ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-67/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

09 квітня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                             судді Оніщука М.І.,

при секретарях:              Книжник А.О., Петров Д.В., Сливка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” до ОСОБА_1, третя особа: Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло”, Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов`язання видати ордер на жиле приміщення,

В С Т А Н О В И В:

КП „Печерськжитло” звернулось до суду з зазначеним позовом, в якому просить виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які проживають разом з ним чи можуть проживати на час виселення з квартириНОМЕР_1 по АДРЕСА_1, обґрунтовуючи це тим, що з 13.10.2003 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу юрисконсультом ЖЕО № 607 КП „Печерськжитло”. З кінця 2003 року ОСОБА_1 проживав в кімнаті гуртожитку в будинку АДРЕСА_1 10.12.2004 року ОСОБА_1 звільнився з займаної посади за п. 5 ст. 36 КЗпПУ. КвартираНОМЕР_1 в будинкуАДРЕСА_1належить територіальній громаді Печерського району м. Києва, перебуває на балансі КП „Печерськжитло”. Насьогодні ОСОБА_1 проживає в квартиріНОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1 безпідставно, на приписи КП „Печерськжитло” про добровільне звільнення квартири не реагує, що перешкоджає власнику майна вільно ним користуватися, а тому КП „Печерськжитло” просить виселити ОСОБА_1 із вказаної квартири.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, КП „Печерськжитло”, в якому просить зобов'язати Печерську районну у м. Києві державну адміністрацію видати ордер на поселення до квартириНОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 13.10.2003 року наказом № 371/к його було прийнято на роботу юрисконсультом 1 категорії ЖЕО № 607 КП „Печерськжитло”. 09.12.2003 року звернувся до КП „Печерськжитло” із заявою про надання житлової площі в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 Заява була задоволена і в січні 2004 року йому було надано кімнату у вказаному будинку. Оскільки при поселенні в гуртожиток не було надано відповідний ордер, ОСОБА_1 просить зобов'язати Печерську РДА його видати, оскільки з січня 2004 року постійно проживає у вказаній кімнаті, сплачує всі житлово-комунальні послуги, боргів по їх сплаті немає, а відсутність ордера позбавляє ОСОБА_1 та членів його родини можливості зареєструватися за адресою, де він фактично проживає.

Представник КП „Печерськжитло” в судовому засіданні підтримав первісний позов з викладених в ньому підстав та просив позов задовольнити, одночасно вимоги за зустрічним позовом не визнав, просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення первісного позову та просив задовольнити зустрічний позов з викладених в ньому підстав.

Представник Печерської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві на адресу суду позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши пояснення представника КП „Печерськжитло” та ОСОБА_1, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов КП “Печерськжитло” підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що наказом Державного комунального підприємства по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території Печерського району м. Києва № 167 від 14.11.1999 року приміщення гуртожитку поАДРЕСА_1передане в господарське управління ЖЕО № 305.

13.10.2003 року наказом КП УЖГ “Печерськжитло” № 371/к   ОСОБА_1 було прийнято на роботу юрисконсультом 1 категорії ЖЕО    № 607.

09.12.2003 року ОСОБА_1 звернувся до КП „Печерськжитло” із заявою про надання житлової площі в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 Вказана заява була задоволена і ОСОБА_1 була надана для проживання кімната в гуртожитку. При цьому, слід зазначити, що ні відповідного рішення про надання жилої площі в гуртожитку, ні спеціального ордеру, який є єдиною підставою для вселення на надану жулу площу, видано не було. Більш того, ОСОБА_1 за вказаною адресою не був зареєстрований та не перебував на квартирному обліку, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

10.11.2004 року наказом КП УЖГ “Печерськжитло” № 395/к   ОСОБА_1 було звільнено з роботи по переведенню до Національної асоціації кредитних спілок України.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЖК України, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватися гуртожитки.

Згідно із ч. 2 ст. 128 ЖК України, житлова площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Стаття 129 ЖК України встановлює, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Стаття 132 ЖК України передбачає, що сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

При цьому, слід зазначити, що аналогічні норми містяться також і в Примірному положенні про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208.

Також, необхідно звернути увагу на ту обставину, що розпорядженням КМДА від 24.05.2004 року “Про використання жилих приміщень у жилому будинку наАДРЕСА_1”, враховуючи те, що відповідно до рішення Київської міської ради від 27.12.2001 року № 208/1642 жилий будинокАДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва та те, що частина зазначеного будинку, що спеціально споруджена та використовується як гуртожиток коридорного типу, відповідно до ч. 2 ст. 127 ЖК України у встановленому порядку не зареєстрована як гуртожиток та зважаючи на численні звернення його мешканців, було доручено БТІ м. Києва здійснити інвентаризацію частини будівлі наАДРЕСА_1та Печерській районній у м. Києві державній адміністрації надати жилі приміщення у жилому будинку наАДРЕСА_1громадянам, які постійно проживають, зареєстровані та перебувають на квартирному обліку і видати їм ордери у встановленому порядку.

За таких підстав, коли встановлено, що при наданні ОСОБА_1 жилого приміщення в гуртожитку в зв`язку з роботою, не було дотримано порядку вселення (не прийнято відповідне рішення, не видано спеціальний ордер), а також враховуючи ті обставини, що останній звільнився з роботи за власним бажанням без поважних причин, не був зареєстрований за місцем проживання та неперебував на квартирному обліку, суд приходить до висновку, що вимога КП “Печерськжитло” про виселення ОСОБА_1 з займаного житлового приміщення без надання іншого житла є законною і обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню. Натомість, зустрічні вимоги ОСОБА_1, з огляду на вимоги чинного законодавства України та встановлені обставини, під час розгляду справи, не можуть бути задоволені.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, то у відповідності зі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь КП „Печерськжитло” підлягає стягненню 08,50 гривень судового збору та 07,50 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а усього 16,00 гривень у відшкодування понесених КП „Печерськжитло” та документально підтверджених судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, ст. ст. 127, 128, 129, 132 ЖК України, Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208, с ст. ст. 1, 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 61, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” до ОСОБА_1, третя особа: Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про виселення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, разом з особами, які з ним проживають, з квартириНОМЕР_1 в будинкуАДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” 16 (шістнадцять) гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло”, Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов`язання видати ордер на жиле приміщення - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                                           М.І. ОНІЩУК