної комісії, додатковий випуск акцій, викуп товариством розміщених ним акцій, укладення значних правочинів та інші дії, які призводять до суттєвих корпоративних змін.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу статті 34 Господарського процесуального Кодексу України докази мають бути належними та допустимими. Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об’єктивної істини.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Отже, оскільки третьою особою з самостійними вимоги доведено, що спірне рішення Спостережної ради порушило права ОСОБА_1 як акціонера Товариства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору про визнання недійсним рішення Спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс", оформленого протоколом від 19 лютого 2008 року № 02-2008, з моменту його прийняття.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню вимоги позивача з урахування заяви про уточнення позовних вимог, які мотивовані порушенням Спостережної ради прав останнього як акціонера шляхом прийняття  рішення, оформленого протоколом від 19 лютого 2008 року № 02-2008, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивач стверджує, що, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Крістал Ессет Менеджмент", є акціонером Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" та володіє іменними акціями Товариства у кількості 57 985 481 штук загальною номінальною вартістю 14 496 370,25 грн., що у процентному відношення складає 95,9535% статутного капіталу Товариства. Проте, позивачем жодними належними доказами не доведено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Крістал Ессет Менеджмент" було акціонером Товариства на момент прийняття спірного рішення.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13  "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується. Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними (п. 19 Постанови).

Позивач заявив свої вимоги до відповідача з підстав порушення його прав як учасника товариства шляхом прийняття наступних рішень, оформлених протоколом засідання за №02-2008 від 19.02.2008 року:

1.          "Отримання кредиту у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) Євро в акціонерному комерційному банку "ТАВРИКА" на строк 3 (три) роки.

2. З метою забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору передати Акціонерному банку "ТАВРИКА" в заставу виробниче обладнання згідно Додатку №1 до Протоколу №02-2008 від 19.02.2008р., що належить Відкритому акціонерному товариству "Завод дитячого харчування "Салюс" на праві власності.

3. Надати необхідні повноваження директору Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" для підписання всіх необхідних договорів, документів для отримання вище зазначеного кредиту та передачу в заставу виробничого обладнання".

Згідно з вищенаведеними нормами законодавства України виникнення та існування права на звернення до суду з вказаними вимогами безпосередньо пов’язане зі статусом особи як учасника товариства.    

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У суду відсутні докази того, що на момент прийняття спірного рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Крістал Ессет Менеджмент" було акціонером Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс", водночас, у судовому засіданні позивачем було заявлено протилежне.   

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов подано за відсутності порушеного суб’єктивного права, а позивачем не доведено порушення його прав відповідачем.

Наведене згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у задоволенні позовних  вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Крістал Ессет Менеджмент".

Витрати по оплаті судового збору у розмірі 985,00 грн. за позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову з урахування заяви про уточнення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Крістал Ессет Менеджмент" -  відмовити.

2. Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

3. Визнати недійсним рішення Спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс", оформлене протоколом від 19 лютого 2008 року № 02-2008, з моменту його прийняття.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування Салюс" (04201, Україна, м. Київ, вул. Майорова, 2 код ЄДРПОУ 21571406 п/р 26007030000295 в КФ АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849, або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення) на користь ОСОБА_1 (04201, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                       Г.П. Бондаренко

Рішення підписано  04.01.2012