Справа № 2-3725/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"15" вересня 2011 р.

Бердянський міськрайонний суд

                                                                                         Запорізької області

          в складі: головуючого судді –Крамаренко А.І.

                          при секретарі           –Корнієнко Н.І.

          за участю:  позивача   - ОСОБА_1, відповідача –ОСОБА_2

          розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні  суду  цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

          Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 11 липня 1998 року   відділом РАГС  Бердянського міськвиконкому  Запорізької області, актовий запис №265. Мають сина -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка  проживає з матір’ю.  

          В липні 2011 року ОСОБА_1  звернувся до  суду з позовом до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, вказуючи що спільне життя з відповідачем не склалось з причин різних поглядів на життя, несумісності характерів. На даний час спільне господарство не ведеться і сторони  проживають окремо.

          В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити. Вважає подальше збереження шлюбу не можливим оскільки ОСОБА_2   проживає з іншим чоловіком.

          ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала.

          Заслухавши учасників удового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , що беруть участь у справі.

          Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

          Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, або заперечень.

          Суд приймає до уваги   пояснення сторін, щодо неможливості подальшого сумісного проживання та збереження шлюбу.

          Заходи, вжиті судом для примирення сторін і збереження шлюбу, результату не мали.

          Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, і вважає, що подальше збереження шлюбу не можливо, оскільки суперечило б інтересам сторін та моральним засадам суспільства.

          При розірванні шлюбу суд вважає за доцільне роз’яснити сторонам положення ч.2 ст. 141 СК України.   

          Керуючись ст. ст. 11, 15, 60 , 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 109, 110, 111, 141 Сімейного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 11 липня 1998  року  відділом РАГС Бердянського міськвиконкому   Запорізької області, актовий запис №265.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 - 17 гривень, ОСОБА_2  від витрат звільнити.

Роз’яснити сторонам, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:А. І. Крамаренко