ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
----------------------------------------------------------------------------------------------------
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2006 р. Справа № 11/4988
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Анастас”євій Л.В., за участю представників сторін: позивача –Свіренюка О.О. за довіреністю, відповідача –Барчан Ю.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транснова” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаська енергетична компанія” про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на підставі укладеного з відповідачем договору придбав у останнього комплекс сільськогосподарських будівель, однак даний договір не був посвідчений нотаріусом, що унеможливлює проведення реєстрації права власності позивача на це майно.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засідані проти позовних вимог не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
8 липня 2005 р. сторонами було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач придбав у відповідача комплекс сільськогосподарських будівель, розташований у с. Чубівка Черкаського р-ну. На виконання умов договору відповідач передав позивачу придбані останнім будівлі згідно акту прийому-передачі від 14 липня 2005 р., а позивач сплатив відповідачу їх вартість в сумі 70170,0 грн. платіжним дорученням від 11.07.2005 р. №42.
Вказані будівлі були придбані відповідачем на прилюдних торгах, що відбулись 20 жовтня 2004 р., про що свідчать акти про проведення прилюдних торгів та посвідчені нотаріусом свідотства на це майно.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526,639, 655, 663, 328, 334 ЦК України містять такі положення:
„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Господарські зобов’язання можуть виникати:
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК
України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього кодексу.
Право власності набувається на підставах на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.
Право власності на оспорюване майно було правомірно набуте позивачем на підставі укладеного сторонами договору купівлі-продажу, виконаного сторонами у повному обсязі. Той факт, що даний договір не було посвідчено нотаріально не може бути підставою для твердження про не набуття позивачем права власності на придбане за договором майно.
За таких обставин вимога позивача є обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Оскільки позивач з власної вини не звернувся до нотаріуса для посвідчення договору, що призвело виникнення даного спору, то у відповідності до ст.49 ГПК України суд вважає можливим покласти на нього судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю „Транснова” м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-б, код 32251730 на сільськогосподарський комплекс будівель:
нежитлове приміщення –майстерня літ. А-1 по плану, корисною площею 207,6 кв.м.;
нежитлове приміщення - свинарник літ. Г-1 по плану, корисною площею 678,7 кв.м.;
нежитлове приміщення - свинарник літ. В-1 по плану, корисною площею 580,4 кв.м.;
нежитлове приміщення - конюшня літ. Е-1 по плану, корисною площею 306, 4 кв.м.;
нежитлове приміщення –телятник літ. Ж –1 по плану, корисною площею 814,4 кв.м.;
нежитлове приміщення –млин літ. Б-1 по плану, корисною площею 143,0 кв.м.;
нежитлове приміщення –телятник літ. Д-1 по плану, корисною площею 525, 4 кв.м.;
розташований за адресою Черкаський р-н, с.Чубівка, пер.Жовтневий,20.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя К.І.Довгань