ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" грудня 2011 р. Справа № 22/5025/723/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоТатькова В.І.
суддів :Прокопанич Г.К.,
Хрипуна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4
на постановуРівненського апеляційного
господарського суду від 11.08.2011 р.
та рішеннягосподарського суду Хмельницької
області від 30.06.2011 р.
у справі№ 22/5025/723/11 господарського суду Хмельницької області
за позовом ОСОБА_4
доДочірнього підприємства "Глорія"
простягнення 50 500 грн.
за участю представників:
від позивача- ОСОБА_5, дов. № 533 від 02.03.2011 р.
від відповідача- ОСОБА_6, дов. № 13/02 від 05.05.2011 р.
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2011 року ОСОБА_4, за законодавством Польщі зареєстрований платником ПДВ ЄС, а також зареєстрований в Загальнопольському офіційному реєстрі суб’єктів народного господарства, звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до ДП "Глорія" та просив суд стягнути з останнього 50 500 грн. попередньої оплати.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.06.2011 р. (суддя Заверуха С.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 р. (головуючий суддя Дужич С.П., судді: Юрчук М.І., Василишин А.Р.) рішення господарського суду Хмельницької області від 30.06.2011 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 26 березня 2008 року між ДП "Глорія" (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 11 (надалі –Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти й оплатити яблука зимових сортів "Рубін" на умовах, викладених у даному договорі.
Згідно п. 2.1. Договору загальна кількість продукції складає 10 000 кг.
Відповідно до п. 4.1-4.3 Договору, продавець поставляє покупцю продукцію автомобільним транспортом на умовах FCA м. Хмельницький відповідно до Інкотермс в редакції 2000 року. Датою поставки і датою переходу права власності вважається дата виконання продавцем умов поставки, зазначених у п. 4.1. даного договору. Датою відвантаження є дата, зазначена у вантажній митній декларації.
У відповідності з п. 5.2. Договору загальна його сума на момент укладення складає 10 000 доларів США.
Пунктом 6.2. Договору передбачено, що розрахунки за цим договором проводяться в грошовій формі шляхом банківського переказу покупцем продавцю до відвантаження продукції.
У п. 6.3. Договору визначено, що покупець зобов'язаний здійснити авансовий платіж продавцю в розмірі 100 % від суми, зазначеної в п. 5.2. Договору, не пізніше п'яти банківських днів від дати виставляння рахунка-фактури (інвойсу) на попередню оплату.
Відповідно до п. 7.1 та 7.2 Договору місцем передачі продукції вважається місце передачі продукції перевізнику чи безпосередньо покупцю.
Продавець зобов'язаний поставити покупцю продукцію на умовах, викладених у цьому Договорі, виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення продукції за межі митного кордону України. Покупець зобов'язаний прийняти продукцію та оплатити повну вартість продукції на умовах, визначених у даному договорі.
Судами також встановлено, що 10.11.2009 р. сторони підписали Додаток до Договору купівлі-продажу № 11 (надалі –Додаток), відповідно до якого змінили умови поставки.
Так, Додатком передбачено, що здача-приймання продукції проводиться уповноваженими представниками покупця і продавця на складі продавця в с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області. Продукція вважається прийнятою за кількістю, зазначеною в накладній. Якість продукції повинна підтверджуватись висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Датою передачі вважається дата одержання продукції покупцем на складі продавця. Право власності на продукцію зберігається за продавцем до моменту прийняття продукції покупцем та оформлення зазначених в контракті документів.
Підставою звернення позивача до суду з відповідними вимогами про повернення 50 500 грн. передоплати став той факт, що позивач вважав не виконаним відповідачем зобов'язання за укладеним між ними Договором в частині поставки продукції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.04.2008 р. позивач надав банку наказ-доручення на виплати в валютному обороті, яким перерахував відповідачу за яблука "Рубін" передоплату в розмірі 10 000 доларів США, що складало 50 500 грн., відповідно до курсу Національного банку України.
30 листопада 2009 року відповідачем було поставлено та передано позивачу 10 000 кг яблук "Рубін", що підтверджується накладною № 144 та актом приймання-передачі, підписаними обома сторонами.
Згідно з висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.10.2009 року, яблука сорту "Рубін" відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України і можуть бути реалізовані через торгівельну мережу.
Також, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що передачу-приймання продукції було здійснено на складі відповідача в с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області нерезиденту без вивезення його через митний кордон, що підтверджується довідкою Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області від 16.11.2011 р. № 358/230/30066610.
Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з факту належного, на їхню думку, виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до Договору.
Однак, такі висновки судів колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу
Згідно ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу,
Приймаючи рішення та постанову у даній справі, суди не надали належної оцінки доказам, які були надані сторонами у справі, зокрема вони не взяли до уваги, що 30.11.2009 р. (дата, коли відповідно до накладної та акту позивач прийняв поставлену відповідачем продукцію) позивач перебув за межами України, в той час як його підпис стоїть і на накладній, і на акті про прийняття товару.
Відхиляючи доводи позивача про те, що відповідачем були використані бланки з його підписом для складання акту без фактичної передачі товару, суди, всупереч ст. 43 ГПК України, не звернули уваги на те, що у такому випадку слід було розглянути питання про доцільність призначення експертизи для вирішення питання, чи дійсно підпис і печатка на акті були вчинені раніше по часу, ніж надрукований текст.
Також, судами не було належним чином досліджено, на підставі яких первинних документів позивач прийняв від відповідача поставлену продукцію.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що не є первинними документами в розумінні вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.10.2009 р., довідка державної податкової інспекції від 16.03.2011 р. та податкова накладна від 30.11.2009 р., керуючись якими суди попередніх інстанції підтвердили факт отримання позивачем яблук.
Приймаючи оскаржувані судові акти, судами попередніх інстанцій не були належним чином встановлені всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову, суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 ,11111, 11112 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 30.06.2011 р. у справі № 22/5025/723/11 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя В. Татьков
С у д д і Г. Прокопанич
О. Хрипун