Справа № 11 -173 2007 р.                                                  Головуючий у 1 -й інстанції

Категорія  ст. 289 ч. 2 КК Укр.                                          Ґонтар А.А.

Доповідач Захожай О.І.

УХВАЛА

 Іменем України

2007 року лютого місяця 14 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді: Копитько Л.І. суддів: Павленко В.П., Захожай О.І. з участю:

прокурора: Кашициної О.М.  засудженого: ОСОБА_1

розглянула в відкритому судовому засіданні в м.  Полтаві   кримінальну справу за апеляціями : засудженого ОСОБА_1 та помічника прокурора Київського району м.  Полтави з внесеними змінами на вирок Київського райсуду м.  Полтави від 27 листопада 2006 року.

Цим вироком :

ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1 ур. м.  Кизил-Орда Казахстана,  гр.. України,  освіта середня,  не одружений,  має на утриманні 2 неповнолітніх дітей,  не працюючий,  пр. с.  Артилерщина Зінківського району Полтавської області,  ,  раніше судимий:     25.10.2002    р.     Зінківським райсудом

Полтавської області за  ст.  ст. 81 ч.4,  140 ч.2,  42 КК України (в редакції 1960 р.) до 6 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений умовно-достроково на не відбутий термін 2 роки 14 днів згідно постанови Ленінського райсуду м.  Полтави від 01.11.2005 року, -

засуджений за  ст.  185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі; за  ст. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі  ст. . 70 КК України ,  за сукупністю злочинів,  шляхом поглинення визначено 5 років позбавлення волі . На підставі  ст. . 71 КК України,  за сукупністю вироків,  частково приєднано покарання за попереднім вироком і остаточно визначено покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно вироку суду 28.06.2006 року близько 24.00 ОСОБА_1 на охоронюваної   території   гаражного   кооперативу   «Імпульс»   по   вул. .

Дослідній в м.  Полтаві ,  опустивши скло проник до салону автомобіля Москвіч - 2141 АЗЛК № НОМЕР_1вартістю 8193 грн. який належав гр.. ОСОБА_2 та незаконно їм заволодів та доїхав на даному автомобілі в с Алтилерщина Зінківського району Полтавської області. Під час заволодіння транспортним засобом ОСОБА_1 пошкодив замок запалення,  стартер,  задній бампер,  кожух рульової колонки та спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на суму 825 грн.

Крім того ОСОБА_1 із салону вище зазначеного автомобіля таємно викрав півтора ящики абрикос вагою 45 кг. на суму 360 грн. та ящик помідорів вагою 30 кг. вартістю 180 грн.,  заподіявши матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 825 грн.

В апеляції засудженого ОСОБА_1 ставиться питання про пом»якшення покарання та застосування  ст.   ст.  69,  75 КК України,  оскільки судом не враховано те,  що його вина в скоєнні інкримінованого злочину за  ст. . 185 ч.2 КК  України не доведена і він має двох неповнолітніх дітей.

В апеляції прокурора із внесеними змінами ставиться питання про зміну вироку суду в частині виключення із вироку суду вказівки про засудження ОСОБА_1 за  ст.  185 ч.2 КК України внаслідок недоведеності кількості та вартості викраденого і відповідної необхідності виключення вказаного епізоду із обвинувачення на підставі декриміналізації.

Колегія суддів апеляційного суду заслухавши доповідача,  засудженого та прокурора ,  які підтримали надані апеляції ,  перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляцій приходить до висновку ,  що апеляція прокурора підлягає повному ,  а ОСОБА_1 частковому задоволенню.

Обставини скоєного ОСОБА_1 злочину передбаченого  ст.  289 ч.2 КК України,  за якій він засуджений,  ні хто із учасників процесу не оскаржує . Вина ОСОБА_1 у скоєні вказаного злочину повністю доведена доказами зазначеними у вироку ,  які були зібрані та перевірені у відповідності до чинного законодавства.

Твердження засудженого про його намір в подальшому відігнати автомобіль потерпілого до райвідділу,  не заслуговують на увагу і визнаються колегією суддів методом захисту.

Враховуючи ,  що під час судового слідства суд не звернув увагу на математичну помилку в оцінки вартості викраденого із автомобіля,  а саме помідорів,  та достовірно не встановив кількість вказаного,  тобто не доведено ,  що засудженим було викрадено абрикосів та помідорів більш ніж на 525 грн.. На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне виключити із вироку суду вказівку про засудження ОСОБА_1 за  ст. . 185 ч.2 КК України внаслідок декриміналізації,  оскільки в діях засудженого по даному факту мається об»активно дрібне викрадення чужого майна.

Твердження засудженого ,  що суд призначив суворе покарання не заслуговують на увагу,  оскільки покарання йому визначене мінімальне,  інкримінований злочин ним було скоєно під час умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання. Підстави для застосування  ст.   ст.  69, 75 КК України стосовно ОСОБА_1,  згідно його апеляційних вимог,  в даному випадку відсутні

В іншій часті вирок суду законний та обґрунтований,  і підстави для подальшої зміни відсутні.

На підставі викладеного керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів апеляційного суду , -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника прокурора Київського району м. Полтави,  з внесеними змінами - задовольнити повністю,  а апеляцію засудженого ОСОБА_1,  задовольнити частково.

Вирок Київського райсуду м.  Полтави від 27 листопада 2006 року стосовно ОСОБА_1 змінити та скасувати в частині засудження за  ст.  185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі у зв»язку з декриміналізацією. Вважати ОСОБА_1 засудженим за  ст.  289 ч.2,   ст.  71 КК України до міри покарання обраної судом.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.