Дата документу 26.10.2011                                                               Справа №  2-2458/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12 жовтня 2011 року                                    Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі:

-   головуючого – судді Лисенко Л.І.

-   при секретарі – Галютіній С.П.,

розглянув у відкритому судовому засідання справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

Позивач звернулася в суд з позовом до Запорізької міської ради про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування за заповітом, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її матір, ОСОБА_2.

Після її смерті відкрилася спадщина на 9/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1, який належав їй на підставі Договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори Гончаренко Н.Я. 25.08.1965 року, реєстровий № 6501. 24.11.1975 року даний договір був зареєстрований в ОП ЗМБТІ за № 15865. За життя, 16.03.1988 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори Тимофєєвою Л.А., реєстровий № 2-776, яким належну їй частину житлового будинку заповіла позивачці. Після смерті ОСОБА_2 до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 не зверталася, однак спадщину прийняла на підставі ст.1268 ЦК України, оскільки мешкала разом зі  спадкодавицею однією сім”єю на момент її смерті.

У теперішній час отримати свідоцтво про прийняття спадщини позивачка не може, оскільки у договорі дарування, на підставі якого їй належав будинок, в номері будинку відсутня літера «а», відсутнє свідоцтво про одруження та свідоцтво про розірвання шлюбу, згідно якого ОСОБА_2 змінювала прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2, а потім з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 А також у заповіті вказано, що ОСОБА_2 заповідає спадкоємцю Ѕ частину житлового будинку, а згідно договору дарування їй належало 9/20 частин будинку.

Позивачка просить суд встановити факт родинних відносин, визнавши, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 доводилася позивачці матір»ю і визнати за нею право власності на 9/20 частин будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.

Представник відповідача позов винав.

Відповідно до ст.130 ч.4 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем пред»явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, заслухавши свідка ОСОБА_8, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла матір позивачки, ОСОБА_2.

Після її смерті відкрилася спадщина на 9/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1, який належав їй на підставі Договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори Гончаренко Н.Я. 25.08.1965 року, реєстровий № 6501. 24.11.1975 року даний договір був зареєстрований в ОП ЗМБТІ за № 15865. За життя, 16.03.1988 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори Тимофєєвою Л.А., реєстровий № 2-776, яким належну їй частину житлового будинку заповіла позивачці. Після смерті ОСОБА_2 до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 не зверталася, однак спадщину прийняла на підставі ст.1268 ЦК України, оскільки мешкала разом зі  спадкодавицею однією сім”єю на момент її смерті.

У теперішній час отримати свідоцтво про прийняття спадщини позивачка не може, оскільки у договорі дарування, на підставі якого їй належав будинок, в номері будинку відсутня літера «а», відсутнє свідоцтво про одруження та свідоцтво про розірвання шлюбу, згідно якого ОСОБА_2 змінювала прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2, а потім з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 А також у заповіті вказано, що ОСОБА_2 заповідає спадкоємцю Ѕ частину житлового будинку, а згідно договору дарування їй належало 9/20 частин будинку. Тей факт, що спадкодавцю ОСОБА_2 належав саме будинок АДРЕСА_1 підтверджується тим, що в договорі є реєстраційний запис ЗМБТІ № 15865, де будинок зареєстрований саме за адресою: АДРЕСА_1 з 21.04.1961 р. по день своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була зареєстрована саме в будинку НОМЕР_1, а даретелю ОСОБА_9 належав саме будинок НОМЕР_1. Факт того, що ОСОБА_2 була матір»ю позивачки, підтверджується тим, що у свідоцтві про народження у графі мати записано «ОСОБА_2». Позивачка поховала матір, піклувалася про неї за її життя. Тому вимоги щодо встановлення факту родинних вимог доведені і можуть бути задоволені у відповідності зі ст.256 п.1 ЦПК України.

Позивачка вважається такою, що спадщину прийняла на підставі ст.1268 ЦК України, оскільки мешкала разом зі  спадкодавцем однією сім”єю на момент його смерті, що підтверджується довідкою з місця проживання, тому суд вважає можливим позов задовольнити і визнати право власності на 9/20 частин будинку АДРЕСА_1 за позивачкою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212,213,256 п.1 ЦПК України,   ст..ст.1233,1234,1248,1261,1267,1268,1270 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, визнавши, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 доводилася матір»ю ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 9/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1, позначений на плані літ.А, який розташований на земельній ділянці площею 588 кв.м., на якій розташовані погріб літ.пг, прибудова літ.а, прибудова літ.А-1, прибудова а2 , сарай літ.Б, сарай літ.В, сарай літ.Г, сарай літ.Д, душ літ.Ж, вбиральня літ.К, замощення літ.І, фундамент під сарай літ.Л, паркан № 2, водопровід № 3, водомір № 3, паркан № 4, яма зливна № 5 в порядку спадкування згідно із заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя:                                                                                          Лисенко Л. І.