Савранський районний суд Одеської області

№2-190/11

04.11.2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2011 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді  – Бростовської Н.О.,

при секретарі           – Пустовіт С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Одеської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та визнання права власності на спадкове майно (а.с.3-5, 15-17). В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її рідний батько ОСОБА_3, після смерті якого залишилося спадкове майно, зокрема 1/2 частина житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 1,75га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Осичківської сільської ради Савранського району Одеської області, масив №17, ділянка №36, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД №060303 від 19.10.2004р.. Після смерті батька позивачка звернулася до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але нотаріус їй повідомила, що у зв’язку з тим, що її батько 02.08.2007р. склав заповіт на користь своєї рідної сестри ОСОБА_2, посвідчений секретарем Осичківської сільської ради Лісніченко Н.Г. у присутності головного лікаря Савранської ЦРЛ ОСОБА_5, тому спадкоємці за законом не мають права на спадщину. Враховуючи, що на час складання заповіту її батько знаходився на стаціонарному лікуванні у Савранській ЦРЛ з діагнозом алкогольний цироз печінки, перебував у вкрай важкому стані, а тому не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, який рішенням Савранського районного суду Одеської області від 23.03.2011р. у справі №2-7/2011р. був задоволений, вказаний заповіт її батька ОСОБА_3 було визнано недійсним, рішення набрало законної сили 03.04.2011р., а позивачка як спадкоємець першої черги за законом отримала право на спадкове майно після смерті свого батька ОСОБА_3. Однак, як їй стало відомо ОСОБА_2 на підставі вказаного заповіту отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, а тому в подальшому вона позбавлена можливості оформити на неї право власності, у зв’язку з чим позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на дану земельну ділянку недійсним, включити її до складу спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, а також визнати за нею право власності на цю спадкову земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6 позов підтримала, просила його задовольнити.    

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що рішення Савранського районного суду від 23.03.2011р. вважає незаконним, оскільки тільки вона доглядала за своїм братом коли він хворів та несла всі витрати на його похорони, а тому просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними в п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв’язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідною донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_6, про що Відділом ЗАГС Савранського райвиконкому Одеської області видано свідоцтво про її народження серії III-ЖД №НОМЕР_1 від 01.10.1984р. (а.с.37, 35), тобто позивачка відповідно до положень ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Осички, Савранського району, Одеської області, помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД №НОМЕР_2, виданим Виконкомом Осичківської сільської ради Савранського району Одеської області (а.с.26), який 02.08.2007р. склав заповіт на все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, на користь ОСОБА_2, посвідчений 02.08.2007р. секретарем виконавчого комітету Осичківської сільської ради Савранського району Одеської області у присутності головного лікаря Савранської центральної районної лікарні ОСОБА_5, за реєстровим №228 (а.с.27).

Після смерті ОСОБА_3 на підставі вказаного заповіту ОСОБА_2 прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 25.11.2008р. державним нотаріусом Савранської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7, що зареєстровано в реєстрі за №2648, спадкова справа №224/2007, на приватизовану земельну ділянку площею 1,75га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ділянка №36, масив №17, розташовану на території Осичківської сільської ради Савранського району Одеської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №060303 від 19.10.2004р. (а.с.7, 57).

Рішенням Савранського районного суду Одеської області від 23.03.2011р. у справі №2-7/2011р. за позовом ОСОБА_1 вказаний заповіт її батька ОСОБА_3 було визнано недійсним, рішення набрало законної сили 03.04.2011р. (а.с.6).

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього кодексу.

Так, ст.1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, в силу ч.2 ст.1223 цього кодексу, з дня набрання законної сили рішення суду (03.04.2011р.) про визнання недійсним заповіту ОСОБА_3, посвідченого 02.08.2007р. секретарем виконавчого комітету Осичківської сільської ради Савранського району Одеської області, позивачка як спадкоємець першої черги за законом одержала право на спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 свого батька ОСОБА_3.

Як встановлено ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки і позивачка і відповідачка у цій справі брали участь у розгляді Савранським районним судом Одеської області справи №2-7/2011р., то усі обставини, що були встановлені рішенням Савранського районного суду Одеської області від 23.03.2011р. у справі №2-920-07 є преюдиціальними, тобто не доказуються при розгляді цієї справи.

Враховуючи, що заповіт ОСОБА_3 рішенням Савранського районного суду Одеської області від 23.03.2011р. у справі №2-7/2011р. визнано недійсним, а позивачка як спадкоємець першої черги за законом має право на спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_3, та приймаючи до уваги вищенаведені роз’яснення, що містяться у п.27 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,75га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ділянка №36, масив №17, розташовану на території Осичківської сільської ради Савранського району Одеської області, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №060303 від 19.10.2004р., підлягають задоволенню.

Що ж стосується іншої позовної вимоги щодо включення вказаної земельної ділянки до складу спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, то у її задоволенні слід відмовити, оскільки у сторін відсутній спір про належність цієї земельної ділянки спадкодавцю.

Також не підлягає задоволенню вимога позивачки про визнання права власності на зазначену спадкову земельну ділянку, оскільки відповідно до положень ст.1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Крім того, ст.125 ЗК України, встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Тобто, право власності у позивачки на спадкову земельну ділянку виникне після того, як позивачка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом здійснить державну реєстрацію успадкованого нерухомого майна.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.1223, ст.ст.1261, 1301 ЦК України, п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ч.3 ст.61, ч.3 ст.208, ст.ст.209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 25.11.2008р. державним нотаріусом Савранської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7, реєстровий №2648, спадкова справа №224/2007, на приватизовану земельну ділянку №36, масив 17, розташовану на території Осичківської сільської ради Савранського району Одеської області, площею 1,75га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ОД №060303, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1017 від 19.10.2004р..

В іншій частині позову –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Савранський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.1 ст.294, ч.1 ст.296 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ч.1 ст.223 ЦПК України).

СУДДЯ