Судове рішення #2009239
Справа №11-179 2007 року

Справа №11-179 2007 року                          Головуючий у 1-й інстанції

Сьоря СІ. Доповідач- Орлова Н.Ф.

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

2007 року лютого місяця „21" дня                            Колегія суддів судової палати з

кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі: Головуючого-судді - Юренко Л.А.

суддів- Тараненка Ю.П.,  Орлової Н.Ф.

з участю прокурора - Рибачук А.Г.

засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Крюківського районного суду М. Кременчука від „15" листопада 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  уродженець і житель м. Суми,  українець,  громадянин України,  освіта базова,  середня,  не працюючий,  не одружений,  раніше судимий: -   30.12.2004 року за  ст.  ст. 296ч.2,  187ч.1,  70 КК України до 3-х років 3 місяців позбавлення волі,  за  ст. 391 КК України до 1 року позбавлення волі.

Відповідно до вимог  ст. 71 КК України частково приєднане невідбуте покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 30.12.2004 року,  частково та остаточно визначене ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 року 2 місяців позбавлення волі.

Відповідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те,  що він,  будучи засудженим вироком Зарічанського районного суду м. Суми від 30.12.2004 року за  ст.  ст. 296ч.2,  187 ч.1 КК України до 3-х років 3 місяців позбавлення волі відбував покарання у Кременчуцькій виправній колонії УДД УГІВП у Полтавській області №69 з  3.05.2005р.  і  будучи     попередженим     адміністрацією     установи про

 

дисциплінарну відповідальність за порушення режиму відбування покарання і не зважаючи на вказані заходи профілактичного характеру,  став на шлях злісної непокори законним вимогам адміністрації установи.

За період відбування покарання допустив 18 навмисних порушень режиму утримання,  за них 3 рази поміщався до ДІЗО,  один раз переводився до приміщення,  камерного типу строком на 1 місяць та після звільнення з ПКТ вчинив 4 злісних порушення встановленого порядку відбування покарання.

Відразу після виходу з ПКТ,  24.02.06р. ОСОБА_1 в категоричній формі,  в присутності інших засуджених відмовився зайняти спільне місце,  яке йому було вказане начальником СПС №10 майором внутрішньої служби Федорковим О.І.,  за що 1.03.2006р. йому було оголошено сувору догану правами начальника установи.

26.02.06р. ОСОБА_1 самовільно без дозволу працівника адміністрації установи змінив вказане йому начальником відділення СПС№10 Федорковим О.І. індивідуальне вказане місце та був виявлений на іншому спальному місці,  за що 26.02.06р. був поміщений до ДІЗО терміном на 3 доби.

1.03.2006р. ОСОБА_1 допустив порушення локалізації,  самовільно залишив стрій відділення СПС №15 та без супроводу представників адміністрації установи,  проник в локальну дільницю відділення СПС 10/11.

За вказане порушення режиму утримання правами начальника відділення йому було оголошено позачергове чергування по прибиранню приміщень на території місця позбавлення волі.

6.03.06р. ОСОБА_1 в категоричній формі,  в присутності інших засуджених відмовився від виконання позачергового чергування по прибиранню приміщень,  території позбавлення волі,  яке було йому оголошене лейтенантом внутрішньої служби Матюпатенком B.C.,  за що йому оголошено догану правами начальника установи.

2.03.06р. ОСОБА_1 самовільно залишив дільницю по виготовленню шляхової бруківки та був затриманий в приміщенні бойлерної виробничої зони. За дане порушення внутрішнього цехового режиму йому було оголошено позачергове чергування по прибиранню приміщень,  території місця позбавлення волі.

9.03.06р. ОСОБА_1 категорично,  у відкритій формі та в присутності інших засуджених відмовився виконувати законні вимоги начальника відділення СПС №15,  а саме - приступити до виконання позачергового чергування по прибиранню приміщень місця позбавлення волі,  яке йому було оголошено начальником відділення СЧС №15 Матюпатенком B.C.,  чим виявив злісну непокору законним вимогам представників адміністрації установи відбування покарання.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати і винести стосовно нього виправдувальний вирок,  оскільки в його діях       відсутній склад злочину,  що   підтверджується   відсутністю   в

 

матеріалах справи рапорта про порушення ним режиму утримання,  за яке йому було оголошено позачергове чергування,  за відмову від якого він був переведений в ПКТ.

Заслухавши доповідача,  пояснення засудженого ОСОБА_1,  який підтримав свою апеляцію,  однак,  наполягав на ознайомленні його з технічним записом судового процесу,  думку прокурора про відмову в задоволенні клопотання про прослуховування технічного запису та в задоволенні апеляції засудженого,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,  колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції засудженого.

Клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та технічними засобами,  засуджений,  в порядку  ст. 349 КПК України,  не заявляв. На пропозицію ознайомитись з матеріалами справи - категорично відмовився,  тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про знайомлення його з технічними засобами,  так як це на даному етапі розгляду справи не передбачено законом.

Твердження апеляції засудженого щодо незаконності його вироку,  колегія суддів вважає безпідставними.

Сам засуджений не заперечує тих фактів,  що мали місце злісної непокори вимогам адміністрації виправної установи з його боку в дати,  вказані у вироку. Однак,  він вважає,  що вимоги адміністрації були незаконними і перелічених у вироку правопорушень він не вчиняв,  тому і не виконував вимоги адміністрації.

Твердження засудженого про необґрунтованість притягнення його до кримінальної відповідальності суперечать дійсним обставинам справи,  що встановлені судом та доказам,  що повно,  всебічно та об"єктивно перевірених судом.

Цілком обгрунтовано поставився суд першої інстанції до цих тверджень засудженого,  критично вважаючи їх способом ухилитися від відповідальності за вчинений злочин.

Відповідно до п.6  ст.  136 КВК України стягнення у виді попередження або догани,  призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії накладається усно чи письмово,  тому відсутність рапорта у матеріалах справи не є підставою вважати,  що не було правопорушення,  за яке на ОСОБА_1 було накладене стягнення.

Більше того,  вважаючи переведення його до ПКТ незаконним,  ОСОБА_1 не оскаржив його відповідно до п.13  ст. 136 КВК України.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.  ст. 365,  366 КПК України,  колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА:

 

 

Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення,  а вирок Крюківського районного суду Полтавської області М. Кременчука від 15 листопада 2006 року щодо нього - без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація