ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" грудня 2011 р. Справа № 50/509-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоУдовиченка О.С.,
суддівЗаріцької А.О.,
Міщенка П.К.
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"З Бетони"
на постанову
та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду
від 9 листопада 2011 року
господарського суду міста Києва
від 15 вересня 2011 року
у справі
господарського суду№ 50/509-б
міста Києва
за заявою
дотовариства з обмеженою відповідальністю
"З Бетони"
товариства з обмеженою відповідальністю
"А- Бетон"
про визнання банкрутом
за участю представників: арбітражного керуючого Сінельнікова В.В., ПАТ "ВТБ Банк" Вяткіна М.В.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15 вересня 2011 року у справі № 50/509-б (суддя Головатюк Л.Д.) відкладено розгляд справи; задоволено клопотання арбітражного керуючого Сінєльникова В.В. про зобов’язання кредиторів ТОВ "А-БЕТОН" погасити заборгованість перед ним по заробітній платі у розмірі 108 960 грн.; зобов’язано ТОВ "3 Бетони" сплатити арбітражному керуючому Сінєльникову В.В. заборгованість по заробітній платі у розмірі 108 960 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2011 року (колегія суддів: Пантелієнко В.О. –головуючий, Верховець А.А., Гарник Л.Л.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.
ТОВ "З Бетони" в поданій касаційній скарзі просить ухвалу господарського суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині зобов’язання ТОВ "3 Бетони" сплатити арбітражному керуючому Сінєльникову В.В. заборгованість по заробітній платі у розмірі 108 960 грн. та прийняти нове рішення про відмову арбітражному керуючому у задоволенні клопотання про зобов'язання кредиторів боржника погасити заборгованість по заробітній платі у розмірі 108 960 грн. При цьому заявник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст. 11, п. 12 ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон), ч. 1 ст. 43, ч. 2 ст. 34 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 27 Закону України "Про оплату праці", ст.ст. 1, 3, 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі –Порядок обчислення середньої заробітної плати).
Колегія суддів перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних підстав.
Ухвалою підготовчого засідання від 8 листопада 2010 року було визнано кредиторські вимоги до боржника, розпорядником майна з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів призначено арбітражного керуючого Сінєльнікова В.В.
Постановою господарського суду міста Києва від 29 квітня 2011 року у справі № 50/529-б боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Корольова В.М., якого зобов’язано надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 29 квітня 2012 року.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2011 року п.п. 1, 3, 5, 8, 9, 10 11 ч. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 9 березня 2011 року у справі №50/509-6 змінено, викладено п.п. 1, 3, 5, 8, 9, 10 11 ч. 1 резолютивної частини ухвали в новій редакції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 11 липня 2010 року через канцелярію місцевого суду від арбітражного керуючого Сінєльнікова В.В. надійшло клопотання про зобов’язання кредиторів ТОВ "А-БЕТОН" погасити заборгованість перед ним по заробітній платі у розмірі 108 960 грн.
Також встановлено, що з 8 листопада 2011 року Сінєльніков В.В. виконував функції розпорядника майна банкрута, які були покладені на нього ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 8 листопада 2011 року та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
29 квітня 2011 року за ініціативою представників “А-БЕТОН” Сінєльнікова В.В. було знято з посади розпорядника майна.
В обгрунтування рішень суди попередніх інстанцій послались на п. 12, ч. 2 п. 10 ст. 3-1 Закону.
Згідно п. 12. ст. 3-1 Закону оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 2 п. 10 ст. 3-1 Закону оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.
Таким чином, Закон встановлює альтернативні джерела оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого за весь період здійснення провадження у справі про банкрутство. При цьому до моменту проведення першого засідання комітету кредиторів, до компетенції якого належить визначення розміру та порядку оплати послуг арбітражного керуючого, ці послуги повинен оплачувати ініціюючий кредитор або боржник, якщо справу порушено за його заявою.
В обґрунтування постанови суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно довідки від 29 квітня 2011 року № 5/11 від 29 квітня 2011 року посадовий оклад директора ТОВ “А-БЕТОН” ОСОБА_11 становив 18 160 грн. за місяць. На підставі вказаного суд дійшов висновку про те, що заборгованість по заробітній платі ТОВ “А-БЕТОН” перед Сінєльніковим В.В. за період з 8 листопада 2011 року по 29 квітня 2011 року має становити 108 960 грн., оскільки середній заробіток директора ТОВ “А-БЕТОН” за останні 12 місяців перед порушенням процедури банкрутства не може бути меншим його посадового окладу за місяць.
Однак, матеріали справи не містять вказаної довідки як і клопотання арбітражного керуючого від 11 липня 2011 року.
Згідно ч. 3 ст. 106 ГПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені п.п. 1, 5, 10 - 21 ч. 1 цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний господарський суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджуючись із висновком місцевого господарського суду про задоволення клопотання арбітражного керуючого та покладення обов'язку зі сплати витрат по оплаті послуг арбітражного керуючого на ініціюючого кредитора не врахував, що суд першої інстанції стягнув у повному обсязі оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого та за весь період формального здійснення ним повноважень виключно з ініціюючого кредитора, не визначивши при цьому, з посиланням на конкретні первинні документи, які саме витрати, у якій сумі стягуються.
Таким чином суди попередніх інстанцій також не визначили адекватність витрат з урахуванням конкретних обставин справи та не надали жодної оцінки наданим арбітражним керуючим первинним документам у підтвердження таких витрат, констатувавши лише факт їх наявності.
Крім того, господарськими судами не враховано приписи ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 2 вказаного Закону до структури заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
За приписами розділу І Порядку обчислення середньої заробітної плати цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Згідно п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Враховуючи вказані норми Закону та Порядку обчислення середньої заробітної плати обставини встановлені судами, вбачається, що судами першої та апеляційної інстанції не було визначено розміру середньої місячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.
Крім того, суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду в апеляційному порядку, не врахував відсутність в направлених йому матеріалах справи довідки боржника від 29 квітня 2011 року № 5/11 та клопотання арбітражного керуючого про зобов'язання кредиторів здійснити оплату послуг. Відтак, вказані документи не були предметом дослідження і перевірки судом апеляційної інстанції.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За вказаних обставин справи постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа –передачі до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "З Бетони" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2011 року у справі № 50/509-б скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий О. Удовиченко
Судді А. Заріцька
П. Міщенко