Справа №22-ц-2307/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Собина

Номер провадження 22-ц/1890/13881/11 Суддя-доповідач - Лузан

Категорія - 47

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Лузан Л. В.,

суддів -  Дубровної  В. В.,  Сибільової  Л. О.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 листопада 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та надання дозволу на виїзд за межі України дитини, яка не досягла 16-річного віку,

в с т а н о в и л а :

Рішенням суду від 16 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований Гайсинським районним відділом РАГС Вінницької області 26 червня 1999 року ( актовий запис № 77).

Визначене місце проживання неповнолітнього сина сторін, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з матір"ю ОСОБА_1

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю.

В апеляційній скарзі ставиться питання про часткове скасування рішення суду і постановлення нового рішення  про задоволення позовних вимог з тих підстав, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені   норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 червня 1999 року сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі, мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на  неповнолітнього сина ОСОБА_3  .

З апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що вона оскаржує рішення суду тільки в частині відмови їй у задоволенні позову «про надання дозволу на виїзд за межі  України малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3,  у супроводі його матері, ОСОБА_1, без згоди та супроводу його батька,  ОСОБА_2, до досягнення ним 16-річного віку».

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні вимоги про надання дозволу на виїзд дитини, суд виходив з того, що відповідно до ст.1 ЦПК України суд захищає порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. ОСОБА_1 не надала суду переконливих доказів на підтвердження того, що відповідачем порушені будь-які її права або права неповнолітнього сина на тимчасовий виїзд його за межі України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що будь-яких перешкод у виїзді сина за кордон відповідач не чинив і не має наміру чинити.

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що в оскаржуваній частині рішення суду ухвалене з дотриманням вимог діючого законодавства.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів і в їхньому супроводі чи у супроводі осіб, які уповноважені ними.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон.  За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі вирішувався спір щодо вирішення батьками питання про виховання дитини, тому такий спір має вирішуватись стосовно до вимог ст.157 СК України.

Заявляючи позов у справі про надання дозволу на виїзд за межі України малолітньої дитини, позивачка в той же час не назвала у позові обставини, у відсутність яких у суду не було підстав для визнання такого позову обгрунтованим.

Зокрема, позивач не зазначила у позові і з цього приводу не надала будь-яких доказів під час розгляду справи в суді про те, з якою метою вона збиралась виїжджати за кордон, з якою метою  мала намір вивезти малолітнього сина за кордон, у яку державу та на який термін, чи відповідав виїзд малолітнього сина за межі України його інтересам, які умови проживання /тимчасового перебування/ мав би малолітній ОСОБА_3 за кордоном, чи не порушувались би при цьому права відповідача на спілкування з сином та ін.

На аркуші справи 43 є заява відповідача (підпис відповідача завірений в нотаріальному порядку) складена 10 вересня 2011 року, зі змісту якої вбачається, що в даний час не існує спору з приводу надання відповідачем дозволу на виїзд за межі України малолітнього сина.

Таким чином, позивач не надала суду доказів про те, що між нею і батьком дитини існує спір з приводу надання відповідачем дозволу на виїзд за межі України малолітнього сина.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, так як у суду відсутні повноваження про захист прав, які, як зазначає ОСОБА_1, ймовірно можуть бути порушені відповідачем у майбутньому.

Рішення суду у оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права. З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, рішення суду не може бути скасоване або змінене.

Керуючись ст.303,  п.1 ч.1 ст.307,  ст.ст.308, 313-315  ЦПК України, колегія суддів–

у  х  в  а  л  и  л  а   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 листопада 2011 року в частині відмови у задоволенні позову про надання дозволу на виїзд за межі України малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у супроводі його матері, ОСОБА_1, без згоди та супроводу його батька,  ОСОБА_2, до досягнення ним 16-річного віку» залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -