В Е Р Х О В Н И Й  С У Д   У К Р А Ї Н И

Справа № 11-265.                        Головуючий у 1 інстанції - Лихошерст В.В.

Категорія:  ст.286 ч.2 КК                                   Доповідач - Рудомьотова С.Г.

                                                  У Х В А Л А

                                       І М” Я М   У К Р А Ї Н И

2008 року квітня місяця 10 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області в складі :

Головуючого - судді Щербакова О.С.

Суддів -Рудомьотової С.Г., Демченка О.В.

З участю прокурора -Шваб Л.В.

Та адвоката -ОСОБА_2

Засудженого -ОСОБА_1

           Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, засудженогоОСОБА_1 на вирок Щорського районного суду від 19 лютого 2008 року, яким засуджено :

      ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця і мешканця с. Сновське Щорського району Чернігівської області, з неповною середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого лісником Щорського райагролісгоспу, несудимого,

           - за ст. 286 ч.2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, на 3 /три/ роки обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 /три/ роки.

           Стягнуто зОСОБА_1 судові витрати у сумі 672 грн. 38 коп. за проведення експертиз,

                                          В С Т А Н О В И Л А  :

          Вироком суду визнано виновним і засудженоОСОБА_1 за те, що він, 23 серпня 2007 року приблизно о 21 год. , керуючи автомобілем ВАЗ-21011, реєстраційний № НОМЕР_1, рухаючись по об'їзній дорозі у м. Щорсі Чернігівської області, порушив вимоги п.п. 1.3, 2.3 „б”, 2.9 „а”, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, а саме : перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись у темну пору доби з включеним дальнім світлом фар, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, яка склалась на проїзній частині, внаслідок чого не зміг постійно контролювати рух транспортного засобу, своєчасно виявити перешкоду  для руху та прийняти заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об'їзду перешкоди, і скоїв  наїзд на велосипедиста ОСОБА_3., яка рухалась у попутному напрямку.

          В результаті ДТП ОСОБА_3. були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, перелому 2-4 ребер зліва, багатоуламкового перелому лівого стегна, синців та саден грудної клітки, обличчя, забійної рани лівої брови.

         Внаслідок травматичного шоку, який розвинувся на тлі закритої травми грудної клітки з переломами ребер зліва, перелому лівої стегнової кістки, шокової нирки, крововиливів наднирників, настала її смерть.

         В апеляціях засудженогоОСОБА_1 та прокурора, який приймав участь у місцевому суді, ставиться питання про зміну вироку суду з пом'якшенням покарання засудженому, з застосуванням ст. 75 КК України до призначеного судом покарання, з обмеженнями згідно ст. 76 п.2,3,4 КК України, з посиланням на те, що судом не в повній мірі взято до уваги думку потерпілого про міру покарання, який   не бажає суворого покарання, вказуючи на те, що засуджений розкаявся, надав матеріальну допомогу, приймав участь у похованні потерпілої.

          Заслухавши доповідача, пояснення засудженогоОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 які підтримали апеляцію, думку прокурора, який теж підтримав свою апеляцію і просив змінити вирок в бік пом'якшення покарання, перевіривши матеріали справи в обсягу апеляції, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню.

           З матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні автотранспортного злочину, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_3., докладно розповів, як і чому його вчинив, щиро розкаявся. Підтвердив, що напередодні події вживав спиртні напої, а в день ДТП пив пиво. Коли побачив попереду себе велосипедистку, яка рухалась у попутному напрямку, почав її обганяти, але вона виїхала на дорогу і він не зміг  уникнути зіткнення, хоча і гальмував. Травмовану жінку відвіз у лікарню, але вона померла.

           Потерпілий ОСОБА_4. показав, що 23.08.2007 року він дізнався, що його мати загинула в ДТП, її збив автомобіль „Жигулі” на об'їзній дорозі у м. Щорс, коли вона їхала на город. Водій автомобіля, ОСОБА_1, який збив матір, поховав її за власний рахунок, суворого покарання йому не бажає. 

           ВиновністьОСОБА_1 також доводиться сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, що викладено у вироку: показаннями свідка ОСОБА_5 про обставини вчинення наїзду на велосипедистку засудженим 23.08.2007 року; даними протоколу огляду місця ДТП та схеми до нього із слідами гальмування на проїзній частині дороги /а.с. 10-16/; відтворення обстановки та обставин події з засудженим, де він розказав і показав, як вчинив наїзд /а.с. 30-32/; протоколу огляду технічного стану транспортних засобів з механічними пошкодженнями автомобіля і велосипеда /а.с. 17-28/; висновками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3. з тілесними ушкодженнями, властивими для одержання при ДТП, з причиною смерті від  травматичного шоку на фоні цих тілесних ушкоджень /а.с. 31, 33, 46-52, 56-57/; висновками судово - трасологічної, автотехнічної, експертизи технічного стану транспортного засобу - автомобіля ВАЗ-21011 р.н.НОМЕР_1 про порушення ОСОБА_1п. 1.3, 2.3”б”, 2.9”а”, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України /а.с. 68-72, 77-84, 98-103/ і при їх дотриманні засуджений мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедистку.

          Суд повно і всебічно дослідив докази по справі, дав їм вірну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши діїОСОБА_1 за ст. 286 ч. 2 КК України.

          Призначаючи покарання засудженому, суд керувався вимогами ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та застосувавши ст. 69 КК України, призначив покарання більш м'яке, ніж передбачено санкцією ст. 286 ч.2 КК України - обмеження волі.

          Разом з тим, місцевий суд не в достатній мірі врахував думку потерпілого щодо призначення покарання засудженому, який  просив не призначати реальне відбуття покарання ОСОБА_1., застосувати умовне покарання, з огляду на відшкодування ним спричиненої матеріальної шкоди, наявність двох неповнолітніх дітей на утриманні.

          Колегія суддів вважає, що ці обставини дають можливість звільнитиОСОБА_1 від відбування покарання, призначеного місцевим судом, з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, з покладанням на нього певних обов'язків згідно ст. 76 КК України.

         На підставі викладеного, керуючись ст. 356, 365-366, 379 КПК України, колегія суддів, -

                                             У Х В А Л И Л А :

          Апеляції засудженогоОСОБА_1 та прокурора задовольнити.

          Вирок Щорського районного суду від 19 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити.

          Застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_1від відбування основного покарання, призначеного місцевим судом, з випробуванням, з іспитовим строком 3/три/ роки.

          Згідно із ст. 76 КК України, покласти наОСОБА_1 обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи та проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

          В іншій частині цей же вирок залишити без змін.

Головуючий -

Судді -