03.11.2011
Справа № 22ц-1116/2011р. Головуючий у першій
інстанції Гапонов Д.Ю.
Категорія 31 Доповідач у апеляційної
інстанції Єфімова В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Саліхова В.В., Моцного М.В.,
при секретарі: Селезньовій Л.М.,
за участю: представника Міністерства оборони Російської Федерації – Кононова М.Г., відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 15 квітня 2011 року по цивільній справі за позовом Міністерства оборони Російської Федерації до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2008 року представник Міністерства оборони Російської Федерації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди у розмірі 1 413 560 грн., що є еквівалентом 5 млн. рублів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК РФ, таким чином діями відповідача позивачу спричинена матеріальна шкода на суму 5 млн. рублів.
Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 15 квітня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального права при невідповідності висновків суду обставинам справи та просить ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, що з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову МО РФ, суд першої інстанції виходив з недоведеності останнім спричинення йому матеріальної шкоди у результаті особистих незаконних дій відповідача.
З такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З матеріалів справи видно, що вироком Новоросійського гарнізонного військового суду від 16 березня 2006 року ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК РФ, а саме зловживання посадовими повноваженнями, тобто у використанні посадовою особою своїх службових повноважень всупереч інтересам служби, якщо це діяння скоєно з корисливої ??або іншої особистої зацікавленості і спричинило істотне порушення прав і законних інтересів громадян або організацій або охоронюваних законом інтересів суспільства чи держави.
Вказаним вироком встановлено, що 21 липня 2003 року відповідач на території військової частини 13189, будучи посадовою особою – командиром цієї військової частини, із іншої особистої зацікавленості дав незаконний наказ виготовити акт прийому-передачі, у котрому вказав невідповідні дійсності відомості про те, що нібито військовою частиною 13189 прийнято на відповідальний схов від ТОВ «ЛУКАС Ком» п’ять приладів БГ-60, який підписав та засвідчив гербовою печаттю військової частини 13189, чим вніс у офіційний документ завідомо удавані відомості, та потім передав акт представнику ТОВ «ЛУКАС Ком» для послідуючого представлення у фінансові органи військово-морського флоту. 22 липня 2003 року ОСОБА_4 знов дав незаконний наказ виготовити підроблений документ аналогічного змісту, і знаючи про ненадходження приладів БГ-60 на схов вказаної військової частини, підписав акт, засвідчив його гербовою печаттю військової частини 13189 та передав представнику ТОВ «ЛУКАС Ком» для послідуючого представлення у фінансові органи військово-морського флоту.
Також з матеріалів справи видно, що 18 липня 2003 року між Міністерством оборони Російської Федерації (військова частина 25029) в особі ОСОБА_5, діючого на підставі доручення № 237/2/Д-6 від 20.03.2000 року, виданої Міністерством оборони Російської Федерації (генеральний замовник) та ТОВ «ЛУКАС Ком» укладений Державний контракт на поставку продукції для федеральних державних потреб № 711/2/27/КН/0882-03 (надалі Контракт), згідно умов якого постачальник зобов’язався у 2003 році поставити замовнику продукцію у кількості, по номенклатурі, у строки і за цінами, вказаними у доданої до контракту відомості поставки, що являється невід’ємною частиною цього контракту, а саме п’ять комплектів приладів БГ-60 вартістю 5 000 000 рублів, а замовник зобов’язується забезпечити оплату поставленої продукції.
Згідно п.4.1. цього Контракту виготовлена та поставлена по контракту продукція буде оплачуватися замовником за затвердженими ним у встановленому порядку цінами, тільки після надходження до нього необхідних документів від уповноваженого представника замовника (військової частини 42888).
Розділом ІІІ Контракту передбачено, що постачальник зобов’язаний проводити відвантаження продукції після її технічної прийомки. Продукція, що має бути поставлена, відвантажується для перевозки залізнодорожнім (водним), автомобільним транспортом. Рахунок-фактура та квитанції транспортної організації про прийом вантажу до перевозки постачальник зобов’язаний вислати одержувачу не пізніше наступного дня після відвантаження, одночасно з копією документу, який свідчить про відповідність продукції умовам контракту. У транспортних документах постачальник зобов’язаний іменувати вантаж та адресата у відповідності до зазначень замовника, точну вагу, кількість місць, зв'язок і кіп продукції, що відправляється.
Як вбачається з телефонограми № 719/3/59 від 29 серпня 2003 року, у фінансово-економічне управління ВМФ поступило платіжне доручення № 321495 від 01 вересня 2003 року у сумі 5 000 000 рублів на оплату поставок ТОВ «ЛУКАС Ком» за державним контрактом № 711/2/27/КН/0882-03 від 18 липня 2003 року, яке було залишено без у зв’язку з відсутністю у складі представлених матеріалів ряду документів, що підтверджують законність платежу, а саме відсутній документ замовника (або його уповноваженого представника) про технічну прийомку продукції згідно п.2.3. Контракту, документи замовника, що підтверджують законність передачі продукції від ТОВ «ЛУКАС Ком» у військову частину 13189 (ЧФ). Акт прийому-передачі із боку військової частини 13189 не оформлений підписами складських робітників (матеріально відповідальних осіб), а також не містить указування на заводські номери прийнятої продукції. Умовами Контракту не передбачено, що поставляється не нова продукція (що має 2 категорію). Також у складі документі по рівню контрактної ціни на продукцію відсутній протокол узгодження ціни між ТОВ «ЛУКАС Ком» та ВАТ «Парус».
Таким чином із викладеного вбачається, що військова частина 13189, командиром якої був ОСОБА_4, учасником Контракту не являється. Правами та обов’язками, що пов’язані із виконанням вказаного контракту, зокрема прийом продукції на відповідальний схов, зазначена військова частина або безпосередньо її командир (відповідач) Міністерством оборони Російської Федерації під час виконання цього контракту належним чином не наділялися. Доказів, що спростовують ці факти та можуть бути прийняти судом до уваги, позивачем надано не було.
Акт прийому-передачі приладів БГ-60, що містив удавані відомості, був підписаний ОСОБА_4, та був наданий у складі матеріалів разом із вказаним вище платіжним дорученням, єдиним безспірним доказом здійснення Міністерством оборони Російської Федерації оплати за поставлену продукцію не являється. Як і не являється єдиною підставою для здійснення відповідної оплати, що передбачено умовами Контракту.
До того ж до оплати вказане платіжне доручення фінансово-економічним управлінням ВМФ прийнято не було, оскільки був відсутній ряд документів, передбачених умовами Контракту та підтверджуючих законність платежу. Зокрема фінансово-економічним управлінням ВМФ було вказано на ряд недоліків, в тому числі і на недоліки акту прийому-передачі, підписаного відповідачем.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджений за скоєння злочину не обтяженого тяжкими наслідками, його дії щодо складання акту, якій містив удавані відомості, не потягли для Міністерства оборони Російської Федерації наслідків у вигляді матеріальної шкоди.
Крім того, як вбачається з листа № 704/2-268 від 24 жовтня 2011 року за підписом ВВС начальника Служби РАВ ВМФ МО РФ, недостача у розмірі 5 000 000 рублів за колишнім командиром військової частини 13189 ЧФ ОСОБА_4 не числіться. Інформацією за ким числіться вказана заборгованість, Служба РАВ ВМФ не володіє.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що цивільний позов у кримінальному процесі позивачем не заявлявся, колегія суддів вважає, що доводи позивача про те, що незаконними діями відповідача йому була задана матеріальна шкода у розмірі 5 000 000 рублів, свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли. Позивач не довів належними доказами обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Проте суд першої інстанції викладене правильно не оцінив та дійшов невірного висновку про відмову у задоволенні позову Міністерства оборони Російської Федерації з тих підстав, що позивачем не надано достовірних доказів про те, що матеріальна шкода задано йому лише особистими діями ОСОБА_4
Таким чином, рішення суду ухвалено із порушенням вимог матеріального закону та на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.303, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації задовольнити частково.
Рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 15 квітня 2011 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову Міністерства оборони Російської Федерації до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: В.В.Саліхов
М.В.Моцний