Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
10 квітня 2008 року м. Донецьк
справа № 22а-3042/08
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ляшенка Д.В.
суддів: Шаптала Н.К., Колеснік Г.А.
|
при секретарі судового засідання |
Білоус К.І. |
|
|
за участю : представника відповідача |
Конакової В.О. |
|
|
розглянувши у відкритому апеляційні скарги |
судовому засіданні ОСОБА_2, представника генерального прокурора України Конакової В.О. |
|
|
на постанову |
Донецького окружного адміністративного суду |
|
|
від |
23.01.2008 року |
|
|
по адміністративній справі |
№ 2-а-1960/08 |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
до |
Генерального прокурора України |
|
|
про |
визнання бездіяльності неправомірною, - |
|
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, представника генерального прокурора України Конакової Вікторії Олегівни на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2008 року по справі № 2-а-1960/08 - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий:
Судді:
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
10 квітня 2008 року м. Донецьк
справа № 22а-3042/08
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ляшенка Д.В.
суддів: Шаптала Н.К., Колеснік Г.А.
|
при секретарі судового засідання |
Білоус К.І. |
|
|
за участю : представника відповідача |
Конакової В.О. |
|
|
розглянувши у відкритому апеляційні скарги |
судовому засіданні ОСОБА_2, представника генерального прокурора України Конакової В.О. |
|
|
на постанову |
Донецького окружного адміністративного суду |
|
|
від |
23.01.2008 року |
|
|
по адміністративній справі |
№ 2-а-1960/08 |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
до |
Генерального прокурора України |
|
|
про |
визнання бездіяльності неправомірною, - |
|
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2007р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Генерального прокурора України про визнання неправомірної його бездіяльності, щодо неприйняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, за заявою від 03.09.2007р. про вчинення прокурором Донецької області злочину, передбаченого ст. 364 ч.3 КК України.
Свої вимоги ОСОБА_2 мотивувала тим, що вона не отримувала, а ні відповіді, а ні рішень в порядку ст. 97 КПК України від прокуратури Донецької області на свої заяви, датовані 16.04.07 року та 25.04.07 року, у зв'язку з чим 11.06.07 року звернулась до Генеральної прокуратури України з заявою про проведення дослідчої перевірки та порушенням кримінальної справи у порядку ст. 97 КПК України у відношенні прокурора Донецької області, щодо ненадання відповіді та неприйняття відповідних рішень за заявами позивача від 16.04. 2007 року та 25.04 2007 року.
Заяву ОСОБА_2 від 11.06.07 року Генеральною прокуратурою України було надіслано 25.06.2007 року на адресу прокуратури Донецької області для розгляду. Однак, станом на 03.09.2007 року прокурором Донецької області так і не було розглянуто звернення позивача, у зв'язку із чим ОСОБА_2 вдруге звернулась до Генерального прокурора України із проханням порушити у відношенні прокурора Донецької області кримінальну справу за ст. 364 ч. З КК України, провести дослідчу перевірку за зверненнями позивача 16.04. 2007 року, 25.04 2007 року та винести відповідне рішення у порядку ст. 97 КПК України.
Станом на 5 грудня 2007 року ніяких рішень, щодо розгляду вказаних звернень на адресу позивача не надійшло.
Позивач вважаючи, що відповідачем грубо порушені вимоги ст. 97 КПК України, просила визнати неправомірною бездіяльність Генерального прокурора України, щодо неприйняття відповідного рішення за заявою позивача від 03.09.2007 року у порядку ст. 97 КПК України, інформувати Президента України відповідною окремою ухвалою про бездіяльність Генерального прокурора України, зобов'язати Генерального прокурора України невідкладно направити на адресу позивача постанову про прийняте процесуальне рішення про результати проведеної дослідчої перевірки у порядку ст. 97 КПК України.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2008р. позов задоволений частково. Судом не задоволені вимоги в частині винесення окремої ухвали, тому, що прийняття вказаного процесуального рішення є правом суду, а не обов”язком.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 та представник відповідача подали апеляційні скарги, в яких просили постанову суду в частині прийняття рішення не на їх користь скасувати та постановити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду. Позивач за викликом до суду не з”явилась.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає що скарги задоволенню не підлягають, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 16.04.2007 року та 25.04.2007 року позивач зверталась до прокурора Донецької області стосовно неправомірних дій Головного державного санітарного лікаря Донецької області Денисенка В.І. та інших посадових осіб, а також щодо не вжиття заходів по ліквідації вібрації у квартирах будинку, яка виникла внаслідок реконструкції приміщення магазину.
11.06.2007 року позивач у зв'язку із неотриманням відповіді на вказані заяви від прокурора Донецької області звернулась до Генерального прокурора України, щодо бездіяльності прокурора Донецької області, та із проханням провести дослідчу перевірку та порушити кримінальну справу у порядку ст. 97 КПК України у відношенні прокурора Донецької області.
Генеральною прокуратурою України вказана заява позивача була 25.06.2007 року із відповідним супровідним листом направлена прокурору Донецької області для розгляду.
03.09.2007 року ОСОБА_2 повторно звернулася до Генеральної прокуратури України із проханням порушити у відношенні прокурора Донецької області кримінальну справу за ст. 364 ч. З КК України та провести дослідчу перевірку за зверненнями позивача відповідно до ст. 97 КПК України.
Листом від 01.10.2007 року Генеральною прокуратурою України надано відповідь ОСОБА_2 за № 07/1/1-13020-06 про наслідки розгляду прокуратурою Донецької області її звернень від 16.04.07 року, 25.04.07 року та від 11.06.07 року.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про звернення громадян" його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції.
Згідно ч. 1 ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
Позивач звернулася до відповідача 03.09.2007р. саме із заявою про вчинення прокурором Донецької області посадового злочину і просила порушити відносно прокурора кримінальну справу. Тобто порядок розгляду цієї заяви встановлений кримінально-процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 КПК України, по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
-порушити кримінальну справу;
-відмовити у порушенні кримінальної справи;
-направити заяву або повідомлення за належністю.
Враховуючи вказані фактичні обставини колегія суддів вважає правильними висновки суду 1 інстанції про те, що відповідач повинен був, як це передбачено діючим законодавством України, прийняти до розгляду заяву ОСОБА_2, після чого прийняти одне із перелічених вище рішень у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.
Відповідач передбачені ст. 97 КПК України дії не вчинив, а тому судом правильно визнано бездіяльність прокурора неправомірною.
Враховуючи неправомірну бездіяльність відповідача суд 1 інстанції прийняв правильне рішення про зобов”язання Генерального прокурора України направити на адресу позивача рішення прийняте в порядку ст. 97 КПК України, таким чином спонукаючи відповідача вчинити всі необхідні дії передбачені вказаною нормою кримінально-процесуального законодавства.
Так як ст. 166 КАС України передбачено право, а не обов”язок суду виносити окремі ухвали, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на Законі вимоги ОСОБА_2 викладені нею в апеляційній скарзі.
Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції справу вирішено правильно і підстав для скасування постанови не вбачає.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, представника генерального прокурора України Конакової Вікторії Олегівни на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2008 року по справі № 2-а-1960/08 - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: