Справа № 10-140-а / 2008 р. Головуючий у 1 інстанції: Чепурко В.О.
Категорія: ст. 307 ч. 2 КК Укр. Доповідач: Кузюра М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого: судді Кузюри М.М.
суддів Борисенка І.П., Рудомьотової С.Г.
з участю: прокурора Коржоса С.О.
слідчого Сидоренка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали за поданням слідчого СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, розлученого, працює електриком „Укрбудсоюзу”, освіта середня, за апеляцією старшого помічника прокурора Менського району на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою від 07 квітня 2008 року Менський районний суд Чернігівської області відмовив слідчому в обранні запобіжного заходу щодоОСОБА_1 у вигляді взяття під варту, який органами досудового слідства обвинувачується за ст. ст. 307 ч. 2 КК України в незаконному збуті 27 березня 2008 року 166, 5 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи ОСОБА_2
Мотивуючи постанову про відмову в обранні запобіжного заходу, суд, з врахуванням вимог ст. 5 п. „С” Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, послався на відсутність у справі доказів того, що ОСОБА_1., перебуваючи на свободі, уникне слідства та суду чи перешкодить встановленню істини по справі, оскільки вже виконані усі необхідні слідчі дії, в ході яких обвинувачений демонстрував належну процесуальну поведінку. Крім того, ОСОБА_1. має постійне місце проживання, утримує двох неповнолітніх дітей та брата-інваліда 3-ї групи.
В апеляції старший помічник прокурора просить скасувати зазначену постанову суду, а справу направити до того ж суду на новий судовий розгляд, мотивуючи свої доводи тим, що суд не врахував при обранні міри запобіжного заходу того, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, за який передбачена сувора міра покарання, і це може вплинути на рішення обвинуваченого зникнути з місця постійного проживання та ухилитися від досудового та судового слідства. Вважає, що суд односторонньо врахував вимоги Європейської конвенції, пославшись на те, що взяття під варту як запобіжний захід з мотивів лише суспільної небезпечності злочинів можливий тільки при вчиненні злочину проти життя та здоров'я людини, адже злочини в сфері незаконного обігу наркотиків є не менш небезпечними для суспільства.
Заслухавши доповідача по справі, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію та просить її задовольнити, слідчого, який обґрунтував необхідність обрання запобіжного заходу щодоОСОБА_1, перевіривши матеріали подання, колегія суддів вважає апеляцію підлягаючою задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 148 ч. 1 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
31 березня 2008 року судом було продовжено до 10 діб термін тримання під вартоюОСОБА_1, де зазначено, що для вирішення цього питання необхідно провести ряд слідчих дій по встановленню фактичних обставин справи, пред'явити обвинувачення, додатково вивчити дані про особу затриманого та з'ясувати інші обставини.
Як вбачається з протоколу судового засідання, до справи були додані ряд документів, але не зазначено, які саме. Разом з тим, зазначивши як підставу для відмови в задоволенні подання наявність на утриманні обвинуваченого дітей та брата-інваліда, суд не дослідив жодного з цих документів, що свідчить про те, що суд не з'ясував у достатній мірі усі обставини, що характеризують, в сукупності з врахуванням тяжкості злочину, особу обвинуваченого та його суспільну небезпечність.
Обравши інший запобіжний захід щодо обвинуваченогоОСОБА_1, суд, всупереч роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”, у мотивувальній частині постанови ніяким чином не обгрунтував застосування саме такого запобіжного заходу. Крім того, відмовивши в задоволенні подання, суд мав вирішити питання про негайне звільнення обвинуваченого з ІТУ, однак суд цього не вирішив.
За вказаних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції поверхово розглянув подання та передчасно відмовив у його задоволенні, в зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність задоволення апеляції прокурора та скасування постанови суду.
Керуючись ст. 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію старшого помічника прокурора Менського району задовольнити.
Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2008 року відносно ОСОБА_1 про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття його під варту - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
СУДДІ:
БОРИСЕНКО І.П. КУЗЮРА М.М. РУДОМЬОТОВА С.Г.