ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2006 р. | Справа № 12/152-18/186-3/40 |
за позовом ВАТ "Долинське АТП 12627", 77000, вул. Обліски, 70, м. Долина, Івано-Франківська обл.
до відповідача ВАТ "Прикарпаттяобленерго", 76014, вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ
за зустрічним позовом ВАТ "Прикарпаттяобленерго"
до відповідача ВАТ "Долинське АТП 12627"
Cуддя Фрич Марія Миколаївна
При секретарі Толочко Інна Валеріївна
Представники:
Від позивача: Чопей С. Д. - юрисконсульт, (довіреність № 59 від 21.03.06 р.)
Від відповідача: не з"явились,
СУТЬ СПОРУ: рішення прийнято по двох позовних заявах:
1) основному позову (позивач - ВАТ “Долинське АТП 12627” до відповідача ВАТ “Прикарпаттяобленерго” в особі Долинського РЕМ) з вимогою виконати договірне зобов”язання щодо постачання електроенергії;
2) зустрічному позову (ВАТ “Прикарпаттяобленерго” до ВАТ “Долинське АТП 12627”) про стягнення 23167.02 грн. додаткового нарахування за перевищення договірних (граничних) величин споживання електроенергії.
Судове засідання проведено неодноразово, в більшості випадків причиною відкладення слухання справи було нез”явлення представника відповідача в судове засідання, хоча його було належним чином повідомлено (повідомлення про вручення 16.06.06 р.). Таким чином, відповідачем не виконано в повному об”ємі вимоги суду про направлення свого представника в судове засідання, відповідач не подав суду відзив на позов, а також не виконав вимоги ухвали суду від 01.06.06 р. про проведення звірки розрахунків.
За таких обставин спір вирішується за наявними в справі матеріалами та з урахуванням пояснень, наданих в судовому засіданні представником позивача по основному позову відповідно до ст. 75 ГПК України.
При цьому встановлено наступне.
ОСНОВНИЙ ПОЗОВ.
Спір випливає із взаємовідносин сторін, обумовлених договором № 49 від 07.03.2000 р. та угоди про зміни та доповнення договору № 49 від 07.03.2000 р. від 22. 10.2001 р. (а. с. 24-34). Так званий договір № 49 від 14.03.2000 р. (а. с. 9-11) не має статусу договору із-за відсутності для цього всіх необхідних реквізитів (відсутній підпис однієї сторони –а. с. 9), а тому не може бути доказом по справі .
Посилання сторони в позовній заяві саме на цей договір є механічною помилкою, що вияснено в судовому засіданні.
Відповідно до п.-1 належним чином оформленого сторонами договору № 49 від 07.03.2000 р. із змінами та доповненнями від 22.10.2001 р. - (дальше договір 49) електропостачальна організація (відповідач) зобов”язувалась постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач (позивач) зобов”язувався своєчасно проводити сплату за використану енергію та виконувати інші умови, визначені договором.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
06.05.2004 р. відповідач припинив постачання електроенергією позивача, вказавши при цьому на підставу такого припинення –нездійснення оплати за перевищення договірних величин споживання електроенергії, на суму 18058.61 грн. (а. с. 52). Правила користування електроенергією, затверджених постановою АКРЕ 31.07.1996 р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 р. № 928) передбачають, що постачальник електроенергії може припинити повністю або частково постачання електроенергії у разі несплати за електричну енергію у терміни і за умов передбачених у договорі.
Відповідно до п. 7.1 договору (а.. с. 27) позивач зобов”язувався щомісячно 21 числа посилати свого представника для подачі звіту про використану електроенергію та отримання рахунків для проведення оплати в т. ч. і щодо оплати вартості за перевищення величин споживання. Такі рахунки підлягали оплаті не пізніше 31 числа поточного місяця.
Проте, перевищення договірних величин споживання мало місце за твердженнями відповідача в березні, серпні 2003 р., та в березні 2004 р., але в матеріалах справи наявні докази про отримання позивачем рахунків тільки щодо оплати основної вартості за використану електроенергію за цей період, а підпис позивача на рахунку за перевищення договірних величин споживання на відповідних документах відсутній. Не є безсумнівним доказом документ пошти (а. с. 40, 46) про відправлення названих рахунків заказною кореспонденцією позивачу, оскільки відповідачем не доведено, що цей документ має відношення саме до рахунків, а не до повідомлень та актів, які були направлені позивачу також в цей день. Крім того, такий порядок отримання рахунків не випливає із умов договору.
Таким чином недотримання умов договору відповідачем щодо проведення порядку розрахунків не дає йому права на відключення позивача від споживання електроенергією, поскільки така дія можлива за наявності факту несплати за електроенергію відповідно до умов договору чого в спірному випадку відповідачем не доведено .
Крім того, відповідно до фактів, викладених в зустрічній позовній заяві (а. с. 21) позивач в березні 2003 р. використав 21180 кВт/год.на суму 5460.12 грн., а оплатив, за доводами відповідача 3750 грн. за 3699 кВт/год. тобто на 1710 грн. менше. Але відповідач в зустрічній позовній заяві вказав ((дослівно) "Після оплати за лютий 2003 р. вхідне сальдо станом на 01.03.2003 р. становило 2796.61 грн. на користь Долинського РЕМ ...". Таким чином, враховуючи цей факт (2796.61 грн.),суму коштів сплачених позивачем протягом березня (3750 грн.) та суму коштів, яку необхідно було сплатити (5460.12 грн.) - випливає висновок про відсутність заборгованості у позивача.
Для усунення припущення про можливість допущеної помилки у розрахунках - сторін було зобов"язано провести звірку розрахунків. Проте, вимоги суду не виконані. Висновки суду зроблені по наявних доказах в матеріалах справи.
Аналогічні події мали місце і в березні 2004 року.
Наведені обставини є аргументами того, що відключення від електроспоживання позивача є дією неправомірною, з огляду на що заявлена вимога по основному позову визнається обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
ЗУСТРІЧНА ПОЗОВНА ЗАЯВА.
Заявлено вимогу про стягнення 23167.02 грн., в т. ч.за первищення договірних величин споживання електроенергії в березні 2003 року –18015.69 грн. (рахунок ЕЕ № 1 від 31.03.2003 року), в серпні 2003 року –42.92 грн. (рахунок ЕЕ № 8 від 31.08.2003 року), та в березні 2004 року –5108.41 грн. (рахунок № ЕЕ 14 від 20.04.2004 року).
Відповідач проти факту заборгованості в сумах, які вказав позивач в зустрічній позовній заяві, заперечує. Аргументи зустрічної позовної заяви є суперечними за змістом (так, 21180 кВт/год. коштує 5460,12 грн, а 3699 кВт/год – 3750 грн. - а. с. 21). для вияснення цих обставин суд зобов"язав сторони провести звірку розрахунків. Проте, позивач цієї вимоги суду не виконав і не направив свого представника в засідання суду. Такі обставини є перешкодою для розгляду спору по суті в цій частині, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 81, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
вимоги основного позову задоволити.
ВАТ "Прикарпаттяобленерго" (Долинський РЕМ) поновити постачання електроенергії ВАТ "Долинське АТП 12627" м. Долина.
Стягнути з ВАТ "Прикарпаттяобленерго", місто Івано-Франківськ, вулиця Індустріальна, 34 ( р/р 26035333711846, код 20551587, МФО 336354, ПІБ Івано-Франківськ) на користь ВАТ "Долинське АТП 12627", Івано-Франківська обл. м. Долина, вул. Обліски, 70 (р/р 26004806, МФО 336462, код 03119983, АППБ "Аваль" м. Івано-Франківськ) - 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вимоги зустрічної позовної заяви залишити без розгляду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Фрич Марія Миколаївна
рішення підписане 29.06.06