Ленінський районний суд м.Полтави

Справа №  1-230/11

В И Р О К

06.12.2011м. Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави в складі:

 головуючої  судді           -   Крючко Н.І.,

           при секретарі                -   Закорецькій М.Ю., Артюховій Я.В.,

                  ОСОБА_1,  

           за участю прокурора   -   Мандича С.М., Безцінного О.В.,

           захисників підсудних    -  ОСОБА_2, ОСОБА_3,

               ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

  ОСОБА_8,

           потерпілої                     -   ОСОБА_9,

           представника потерпілої - ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, не військовозобов’язаного, маючого на утриманні малолітнього сина: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, малолітню доньку: ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5 та непрацездатну бабусю: ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-12.03.1998 року Київським районним  судом м. Кіровограда за ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 222, ст. 42 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, звільнений 01.10.2005 року по відбуттю покарання;

у скоєнні  злочину,  передбаченого   ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 186 КК  України, -

                                        та

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Полтави,  українця, громадянина України, освіта спеціальна, військовозобов’язаного, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимого,

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, освіта середня, не військовозобов’язаного за станом здоров’я, не працюючого, не одруженого, який має захворювання на хронічний тонзиліт та перебуває на обліку у ЛОР- лікаря, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого;

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не військовозобов’язаного за станом здоров’я, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимого;

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, освіта спеціальна, не військовозобов’язаного за станом здоров’я, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні малолітню доньку: ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_15, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, раніше не судимого,

у скоєнні  злочину,  передбаченого   ч. 4 ст. 186 КК  України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17 за попередньою змовою між собою вчинили умисні дії, які виразились у відкритому викрадені чужого майна ОСОБА_9, поєднаними з насильством, яке не є небезпечним для її життя чи здоров’я, поєднаними з проникненням в житло, що завдало шкоду потерпілій у великих розмірах за таких обставин.

В середині березня 2011 року, працюючи разом по оздобленню житла за адресою: АДРЕСА_7, ОСОБА_12, розраховуючи на свій авторитет серед присутніх в силу свого віку, життєвого та трудового досвіду та бажаючи викликати у них високі мотиви на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_21., оскільки знав, що вони зберігаються у нього вдома, розповів ОСОБА_15 і ОСОБА_18 про свої ніби-то неприязні стосунки з ОСОБА_21, який влітку 2010 року розірвав з ним угоду по благоустрою подвір»я  свого домоволодіння в зв»язку з неякісним виконанням оздоблювальних робіт та незаконно утримав з його заробітку вартість перевитрачених матеріалів, в такий спосіб переконуючи їх у шляхетності мети таких дій під гаслом «покарання несправедливості».

Під впливом всього почутого ОСОБА_15 та ОСОБА_18 одразу погодилися з пропозицією на заволодіння чужим майном, а пізніше таку згоду дав і ОСОБА_16, якому ОСОБА_12 також запропонував взяти участь у заволодінні коштами ОСОБА_21..

Підшукавши співучасників, ОСОБА_12 забезпечив останніх засобами вчинення злочину шляхом придбання, з власної ініціативи та за власні кошти, будівельних рукавичок та скотчу, а також запропонував їм виготовити з в»язаних чорних шапок маски для обличчя, які б виключили можливість їх викриття під час вчинення злочинних дій.

30 березня 2011 року ОСОБА_15, ОСОБА_18 та ОСОБА_16 виконали всі необхідні на їх думку заходи по підготовці злочину та запропонували взяти у ньому участь спільному знайомому ОСОБА_17, на що останній погодився. Наступного дня близько 7 год. ранку підсудні за спільною домовленістю всі разом зустрілися за вказаною вище адресою по булв. Б. Хмельницького, звідки забрали сумку з заздалегідь приготовленими рукавичками і скотчем та на громадському транспорті прослідували до зупинки «22 школа», від якої пішки направилися в напрямку будинку  АДРЕСА_8 де мешкає подружжя ОСОБА_21.

На відстані близько 200 метрів від даного помешкання останні зупинилися та, спостерігаючи за автомобілем ОСОБА_21., щоб впевнитись у відсутності його вдома, вислухали вказівки щодо маршруту і черговості проходження до подвір»я та будинку двома групами згідно його плану, накресленому на землі висловлені ОСОБА_12 якому було достеменно відомо місце проживання потерпілого, його розпорядок дня, підходи до будинку, планування подвір»я та будинку.

ОСОБА_17 і ОСОБА_18, обійшовши вказаний будинок, зачекали на ОСОБА_15 та ОСОБА_16, після чого через задні двері будинку всі разом проникли до гаражного приміщення, де вдягли заготовлені маски та рукавички і звідти піднялися до житлового приміщення де, почувши голос ОСОБА_9, яка в цей час розмовляла по мобільному телефону, ОСОБА_16 та ОСОБА_18 сховалися в спальні, а ОСОБА_15 та ОСОБА_17 за дверима в прихожій кімнаті. В той час, як потерпіла ОСОБА_9 повернулася спиною до спальні, ОСОБА_22, підійшовши до неї ззаду, рукою закрив їй рот та повалив на підлогу, ОСОБА_16 разом з ОСОБА_17 в цей час зв»язали руки та ноги останньої заздалегідь заготовленим скотчем, заклеїли ним рот та перенесли її в спальню кімнату, поклали на ліжко та накрили ковдрою голову, застосувавши тим самим насильство, яке не є небезпечним для життя в момент спричинення.

Після цього, підсудні з метою заволодіння чужим майном розподілилися по кімнатам всього будинку, звідки спільними зусиллями останніх було відкрито викрадено 70 000 грн., 1000 Євро, 8127 доларів США та відеокамеру «JVC», вартістю 2590 грн.. Викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальних збитків на загальну суму 148496,56 грн..

В ході досудового слідства потерпілій ОСОБА_9 матеріальні збитки відшкодовані частково – повернуто відеокамеру «JVC», вартістю 2590 грн., а також кошти в сумі  1000 Євро та 4000 доларів США.

Допитані в судовому засіданні підсудні винними себе у скоєному злочині визнали частково, заперечуючи заявлену потерпілою суму викрадених коштів та зазначивши, що ними було викрадено 58 000 грн., 1000 Євро та 5127 доларів США, але при цьому повністю підтвердили обставини підготовки та вчинення злочину зазначені у вироку.

Так, підсудний ОСОБА_12,  щиро розкаюється в скоєному, свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково не погоджуючись з обсягом викрадених коштів, а також впродовж всього судового слідства заперечуючи свою вину в організації даного злочину, так як участь усіх учасників була добровільною та суду пояснив, що під час розмови з ОСОБА_15 в березні 2011 року поскаржився на ОСОБА_21., який не розрахувався за виконану ним роботу та хотів би його «покарати за це на гроші». ОСОБА_15, а також ОСОБА_22 та ОСОБА_16, які також були присутні під час даної розмови, підтримали цю думку та обумовили план дій, на виконання якого він за власні кошти  придбав всім будівельні печатки та скотч, а вдома кожен для себе з в’язаної шапки чорного кольору виготовить маску після чого йому зателефонують. Повернувшись додому та обміркувавши наслідки запланованих дій, вирішив відмовитися та уникав дзвінків від останніх, однак 31 березня 2011 року привізши на прохання ОСОБА_15 ключі від квартири АДРЕСА_7 він приїхав та побачивши своїх знайомих ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_18, та незнайомого хлопця вирішив піти з ними, щоб вони не накоїли чогось небезпечного. Приїхавши до 22 школи маршруткою усі п’ятеро пішли до АДРЕСА_8 де мешкає сім`я ОСОБА_21 та, зупинившись біля залізничного мосту, зачекали від’їзду ОСОБА_21. і домовилися, що хлопці заходитимуть до будинку по двоє, а він залишиться спостерігати за будинком. Дочекавшись коли ОСОБА_15 вийшов з будинку, він зайшов в будинок і на кухні на столі побачив гаманець ОСОБА_9, ОСОБА_18 дістав з нього гроші близько 800-1000 грн. і передав їх йому. Після цього ОСОБА_18, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 покинули будинок та разом з ним і ОСОБА_15 поїхали знову на квартиру, де проводили ремонтні роботи, та розділили викрадені гроші між собою.

Будучи допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 свою вину у вчиненому злочині визнав частково та пояснив, що в розмові з ОСОБА_12 дізнався, що ОСОБА_21 не виплатив останньому гроші за виконану роботу і вирішив разом з іншими прийняти участь у вчиненні пограбування у будинку ОСОБА_21.. Для цього вони в спортивних шапках прорізали отвори для очей та носа і з дому взяли рукавички, та все разом зберігали на квартирі, в якій проводили роботи по ремонту. Домовившись з ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_18 зустрітися 31.03.2011 року поїхали на вказану квартиру, щоб забрати  шапки, рукавиці і скотч. Потім до них приїхав ОСОБА_12 і вони разом поїхали до будинку ОСОБА_21.. Дочекавшися коли той поїде, вони пішли до будинку. Він та ОСОБА_16 пішли вперед, а за ними ОСОБА_17 та ОСОБА_18. Зайшли в будинок через задні двері гаража, які не були закриті на замок. В будинку ОСОБА_16 та ОСОБА_18 пішли вперед до спальні, в цей час потерпілій хтось зателефонував і він зачинив двері кімнати, де стояв разом з ОСОБА_17. Закінчивши розмову та помітивши їх за дверима, потерпіла почала зачиняти двері кімнати, де стояв він  з ОСОБА_17. В цей час ОСОБА_18, підійшовши до неї ззаду, закрив їй рот рукою.  Після цього ОСОБА_15 пішов на другий поверх і заглянув в комп’ютерний стіл, де знайшов гроші – гривні та долари США, спустився на перший поверх та вийшов з будинку через двері, де його чекав ОСОБА_12, який запитав, чи не дивився він у спальні. Після чого ОСОБА_12 зайшов в будинок і приблизно через 5 хв. він разом з іншими вийшли з будинку та направилися на квартиру АДРЕСА_7. Рукавиці та шапку він викинув у сміттєвий бак. Приїхавши до квартири вони розподілили викрадені гроші між собою. Гривні він витратив, а долари США були вилучені у нього вдома працівниками міліції.

Підсудний ОСОБА_16 вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та суду пояснив, що під час розмови з ОСОБА_12 він дізнався, що ОСОБА_21 йому винен гроші за виконану роботу, в зв»язку з чим погодився на вчинення пограбування його будинку за таку поведінку останнього. Домовившись зустрітися о 06:00 год. 31.03.2011 року та взявши з дому заготовлені рукавиці і шапочки, у яких попередньо зробили отвори для очей і носа, вони зібралися на квартирі АДРЕСА_7, куди пізніше приїхав ОСОБА_12 і звідки маршрутним транспортом поїхали до зупинки «22 школа». Йдучи в напрямку будинку, де проживає потерпіла, зупинилися біля залізничного мосту і після того, як ОСОБА_21 виїхав з дому, він та ОСОБА_15 першими зайшли до будинку через гараж і очікували ОСОБА_17 з ОСОБА_18 та всі разом пішли в середину будинку. Він та ОСОБА_18 проникли до спальні, ОСОБА_15 з ОСОБА_17 залишилися за дверима, так як в цей час потерпіла розмовляла по телефону. Закінчивши розмову, вона підійшла до ванної кімнати та відкрила двері. В цей час ОСОБА_18 ззаду схопив потерпілу, закривши рукою їй рот, та повалив на підлогу, потім скотчем зав’язали потерпілій ноги та руки, заклеїли рот і в трьох перенесли її на ліжко. В цей час він побіг на другий поверх, де знайшов в шухляді тумбочки близько 50 000 гривень. Потім взяв відеокамеру  та вийшов на двір. Коли всі вийшли з будинку, вони разом поїхали на квартиру АДРЕСА_7, де розподілили викрадені гроші між собою.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_17 вину визнав частково та пояснив, що 30 березня 2011 року він під час прогулянки зі своїми друзями ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_18 випадково почув розмову про те, що вони збираються пограбувати будинок. На пропозицію піти з ними, висловлену в той час як вони поверталися додому, він погодився. 31.03.2011 року зранку вони поїхали на булв. Б.Хмельницького в м. Полтаві, куди прийшов на той час незнайомий йому ОСОБА_12. Приїхавши на Дублянщину, пішки дійшли до залізничного моста, де ОСОБА_12 накреслив план будинку та розказав як до нього зайти. Він з ОСОБА_18 пішли перші та дочекалися ОСОБА_16 і ОСОБА_15, після чого ті пішли вперед, а вони за ними. Зайшли в будинок через гараж, де він знайшов рушник та обв’язав своє обличчя. ОСОБА_16 та ОСОБА_18 зайшли в спальню і чекали  поки потерпіла закінчить розмову по телефону, а він з ОСОБА_15 стояли за дверима. Потім він почув глухий звук і відчинивши двері побачив, що господарка лежить на підлозі, потім він зв’язав їй руки скотчем. Піднявшись на другий поверх, нічого не знайшов, тому спустився вниз і в спальні знайшов та забрав декілька купюр номіналом від 1 до 50 доларів США, в другій шухлядці знайшов і забрав дві купюри по 500 Євро. Потім всі вийшли з будинку і пішли на зупинку громадського транспорту. Приїхавши знову до вказаної квартири, ОСОБА_12 розділив гроші між всіма.                                                                                     

Підсудний ОСОБА_18 вину у вчиненому злочині визнав частково,  заперечуючи існування у нього умислу на викрадення відеокамери  та вживання спиртних напоїв та пояснив, що в середині березня 2011 року під час виконання ремонтних робіт він познайомився з ОСОБА_12, який запропонував пограбувати один будинок. Він разом з ОСОБА_15 і ОСОБА_16 погодилися на дану пропозицію та приготували для цього собі маски та рукавички. Зустрівшись разом з усіма на  квартирі, де клали плитку, поїхали на Дублянщину до місця вчинення злочину. Дочекавшись неподалік від домоволодіння поки чоловік потерпілої покине на власному автомобілі свою домівку, вони з Крутеєєвим, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вирушили до будинку, до якого зайшли через чорний вхід, потім через гараж потрапили всередину самого будинку. Помітивши жінку, яка тривалий час розмовляла по мобільному телефону, він схопив її і поклав на підлогу, в цей час ОСОБА_17 і ОСОБА_16 скотчем зв»язали їй ноги та руки, а ОСОБА_15 в цей час займався пошуком коштів. Потім вони поклали жінку на ліжко в спальні та накрили її голову ковдрою. Згодом зайшов ОСОБА_12  та, знайшовши гроші, всі вийшли з будинку і поїхали знову на квартиру, де розділили гроші між собою.

Однак, не дивлячись на часткове визнання вини підсудними  в інкримінованому їм злочині, їх винність у вчиненні за попередньою змовою

між собою дії, які виразились у відкритому викрадені чужого майна ОСОБА_9, поєднаними з насильством, яке не є небезпечним для її життя чи здоров’я, поєднаними з проникненням в житло, що завдало шкоду потерпілій у великих розмірах, за обставин наведених у вироку підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_9, як в ході досудового, так і судового слідства дала відповідні тобто однакові та послідовні покази та підтвердила, що вранці 31.03.2011 р. до неї на мобільний телефон зателефонувала донька, після розмови з якою вона в коридорі за дверима через скло помітила тінь та, підійшовши до дверей, відчинила їх і помітила чоловіка в масці. В той час, як вона намагалася закрити двері, її хтось невідомий схопив рукою в рукавичці за обличчя та повалив на підлогу, потім вже декілька осіб зв’язали ноги та руки скотчем та віднесли на ліжко в спальну кімнату. В цей час вона помітила, як один з нападників  забрав з тумбочки кошти в сумі 1000 Євро, після цього її голову накрили ковдрою. Коли через деякий час вони всі пішли, вона розтягла скотч, дійшла до кухні та звільнившись одразу зателефонувала своєму чоловікові. Коли він приїхав вони виявили, що з будинку зникли  кошти в сумі  1000 Євро, 8127 доларів США, 70 000 грн. та відеокамера.

В ході досудового слідства їй частково відшкодовано матеріальні збитки  – повернуто відеокамеру «JVC», вартістю 2590 грн., а також кошти в сумі  1000 Євро та 4000 доларів США.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що влітку 2010 року він домовився з ОСОБА_12 про виконання робіт по благоустрою подвір»я  будинку АДРЕСА_8 В зв»язку з неякісним виконанням робіт іншими робітниками від імені останнього, на участь яких він згоди не надавав, він розірвав угоду з ОСОБА_12 та утримав з його зарплатні за виконану роботу вартість перевитрачених будівельних матеріалів. На той час ОСОБА_12 виконував облицювальні роботи на подвір»ї його будинку, в приміщенні будинку останній не був, але двері так званого «чорного» ходу до будинку той бачив. Крім того, оскільки в гаражі знаходилися будівельні матеріали, які брав ОСОБА_12 для своєї роботи, він міг бачити та знати, що з гаража маються вхідні двері, які ведуть до житлового приміщення будинку.

Крім того, свідок ОСОБА_21 суду чітко пояснив, що в себе вдома вони зберігали 70 000 грн. та 8 127 доларів США, як заощадження на придбання меблів для будинку. Дана сума була чітко відома, як йому, так і його дружині, оскільки постійно перераховувалася. Вказані кошти знаходилися в шухляді комп»ютерного столу на другому поверсі будинку, упаковані окремо в папір, на якому він вказав дату відкладення коштів  та їх суму.

          В свою чергу самі підсудні, безпосередньо ОСОБА_15, підтвердили той факт, що викрадені ними кошти були замотані в папір, який вони викинули після того як залишили пограбований будинок.

          Дані показання повністю знайшли своє відображення, як в показаннях потерпілої, так і в самому цивільному позові останньої.

Слід також зауважити, що підсудним ОСОБА_17 одразу було приховано від інших учасників даного злочину кошти в сумі 1000 Євро, що надає суду підстави ставити під сумнів правдивість показань підсудних щодо суми викрадених коштів.

Таким чином, зважаючи на узгодженість між собою показань потерпілої, її чоловіка та підсудних в частині місцезнаходження викраденого майна та їх відповідність між собою щодо суми викрадених коштів, що знаходилися в інших місцях, суд приходить до висновку щодо об»єктивного підтвердження показань потерпілої з приводу суми завданих злочином матеріальних збитків.

З наведених вище міркувань суд приходить до висновку про намагання підсудними пом»якшити своє становище в частині невизнання суми завданих злочином збитків, оскільки саме сума викраденого впливає на кваліфікацію їхніх дій за ч. 4 ст. 186 КК України, санкція якої є відповідно тяжчою по відношенню до ч. 3 цієї ж статті КК України та в зв’язку з чим показання останніх в цій частині суд сприймає критично.

Поряд з цим, твердження підсудного ОСОБА_18 щодо невірної кваліфікації даного злочину за ч. 4 ст. 186 КК України в зв»язку з невідповідністю розміру викраденого – у великих розмірах, яке є кваліфікуючою ознакою, суд визнає також неспроможними та безпідставними з наведених вище підстав, оскільки сума матеріальних збитків завданих потерпілій, яка  встановлена судом  становить саме 148 496, 56 грн., а не 112 000 грн., як визнається підсудними, що відповідає великому розміру, визначеному нормами чинного законодавства на момент вчинення даного злочину.

Твердження підсудного ОСОБА_12 щодо наявності боргу ОСОБА_21. перед ним, в якості недоотриманих коштів за їх угодою, повернення якого стало предметом умови інших учасників, мотивом вчинення даного злочину, суд визнає неспроможними, оскільки вони спростовуються показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_21., який вказав, що за введення штрафних санкцій у вигляді відрахування з обумовленої за роботу суми за несвоєчасно виконану роботу та перевитрату будівельних матеріалів ОСОБА_12 ніяким чином не заперечував, своїх претензій чи невдоволень з цього приводу в будь якій формі, навіть в усній,  йому не пред»являв та не висловлював, враховуючи і той факт, що останньому був відомий його мобільний телефон та місце проживання.

Більше того, сам підсудний ОСОБА_23 так і не зміг надати суду докази на підтвердження протиправності дій ОСОБА_21. в сфері цивільно-правових відносин з обставин ним зазначених.

Крім того, дані твердження підсудного ОСОБА_12 суд розцінює як намагання останнього приховати свій корисливий мотив щодо вчинення даного злочину, а також спробу завуалювати свої дії щодо організації даного злочину під гаслом покарання потерпілих за так звані неправомірні дії з боку останніх.

          Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_24, який вказав, що в розмові з хлопцем на ім»я ОСОБА_18, який проживає разом з ним в одному будинку, він дізнався, що останній може позичити йому кошти в сумі 1000 доларів США. Він погодився на цю пропозицію, але попередив останнього, що зможе їх повернути лише через 1-2 місяці. Через декілька днів до нього прийшли працівники міліції і повідомили, що долари, які йому дав ОСОБА_18, є викраденими, після чого він надав вказані кошти працівникам міліції.

Як вбачається з протоколу огляду та вилучення у  ОСОБА_24 грошових купюр номіналом 100 доларів США в сумі 1 000 доларів США від 08.04.2011 року в службовому кабінеті № 129, що знаходиться в ПМУ УМВ України в Полтавській області, за адресою: м. Полтава, вул.. Сковороди, 2 Б, гр. ОСОБА_24 ОСОБА_25 добровільно видав працівникам міліції грошові кошти в сумі 1 000 доларів США номіналом по 100 доларів (том № 1, а.с.48-49).

Вказані свідчення ОСОБА_24 підтверджуються протоколом огляду та вилучення у  ОСОБА_24 грошових купюр номіналом 100 доларів США в сумі 1 000 доларів США від 08.04.2011 року в службовому кабінеті № 129, що знаходиться в ПМУ УМВ України в Полтавській області, за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди, 2 Б, згідно якого  гр. ОСОБА_24 ОСОБА_25 добровільно видав працівникам міліції грошові кошти в сумі 1 000 доларів США номіналом по 100 доларів США (том № 1, а.с.48-49).

Протоколом огляду місця події від 31.03.2011 року, відповідно до якого в ході огляду ділянки місцевості, розташованої в АДРЕСА_8, де знаходиться двоповерховий дерев’яний будинок, встановлено місця звідки було викрадено відеокамеру та гроші, належні потерпілій (том № 1 а.с. 11-17).

Явкою з повинною ОСОБА_12, відповідно до якої останній щиросердно розкаявся та повідомив працівникам міліції, про те, що 31.03.2011 року близько 9 год. ранку, знаходячись в АДРЕСА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_16, ОСОБА_17, хлопцями на ім’я ОСОБА_18 та ОСОБА_15 відкрито проникли до приватного будинку ОСОБА_21., де за допомогою скотчу зв’язали руки та ноги ОСОБА_9 при цьому викрали з будинку гроші та відеокамеру ( том № 1 а.с. 21).

          Відповідно до протоколу огляду та вилучення у ОСОБА_12 відеокамери «JVC» від 06.04.2011 р., в квартирі АДРЕСА_1 під час огляду виявлено, що в сумочці знаходиться відеокамера JVC «Everio» з жорстким диском об’ємом 30 GB з параметрами від 7 до 37 годин відеозапису, модель  JVC GZ-MG 135E, в корпусі срібного кольору. Крім того, в сумці було виявлено дроти для зарядки відеокамери та її з’єднання до комп’ютеру (том № 1, а.с. 35-37).

Як вбачається з протоколу впізнання відеокамери потерпілою ОСОБА_9 від 27.04.2011 року, потерпіла  з пред’явлених їй предметів для впізнання впізнала відеокамеру JVC GZ-MG 135 (том № 1 а.с. 159-160).

          Згідно протоколу огляду та вилучення у ОСОБА_15 грошових купюр номіналом по 100 доларів США в сумі 1 100 доларів США від 06.04.2011 року, в квартирі АДРЕСА_2 на вимогу працівників міліції ОСОБА_26 видав 800 доларів США купюрами по 100 доларів США та 300 доларів США з задньої кишені штанів, в які був одягнений (том № 1 а.с. 39-40).

          Протоколом огляду та вилучення у ОСОБА_16 грошових купюр номіналом по 1000 Євро та 1 900 доларів США від 06.04.2011 року, в кімнаті гуртожитку АДРЕСА_9 а саме під коробкою з під музичного центру «DVD MINI KARAOKE SYSTEM» було виявлено гроші в сумі 1000 Євро купюрами по 500 Євро та долари США в сумі  1 900 доларів США купюрами по 100 доларів  США (том № 1 а.с. 42-44).

          Як вбачається з протоколів відтворення обстановки скоєння злочину від 07.04.2011 року, підсудні ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_18 детально вказали на події, які відбувалися 31.03.2011 року в будинку АДРЕСА_8 з зазначенням по кожному дій та їх послідовність (том №1, а.с. 55-56, 57-58, 59-60, 61-62, 63-64).

          Згідно висновку судово–медичного експертизи № 652 від 12.04.2011 року, ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді гіперпігментації шкіри носу, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження (том № 1 а.с.73-74).

Висновки судово-медичного обстеження потерпілої Бюро судово-медичних експертиз МОЗ України всебічно мотивовані і науково обгрунтовані, тому ніяких сумнівів в їх об’єктивності та правильності у суду не виникає.

Показаннями підсудного ОСОБА_18, наданими останнім в судовому засіданні, в частині механізму нанесення потерпілій ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень, за обставин зазначених ним в ході досудового слідства та на яких грунтується експертний висновок, які в цій частині є стабільними, відповідають за змістом та узгоджуються з матеріалами справи.

          Крім того, висновком товарознавчої експертизи № 142 від 21.04.2011, згідно якого визначена вартість відеокамери, що становить 2590 грн. (том № 1 а.с.148-153).

          Речовими доказами по справі, а саме: пластиковою карткою Приват Банку «Миттєва», відеокамерою JVC GZ-MG 135 та грошима, які повернуті потерпілій (том № 1 а.с. 51, 202-203).

Таким чином, зібрані по справі докази повністю викривають підсудного  ОСОБА_12, як особу, яка вчинила умисні дії, щодо визначення   майбутнього об’єкту злочину та особу, яка ініціювала його вчинення, об’єднала інших учасників шляхом змови, здійснила  заходи по пристосуванню засобів чинення злочину, намітила і розробила план заволодіння коштами ОСОБА_9 та координувала злочинні дії співучасників під час вчинення грабежу, тобто виявив себе як особа, яка організувала  скоєння злочину, керувала його підготовкою та вчиненням, що завдало значної шкоди потерпілій.

Більше того, дані висновку суду знайшли своє підтвердження впродовж всього судового слідства по даній справі безпосередньо в поведінці та висловлюваннях самого підсудного ОСОБА_12, який  постійно керував діями інших підсудних та навіть в судових дебатах постійно вживав займенник «ми».

Дії підсудного ОСОБА_12 суд кваліфікує за  ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 186  КК України.

Зібрані по справі докази  викривають підсудних  ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17, як осіб, які  вчинили умисні дії шляхом відкритого  викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке  не є  небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене з попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням  у житло, що завдало  значної шкоди потерплій  ОСОБА_9.

Дії  підсудних  ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17 суд кваліфікує  за  ч.4 ст. 186 КК України.

          Вирішуючи питання про призначення міри покарання суд, виходячи з вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, данні про особу винних, а також обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.  

Поряд з цим, в ході судового  слідства не підтвердився факт  вживання підсудними алкоголю перед  скоєнням злочину.

Більше того, наведені  в ході досудового слідства  обтяжуючі обставини  вчинення злочину, як  повторність, вчинення злочину групою осіб та вчинення злочину за попередньою змовою - відображені в кваліфікації дій підсудних, тому не можуть бути  визнані судом, як обтяжуючі та підлягають виключенню.

Суд з урахуванням обставин, що впливають на міру покарання підсудним, а саме думки потерпілої та її представника, які поклалися на розсуд суду щодо міри покарання останніх, те що підсудні в ході судового слідства співчували потерпілій, просили в неї вибачення, але при цьому не розкаялися у своїй причетності саме до даного злочину за вказаною кваліфікацією, визнавши лише факт відкритого викрадення майна потерпілої, стану здоров»я підсудних та їх молодого віку,  поведінки останніх в судовому засіданні щодо намагання вигородити перед судом підсудного ОСОБА_12 та спростування вини останнього в організації даного злочину, суд приходить до висновку, що їх виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

При визначенні підсудним покарання судом приймається до уваги каяття підсудних у вчиненому, але не може бути визнане, як щире каяття в порядку, визначеному  ст. 66 КК України.

          Поряд з цим, суд визнає безпідставними посилання захисників підсудних та самих підсудних щодо застосування до останніх вимог ст.ст. 69 та 75 КК України, оскільки дані вимоги є необґрунтованими і такими, що не відповідають тяжкості вчиненого злочину, фактичним обставинам справи, а також достатності призначеного судом покарання для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

           Під час вирішення питання про призначення міри покарання підсудному ОСОБА_12 суд насамперед враховує, що підсудний ОСОБА_12 вчинив тяжкий корисливий злочин, раніше судимий, має на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, малолітню доньку: ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, та непрацездатну бабусю: ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Поряд з цим, при визначенні останньому покарання, суд не може залишити поза увагою того факту, що саме з метою змови інших учасників останнім було вигадано неправдиві обставини неправомірної поведінки потерпілих. Більше того, розуміючи в повній мірі протиправність таких дій, а також враховуючи свій кримінальний попередній досвід, ОСОБА_12 ніяким чином не  попередив та не застеріг останніх щодо можливого настання  правових наслідків вчинених протиправних дій відносно потерпілої та належного їй майна.

Більше того, суд враховує суспільну небезпечність дій підсудного ОСОБА_12, який своїми  діями  втягнув  у злочинну діяльність чотирьох  молодих  людей, які до цього  не притягувалися до кримінальної відповідальності.

          Відповідно до вимог ст.ст. 66,67 КК України обставин, що пом”якшують чи обтяжують покарання підсудного ОСОБА_12, суд не вбачає.

Згідно довідок  Полтавського обласного  психоневрологічного  диспансеру  № 2089 від 11.04.2011 року, Полтавського обласного наркологічного диспансеру № 2052 від 12 квітня 2011 року, Полтавської  обласної клінічної  психіатричної лікарні № 0180/1807 від 19.04.2011 року,  ОСОБА_12  у лікаря психіатра та нарколога на обліку  не перебуває (том № 2, а.с. 179,180,181).

Підсудний ОСОБА_12, згідно наданих суду документів, що характеризують його особу, за місцем проживання характеризується  позитивно  (том №2, а.с. 188).

          Вирішуючи питання про призначення міри покарання підсудному ОСОБА_15 суд насамперед враховує, що останній вчинив тяжкий корисливий злочин, раніше  не судимий, на утриманні  неповнолітніх дітей не має.

          Відповідно до вимог ст.ст. 66,67 КК України обставин, що пом”якшують чи обтяжують покарання підсудного ОСОБА_15, суд не вбачає.

Згідно довідок Полтавського обласного психоневрологічного  диспансеру  № 2120 від 12.04.2011 року, Полтавського обласного наркологічного диспансеру № 2054 від 12 квітня 2011 року, Полтавської  обласної клінічної  психіатричної лікарні № 0150/1803 від 19.04.2011 року  ОСОБА_15  у лікаря психіатра та нарколога на обліку  не перебуває (том № 2, а.с. 193,194,195).

Підсудний ОСОБА_15, згідно наданих суду документів, що характеризують його особу, за місцем проживання та роботи  характеризується  позитивно  (том №2, а.с. 201,202).

          Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_16 суд насамперед враховує, що останній вчинив тяжкий корисливий злочин, раніше  не судимий, на утриманні  неповнолітніх дітей не має, має на утриманні матір пенсіонерку -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_16.

          Відповідно до вимог ст.ст. 66,67 КК України обставин, що пом”якшують чи обтяжують покарання підсудного ОСОБА_16, суд не вбачає.

Згідно довідок Полтавського обласного психоневрологічного  диспансеру  № 2116 від 12.04.2011 року, Полтавського обласного наркологічного диспансеру № 2050 від 12 квітня 2011 року, Полтавської  обласної  психіатричної лікарні № 01-50/1804 від 19.04.2011 р.  ОСОБА_16 у лікаря психіатра та нарколога на обліку  не перебуває (том № 2, а.с. 207,208,209).

Підсудний ОСОБА_16, згідно наданих суду документів, що характеризують його особу, за місцем проживання  та роботи   характеризується  позитивно  (том №2, а.с. 218,219).

При визначенні міри покарання підсудному ОСОБА_17 суд безпосередньо враховує, що останній вчинив тяжкий корисливий злочин, раніше  не судимий, на утриманні  неповнолітніх дітей не має.

          Відповідно до вимог ст.ст. 66,67 КК України обставин, що пом”якшують чи обтяжують покарання підсудного ОСОБА_17, суд не вбачає.

Згідно довідок Полтавського обласного психоневрологічного  диспансеру  № 2121 від 12.04.2011 року, Полтавського обласного наркологічного диспансеру № 2053 від 12 квітня 2011 року, Полтавської  обласної  психіатричної лікарні № 0180/1805 від 19.04.2011 р.  ОСОБА_17 у лікаря психіатра та нарколога на обліку  не перебуває (том № 2, а.с. 225, 226, 227).

Визначаючи підсудному ОСОБА_18 міру покарання суд насамперед враховує, що він  вчинив тяжкий корисливий злочин, раніше  не судимий, на утриманні має малолітню доньку: ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_15.

          Відповідно до вимог ст.ст. 66,67 КК України обставин, що пом”якшують чи обтяжують покарання підсудного ОСОБА_18, суд не вбачає.

Згідно довідок Полтавського обласного психоневрологічного  диспансеру  № 2115 від 12.04.2011 року, Полтавського обласного наркологічного диспансеру № 2048 від 12 квітня 2011 року, Полтавської  обласної  психіатричної лікарні № 0150/1808 від 19.04.2011 р. ОСОБА_18 у лікаря психіатра та нарколога на обліку  не перебуває (том № 2, а.с. 238,239,240).

Підсудний ОСОБА_18, згідно наданих суду документів, що характеризують його особу, за місцем проживання, навчання  та роботи  характеризується  позитивно  (том №2, а.с. 246,247,248,249).

Цивільний  позов  потерпілої  ОСОБА_9 про відшкодування завданої злочином матеріальної  та моральної шкоди в сумі 153 016 грн. 00 коп. підлягає до повного задоволення шляхом стягнення з підсудних  суми заданої шкоди в солідарному порядку.

Судові витрати по справі:

- за проведення  судової – товарознавчої експертизи № 142 від 21.04.2011 року в сумі 225 грн. 12 коп., на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області (адреса: м. Полтава, пров. Рибальський, 8, розрахунковий рахунок: 31252272210055 установа банку ГУДК в Полтавській області, МФО –831019, код ЄДРПОУ –25574067,  свідоцтво платника  ПДВ: 23987210, індивід, податковий – 255740616346, вид платежу – за експертні роботи) (том № 1, а.с. 147);

та

- за проведення  дактилоскопічних експертиз № 68 від 20.05.2011, № 69 від 24.05.2011 року в сумі 225 грн. 12 коп. та  в сумі 225 рн. 12 коп., на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області (адреса: м. Полтава, пров. Рибальський, 8, розрахунковий рахунок: 31252272210055 установа банку ГУДК в Полтавській області, МФО –831019, код ЄДРПОУ –25574067,  свідоцтво платника  ПДВ: 23987210, індивід, податковий – 255740616346, вид платежу – за експертні роботи) (том №1, а.с. 170, 192) - підлягають стягненню   з підсудних ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16,  ОСОБА_18,  ОСОБА_17 в рівних частинах з кожного.

Долю речових доказів та предмету злочину  необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Речові докази:

-  грошові купюри  в загальній сумі 4000 ( чотири тисячі) доларів США та 1 000 ( одну тисячу) євро, що передані на відповідальне зберігання  ОСОБА_9 (том № 1, а.с.51) – підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_9, як їй належні;

- відеокамера  марки «JVS», яка передана на відповідальне зберігання  ОСОБА_9 (том № 1, а.с.51) – підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_9, як їй належна;   

-  вилучені відбитки пальців рук,  вилучені згідно протоколу огляду  місця події від 31.03.2011 року, що зберігаються в матеріалах справи (том № 1, а.с.182) – підлягають зберіганню разом з матеріалами кримінальної справи;

- гіпсовий відбиток  сліду взуття, а також чоловічі шкіряні туфлі, що належали ОСОБА_12, кросівки ОСОБА_15, - які приєднані до матеріалів справи та зберігаються  в камері зберігання  речових доказів Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області (т.1 а.с.202) – підлягають знищенню;

- коробка  від відеокамери марки «JVS», вилучену 31.03.2011 року під час  огляду місця події, яка приєднана до матеріалів справи та зберігається  в камері зберігання  речових доказів Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ( т.1 а.с.202) - підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_9 як їй належна;

- пластикова картка «Віза» ПриватБанку 4405885015171207  терміном дії до листопада 2012 року, вилучена у ОСОБА_12, яка приєднана до матеріалів справи та зберігаються  в камері зберігання  речових доказів Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ( т.1 а.с. 202) – підлягає зберіганню в матеріалах  справи.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 323, 324  КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого  ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 186 КК України,  призначивши покарання у вигляді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_12  залишити попередній у вигляді  – тримання під вартою.

Строк тримання засудженому ОСОБА_12 рахувати з моменту його затримання, а саме з 06 квітня 2011  року.

ОСОБА_15 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого  ч.4 ст. 186 КК України,  призначивши покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_15 залишити попередній у вигляді  – тримання під вартою.

Строк тримання засудженому ОСОБА_15 рахувати з моменту його затримання, а саме з 06 квітня 2011  року.

ОСОБА_16 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого  ч.4 ст. 186 КК України,  призначивши покарання у вигляді  7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_16 залишити попередній у вигляді  – тримання під вартою.

Строк тримання засудженому ОСОБА_16 рахувати з моменту його затримання, а саме з 06 квітня 2011  року.

ОСОБА_18  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого  ч.4 ст. 186 КК України,  призначивши покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_18 залишити попередній у вигляді  – тримання під вартою.

Строк тримання засудженому ОСОБА_18 рахувати з моменту його затримання, а саме з 06 квітня 2011  року.

ОСОБА_17  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого  ч.4 ст. 186 КК України,  призначивши покарання у вигляді  7 ( семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_17 залишити попередній у вигляді  – тримання під вартою.

Строк тримання засудженому ОСОБА_17 рахувати з моменту його затримання, а саме з 06 квітня 2011  року.

Цивільний  позов  потерпілої  ОСОБА_9 про відшкодування завданої злочином  матеріальної  та моральної шкоди в сумі 153 016 грн. 00 коп. – задовольнити в повному обсязі, стягнувши з підсудних суму заданої шкоди в солідарному порядку.

          Стягнути з засуджених  ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18,  ОСОБА_17 в рівних частинах по 136 грн. з кожного судові витрати по справі:

- за проведення судової – товарознавчої експертизи № 142 від 21.04.2011 року в сумі 225 грн. 12 коп., на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області (адреса: м. Полтава, пров. Рибальський, 8, розрахунковий рахунок: 31252272210055 установа банку ГУДК в Полтавській області, МФО –831019, код ЄДРПОУ –25574067,  свідоцтво платника  ПДВ: 23987210, індивід, податковий – 255740616346, вид платежу –за експертні роботи) (том № 1, а.с. 147),

та

- за проведення  дактилоскопічних експертиз № 68 від 20.05.2011, № 69 від 24.05.2011 року в сумі по 225 грн. 12 коп. за кожну, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області (адреса: м. Полтава, пров. Рибальський, 8, розрахунковий рахунок: 31252272210055 установа банку ГУДК в Полтавській області, МФО –831019, код ЄДРПОУ –25574067,  свідоцтво платника  ПДВ: 23987210, індивід, податковий – 255740616346, вид платежу – за експертні роботи) (том №1, а.с. 170, 192).

Речові докази по справі підлягають вирішенню в порядку ст. 81 КПК України, а саме:

- грошові купюри  в загальній сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США та 1 000 (одну тисячу) євро, що передані на відповідальне зберігання  ОСОБА_9 (том № 1, а.с.51) – повернути  потерпілій ОСОБА_9, як їй належні;

- відеокамеру  марки «JVS», яка передана на відповідальне зберігання  ОСОБА_9 (том № 1, а.с.51) – повернути  потерпілій ОСОБА_9, як їй належну;   

-  вилучені відбитки пальців рук,  вилучені згідно протоколу огляду  місця події від 31.03.2011 року, що зберігаються в матеріалах справи (том № 1, а.с.182) – зберігати  разом з матеріалами кримінальної справи;

- гіпсовий відбиток  сліду взуття, а також чоловічі шкіряні туфлі, належні ОСОБА_12, кросівки ОСОБА_15, - які приєднані до матеріалів справи та зберігаються  в камері зберігання  речових доказів Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області (т.1 а.с.202) – знищити;

- коробку  від відеокамери марки «JVS», вилучену 31.03.2011 року під час  огляду місця події, яка приєднана до матеріалів справи та зберігається  в камері зберігання  речових доказів Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ( т.1 а.с.202) – повернути  потерпілій ОСОБА_9, як їй належну;

- пластикову картку «Віза» ПриватБанку 4405885015171207  терміном дії до листопада 2012 року, вилучену у ОСОБА_12, яка приєднана до матеріалів справи та зберігаються  в камері зберігання  речових доказів Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ( т.1 а.с. 202) – зберігати  в матеріалах  справи.          

На вирок може бути принесено скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд міста Полтави протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженим у вказаний термін з часу отримання копії вироку.

Суддя   Н. І. Крючко